КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Департамент погашення прострочених податкових зобов'язань
Законодавчі основи адміністративного арешту
активів як виняткового заходу впливу на платників податків
Інститут адміністративного арешту активів платника податків (за текстом - адмінарешт активів) було запроваджено ст. 9 Закону № 2181-III, відповідно до Прикінцевих положень якого ця норма набрала чинності з 01.10.2001 р.
Практичний механізм реалізації ст. 9 Закону № 2181-III затверджено наказом № 386, яким встановлено порядок застосування адмінарешту активів. Інакше кажучи, регламентовано питання: у кого, що, коли і яким чином може бути арештовано.
За визначенням, наведеним у Законі № 2181-III, адмінарешт активів є виключним способом забезпечення можливості погашення податкового боргу платника податків.
Виходячи з юридичної точки зору адмінарешт активів є правовідносинами, що мають охоронний характер і побудовані на горизонтальних адміністративно-правових відносинах, які виникають між непідлеглими одна одній сторонами: органом державної влади (переважно податковим органом) та платником податків.
Процесуальне адмінарешт активів передбачає проведення органами ДПС та іншими правоохоронними органами певних дій, пов'язаних із складанням протоколу про адмінарешт активів, прийняттям на його підставі відповідного компетентного рішення керівника податкового органу та продовженням такого рішення за рішенням суду, а також безпосередньо вилученням активів, наданням дозволу на здійснення будь-якої операції з активами, що перебувають у податковій заставі.
Сутність адмінарешту активів полягає у своєчасному попередженні певних дій платника податків, які можуть призвести до порушення законодавства з питань оподаткування або взагалі до ухилення від сплати податків. Тобто адмінарешт активів здійснюється як гарантія забезпечення погашення податкових платежів платника податків в умовах, якщо існує реальна загроза зникнення таких активів або їх знищення, що можуть мати безповоротні негативні наслідки для бюджету.
Отже, адмінарешт активів є самостійним, виключним, запобіжним та фіскальним заходом, що забезпечує можливості погашення податкових платежів (зобов'язань або боргу).
Мета адмінарешту, зокрема, полягає у тому, щоб у найкоротший срок виключити можливість платника податків передати активи іншій особі. Саме тому пп. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону № 2181-III передбачено розгляд судом подання про продовження строку арешту протягом 48 год.
Суб'єктами адмінарешту активів можуть бути будь-які платники податків у значенні Закону № 2181-III, а саме: юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, що мають статус суб'єкта підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), а також пеню та штрафні санкції.
Спеціальними суб'єктами, на яких покладено обов'язок застосовувати або здійснювати адмінарешт активів, є органи ДПС та інші правоохоронні органи.
Водночас слід звернути увагу на те, що адмінарешт активів застосовується до широкого кола суб'єктів, які в результаті проведення певних дій порушують податкове законодавство.
Предметом адмінарешту активів можуть бути будь-які активи платника податків, до яких належать товари, готівкові кошти, рухоме і нерухоме майно та інші активи.
Також до предметів адмінарешту активів можуть належати і безготівкові кошти, що перебувають на рахунках у банках, однак арешт у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків має свою специфіку застосування.
Таким чином, адмінарешт активів поширюється як на зупинення операцій суб'єкта господарювання за рахунками в банках (за рішенням суду), так і на обмеження у розпорядженні рухомим і нерухомим майном, наявними засобами тощо.
Винятком при накладанні адмінарешту активів є майно фізичної особи, на яке не може бути накладено стягнення згідно із законодавством. Перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами і застосовано адмінарешт активів, міститься у додатку до Закону № 606-ХІV.
За способом застосування адмінарешт активів поділяється на два види - повний або умовний.
Повним адмінарештом активів визнається виключна заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його активами з їх тимчасовим вилученням або без нього.
Умовним адмінарештом активів визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з відповідними активами. Такий дозвіл надається керівником податкового органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення окремої операції платником податків не приведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Винятком при адмінарешті активів, який полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії стосовно своїх активів, що підлягають такому арешту, є дії щодо їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані. Ризик, пов'язаний із зберіганням вилучених активів або втратою їх функціональних чи споживчих якостей, покладається на орган (податковий або інший правоохоронний орган), який прийняв рішення про таке вилучення.
