Ліквідація основних засобів (фондів)

Бухгалтерський облік

Якщо основні засоби втрачають критерій визнання активом, визначений п. 6 ПБО 7, тобто отримання економічних вигід від їх використання в майбутньому не очікується, такі активи, відповідно, підлягають ліквідації (списанню). Це стосується випадків, коли подальше використання цих цінностей неможливе або економічно недоцільне (внаслідок фізичного або морального зносу, аварій, пожежі, стихійного лиха, порушення нормальних умов експлуатації і з інших причин) та (або) вони не можуть бути продані чи передані.

При цьому слід враховувати, що знос, нарахований у розмірі 100% вартості основних засобів, яка амортизується, не є підставою для їх списання з балансу, якщо за своїм технічним станом або після здійснення ремонту вони можуть використовуватись для подальшої експлуатації за прямим призначенням.

Відповідно до п. 41 Методичних рекомендацій № 561 для визначення непридатності основних засобів до використання і встановлення неефективності або недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо), а також для оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія.

Постійно діюча комісія:

здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню;

встановлює причини невідповідності критеріям активу;

визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття основних засобів з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

визначає їх стан і можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;

складає і підписує акти на списання основних засобів (ф. № ОЗ-3), акти на списання автотранспортних засобів (ф. № ОЗ-4) (з доданням актів про аварії, причини, що викликали аварію, якщо вони мали місце).

В актах на списання наводяться дані, що характеризують об'єкти основних засобів: рік виготовлення або будівництва об'єкта, дата його надходження на підприємство і початку експлуатації, первісна (переоцінена) вартість об'єкта, сума нарахованого зносу, передбачений і фактичний строк корисного використання, проведені ремонти, причини вибуття з обґрунтуванням причин недоцільності використання й неможливості відновлення та (або) неможливості продажу чи передачі.

Складені комісією акти на списання основних засобів відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження (погодження) посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно із законодавством (статутом підприємства) приймати рішення щодо розпорядження (відчуження, ліквідації) об'єктів основних засобів (п. 43 Методичних рекомендацій № 561).

Сума зносу ліквідованого основного засобу списується в дебет відповідного субрахунку рахунку 13, його залишкова вартість та витрати, пов'язані з ліквідацією, - в дебет субрахунку 976 “Списання необоротних активів”.

У результаті ліквідації (розбирання і демонтажу) основних засобів можуть утворюватись інші активи у вигляді деталей, вузлів, агрегатів та інших матеріалів. Отримані матеріали, що відповідають критеріям визнання їх активами, оприбутковуються з визнанням іншого доходу (кредит субрахунку 746 “Інші доходи від звичайної діяльності”) і зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів, включаючи матеріальні цінності та деталі з вмістом матеріалів, які приймаються (збираються) спеціалізованими заготівельними (переробними) підприємствами (п. 44 Методичних рекомендацій № 561).

У разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість і знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта, а пропорційна ліквідованій частині сума сальдо з дооцінки (індексації) відображається зменшенням додаткового капіталу і збільшенням нерозподіленого прибутку (п. 46 Методичних рекомендацій № 561).

Якщо ж ліквідація об'єкта пов'язана з надзвичайною подією (внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха тощо), залишкова вартість і витрати, пов'язані з ліквідацією, списуються в дебет відповідного субрахунку рахунку 99 “Надзвичайні витрати”. Відповідно доходи, отримані в результаті ліквідації, в цьому випадку відображаються на рахунку 75 “Надзвичайні доходи”.

Податковий облік

Податок на прибуток підприємств

Однією з причин ліквідації основних фондів є їх повний фізичний або моральний знос, інші події, внаслідок яких відновлення неможливе чи недоцільне, тобто вони стають непридатними для подальшого використання.

Операції з ліквідації основних фондів у податковому обліку регламентуються пп. 8.4.8 п. 8.4 ст. 8 Закону № 334/94-ВР, відповідно до якого платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.

Ліквідація таких об'єктів має бути підтверджена відповідними документами, оформленими у встановленому порядку, - такі вимоги передбачено пп. 8.4.10 п. 8.4 ст. 8 Закону № 334/94-ВР. Нагадаємо, що балансова вартість об'єкта основних фондів групи 1 у разі ліквідації відображається у складі валових витрат за мінусом нарахованої амортизації.

