Сплата ПДВ за операціями, що здійснюються
сільськогосподарськими підприємствами
Первинні документи податкового обліку ПДВ
З упевненістю можна сказати, що податковий облік ПДВ є накопиченням платником податку податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою заповнення звітної податкової декларації з ПДВ.
Елементами податкового обліку ПДВ є податкові накладні, митні декларації, розрахунки коригування, інші платіжні або розрахункові документи, визначені пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, реєстри отриманих та виданих податкових накладних і декларація з ПДВ.
Функцію первинних податкових документів, на підставі яких групуються у податковому обліку операції, пов'язані з нарахуванням податкових зобов'язань та формуванням податкового кредиту, виконують податкові накладні, митні декларації, розрахунки коригування, та як виняток із загальних правил при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Нацбанком України для готівкових розрахунків, - належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ з визначенням загальної суми платежу, суми податку та податкового номера постачальника. Відповідно до постанови № 32 гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами становить 10 000 грн. Платежі понад зазначену граничну суму провадяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.
Крім того, підставою для нарахування податкового кредиту може бути заява платника податку зі скаргою на постачальника товарів (послуг), яка має додаватися до податкової декларації звітного податкового періоду, лише у тому випадку, коли постачальник відмовив надати податкову накладну чи порушив порядок її заповнення. Обов'язковою умовою при цьому має бути факт перерахування податку постачальнику, що підтверджується копією товарних чеків або іншими розрахунковими документами.
Без отримання податкової накладної підставою для нарахування податкового кредиту також є транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку. Такі квитки та рахунки обов'язково мають містити інформацію про загальну суму платежу, окремо суму ПДВ та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форму встановлено міжнародними стандартами.
Реєстр отриманих і виданих податкових накладних є групувальним реєстром податкового обліку та формою для запису (реєстрації) первинних податкових документів з метою накопичення продавцями товарів (послуг) податкових зобов'язань і покупцями податкового кредиту в порядку і терміни, встановлені податковим законодавством. Проводиться щомісячний (окремими платниками щоквартальний) підсумок щоденно зареєстрованих у реєстрі операцій. Зведені результати обліку в реєстрі відображаються в податковій декларації з ПДВ. Невключення до реєстру оригіналу податкової накладної згідно з пп. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту.
Податкова декларація з ПДВ є документом, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюють нарахування та сплату податку.
Первинні бухгалтерські документи (рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна, касовий ордер (прибутковий або видатковий) тощо) не застосовуються в податковому обліку.
Оскільки податкове законодавство відтворюється в податковому обліку, то ми зупинимося на деяких загальних та спеціальних нормах оподаткування, характерних діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.
Законодавчі норми щодо оподаткування сільськогосподарського підприємства, яке обрало режим оподаткування, встановлено ст. 8-1 Закону № 168/97-ВР
Статтею 8-1 цього Закону встановлено спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства (далі - сільськогосподарське підприємство), згідно з яким сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), крім підакцизних товарів, за винятком вино-матеріалів первинного виноробства, не підлягає сплаті до бюджету та залишається у розпорядженні такого підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість товарів (послуг), основних фондів придбаних (споруджених) сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції. Така позитивна різниця відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону № 334/94-ВР включається до складу валового доходу підприємства.
Якщо різниця має від'ємне значення, то згідно з п. 8-1.3 ст. 8-1 Закону № 168/97-ВР така сума не підлягає відшкодуванню з бюджету, а відповідно до пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР включається до складу валових витрат сільськогосподарського підприємства. Однак при вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів має право на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів (послуг), вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування відповідно до п. 8-1.4 ст. 8-1 Закону № 168/97-ВР здійснюється у загальному порядку.
Відмінність спеціального режиму оподаткування від загального полягає в тому, що отримане позитивне значення податкової декларації з ПДВ не сплачується до бюджету, а спрямовується для використання сільськогосподарським підприємством у виробництві сільськогосподарської продукції. Сільськогосподарське підприємство за власним бажанням може скористатися спеціальним режимом оподаткування, але виключно за умови, що основною діяльністю його є поставка сільськогосподарських товарів (послуг), вирощених, відгодованих, виловлених, зібраних (заготовлених) безпосередньо ним на власних або орендованих виробничих потужностях, та/або на давальницьких умовах, та у якого питома вага становить не менше ніж 75% вартості всіх товарів (послуг), поставлених ним протягом попередніх дванадцяти послідовних.звітних податкових періодів.
