КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Департамент погашення прострочених податкових зобов'язань
Коментар до наказу ДПА України
від 11 лютого 2010 р. № 72
“Про затвердження Методичних рекомендацій щодо
встановлення загрози виникнення податкового боргу
та проведення аналізу фінансового стану підприємств,
які звертаються до органів ДПС для розстрочення
(відстрочення) податкових зобов'язань”
Зміна економічних умов господарювання підприємств та окремих показників, які їх характеризують, а також необхідність поглибленого, комплексного аналізу фінансових показників підприємств-заявників для забезпечення виваженішого підходу до прийняття рішення про розстрочення або відстрочення податкових зобов'язань зумовили прийняття нових Методичних рекомендацій щодо встановлення загрози виникнення податкового боргу та проведення аналізу фінансового стану підприємств, які звертаються до органів ДПС для розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань (за текстом - Методичні рекомендації), затверджених наказом ДПА України від.11.02.2010 р. № 72. Зауважимо, що попередні Методичні рекомендації ДПА України скасовано.
Методичні рекомендації застосовуються для аналізу фінансового стану виключно юридичних осіб. Оскільки процедура оцінки фінансового стану фізичних осіб має значні відмінності, Методичні рекомендації з розстрочення (відстрочення) платежів фізичних осіб розроблятимуться й затверджуватимуться окремо.
Порядок розстрочення чи відстрочення податкових зобов'язань, підстави для прийняття рішення щодо розстрочення (відстрочення) цих зобов'язань (крім податкового боргу) та умови їх надання передбачено ст. 14 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Однак нормами пп. 14.4.3 п. 14.4 ст. 14 вищезазначеного Закону встановлено обмеження, відповідно до яких розстрочення, відстрочення не можуть надаватися чи встановлюватися щодо податкових зобов'язань із ввізного мита, акцизних зборів, податку на додану вартість при ввезенні товарів (робіт, послуг) на митну територію України. Тому зазначені Методичні рекомендації не містять норм щодо розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань за податковими векселями.
Основна відмінність нової редакції Методичних рекомендацій від попередньої полягає у чіткому струк-туруванні аналізу, який поділяється на такі частини:
встановлення загрози виникнення у платника податкового боргу;
оцінка його платоспроможності;
визначення фінансової стійкості;
забезпечення податкового кредиту.
На кожному етапі передбачено формування окремого висновку. При цьому спостерігається тенденція щодо динаміки основних показників діяльності підприємства, а також здійснюється аналіз додаткової інформації та заходів, які підприємство планує реалізувати для виконання розстрочених (відстрочених) зобов'язань. Крім того, на відміну від попередньої редакції нові Методичні рекомендації застосовуються для аналізу фінансового стану заявника за єдиною формою без урахування розміру податкових зобов'язань, що розстрочуються (відстрочуються).
Методичними рекомендаціями визначено суб'єктів та об'єкти аналізу, а також повний перелік джерел інформації, яку може бути використано при проведенні аналізу.
Після проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства-заявника органом ДПС складається висновок, типову форму якого наведено у додатку до Методичних рекомендацій, що дає змогу врахувати всі можливі результати аналізу й водночас максимально уніфікувати процедуру оформлення податковими органами цього висновку.
Для встановлення загрози виникнення у платника податкового боргу та оцінки його платоспроможності й фінансової стійкості застосовуються окремі коефіцієнти, які розраховуються на підставі показників офіційної бухгалтерської звітності та можуть коригуватися з урахуванням додаткової інформації підприємства.
Наприклад, при невідповідності розрахованих показників загрози виникнення податкового боргу нормативним значенням підприємство може додатково пояснити рух коштів і поточних фінансових інвестицій, надати відповідні обґрунтування, розрахунки й розшифрувати структуру дебіторської заборгованості з наданням відомостей про чинники, які унеможливлюють її своєчасне отримання.
Показники платоспроможності та фінансової стійкості можуть бути відкориговані, якщо підприємство повідомляє податковий орган про заходи, заплановані для забезпечення виконання короткотермінових зобов'язань.
