КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ
Юридичний департамент
Порушення платником податків законодавства
з питань патентування деяких видів господарської діяльності
Позиція платника податків. Платник податків вважає, що відмова органу ДПС у видачі патенту з посиланням на невідповідність заявки на придбання торгового патенту, поданої до контролюючого органу, вимогам Положення № 1077 є безпідставною, оскільки це суперечить нормам частини четвертої ст. 2 Закону № 98/96-ВР щодо відомостей, які має містити заявка на придбання торгового патенту.
Позиція органів ДПС. Дії органу ДПС відповідають нормам чинного законодавства України, оскільки у суб'єкта господарювання відсутні підстави для отримання торгового патенту.
Рішення суду. Вищий адміністративний суд України, підтримуючи позицію органів ДПС, зазначає таке. За результатами розгляду справи судом першої інстанції позов задоволене, та орган ДПС зобов'язано видати торговий патент на здійснення торговельної діяльності.
Рішенням суду апеляційної інстанції скаргу органу ДПС задоволено, а рішення суду першої інстанції скасовано, у позові відмовлено.
Не погоджуючися з рішенням суду, апеляційної інстанції, суб'єкт господарювання звернувся до Вищого адміністративного суду України.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої ст. 3 Закону № 98/96-ВР патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Форму торгового патенту та порядок його заповнення встановлено ДПА України. Так, відповідно до п. 2 Порядку № 33 суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність (крім пересувної торговельної мережі), торговий патент заповнюється за місцезнаходженням пункту продажу товарів.
При цьому у разі зміни місця розташування пункту продажу товарів та на підставі письмової заяви суб'єкта підприємницької діяльності до торгового патенту вносяться відповідні записи, що завіряються підписом відповідальної особи та печаткою державного податкового органу. Тобто форма торгового патенту на здійснення торгівлі, встановлена ДПА України, передбачає зазначення місцезнаходження пункту продажу товарів. Аналогічні за змістом норми містить також Положення № 1077.
Як установлено частинами другою та четвертою ст. 2 Закону № 98/96-ВР, підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї стані, а саме заявка на придбання торгового патенту має містити такі реквізити:
найменування суб'єкта підприємницької діяльності;
витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, якщо патент придбавається для структурного (відокремленого) підрозділу, - довідка органу, який погодив місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця;
вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту;
найменування документа про повну або часткову оплату вартості торгового патенту.
Водночас п. 11 Положення № 1077 передбачено, що відомості, наведені в поданій суб'єктом підприємницької діяльності заявці, посадова особа органу ДПС звіряє з оригіналами первинних документів, на підставі яких заповнюється ця заявка, реєструє її в журналі обліку заявок і заповнює бланк торгового патенту.
Із системного аналізу наведених норм випливає, що для видачі торнового патенту на такий вид підприємницької діяльності, як торговельна діяльність, крім самого виду діяльності має значення також місце здійснення цієї діяльності (пункт продажу), оскільки від нього залежить, який саме податковий орган заповнює та видає торговий патент і можливість здійснення платником податків торговельної діяльності саме у такому пункті продажу товарів. У зв'язку з цим не суперечить нормам Закону № 98/96-ВР вимога органу ДПС до суб'єкта господарювання надати документ про право власності (оренди) на приміщення, де планується здійснення господарської діяльності.
Як установлено судом, доданий суб'єктом господарювання договір оренди приміщення до заявки на придбання торгового патенту припинив свою дію. Відтак підстави для зобов'язання органу ДПС видати торговий патент на торговельну діяльність відсутні.
За таких обставин Вищий адміністративний суд України законне та обґрунтоване рішення суду апеляційної інстанції залишив без змін, а касаційну скаргу суб'єкта господарювання - без задоволення.
Перелік використаних нормативних документів:
Закон України № 98/96-ВР від 23.03.96 р. “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 334/94-ВР від 28.12.94 р. “Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями)
Закон України № 755-IV від 15.05.2003 р. “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” (зі змінами та доповненнями)
Указ Президента України № 727/98 від 03.07.98 р. “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (у редакції Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99, зі змінами та доповненнями)
Постанова Кабінету Міністрів України № 1077 від 13.07.98 р. “Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів” (зі змінами та доповненнями, за текстом - Положення № 1077)
Наказ ГДПІ України № 33 від 25.04.96 р. “Про затвердження форм торгового патенту та Порядку заповнення торгового патенту” (зареєстровано в Мін'юсті України 07.05.96 р. за № 221/1246, зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 33)
Лариса ТРОФІМОВА,
директор Юридичного
департаменту,
та Владислав РОЗМОШ,
заступник начальника відділу
представництва інтересів органів
ДПС в судах касаційної інстанції
та узагальнення судової практики
“Вісник податкової служби України” № 10 березень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)