Невиконання цієї вимоги зобов'язує сільськогосподарське підприємство визначити податкове зобов'язання з ПДВ за наслідками звітного періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку. Таке підприємство вважається платником цього податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.
Для того щоб платнику податку визначитися, чи поширюється на той або інший вид сільськогосподарської продукції спеціальний режим оподаткування, йому необхідно звернутися до Переліку видів діяльності, затвердженого постановою № 23. Перелік включає продукцію та послуги, пов'язані з рослинництвом, тваринництвом, змішаного сільського господарства, продукцію і послуги лісового господарства, продукцію та послуги рибництва тощо. Переліком також передбачено такі види діяльності, як обробка, переробка та/або консервація платником ПДВ продукції, вирощеної, відгодованої, виловленої або зібраної (заготовленої) безпосередньо платником (крім придбання її в інших осіб). При цьому важливо знати, що на процес обробки, переробки та/або консервації спеціальний режим оподаткування не поширюватиметься, якщо у такій обробці використовуватиметься сировина, придбана у іншого виробника, а не самостійно вирощена, відгодована, виловлена або зібрана (заготовлена).
Наприклад, для застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ у сфері рибальства недостатньо однієї діяльності з придбання або самостійного виловлення риби, необхідно, щоб платник податку в комплексі здійснював розведення (вирощування) та виловлювання риби, адже діяльність у сфері рибальства включає:
розведення та виловлення прісноводної (лиманної) риби чи інших прісноводних (лиманних);
розведення та виловлення морської або океанічної риби або безхребетних;
розведення та виловлення мушлів, вустриць, ракоподібних, жаб, дикорослих водоростей;
обробку та/або консервацію риби або інших прісноводних чи морських безхребетних, мушлів, вустриць, ракоподібних, жаб, дикорослих водоростей.
Податковий кредит звітного періоду сільськогосподарським підприємством визначається виходячи з договірної (контрактної вартості) товарів (послуг), які придбаваються ним для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основних фондів, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, та послуг, супутніх поставці сільськогосподарських товарів, які вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються) безпосередньо платником податку, перелік яких наведено в пп. “б” пп. 8-1.15.1 п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону № 168/97-ВР
На поставки сільськогосподарським підприємством, яке перебуває на спеціальному режимі оподаткування згідно зі ст. 8-1 Закону № 168/97-ВР, інших товарів (послуг), у тому числі сільськогосподарських, що не підпадають під вищезазначені критерії їх вирощення, відгодування, виловлення, збирання (заготовлення), поширюються загальновстановлені правила нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість.
Водночас необхідно зазначити, що Законом № 1782-VІ, який набрав чинності з 31.12.2009 р., доповнено ст. 11 Закону № 168/97-ВР п. 11.46, відповідне до якого сільськогосподарські підприємства, що є суб'єктами спеціального режиму оподаткування, разом з вищезазначеним спеціальним режимом оподаткування мають преференцію щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин великої рогатої худоби або генетичного матеріалу (коди УКТ ЗЕД 0102 10 10 00, 0102 10 30 00, 0102 10 90 00, 0511 10 00 00, 0511 99 90 10). Операції з подальшої поставки зазначених племінних чистопородних тварин великої рогатої худоби або генетичного матеріалу оподатковуються у загальному порядку.
Податковий облік у сільськогосподарського підприємства,
яке обрало режим оподаткування,
встановлений ст. 8-1 Закону № 168/97-ВР
Порядок ведення податкового обліку з ПДВ встановлено центральним податковим органом. Форма податкової накладної та порядок її заповнення, а також форма реєстру отриманих та виданих податкових накладних та порядок його заповнення затверджено, відповідно, наказами № 165 та № 244. Форми податкової декларації та порядок її заповнення і подання затверджено наказом № 166.
Сільськогосподарське підприємство, яке обрало режим оподаткування, встановлений ст. 8-1 Закону № 168/97-ВР, може заповнювати та подавати до податкового органу дві форми податкової декларації, зокрема повну, за якою проводяться розрахунки з бюджетом, та скорочену, за якою суми податку залишаються в їх власному розпорядженні.
