Ремонт і поліпшення основних засобів (фондів)

Бухгалтерський облік

Бухгалтерський облік витрат, пов'язаних з ремонтом і поліпшенням (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) об'єктів основних засобів підприємства, врегульовано пунктами 14, 15 ПБО 7 та розділом шостим “Облік ремонту і поліпшень основних засобів” Методичних рекомендацій № 561.

Так, розподіл та відображення в бухгалтерському обліку витрат на ремонт основних засобів відповідно до ПБО 7 слід здійснювати таким чином:

витрати, пов'язані з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єкта основних засобів. На суму таких витрат збільшується первісна вартість основних засобів (п. 14 ПБО 7). Понесені витрати відображаються за дебетом рахунку 15, а після закінчення робіт списуються з кредиту рахунку 15 у дебет рахунку 10 або 11.

витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання. Відповідно до п. 15 ПБО 7 ці витрати включаються до складу витрат звітного періоду та відображаються за дебетом рахунку 23 “Виробництво” або рахунків класу 9 “Витрати діяльності” (91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності” тощо) у кореспонденції з кредитом рахунків 20 “Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядчиками”, 65 “Розрахунки за страхуванням”, 66 “Розрахунки з оплати праці”, 68 “Розрахунки за іншими операціями”.

Відповідно до п. 29 Методичних рекомендацій № 561 рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто: спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об'єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигід, чи здійснюються для підтримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання - приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Критерії визначення порога суттєвості в бухгалтерському обліку рекомендовано у листі № 04230-04108.

Приклад робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигід від об'єкта основних засобів, наведено у п. 31 Методичних рекомендацій № 561, а саме:

модифікація, модернізація об'єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;

заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг);

впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дасть змогу зменшити первісно оцінені виробничі витрати;

добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Приймання закінчених робіт з ремонту і поліпшення основних засобів (модернізації, добудови, реконструкції тощо) оформляється Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (типова форма № ОЗ-2), форму якого затверджено наказом № 352.

Податковий облік

Податок на прибуток підприємств

Для продовження строку служби або поліпшення якісних характеристик (потужності, продуктивності) основних фондів підприємство здійснює їх ремонт, реконструкцію, переоснащення, модернізацію тощо.

Витрати, пов'язані з модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією, ремонтом, у податковому обліку класифікуються як поліпшення основних фондів незалежно від того, збільшують вони економічні вигоди від використання основних фондів чи ні.

Порядок відображення таких витрат визначено пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 334/94-ВР, відповідно до якого платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року. Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу та підлягають амортизації з наступного податкового періоду.

Дата збільшення валових витрат у межах 10-відсоткового ремонтного ліміту визначається за загальними правилами першої події, за винятком ситуації, коли виконавець ремонтних робіт або постачальник товарно-матеріальних цінностей для ремонту не є платником податку на прибуток або сплачує цей податок за ставкою нижче звичайної. У цьому випадку валові витрати відображаються за принципом нарахування таких витрат (факт підписання акта виконаних робіт, оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, призначених для ремонту, тощо).

Наведемо приклад розрахунку розподілу витрат на поліпшення (ремонт) основних фондів.

У підприємства станом на 01.01.2010 р. балансова вартість основних фондів усіх груп становить 500 000 грн.

У І кварталі здійснено витрати на їх поліпшення (ремонт) на загальну суму 100 000 грн.

Таким чином, підприємство у звітному періоді має право віднести до складу валових витрат 50 000 грн. (500 000 х 10%), решту 50 000 грн. (100 000 - 50 000) відносять на збільшення балансової вартості відповідної групи пропорційно понесеним витратам.

Розподіл цих витрат на поточні валові витрати й на збільшення балансової вартості окремих об'єктів і груп основних фондів відображено в табл. 1.

Таблиця 1.

Слід зазначити, що якщо підприємством для проведення ремонтних робіт використовуються запаси, вартість яких віднесено до складу валових витрат у момент їх придбання та які раніше враховувалися при перерахунку відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, то у цьому випадку необхідно вартість таких запасів виключити зі складу валових витрат шляхом відображення такої суми у графі 4 “Запаси, використані не в господарській діяльності” табл. 1 додатка К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства.

Зміну первісного призначення придбаних раніше матеріалів у зв'язку з їх використанням для ремонтних цілей не можна розглядати як виправлення помилки, допущеної в податковому обліку. Адже в періоді придбання таких запасів завищення валових витрат не було, оскільки їх вартість через приріст залишку на складі спричинила відповідне збільшення валових доходів, тому заниження податкового зобов'язання не відбулося.

Інша ситуація виникає, якщо придбані матеріали заздалегідь планується використовувати для поліпшення власних основних фондів. У такому разі їх вартість не бере участі у перерахунку приросту (убутку), а в межах ремонтного ліміту включається до складу валових витрат звітного періоду та відображається у декларації з податку на прибуток підприємства за спеціальним рядком 04.10 “витрати на поліпшення основних фондів” додатка К1 до декларації та в табл. 3 додатка К1/1 за відповідний звітний період.

Витрати на оплату праці працівників, зайнятих на роботах, пов'язаних із ремонтом (поліпшенням) основних фондів для власних виробничих потреб підприємства, також відображаються в розмірі 10%, витрати понад 10-відсоткового ремонтного ліміту підлягають амортизації згідно з пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 334/94-ВР (лист № 4284/7/15-0317).

У разі якщо платник податку для здійснення господарської діяльності орендує основні фонди, то за умови якщо це передбачено договором оперативного лізингу (оренди), тобто якщо орендодавець зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), то відповідно до пп. 8.8.1 п. 8.8 ст. 8 Закону № 334/94-ВР будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, відносяться до складу валових витрат у сумі, що не перевищує 10% від сукупної балансової -вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Частина вартості таких поліпшень у складі витрат, що перевищують суму ремонтного ліміту, включається таким орендарем до балансової вартості відповідної групи основних фондів, якщо на балансі орендаря обліковується така група основних фондів. У разі якщо орендар не має на балансі відповідної групи, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди), то така група основних фондів створюється.

Податок на додану вартість

За придбаними матеріалами, товарами, роботами, послугами, які використовуються платником для поліпшення або проведення ремонту основних фондів з метою усунення недоліків товарів, приведення їх у робочий стан, відновлення ресурсу або їх характеристик, право на податковий кредит виникає за умови, що ці основні фонди використовуються у межах господарської діяльності платника податку в оподатковуваних операціях.

Підстав для збільшення податкових зобов'язань з ПДВ в цьому випадку немає. Тобто поліпшення основних фондів не відноситься до операції з поставки товару або послуги, зазначеної у п. 1.4 ст. 1 Закону № 168/97-ВР

Облік ремонту та поліпшень основних засобів (фондів) наведено в табл. 2.

Таблиця 2.

Наталія БОНДАРЕНКО,
Ніна ВАСИЛЮК,
Інна ПЕТРЕНКО,
Оксана СКІЧКО,
оглядачі “Вісника”,
Олександр ЗОЛОТУХІН,
бухгалтер-експерт

“Вісник податкової служби України” № 16 квітень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)

Документи що посилаються на цей