Інтернет-магазин: особливості діяльності та обліку

Якими нормативними документами регламентується торгівля через інтернет-магазини?

Спеціального нормативного документа, який би повністю регламентував торгівлю через Інтернет-магазин, немає. Отже, інтернет-торгівля регламентується тими самими документами, що й інші види торгівлі.

Насамперед зазначимо, що переважно через інтернет-магазини здійснюються продаж товарів та надання торговельних послуг кінцевому споживачеві. Тому такий вид діяльності належить до роздрібної торгівлі (п. 4.4 ДСТУ 4303:2004 “Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять”).

Крім того, в даному випадку договір складається на відстані та/або покупець робить попереднє замовлення у продавця. До того ж торгівля здійснюється поза торговельними або офісними приміщеннями, коли вибір товару і його замовлення не збігаються у часі з передачею товару покупцеві. Тому продаж через Інтернет-магазин слід вважати одночасно як продажем товарів на замовлення, так і дистанційною торгівлею.

Враховуючи зазначене, в нашому випадку потрібно керуватися:

Законом № 1023-ХІІ;

Правилами № 103;

Правилами № 104;

Правилами № 185;

постановою № 833.

Основні елементи торгівлі в інтернет-магазині

Насамперед слід зауважити, що інтернет-магазином є спеціалізований сайт в Інтернеті, на якому розміщується інформація про товари та проводиться замовлення товару. Водночас товари, що пропонуються для продажу на цьому сайті, знаходяться на складі торговельного підприємства, яке здійснює цю торгівлю.

Торгівля відбувається так. Відвідувач сайта магазину обирає товар із запропонованого, замовляє та оплачує його, після чого товар доставляється відвідувачу-покупцю. Отже, торгівля в інтернет-магазині має такі основні елементи:

вибір товару;

замовлення;

оплата;

доставка.

Розглянемо кожен з елементів детальніше.

Вибір товару

Зайшовши на сайт, зі списку запропонованих товарів відвідувач обирає той, що сподобався, і “кладе” його до віртуального кошика. Це ознайомлювальний етап, на якому будь-які юридичні взаємовідносини між магазином та відвідувачем не виникають.

Замовлення товару

Обравши товар, відвідувач переходить на сторінку сайта, де розміщено бланк замовлення на доставку товару. Форму такого бланка кожен магазин розробляє самостійно. При цьому слід врахувати, що заповнене, надіслане продавцю і підтверджене ним замовлення виконуватиме функції договору між продавцем (магазином) та покупцем (відвідувачем) і матиме юридичні наслідки -обов'язок продавця поставити товар і обов'язок покупця оплатити товар.

Слід звернути увагу на таке. Згідно з пунктами 2 та 3 ст. 13 Закону № 1023-ХІІ перед укладанням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про:

найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії;

основні характеристики продукції;

ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати;

гарантійні зобов'язання та інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом продукції;

інші умови поставки або виконання договору;

мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг;

вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу;

період прийняття пропозицій;

порядок розірвання договору.

У разі ненадання такої інформації суб'єкт господарювання несе відповідальність згідно зі статтями 15 і 23 Закону № 1023-ХІІ. Факт надання такої інформації повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення. Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем (виконавцем) в односторонньому порядку. Підтвердження інформації не вимагається, якщо послуга надається засобами дистанційного зв'язку й оплачується через оператора телекомунікаційних послуг.

Доцільно всю цю інформацію зазначати безпосередньо у бланку замовлення.

Водночас, як зазначено в п. 2.4 Правил № 103, бланк замовлення повинен містити такі дані:

назву суб'єкта господарювання;

найменування товару;

ціну товару (за 1 кг або 100 г, одиницю розфасовки, упаковки, штуку, 1 м тощо);

кількість товару;

загальну вартість товару;

вартість послуг, що надаються додатково;

дату (час) виконання замовлення тощо.

Бланк замовлення повинен також містити місцезнаходження одержувача та інше (паспортні дані та ідентифікаційний номер - для фізичної особи; код за ЄДРПОУ та банківські реквізити - для юридичної особи).