У разі якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування здійснює діяльність у сфері сільського, окремо лісового господарства, окремо рибальства чи одночасно здійснює всі види діяльності у сфері сільського, лісового господарства чи рибальства, то подається одна податкова декларація з ПДВ (скорочена), а у спеціальних полях робиться позначка за тим видом діяльності, який є основним для цього платника, і при цьому до такої податкової декларації включаються обсяги поставок за всією сільськогосподарською діяльністю, за якою застосовується спеціальний режим. При цьому складається єдиний реєстр отриманих і виданих податкових накладних. У разі якщо сільськогосподарське підприємство одночасно користується спеціальними і загальними нормами оподаткування, таке підприємство зобов'язане вести податковий облік операцій, пов'язаних із спеціальним режимом оподаткування та окремо із загальним. При цьому складаються окремі реєстри виданих і отриманих податкових накладних, а також окремі податкові декларації з ПДВ (скорочена та повна). У складі декларацій повинні подаватися всі необхідні додатки до них, подання яких передбачено Порядком № 166, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. До декларації (повна) - це додаток № 5, а до декларації (скорочена) - це додаток № 2.
У рядках 1 та 2 розділу І “Податкові зобов'язання” податкової декларації з ПДВ (скорочена) відображаються операції з поставки на митній території України та відповідно на експорт сільськогосподарських товарів (послуг), вироблених у результаті безпосередньої діяльності згідно зі ст. 8-1 Закону № 168/97-ВР.
Перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, наведено в п. 3.2 ст. 3 Закону № 168/97-ВР, вони не відносяться до сільськогосподарських товарів (послуг) в розумінні ст. 8-1 Закону № 168/97-ВР та постанови № 23, а тому в рядку 3 декларації з ПДВ (скорочена) проставляється прочерк.
Підпунктом 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 168/97-ВР передбачено звільнення від оподаткування операцій з надання сільськогосподарськими товаровиробниками послуг з обробки землі багатодітним сім'ям, ветеранам праці і війни, реабілітованим громадянам, інвалідам праці, інвалідам дитинства, одиноким особам похилого віку, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров'я. Водночас у переліку, затвердженому постановою № 23 (п. 13), наведено “послугу сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом”. Отже, якщо сільськогосподарське підприємство, яке обрало режим оподаткування, встановлений ст. 8-1 Закону № 168/97-ВР, одночасно надає сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом послуги з обробки землі категорії споживачів, визначених пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 168/97-ВР, то такі звільнені від ПДВ операції відображаються у рядку 4 податкової декларації з ПДВ (повна); за якою проводяться розрахунки з бюджетом. Для інших споживачів послуг з обробки землі сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом така операція має бути з ПДВ та відображатися сільськогосподарським підприємством у рядку 1 податкової декларації з ПДВ (скорочена).
В рядку 7 “Послуги, отримані від нерезидента на митній території України” проставляється прочерк, оскільки податкові зобов'язання, які виникають при імпорті товарів та послуг, отриманих від нерезидента на митній території України, не відносяться до зобов'язань, пов'язаних з поставкою сільськогосподарських товарів (послуг).
При заповненні рядка 8 “Коригування податкових зобов'язань (+ чи -)”обов'язковим є подання додатка № 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних.
У розділі II “Податковий кредит” відображаються товари (послуги), у тому числі основні фонди, та послуги, супутні поставці сільськогосподарських товарів, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.
На практиці доводиться мати справу з ситуаціями, коли сільськогосподарським підприємством придбава-ються товари (послуги) для змішаного виробництва, як для виробництва сільськогосподарської продукції (безпосередньо вирощеної, відгодованої, виловленої, зібраної (заготовленої) ним на власних або орендованих виробничих потужностях та/або на давальницьких умовах), так і для іншої продукції (послуг), І тоді виникає запитання, як правильно розподілити “вхідну” суму ПДВ? Відповідь на нього знайдемо в пп. 8-1.15.1 п. 8-1 ст. 8-1 Закону № 168/97-ВР, яким встановлено, що у разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких придбаних товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях. Такий розподіл необхідно провести у тому податковому періоді, в якому відбулося придбання та/або виробництво цих товарів (послуг), а розподілені суми включаються до рядків 10,12 і 13 та довідково відображаються у рядках 10.1, 12.1, 13.1 податкової декларації (скороченої).
