ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
10.06.2003 N 5252/6/15-1316
Щодо окремих питань застосування пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
ДПА України розглянула лист щодо окремих питань застосування пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-вр ) (далі - Закон) і повідомляє.
1. Законом України від 24.12.2002 р. N 349-IV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-вр ) встановлено термін "Договір довгострокового страхування життя" - це договір страхування життя строком на 10 років і більше, який містить умову сплати страхових внесків (платежів, премій) протягом не менш як 5 років та передбачає страхову виплату, якщо застрахована особа дожила до закінчення строку дії договору або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших 10 років його дії, крім тих, що проводяться у разі настання страхових випадків, пов'язаних із смертю застрахованої особи або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до повної стійкої втрати нею працездатності.
Що стосується тлумачення терміна "повна стійка втрата працездатності", то згідно з розділом 1 Інструкції про встановлення груп інвалідів, затвердженої Міністерством охорони здоров'я України 28.12.91 р. N 16.01/20, залежно від важкості інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності, встановлюється перша, друга, третя групи інвалідності.
Підставою для встановлення першої групи інвалідності є різко виражене обмеження життєдіяльності, обумовлене захворюваннями, наслідками травм, уродженими дефектами, що призводить до різко вираженої соціальної дезадаптації, неможливості, зокрема, участі у трудовій діяльності, якщо вказані порушення викликають потребу у постійному сторонньому догляді чи допомозі (п. 2.1 вказаної Інструкції.
Підставою для встановлення другої групи інвалідності є різко виражене обмеження життєдіяльності, обумовлене захворюваннями, наслідками травм, уродженими дефектами, що не потребують постійного стороннього догляду чи допомоги, але призводять до вираженої соціальної дезадаптації внаслідок різко вираженого утруднення, зокрема, участі у трудовій діяльності або при неможливості працювати (п. 2.1 вказаної Інструкції.
Виходячи з викладеного, в цілях оподаткування критерієм визначення повної стійкої втрати застрахованою особою працездатності є встановлення цій особі першої групи інвалідності або другої без права роботи.
2. Згідно з другим абзацом пп. 7.2.3 Закону ( 334/94-вр ) інвестиційний дохід, одержаний страховиком від розміщення коштів резервів страхування життя, оподатковується у страховика в частині, яка належить страховику. Частина інвестиційного доходу, одержаного від розміщення коштів резервів із страхування життя, що належить страховику, визначається як різниця між сумою доходу, одержаного (нарахованого) від розміщення коштів резервів із страхування життя, та сумою витрат страховика на ведення справи, які не можуть перевищувати 15 відсотків отриманого інвестиційного доходу.
Крім того, Законом ( 334/94-вр ) встановлено, якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж страхові платежі, такі доходи оподатковуються на загальних підставах. При цьому до категорії валових витрат, пов'язаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування та перестрахування (перший абзац підпункту 7.2.3 Закону).
Отже, до суми витрат страховика на ведення справи в податковому обліку можуть бути включені лише валові витрати, понесені ним під час здійснення операцій, не пов'язаних із страхуванням (перестрахуванням).
3. Підпунктом 7.2.3 Закону ( 334/94-вр ) в цілях оподаткування передбачено розрахунок суми інвестиційного доходу, одержаного страховиком від розміщення коштів резервів страхування життя.
Стосовно питання, які види доходів включаються до зазначеної суми інвестиційного доходу, слід керуватися п. 3.1 Порядку складання декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, затвердженого наказом ДПА України від 31.03.2003 р. N 146 та зареєстрованого в Мін'юсті України 10.04.2003 р. за N 280/7601, відповідно до якого при визначенні переліку вищевикладених доходів від розміщення коштів резервів страхування життя з метою оподаткування застосовується стаття 31 Закону України "Про страхування" (в редакції від 04.10.2001 р. N 2745-III у частині терміна "пасивні доходи", визначеного пп. 7.11.13 Закону ( 334/94-вр ).
Заступник Голови Ю.Гриб