Так, підприємство може надати очікувані за період дії розстрочення (відстрочення) зміни обсягів оборотних активів та зобов'язань, які покращать платоспроможність підприємства. Це можуть бути копії господарських договорів (контрактів), за якими передбачено отримання коштів або інших активів, відомості про майбутні кредити банків або фінансових організацій, позики з бюджету тощо.
У разі коли за розрахунками підприємство має нестійкий або кризовий фінансовий стан, необхідно проаналізувати заходи для підвищення фінансової стійкості, які передбачено вжити підприємством протягом дії розстрочення (відстрочення).
Таким чином, урахування значень коефіцієнтів має гнучкий характер, який жорстко не пов'язаний з офіційною бухгалтерською звітністю і дає змогу відображати реальнішу картину фінансового стану платника як на момент звернення, так і в динаміці на період дії розстрочення (відстрочення).
Також нові Методичні рекомендації містять новий підхід до визначення бухгалтерських показників, які є основою для розрахунку коефіцієнтів та оцінки забезпеченості податкового кредиту.
Так, підприємством надається бухгалтерська інформація станом на перше число місяця, в якому ним подається звернення про розстрочення (відстрочення). У разі якщо цей місяць є проміжним між періодами подання офіційної квартальної фінансової звітності, надаються копії такої звітності за попередній звітний квартал, а також додатково розраховані підприємством за тими самими формами показники станом на перше число місяця надсилання запиту.
Розраховані за такими даними показники більшою мірою відповідають реальному стану фінансово-господарської діяльності підприємства.
Надаються також рекомендації з окремих практичних питань оформлення розстрочення (відстрочення).
Так, визначено порядок надання та засвідчення документів; порядок заповнення інформації підприємствами, які відповідно до законодавства подають скорочені форми звітності, а також які взагалі не подають фінансової звітності, встановленої законом для юридичних осіб (відокремлені підрозділи (філії)); порядок додаткового гарантування платниками сплати розстрочених (відстрочених) сум; вимоги до оформлення узагальнюючого висновку про можливість надання розстрочення (відстрочення).
Крім того, передбачено процедуру визначення та врахування такого виду активів підприємства, як наявні переплати на суму, що дорівнює або перевищує суму податкового зобов'язання до розстрочення (відстрочення).
Для здійснення аналізу використовуються такі спеціальні форми: динаміка обсягів виробництва, аналіз фінансових результатів, оцінка капіталу, зміни майнового стану підприємства, характеристика основних засобів, характеристика оборотних засобів, характеристика дебіторської заборгованості і зобов'язань, розшифровка дебіторської заборгованості, основні економічні показники підприємства на період дії розстрочення (відстрочення).
Ці форми містять показники бухгалтерської звітності (офіційні, оперативні та розрахункові), а для полегшення формування передбачених Методичними рекомендаціями таблиць розроблено відповідну програму, яку направлено податковим органам для використання.
Необхідно також зазначити, що інформація, не передбачена нормативно-правовими актами, підприємством-заявником надається добровільно. При цьому платнику варто пам'ятати, що відсутність або недостатність такої інформації не дасть можливості податковому органу здійснити належний аналіз фінансового стану, що може призвести до відмови в розстроченні (відстроченні). Таким чином, хоча надання додаткової інформації від платника є добровільним, однак така інформація сприятиме позитивному вирішенню питання розстрочення (відстрочення).
У цілому нові Методичні рекомендації при їх безумовному та неформальному застосуванні в умовах ефективної співпраці з підприємствами-заявниками мають забезпечити належний рівень роботи щодо визначення загрози утворення податкового боргу та оцінки платоспроможності, фінансового стану підприємства та рівня забезпеченості податкового кредиту. Це дасть змогу належним чином мотивувати рішення про надання розстрочення (відстрочення) або відповідну відмову, а також максимально убезпечити бюджет від ризиків не-погашення платником розстроченої (відстроченої) суми.
Микола ЧМЕРУК,
директор Департаменту,
та Людмила СОЛОТВА,
начальник відділу
погашення податкового боргу
з використанням немайнових джерел
“Вісник податкової служби України” № 9 березень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)