Підстави для застосування адмінарешту
Підставою для застосування адмінарешту активів є з'ясування однієї з таких обставин:
платник податків порушує правила відчуження активів, які перебувають у податковій заставі, і обов'язковість узгодження з податковим органом операцій, що визначено п. 8.6 ст. 8 Закону № 2181-III;
фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
платника податків, який отримав податкове повідомлення або має податковий борг, визнано неплатоспроможним за зобов'язаннями іншими, ніж податкові, крім випадків, коли стосовно такого платника податків запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів у зв'язку з порушенням щодо нього провадження у справі про банкрутство;
платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, які застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, ваго-касових комплексів, систем та засобів штрихового кодування;
відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальні дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем;
відсутня реєстрація особи як платника податку в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до закону, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, здійснює дії з переведення активів за межі України, їх приховування або передання іншим особам.
Отже, у всіх вищезазначених випадках однією спільною рисою для застосування адмінарешту активів є наявність у платника податків обставин, що свідчать про порушення вимог чинного податкового законодавства, які можуть призвести до негативних наслідків для бюджету.
При цьому наявність обставин застосування адмінарешту активів повинна підтверджуватися документально, а саме:
довідкою боржника про наявність кредиторів і довідкою кредиторів цього платника із зазначенням того, що боржник не повідомляв їм про виникнення податкової застави;
договором оренди (при наданні платником податків в оренду активів, якщо вони перебувають у податковій заставі);
актом відмови від допуску на територію для проведення перевірки (за наявності законних підстав для її проведення) або для обстеження приміщень, які використовуються для отримання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування;
актом перевірки, за результатами якої виявлено порушення, що дають право на накладання адмінарешту;
копією в'їзної візи до інших країн світу та копією проїзних документів (квитків) (для фізичної особи - боржника, яка виїжджає за кордон);
повідомленням з Єдиного державного реєстру за запитом податкового органу про відсутність запису про проведення держреєстрації юридичної особи (для підтвердження відсутності свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності);
повідомленням з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію юридичної особи (для підтвердження відсутності реєстрації особи як платника податку в податкових органах);
повідомленням держреєстратора про внесення запису про порушення (припинення) провадження у справі про банкрутство юридичної особи або щодо визнання її банкрутом, або про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи тощо.
Порядок застосування адмінарешту активів
Рішення про застосування адмінарешту активів за встановленою формою приймається керівником органу ДПС (його заступником) за поданням відповідного підрозділу податкової міліції.
За наслідком з'ясування однієї з обставин, достатніх для застосування адмінарешту активів, відповідний працівник податкового органу службовою запискою надає підрозділу податкової міліції письмову інформацію про наявність таких обставин. У такому разі (а також якщо працівник податкової міліції самостійно встановлює наявність обставин) керівник податкової міліції приймає відповідне подання та передає його керівнику органу ДПС.
У поданні підрозділу податкової міліції повинна міститись інформація про наявність у платника податків як власних активів (рахунків, майна тощо), так і тих, що перебувають у володінні, розпорядженні або користуванні інших осіб.
Рішення про застосування адмінарешту активів повинно прийматися у строк не пізніше 24 год робочого дня, наступного за днем надходження (реєстрації) такого подання до податкового органу.
Після прийняття керівником податкового органу (його заступником) рішення про застосування адмін-арешту активів виконавець складає протокол про застосування адмін-арешту активів, що реєструється у відповідному журналі, у якому зазначаються:
номер, дата та час винесення рішення;
дата та час подання підрозділу податкової міліції рішення про застосування арешту активів;
посада, звання, прізвище та ініціали керівника підрозділу податкової міліції;
загальна вартість (у гривнях) активів, що підлягають адмінарешту;
обставини, згідно з якими застосовано адмінарешт;
дата та номер протоколу про адмінарешт;
вид адмінарешту;
особливі відмітки.
У графі “Особливі відмітки” зазначаються мотиви відмови в прийнятті рішення про застосування адмінарешту активів, документи, що дають право на прийняття такого рішення, тощо.
Рішення про застосування адмінарешту активів має бути надіслано рекомендованим листом або вручено особисто під розписку:
платнику податків з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів;
іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебувають активи такого платника податків, з вимогою тимчасової заборони їх відчуження.