Заповнивши безпосередньо на сторінці сайта бланк замовлення, відвідувач-покупець надсилає його продавцю (інтернет-магазину). Отримавши його, продавець може зажадати додаткового підтвердження замовлення, наприклад, зв'язавшись з покупцем по телефону тощо.

Після цього замовлення надходить у роботу - замовлені товари разом з товаросупровідними документами надсилаються покупцю.

Оплата товару

Найпоширенішими розрахунками оплати при торгівлі через інтернет-магазини є безготівковий та готівковий.

При безготівковому розрахунку після оформлення замовлення на доставку товару покупець отримує рахунок на оплату. Рахунок роздруковується покупцем прямо з сайта інтернет-магазину чи після отримання на власну електронну адресу. Покупцю залишається оплатити рахунок, перерахувавши кошти за товар з власного банківського рахунку на банківський рахунок продавця. Здебільшого безготівковий розрахунок використовується при передоплаті замовленого товару.

Готівкою покупець розраховується в момент отримання товару від кур'єра продавця у себе вдома (якщо покупець - фізична особа) чи в приміщенні офісу (для юридичних осіб), або в офісі продавця.

Окремо слід зазначити про види оплати, які для продавця є безготівковими, а для покупця - готівковими:

післяоплата - застосовується при доставці товарів поштою. В момент отримання товару на поштовому відділенні покупець передає готівку для перерахування на банківський рахунок продавця;

оплата сторонньому кур'єру - якщо покупець оплачує товари готівкою кур'єру, а кур'єр не є працівником продавця, останній може вносити отримані кошти не в касу продавця, а на його банківський рахунок.

Значно рідше при інтернет-торгівлі застосовується оплата за допомогою банківської платіжної картки (БПК) та електронними грошима.

Є декілька варіантів розрахунків БПК. Найпоширеніший - через посередника, коли продавець укладає угоду з посередником про отримання ним оплати від покупців. У цьому випадку на сайті інтернет-магазину є розділ “Оплатити БПК” чи подібний. Натиснувши на нього, покупець потрапляє на сайт посередника, вводить дані своєї картки, суму оплати і списує відповідну суму коштів. Кошти спочатку потрапляють на рахунок посередника, а потім за вирахуванням комісії посередника перераховуються на банківський рахунок продавця.

При розрахунку електронними грошима продавець зазначає на сайті номер свого електронного гаманця. Покупець списує на цей номер зі свого електронного гаманця електронні (умовні) гроші (перекладає гроші з одного гаманця в інший). Підтвердженням оплати буде виписка за електронним гаманцем, яку продавець і покупець отримують здебільшого в електронній формі.

Доставка товару

Для багатьох електронних товарів можлива доставка безпосередньо через Інтернет. У такому випадку покупець скачує файл товару із сайта інтернет-магазину на ПК.

Для інших товарів застосовують, як правило, один з трьох варіантів доставки:

отримання товару в офісі продавця;

кур'єрська доставка;

доставка поштою.

Під час отримання товару в офісі продавця приймання-передачу товару фіксують у бланку замовлення на доставку товару, перший примірник якого залишається у продавця, а другий - передають покупцю. Якщо покупець вносить готівку, її приймання оформляють через РРО, видаючи покупцю чек. Водночас, якщо нормативними документами встановлено гарантійні строки, покупцю передається технічний паспорт чи інший документ, що його замінює. Покупцю, який є платником ПДВ, окрім того, надають другий примірник податкової накладної.

Кур'єрська доставка може здійснюватися як власною кур'єрською службою, так і сторонньою кур'єрською організацією за договором з продавцем. Разом з товаром кур'єру передають документи на товар - замовлення, техпаспорт тощо. Кур'єр передає покупцеві за його місцезнаходженням товар, документи, покупець розписується в першому примірнику замовлення і повертає його кур'єру. Якщо покупець оплачує товар кур'єру, останній повинен при прийманні готівки застосувати портативний РРО. У цьому випадку покупцю видається також чек.