Розподіл сум ПДВ необхідно проводити відповідно до коефіцієнта, який визначається як відношення обсягу операцій з поставки сільськогосподарських товарів (послуг) у загальному обсязі поставки товарів (послуг) у поточному звітному періоді, в якому відбулося придбання та/або виробництво товарів (послуг) з метою їх використання у змішаному виробництві. Такий метод розподілу ДПА України неодноразово рекомендувала в своїх листах не тільки для розподілу ПДВ між спеціальною та загальною, податковими деклараціями з ПДВ, але й за наявності у платника оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
У разі зміни напряму використання раніше придбаних товарів (послуг), основних фондів з іншої діяльності на діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства, а також при переході платника податку із загального порядку оподаткування ПДВ на спеціальний необхідно провести коригування. Таке коригування проводиться виходячи із залишкової вартості основних фондів та вартості залишків товарів, що використовуються чи підлягають використанню в сільськогосподарському виробництві, відповідно до частки їх використання в операціях сільськогосподарського виробництва та в інших операціях, але не нижче питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг), розрахованої згідно з вимогами п. 8-1.6 ст. 8-1 Закону № 168/97-ВР. У рядку 16.3 податкової декларації (скороченої) та податкової декларації, у якій відображається інша діяльність, коригування відображається відповідно зі знаком “+” (до збільшення) та “-”(до зменшення).
У рядку 18 податкової декларації (скороченої) відображається різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду зі знаком “+” чи “-”. Якщо така сума має позитивне значення, то це і є та сума, яка залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємства та включається до складу валового доходу. Якщо сума має від'ємне значення, то вона не переноситься до декларації наступного звітного періоду та не приймає участі в визначенні суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а включається до складу валових витрат відповідного звітного податкового періоду.
Законодавчі норми щодо оподаткування ПДВ
сільськогосподарського підприємства, яке не обрало
спеціальний режим оподаткування та на загальних
підставах є платником ПДВ
Податкове законодавство не обійшло також ті сільськогосподарські підприємства (усіх форм власності), які не обрали спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, встановленого ст. 8-1 Закону № 168/97-ВР, але на загальних підставах є платниками ПДВ. Зокрема, сільськогосподарські підприємства, які не обрали спеціального режиму оподаткування та на загальних підставах є платниками ПДВ починаючи з 31.12.2009 р. (дата набрання чинності Законом № 1782-VІ), позитивне значення суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишають у власному розпорядженні і спрямовують на підтримку власного виробництва тваринницької продукції.
Оскільки законодавством не встановлено норми щодо спрямування та/чи відшкодування від'ємного значення суми ПДВ, що виникає у вигляді різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту відповідного звітного податкового періоду, то слід розуміти, що таке від'ємне значення з державного бюджету не відшкодовується, а спрямовується на зменшення нарахування податкових зобов'язань наступних звітних періодів. Таке саме правило поширюється і на операції з поставки у митному режимі експорту молока, худоби, птиці, вовни, молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах.
Зазначена законодавча норма не поширюється на операції з поставки іншої продукції, в тому числі продукції сільськогосподарської, включаючи молоко, худобу, птицю, вовну, молочну продукцію та м'ясопродукти невласного виробництва сільськогосподарського підприємства, за поставками такої продукції ПДВ сплачується до бюджету та відшкодовується з бюджету у за-гальновстановленому порядку.