У разі ліквідації основних фондів груп 2, 3, 4 платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини, не змінює балансову вартість стосовно основних фондів цих груп.

Проте відповідно до пп. 8.4.9 п. 8.4 ст. 8 Закону № 334/94-ВР у разі, коли страхова організація або інша юридична чи фізична особа, визнана винною у заподіяній шкоді, компенсує платнику податку втрати, пов'язані з виникненням обставин, визначених у пп. 8.4.8 цієї етапі, платник податку в податковий період, на який припадає така компенсація:

збільшує валовий дохід на суму компенсації за основні фонди групи 1 (окремий об'єкт основних фондів групи 1);

зменшує балансову вартість відповідної групи основних фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2, З і 4.

Зауважимо, що якщо у разі ліквідації основних фондів підприємство отримує матеріали, які можуть використовуватись у господарській діяльності, та в подальшому реалізує такі матеріали, то відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР кошти, отримані від їх реалізації, включаються до складу валових доходів такого підприємства як доходи з інших джерел.

Податок на додану вартість

У разі якщо ліквідація основних виробничих фондів або невиробничих фондів здійснюється платником за його самостійним рішенням, то для цілей оподаткування ПДВ така ліквідація розглядається як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів. Базою оподаткування в цьому випадку є звичайні ціни, що діють на момент такої ліквідації, а для основних фондів групи 1 - звичайні ціни, але не менше їх балансової вартості (п. 4.9 ст. 4 Закону № 168/97-ВР).

Правила цього пункту не поширюються на випадки, коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, на інші випадки, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватись у майбутньому за первісним призначенням. У цьому випадку виникає питання щодо необхідності коригування у бік зменшення податкового кредиту на суму ПДВ, що відповідає неамортизованій частині балансової вартості об'єкта основних фондів. З цього приводу слід зазначити таке. Згідно з пп. 8.4.8 п. 8.4 ст. 8 Закону № 334/94-8Р платник податку збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля. Балансова вартість основних фондів груп 2 і 3 до кінця звітного податкового року не змінюється. Отже, якщо сума валових витрат, до якої включено балансову вартість ліквідованого основного фонду, врахована платником податку в розрахунку вартості його оподатковуваних операцій (перенесена на вартість готової продукції (включена в складі інших частин собівартості до вартості готової продукції)), коригування податкового кредиту за такими основними фондами не.здійснюється. В інших випадках коригування податкового кредиту здійснюється в частині його зменшення на суму ПДВ, що відповідає неамортизованій частині вартості основних фондів. Аналогічну позицію викладено ДПА України у листі № 15254/7/16-1517-03.

Документами, що підтверджують знищення, розібрання або перетворення основного фонду залежно від групи фондів, можуть бути акти на їх списання відповідної форми, а також висновки відповідної експертної комісії щодо неможливості використання в майбутньому цих фондів за первісним призначенням внаслідок невідповідності існуючим технічним чи експлуатаційним нормам або неможливості здійснення ремонту у зв'язку з відсутністю запасних частин, які вже не виробляються, чи економічного обґрунтування недоцільності проведення такого ремонту.

Отже, відповідно до п. 4.9 ст. 4 Закону № 168/97-ВР наявність документів, що засвідчують знищення, розібрання або перетворення основного фонду іншими способами, внаслідок чого основний фонд не може використовуватись у майбутньому за первісним призначенням, є обов'язковою умовою підтвердження неможливості використання основного фонду в майбутньому за первісним призначенням.

Якщо внаслідок ліквідації основного фонду отримуються комплектуючі, складові частини, компоненти або інші відходи, які мають вартість, ліквідація таких комплектуючих, складових частин, компонентів або інших відходів проводиться за правилами, встановленими для ліквідації основного фонду.

Облік ліквідації основних засобів (фондів) наведено в табл.

Таблиця.

Наталія БОНДАРЕНКО,
Ніна ВАСИЛЮК,
Інна ПЕТРЕНКО,
Оксана СКІЧКО,
оглядачі “Вісника”,
Олександр ЗОЛОТУХІН,
бухгалтер-експерт

“Вісник податкової служби України” № 16 квітень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)

Документи що посилаються на цей