Амортизація основних засобів (фондів)

Бухгалтерській облік

Як відомо, підприємства, організації та інші юридичні особи (далі - підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ), що мають на балансі основні засоби, мають щомісяця амортизувати їх вартість і відображати в бухгалтерському обліку. У цій статті розглянемо особливості нарахування амортизації та відображення її в бухгалтерському обліку.

Основні зауваження перед початком амортизації

Об'єктом амортизації є вартість, яка амортизується (крім вартості землі та незавершених капітальних інвестицій) (п. 22 ПБО 7).

Вартість, яка амортизується, - це первісна або переоцінена вартість необоротних активів, за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів, яку передбачається отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних із продажем (ліквідацією).

Приклад 1

Первісна вартість об'єкта основних засобів становить 5000 грн.

Після закінчення строку корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів передбачається отримати 500 грн. (без ПДВ).

Витрати, пов'язані з продажем - 100 грн.

Ліквідаційна вартість становитиме 400 грн.

Вартість, що амортизується, - 4600 грн. (5000 - 400).

Згідно з п. 24 ПБО 7 при визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:

очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

фізичний та моральний знос, що передбачається;

правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта тощо.

Приклад 2

Підприємство придбало автомобіль, гарантійний період експлуатації якого становить три роки або 100 000 км пробігу залежно від того, що настане раніше. Передбачається використовувати цей автомобіль шість років.

Підприємство може встановити строк корисного використання (експлуатації) автомобіля виходячи з передбачуваного строку його експлуатації - шість років, незважаючи на гарантійний період експлуатації.

Приклад 3

Підприємство придбало комп'ютер. Через три роки він морально застаріє й експлуатувати його буде недоцільно, хоча технічно комп'ютер буде ще цілком придатним для експлуатації.

Підприємство може встановити строк корисного використання (експлуатації) комп'ютера виходячи з його морального зносу - 4 роки.

Приклад 4

Підприємство придбало комп'ютер. За власним досвідом, передбачається експлуатувати його до повного фізичного зносу - приблизно сім років.

Підприємство може встановити строк корисного використання (експлуатації) комп'ютера виходячи з його фізичного зносу - 7 років.

Виникає питання: хто та як повинен визначати строк корисного використання, ліквідаційну вартість, метод амортизації?

Згідно з п. 23 ПБО 7 нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який установлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс). Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням передбаченого способу отримання економічних вигід від його використання (п. 28 ПБО 7).

Як зазначено в листі № 31-34000-10-5/27793, розпорядчий документ (здебільшого наказ) про облікову політику підприємства має визначати застосування методів амортизації необоротних активів.

Слід урахувати, що введення об'єктів основних засобів в експлуатацію здійснюється призначеною на підприємстві комісією та оформляється Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (типова форма № 03-1).

Отже, визначати строк корисного використання, ліквідаційну вартість повинна комісія з введення об'єктів основних засобів в експлуатацію в Акті приймання-передачі. При цьому орієнтуватися комісія має на розпорядчий документ підприємства про облікову політику. Водночас метод амортизації передбачається наказом про облікову політику. Наприклад, якщо таким документом визначено, що підприємство застосовує прямолінійний метод, комісія не може встановити інший метод.

Методи амортизації

Згідно з п. 26 ПБО 7 амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

прямолінійного;

зменшення залишкової вартості;

прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивного;

виробничого;

так званого податкового - передбаченого податковим законодавством. .

Ці методи розглянемо детальніше.

Амортизація інших необоротних матеріальних активів

Амортизація інших необоротних матеріальних активів може нараховуватися за прямолінійним або виробничим методом (див. п. 27 ПБО 7).

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці використання об'єкта:

у розмірі 50% його вартості, яка амортизується, та решти (50%) вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом (умовно назвемо його “50%/50%”) або 100% його вартості (умовно назвемо його “100%”).

Приклад 5

Підприємство придбало актив, який віднесло до складу малоцінних необоротних матеріальних активів. Його вартість, яка амортизується, становить 600 грн. Актив введено в експлуатацію у січні 2009 р., вибуває (ліквідується) він у квітні 2010 р. Підприємство застосовує метод амортизації “5096/50%”.

У січні 2009 р. буде нараховано амортизацію 300 грн. (600 х 50%), у квітні 2010 р. - 300 грн. (600 х 50%).