Функції виконавця рішення про адмінарешт активів покладаються на податкового керуючого органу ДПС або іншого працівника такого органу, зокрема з особового складу податкової міліції, призначеного керівником відповідного органу (його заступником) на здійснення відповідних заходів.
До компетенції виконавця рішення про адмінарешт активів належать:
надсилання рішення про адмінарешт активів;
організація опису активів платника податків.
Платнику податків (його представнику), активи якого підлягають адмінарешту, письмово роз'яснюються його права та обов'язки.
Опис активів платника податків при
застосуванні адмінарешту активів
Опис активів платника податків при застосуванні адмінарешту активів проводиться за аналогією з описом за процесуальним законодавством у присутності посадових осіб такого платника чи їх представників, а також за участю у цій процедурі не менше двох понятих.
У разі відсутності посадових осіб платника податків або його представників опис активів такого платника здійснюється у присутності понятих. За необхідності для проведення опису активів залучається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання. Також важливим моментом є те, що понятими не можуть бути працівники податкових або правоохоронних органів, а також інші особи, участь яких як понятих обмежується Законом № 606-ХІV.
При проведенні опису активів платника податків особи, які його проводять, зобов'язані пред'явити посадовим особам такого платника податків або їх представникам відповідне рішення про накладення адмінарешту активів, а також документи, що засвідчують їх повноваження на проведення опису.
За наслідками проведення опису активів платника податків складається протокол про застосування адмінарешту активів, який має містити опис та перелік активів, що підпадають під арешт, із зазначенням назви, кількості, мір ваги та індивідуальних ознак і за присутності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання - звичайних цін.
Усі активи, що підлягають опису, пред'являються посадовим особам платника податків або їх представникам та понятим особам, а за відсутності посадових осіб або їх представників - понятим особам для візуального контролю.
Крім того, виконавець організовує вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів, складає їх опис, що має скріплюватися підписами посадової особи податкового органу та платника податків, і залишає платнику податків копії таких документів. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів податковими органами в інших випадках не допускається, крім вилучень, що проводяться згідно з кримінально-процесуальним законодавством.
Посадова особа податкового органу, яка виконує рішення про адмінарешт активів, визначає порядок їх збереження та охорони.
Тимчасове затримання активів із складанням протоколу
Адмінарешт активів також може бути застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством чи законодавством з питань оподаткування акцизним збором, а також до товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, без попереднього встановлення їх власника.
Службові особи податкової міліції органів ДПС або інших правоохоронних органів відповідно до їх компетенції мають право тимчасово затримувати такі активи зі складанням протоколу, який повинен містити:
відомості про причини такого затримання з посиланням на порушення конкретної законодавчої норми;
опис активів, їх родові ознаки та кількість;
відомості про особу (осіб), у якої (их) було вилучено такі товари (за їх наявності), перелік прав та обов'язків такої особи (осіб), що виникають у зв'язку із таким вилученням.
Протокол складається у двох примірниках, з яких перший (оригінал) надсилається керівнику податкового органу, на території якого було проведено таке затримання активів, другий (копія) вручається особі, у якої вилучено такі активи.
Бланк протоколу про тимчасове затримання активів є номерним та обліковується в органах ДПС -податковій міліції за правилами діловодства.
Керівник підрозділу правоохоронного органу, у підпорядкуванні якого перебуває службова особа, що склала протокол про тимчасове затримання активів, зобов'язаний невідкладно поінформувати (телефонограмою, засобами факсимільного зв'язку або особисто) керівника податкового органу (його заступника), на території якого відбулося таке затримання.
На підставі відомостей, зазначених у протоколі, керівник податкового органу (його заступник) приймає рішення про застосування адмін-арешту таких активів або відмовляє у прийнятті такого рішення.
Рішення про застосування адмін-арешту активів має бути прийняте не пізніше 24 год робочого дня, наступного за днем складання протоколу про тимчасове затримання активів. Якщо відповідно до законодавства, яким регулюється тривалість робочого часу, податковий орган закінчує роботу раніше, то такий строк закінчується у момент закінчення роботи.
Якщо рішення про адмінарешт активів не приймається протягом зазначеного строку, активи вважаються звільненими з-під режиму тимчасового затримання, а посадові чи службові особи, які перешкоджають такому звільненню, несуть відповідальність, установлену законодавством. При цьому таке звільнення з-під режиму тимчасового затримання активів не потребує документального оформлення.