Дотації сільськогосподарським товаровиробникам
Законом № 1782VIІ, який набрав чинності з 31.12.2009 р., відновлено п. 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР, дію якого було скасовано рішенням Конституційного Суду України у зв'язку з визнанням неконституційним Закону № 922-VI. На підставі п. 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР сільськогосподарські товаровиробники за продані переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі отримують від останніх дотацію, якою є сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти. Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону № 1782-VI врегульовано питання щодо виплати переробними підприємствами дотації сільськогосподарським товаровиробникам за період з 24.11.2009 р. (день ухвалення Конституційним Судом України рішення № 29-рп/2009) по 30.12.2009 р. включно за період, коли законодавчі підстави для виплати дотацій були відсутні. Зокрема, суми ПДВ, нараховані переробними підприємствами відповідно до абзацу першого п. 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР за період з 24.11.2009 р. по 30.12.2009 р. включно, згідно з п. З Прикінцевих положень Закону № 1782-VI не підлягають сплаті до бюджету та включаються до податкових зобов'язань платників податку у звітному податковому періоді, на який припадає день набрання чинності цим Законом, фінансові санкції за несплату сум ПДВ до бюджету, нараховані протягом такого строку, не застосовуються до переробних підприємств. Оскільки звітним податковим періодом, на який припав день набрання чинності Законом № 1782-VІ, є грудень 2009 р., то поставки переробними підприємствами молока та молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР за період з 24.11.2009 р. по 31.12.2009 р. включно необхідно відобразити в податковій декларації з ПДВ (переробного підприємства) за грудень 2009 р., по який не проводяться розрахунки з бюджетом. Однак, враховуючи те, що декларації з ПДВ за листопад 2009 р. було вже подано не пізніше 20.12.2009 р., тобто ця податкова подія відбулася до дня набрання чинності Законом № 1782-VIІ, то у випадку, коли переробні підприємства операції з поставки молока та молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів згідно з п. 11.21 ст. 11 Закону № 168/97-ВР за період з 24.11.2009 р. по 30.11.2009 р. відобразили в загальній декларації з ПДВ (за якою здійснюються розрахунки з бюджетом), такі операції підлягають коригуванню та перенесенню до декларації з ПДВ (переробного підприємства) за грудень 2009 р. Про зазначене ДПА України повідомила у листі № 621/7/16-1417.
Порядок нарахування, виплати і використання дотацій затверджено постановою № 152, якою одночасно скасовано постанову № 291, видану на виконання п. 11.21 у редакції Закону № 922-VI (визнаного неконституційним).
Постановою № 152 значною мірою збережено попередній порядок нарахування та виплати переробними підприємствами, що мають власні та/або орендовані переробні потужності, коштів, які у вигляді дотацій перераховуються сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства (далі - сільськогосподарські товаровиробники), за поставлені ними починаючи з 31.12.2009 р. молоко та м'ясо в живій вазі.
Обмеження на окремі господарські операції відповідно до Порядку, затвердженого постановою № 291, збережено також і в Порядку, затвердженому постановою № 152, зокрема, Порядок № 152 не поширюється на операції з:
поставки молока, молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів, виготовлених переробними підприємствами з імпортованої сировини та сировини, поставленої не в живій вазі і такої, що не є сировиною власного виробництва товаровиробника;
поставки імпортованої сировини;
поставки молока та м'яса в живій вазі посередниками;
переробки сировини на давальницьких умовах.
Постановою № 152 збережено відкриті в органах Держказначей-ства України переробним підприємствам згідно з постановою № 291 небюджетні рахунки для зарахування сум ПДВ з метою виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі, при цьому залишки коштів на них станом на 24.11.2009 р. не підлягають перерахуванню до державного бюджету і використовуються на цілі, передбачені Порядком № 152.
Пунктом 8 цього Порядку встановлено, що дотації спрямовуються на поповнення обігових коштів товаровиробників, але при цьому не зазначено, на які цілі мають використовуватися обігові кошти в частині дотації, тоді коли попереднім Порядком було чітко встановлено, що дотації використовуються виключно для розвитку тваринництва - насамперед для забезпечення тваринництва кормами, відтворення поголів'я, придбання племінних ресурсів та здійснення ветеринарних заходів. Отже, на підставі новоприйнятого Порядку сільськогосподарські товаровиробники зможуть вільно розпоряджатися грошовим ресурсом, отриманим у вигляді дотації.
Як і в попередньому Порядку № 291, так і в новоприйнятому, контроль за правильністю визначення сум ПДВ та їх перерахуванням на небюджетні рахунки покладено на органи державної податкової служби, а контроль за використанням сум ПДВ, що спрямовуються на виплату дотацій, здійснюють відповідні управління агропромислового розвитку.
На інспекцію якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції обласних та Севастопольської міської адміністрацій, республіканську державну інспекцію закупівель та якості сільськогосподарської продукції АР Крим також покладено функцію контролю за використанням сум ПДВ, що спрямовуються на виплату дотацій. До набрання чинності постановою № 152 таку функцію ці інспекції виконували на підставі наказу № 461, виданого на виконання постанови № 65.
Людмила ПОНОМАРЕНКО,
консультант з питань оподаткування
“Вісник податкової служби України” № 12 березень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)