Якщо доставка здійснюється сторонньою кур'єрською організацією, остання повинна в узгоджені договором з продавцем строки передати продавцю звіт про виконання доручення (чи інший подібний документ) з першими примірниками замовлень на доставку товару, що додаються. Готівка, яку кур'єр отримав від покупців, насамперед оприбутковується в його касі, а потім вже може вноситися в касу продавця (в цьому разі продавець здійснює операцію з отримання готівки через РРО) або передаватися в банківську установу для перерахування на банківський рахунок продавця.

До речі, з кур'єром, який доставляє товар, підприємство повинно укласти договір про повну матеріальну відповідальність.

Доставка поштою відбувається таким чином. Товар з документами передається відповідальній особі (з якою також укладається договір про повну матеріальну відповідальність). Остання на поштовому відділенні оформляє відправлення на адресу покупця та, як правило, оплачує поштові послуги за доставку. Далі товар (посилка) надходить на поштове відділення за місцезнаходженням покупця, де покупець його і отримує. Про факт отримання товару продавцю надсилається відповідне повідомлення. Якщо умовами договору продавця з покупцем та договору продавця з поштою передбачено післяоплату за товар, в момент отримання товару на поштовому відділенні покупець вносить кошти для перерахування на банківський рахунок продавця.

Патентування

Згідно зі ст. 3 Закону № 98/96-ВР патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Під пунктами продажу товарів у Законі № 98/96-ВР слід розуміти:

магазини та інші торговельні точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;

кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців;

автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі;

лотки, прилавки та інші види торговельних точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;

стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом;

фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;

оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Тобто торговельному підприємству, яке здійснює торгівлю через інтернет-магазин, потрібно придба-вати торговий патент в таких випадках:

покупці оплачують товари готівкою чи з допомогою БПК у приміщенні підприємства.У цьому разі торговий патент придбавається за місцезнаходженням пункту продажу товарів (приміщення підприємства) та розміщується на фронтальній вітрині магазину (реального, а не інтернет-магазину), а у разі її відсутності біля касового апарата;

покупці оплачують товари готівкою кур'єру. В цьому разі торговий патент придбавається за місцем реєстрації підприємства. Він дійсний на всій території України та повинен розміщатися на табличці в транспортному засобі, що перевозить товар та кур'єра, або знаходитися безпосередньо у кур'єра.

Якщо товари оплачують готівкою як у приміщенні підприємства, так і кур'єру, підприємству слід придбавати два патенти - один для приміщення магазину, а другий для пересувної торговельної мережі.

Податковий і бухгалтерський облік

Слід виокремити два облікових об'єкти: власне інтернет-магазин і торговельні операції.

Інтернет-магазин є спеціалізованим сайтом. Як і для інших сайтів, утримання сайта магазину вимагає певних витрат на:

придбання (розробку) сайта. Якщо при цьому авторські права переходять у власність замовника, веб-сайт відображається в податковому й бухгалтерському обліку як нематеріальний актив, з наступною амортизацією (лист № 385/2/15-0310). У податковому обліку витрати підприємства на придбання або створення веб-сайту не включаються до валових витрат і підлягають амортизації як нематеріальні активи згідно з пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону № 334/94-ВР Відповідно до пп. 8.3.9 п. 8.3 ст. 8 цього Закону для амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації, згідно з пп. 8.3.3 п. 8.3 ст. 8 Закону № 334/94-ВР протягом строку, який визначається підприємством самостійно виходячи зі строку корисного використання такого нематеріального активу або строку діяльності підприємства, але не більше ніж 10 років безперервної експлуатації. У бухгалтерському обліку такі витрати відображаються на субрахунку 154 “Придбання (створення) нематеріальних активів”, а потім при введенні в експлуатацію списуються на субрахунок 125 “Авторське право та суміжні з ним права”. Крім того, зауважимо, що введення веб-сайту як нематеріального активу в експлуатацію здійснюється на підставі “Акта введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів” (типова форма № НА-1), затвердженого наказом № 732;

реєстрацію (зазвичай на рік) доменного імені. У бухгалтерському обліку ці витрати включаються до первісної вартості (рахунок 154), у податковому - до складу валових витрат (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР);

розміщення сайта в їнтернеті (так званий хостинг) і його супровід (обслуговування) - адміністрування, виконання резервних копій, створення нових посилань, виконання перевірок безпеки, розміщення нових інформаційних й інших матеріалів тощо. Це поточні витрати на підтримку роботи сайта, тому вони включаються до витрат у бухгалтерському (рахунок 93) і до валових витрат - у податковому обліку (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР).