При застосуванні адмінарешту активів у наведених випадках рішення керівника податкового органу {його заступника) має бути невідкладно вручено особі (особам), зазначеній у протоколі про тимчасове затримання активів без направлення окремої вимоги щодо накладення заборони на відчуження його активів.
Якщо місцезнаходження особи (осіб), зазначеної(них) у протоколі про тимчасове затримання активів, не виявлено, або якщо активи були затримані за відсутності особи (осіб), якій(им) вони належать на правах власності чи інших правах, рішення про адміністративний арешт активів розміщується на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такого рішення вважається днем його вручення.
У разі тимчасового затримання активів службовими особами, що здійснили таке затримання, складається протокол про тимчасове затримання активів, який реєструється у журналі реєстрації протоколів про тимчасове затримання активів відповідного податкового органу.
До такого протоколу можуть долучатися додатково й інші матеріали, що підтверджують порушення відповідної норми законодавства та на підставі яких може бути прийнято рішення про застосування адмінарешту активів.
У журналі реєстрації протоколів тимчасового затримання активів (крім арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку) відображаються:
номер, дата та час складання протоколу про тимчасове затримання активів;
прізвище, ім'я та по батькові службової особи, що склала протокол;
загальна вартість (у гривнях) затриманих активів;
порушена норма законодавства, на підставі якої було затримано такі активи;
номер, дата та час прийняття рішення керівником податкового органу щодо затриманих активів.
У графі “Особливі відмітки” журналу обов'язково зазначаються мотиви відмови в прийнятті такого рішення, а також додаткові матеріали, надані разом з протоколом про тимчасове затримання активів, тощо.
Строки застосування та
продовження адмінарешту активів
При практичному застосуванні положень Закону № 2181-III (у частині визначення порядку збереження арештованих і вилучених активів) податковий керуючий чи інша особа, на яку покладаються функції виконавця рішення про адмінарешт активів, повинні користуватися нормами Порядку № 1340.
Адмінарешт активів може бути накладено на активи строком до 96 год від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжено в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено). У цьому разі такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або, якщо такі активи є швидкопсувними, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, установленою для реалізації активів, що перебувають у податковій заставі, та передбаченого Порядком № 538.
Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду (господарського суду) з поданням про продовження строку адмінарешту активів за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під арешту може загрожувати їх зникненню або знищенню, а суд (господарський суд) повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 год від моменту отримання зазначеного звернення.
Такі строки не включають години, що припадають на вихідні та святкові (неробочі дні).
Проведення адмінарешту активів у період з 20 год до 9 год наступного дня не допускається, за винятком випадків, коли такий арешт є невідкладним у зв'язку з обставинами кримінальної справи відповідно до закону.
Якщо активи звільняються з-під режиму адмінарешту активів у зв'язку з погашенням повної суми податкового боргу платника податків, то керівником податкового органу (його заступником) приймається рішення щодо звільнення з-під арешту всіх активів такого платника шляхом надіслання такому платнику відповідного повідомлення.
У разі якщо податковий борг погашено частково, то, виходячи з даних, отриманих від органів державного казначейства, рішення про звільнення з-під режиму адмінарешту активів виноситься на ту частину, яка фактично погашена.
Якщо активи платника податків звільняються з-під арешту у зв'язку із закінченням граничного строку його застосування, то повторне накладання такого арешту з тих самих підстав не дозволяється.
Строк надання в територіальний податковий орган матеріалів про тимчасове затримання активів до прийняття рішення керівником такого органу (або його заступником) про застосування арешту активів починається з моменту фіксації службовою особою, що проводить затримання, часу в протоколі про тимчасове затримання таких активів і закінчується прийняттям рішення, на бланку якого фіксується час прийняття такого рішення, що має бути не пізніше 24 год робочого дня, наступного за днем складання протоколу. Якщо при цьому приймається рішення про арешт активів, строк такого арешту визначається у загальному порядку - 96 год, наступних за часом прийняття цього рішення.
