ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
15.06.2009 N 12525/7/12-0117
Державним податковим
адміністраціям в Автономній
Республіці Крим, областях,
мм. Києві та Севастополі
Про визнання на території України
офіційних документів, виданих органами
державної влади Угорської Республіки
Державна податкова адміністрація України для цілей застосування пункту 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. N 470, пункту 19.4 статті 19 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), підпункту 9.9.4 пункту 9.9 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" ( 889-15 ) повідомляє.
До ДПА України надійшов лист Міністерства юстиції України від 02.06.2009 N 26-26/201 стосовно питання визнання на території України офіційних документів, виданих органами державної влади Угорської Республіки, згідно з окремими положеннями Договору між Україною та Угорською Республікою про правову допомогу в цивільних справах (Договір 2001 року) і Договору між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Угорською Народною Республікою про надання правової допомоги у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 15 липня 1958 року (Договір 1958 року).
Не заперечуючи того факту, що Договір 1958 року діє у відносинах між Україною та Угорщиною в порядку правонаступництва, угорська сторона дотримується позиції, що стаття 22 Договору 2001 року замінила повністю положення статті 14 Договору 1958 року щодо взаємного визнання документів, обмеживши таку можливість лише документами, що надсилаються судами, чи іншими установами юстиції між собою у порядку правової допомоги. На документи, що подаються приватними особами, розповсюджується вимога щодо їх засвідчення апостилем або шляхом консульської легалізації.
Натомість, позиція української сторони полягає у тому, що Договір 1958 року залишається чинним, як це встановлено шляхом обміну нотами у 1994 році. Відповідно до статті 30 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року положення Договору 2001 року, що стосуються правової допомоги у цивільних справах. Мають перевагу над положеннями Договору 1958 року лише тією мірою, де окремі статті останнього замінюються відповідними новими статтями. Однак положення Договору 1958 року, зміст яких не охоплює Договір 2001 року, у відносинах між Україною і Угорською Республікою підлягають застосуванню.
Враховуючи те, що статтю 14 Договору 1958 року в повному обсязі виконувала лише Україна, вбачається за доцільне у відношенні вимоги до чинності офіційних документів, виданих компетентними органами Угорської Республіки, застосовувати принцип взаємності, тобто застосовувати звільнення документів від консульської легалізації чи від засвідчення апостилем в рамках, визначених статтею 22 Договору 2001 року.
Враховуючи вищевикладене, на території України від громадян та юридичних осіб Угорської Республіки офіційні документи, видані компетентними державними органами Угорської Республіки і засвідчені гербовими печатками, можуть прийматися українськими органами державної влади лише за умови їх засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року.
Цей підхід застосовувати доти, поки сторони не домовляться про інше.
Просимо довести вищевикладене до підлеглих державних податкових інспекцій.
Заступник Голови С.І.Лекарь