Слід нагадати, що згідно з вимогами пп. 2.3.3 п. 2.3 ст. 2 Закону № 168/97-ВР особа, яка поставляє товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, при цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України, підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку. Тобто виходячи з вищезазначеного, продавець, який продає товар через інтернет-магазин, повинен бути обов'язково зареєстрований платником ПДВ.

Облік торговельних операцій здійснюється в загальновстановлено-му порядку. При цьому дохід у бухгалтерському обліку відображається в момент передачі права власності на товар покупцеві. Це відбувається, як правило, у момент вручення товару покупцеві. А при передачі товару кур'єру чи кур'єрській організації товар відображається на окремому субрахунку рахунку 281 “Товари на складі” (преамбула до розділу “Клас 2. Запаси” Інструкції № 291), наприклад, 2811 “Товари відвантажені, за якими право власності не перейшло до покупця”.

А ось у податковому обліку валовий дохід і нарахування податкового зобов'язання щодо ПДВ відображаються за першою з подій:

або датою зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - датою їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - датою інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або датою відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - датою оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Датою відвантаження слід вважати початок фізичного переміщення товару від місця його постійного знаходження (зберігання) у продавця. Тобто з метою оподаткування при здійсненні операцій з продажу товарів, оплата яких ще не відбулася і постачальник не має права на визначення податкових зобов'язань за касовим методом, датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також датою збільшення валового доходу вважається дата, на яку припадає початок пе-редання товару від постачальника або безпосередньо покупцю чи організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо) (лист № 4501/7/16-1517-18). Таким чином, датою відвантаження товарів інтернет-магазином буде дата передання товару кур'єрській організації чи пошті або покупцеві.

Перелік використаних нормативних документів:

Закон України № 98/96-ВР від 23.03.96 р. “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 168/97-ВР від 03.04.97 р. “Про податок на додану вартість” (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 334/94-ВР від 28.12.94 р. “Про оподаткування прибутку підприємств” (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями)

Закон України № 1023-ХІІ від 12.05.91 р. “Про захист прав споживачів” (зі змінами та доповненнями)

Постанова Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006 р. “Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення” (зі змінами та доповненнями)

Наказ Мінекономіки України № 103 від 19.04.2007 р. “Про затвердження Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями” (зареєстровано у Мін'юсті України 16.10.2007 р. за № 1181/14448, за текстом - Правила № 103)

Наказ Мінекономіки України № 104 від 19.04.2007 р. “Про затвердження Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами” (зареєстровано у Мін'юсті України 08.11.2007 р. за № 1257/14524, за текстом - Правила № 104)

Наказ Мінекономіки України № 185 від 11.07.2003 р. “Про затвердження Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами” (зареєстровано у Мін'юсті України 23.07.2003 р. за № 628/7949, зі змінами та доповненнями, за текстом -Правила № 185)

Наказ Мінфіну України № 291 від 30.11.99 р. “Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування (План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій)” (зареєстровано у Мін'юсті України 21.12.99 р. за № 892/4185, зі змінами та доповненнями, за текстом - Інструкція № 291)

Наказ Мінфіну України № 732 від 22.11.2004 р. “Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів” (зареєстровано у Мін'юсті України 14.12.2004 р. за № 1580/10179)

Лист ДПА України № 385/2/15-0310 від 12.12.2006 р. “Про відображення в податковому обліку платника податку на прибуток операцій з придбання облігацій, податковий облік витрат на створення веб-сайту”

Лист ДПА України № 4501/7/16-1517-18 від 07.03.2008 р. “Про розгляд листа щодо визначення дати виникнення податкових зобов'язань”

Олександр ЗОЛОТУХІН,
бухгалтер-експерт

“Вісник податкової служби України” № 25 липень 2009 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)

Документи що посилаються на цей