Адмінарешт активів у вигляді арешту
коштів на рахунку платника податків
Починаючи з 02.06.2005 р. у ст. 9 Закону № 2181-III виділено окремий вид адмінарешту активів - арешт коштів на рахунку платника податків, який має свою специфіку, що полягає у зверненні податкового органу до суду із заявою щодо застосування адмінарешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків у порядку, передбаченому законодавством.
Водночас процесуальне законодавство України не визначає форму позовної заяви податкового органу про застосування адмінарешту активів, порядку звернення податкового органу з відповідним поданням до суду та розгляду його судом, форму судового акта, який має бути прийнято за результатами розгляду, і способу виконання такого акта тощо.
Отже, обмеження прав клієнта щодо розпорядження коштами, які перебувають на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком шляхом застосування адмінарешту активів у порядку, передбаченому ст. 9 Закону № 2181-III, за рішенням суду у випадках, установлених законом.
Зазначені зміни надали можливість забезпечити погашення податкового боргу шляхом збереження коштів на рахунках платника податків від спрямування їх на інші цілі, ніж погашення податкового боргу, а також санкціонувати втручання представників податкових органів та банків у діяльність платників податків.
Зупинення арешту активів
Відповідно до п. 9.5 ст. 9 Закону № 2181-III зупинення адмінарешту активів здійснюється в зв'язку із:
скасуванням рішення керівника податкового органу (його заступника) про такий арешт;
погашенням податкового боргу платника податків;
ліквідацією платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства;
наданням податковому органу належних доказів третьою особою про належність арештованих активів до об'єктів права власності цієї третьої особи;
закінченням граничного строку накладання адміністративного арешту;
прийняттям рішення судом про зупинення адміністративного арешту згідно з вимогами законодавства з питань банкрутства;
пред'явленням платником податків свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій) на її здійснення, торгових патентів, сертифікатів відповідності електронних контрольно-касових апаратів комп'ютерних систем, яких не було на момент прийняття рішення про адміністративний арешт.
Проте є певні особливості щодо зупинення адмінарешту активів платника податків. Наприклад, якщо під адміністративним арештом перебувають активи платника податків, що належать третім особам, то за надання достатніх доказів третьою особою про належність арештованих активів до об'єктів права власності цієї особи рішення щодо звільнення з-під арешту активів приймає податковий орган.
Слід також зазначити, що якщо платник податків не погоджується з прийнятим рішенням керівника податкового органу (його заступника) щодо накладання адмінарешту на його активи, то такий суб'єкт господарювання може оскаржити це рішення в порядку, встановленому для оскарження сум податкових зобов'язань або податкового боргу, нарахованих податковим органом, тобто в адміністративному порядку або шляхом звернення до суду.
При цьому в усіх випадках, коли податковий орган вищого рівня або суд (господарський суд) скасовує рішення про арешт активів, податковий орган вищого рівня проводить службове розслідування щодо мотивів видання керівником податкового органу (його заступником) рішення про арешт активів та за необхідності приймає рішення про притягнення винних до дисциплінарної чи адміністративної відповідальності.
Водночас платник податків має право на відшкодування збитків та немайнової шкоди, завданих податковим органом унаслідок неправомірного застосування адмінарешту його активів, за рахунок коштів відповідного бюджету згідно із законодавством. Рішення про таке відшкодування приймається судом.
Процедура адмінарешту активів не поширюється на порядок затримання або вилучення товарів чи предметів відповідно до Митного кодексу, не пов'язаний із порушенням податкового законодавства, а також на порядок затримання або арешту активів у випадках, передбачених кримінально-процесуальним законодавством.
Адмінарешт активів не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством, а також до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів, або пов'язаних з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, ваго-касових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.
Застосування адмінарешту активів є підставою для виведення активів з податкової застави.
Якщо під адмінарешт активів потрапило майно (наприклад, товари), що належить на праві власності третій особі, після надання цією особою податковому органу доказів про їх належність до об'єктів права власності цієї особи адмінарешт активів зупиняється.
І насамкінець слід зазначити, що адмінарешт активів є дуже важливою складовою податкових правовідносин, запровадженою у законодавстві України як захист активів платника податків від непогашення його податкових платежів, що може мати безповоротні негативні наслідки для бюджету.
Микола ЧМЕРУК,
директор Департаменту,
та Ярослава МОРОЗ,
начальник відділу методології
“Вісник податкової служби України” № 13 квітень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)