Приклад 6

Початкові дані прикладу 5.

Підприємство застосовує метод амортизації “100%”.

У січні 2009 р. буде нараховано амортизацію 600 грн.

Приклад 7 (початкові умови)

Для полегшення сприйняття матеріалу приймемо для всіх наступних прикладів, які ілюструватимуть застосування методів амортизації основних засобів, однакові початкові умови:

первісна вартість об'єкта основних засобів - 5000 грн.;

ліквідаційна вартість - 400 грн.;

вартість, яка амортизується, - 4600 грн. (5000 - 400);

строк корисного використання - 3 роки;

загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який передбачається виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів - 300 000 одиниць.

Прямолінійний метод

Річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів (частина перша п. 26 ПБО 7):

(1) Річна сума амортизації = Вартість, яка амортизується /
Строк корисного використання.

За даними прикладу 7, річна сума амортизації становитиме 1533,33 грн. (4600 : 3).

Відповідно місячну суму амортизації знайдемо, поділивши річну суму на 12 місяців - 127,78 грн. (1533,33 : 12).

Метод зменшення залишкової вартості

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість (частина друга п. 26 ПБО 7):

(2) Річна сума амортизації = Залишкова вартість х Річна норма амортизації;

З Формулою (3) "Річна норма амортизації" можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Консультації".

Оскільки річна сума амортизації кожен рік буде різною, наведемо її розрахунок для кожного року в табл. 1.

Таблиця 1.

Розрахунок амортизаційних відрахувань при застосуванні
метода зменшення залишкової вартості

Як видно з цієї таблиці, сума річної амортизації за останній рік визначається просто: від залишкової вартості на початок року віднімаємо ліквідаційну вартість або від вартості, що амортизується, віднімаємо нарахування за попередні два роки.

Метод прискореного зменшення
залишкової вартості

Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи із строку корисного використання об'єкта і подвоюється (частина третя п. 26 ПБО 7):

(4) Амортизаційні відрахування = Залишкова вартість x
Річна норма амортизації x 2;

(5) Річна норма амортизації = 100% : n,

де n - кількість років корисного використання об'єкта основних засобів.

За даними прикладу 7, річна норма амортизації становить 33,3333% (100% : 3).

Оскільки річна сума амортизації кожен рік є різною, наведемо її розрахунок для кожного року в табл. 2.

Таблиця 2.

Розрахунок амортизаційних відрахувань при застосуванні
метода прискореного зменшення залишкової вартості

Як і при застосуванні попереднього метода, для визначення суми річної амортизації за останній рік від залишкової вартості на початок року віднімаємо ліквідаційну вартість.

Кумулятивний метод

Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму кількості років його корисного використання (частина четверта п. 26 ПБО 7):

(6) Амортизаційні відрахування = Вартість, яка амортизується x
Кумулятивний коефіцієнт;

(7) Кумулятивний коефіцієнт = Кількість років, що залишаються
до кінця строку використання об’єкта /
Сума кількості років використання об’єкта.

Сума кількості років становить 6 (1 + 2 + 3).

Оскільки річна сума амортизації кожен рік буде різною, наведемо її розрахунок для кожного року в табл. 3.

Таблиця 3.

Розрахунок амортизаційних відрахувань при
застосуванні кумулятивного метода

Виробничий метод

Місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який передбачається виробити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів:

(8) Амортизаційні відрахування = Фактичний обсяг продукції (робіт, послуг)
x Виробнича ставка амортизації;

(9) Виробнича ставка амортизації = Вартість, яка амортизується /
Загальний розрахунковий обсяг виробництва.

За даними прикладу 7, виробнича ставка амортизації становить 0,015 грн. на одиницю продукції (4600 : 300 000).

Для нарахування місячної амортизації за виробничим методом потрібно також мати дані про фактичний місячний обсяг продукції, виробленої за допомогою відповідного об'єкта основних засобів. Припустимо, що в нашій ситуації, наприклад, за перші три місяці використання об'єкта основних засобів вироблено відповідно 8000, 8500 і 9000 одиниць продукції.

Розрахунок нарахування амортизації за перші три місяці наведено у табл. 4.

Таблиця 4.

Розрахунок амортизаційних відрахувань при
застосуванні виробничого метода

Податковий метод

Згідно з останнім абзацом п. 26 ПБО 7 підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.

Цей метод доцільно застосовувати підприємствам, які є платниками податку на прибуток, і тільки щодо тих основних засобів, які у податковому обліку відображаються у складі основних фондів та щодо яких у податковому обліку нараховується амортизація. Тому якщо на балансі таких підприємств обліковуються невиробничі основні фонди (за якими амортизація в податковому обліку не нараховується), щодо таких невиробничих фондів не може застосовуватися податковий метод (лист № 31-34000-10-16/9446).

Податковий метод застосовується з метою спрощення обліку, зменшення облікових робіт. Досягається це тим, що окремо для бухгалтерського обліку не розраховують амортизацію, яка вже розрахована в податковому обліку. Для бухгалтерського обліку беруть суму амортизації з податкового обліку, відображену в декларації з податку на прибуток підприємства.

Причому в податковому обліку амортизація нараховується за квартал, а в бухгалтерському - за місяць. Тому при застосуванні податкового методу амортизації сума амортизації, що включається до декларації з податку на прибуток підприємства, відображається в бухгалтерському обліку щомісяця в розмірі 1/3 квартальної суми (лист № 31-34000-10-16/9446).

Який метод обрати?

Згідно з абзацом першим п. 28 ПБО 7 метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням передбачуваного способу отримання економічних вигід від його використання.

Причому застосування методів амортизації має зазначатися в розпорядчому документі (наказі) про облікову політику підприємства.

Проаналізуємо кожен метод для з'ясування характерних ознак, які показують його економічну суть. Зважаючи на ці ознаки і слід вибирати метод у кожній конкретній ситуації.

У разі застосування прямолінійного метода вартість амортизованого об'єкта основних засобів рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його експлуатації. Тому цей метод доцільно використовувати для нарахування амортизації за об'єктами основних засобів, знос яких відносно рівномірний протягом усього періоду їх експлуатації і не залежить від обсягу виробництва. Це можуть бути будівлі, споруди, офісна техніка тощо.

Суть метода зменшення залишкової вартості полягає в тому, що в перший рік експлуатації об'єкта основних засобів сума нарахованої амортизації є найбільшою, потім кожен наступний рік зменшується та стає найменшою в останній рік нарахування амортизації. В основу цього метода покладено концепцію поступового старіння: з початком експлуатації відповідний об'єкт основних засобів є ще новим, тому діє ефективніше, а у подальшому його ефективність знижується, витрати на ремонт зростають. Даний метод доцільно застосовувати для об'єктів основних засобів, ефективність використання яких у період експлуатації зменшується, причому немає змоги більш-менш достовірно оцінити ступінь зменшення ефективності. Це може бути, наприклад, обладнання, яке використовується для виробництва різнотипної продукції, скажімо, токарний верстат у ремонтно-механічному цеху тощо.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості є різновидом методу зменшення залишкової вартості. Тільки порівняно з останнім цей метод застосовують тоді, коли планується, що ефективність об'єкта основних засобів з початку експлуатації буде набагато вищою, ніж у кінці експлуатації, та якщо витрати на обслуговування в процесі експлуатації значно зростатимуть.

Кумулятивний метод є різновидом двох наведених вище. На відміну від них кумулятивний метод доцільно застосовувати тоді, коли ефективність об'єкта основних засобів протягом строку використання знижується, а вартість ремонтів та експлуатаційних витрат підвищується рівномірно.

Виробничий метод слід застосовувати, коли можна визначити виробничу віддачу об'єкта основних засобів, наприклад при розрахунку амортизаційних відрахувань автомобілів. Автомобілі мають спідометр, тому фактичний обсяг “виробництва” в цьому разі обчислюють виходячи з показань спідометра (у кілометрах) або показань спідометра та кількості перевезеного вантажу (у тонно-кілометрах).

Податковий метод доцільно вибирати малим підприємствам, які мають невелику кількість об'єктів основних засобів.

Згідно з абзацом другим п. 28 ПБО 7 метод амортизації об'єкта основних засобів переглядається у разі зміни передбаченого способу отримання економічних вигід від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Приклад 8

Підприємство для амортизації обладнання застосовувало виробничий метод. Однак зі зменшенням обсягу замовлень обладнання почало простоювати. Відтак виробничий метод вже не враховував моральний знос цього обладнання, оскільки згодом на ринку мало з'явитися нове, більш продуктивне обладнання й експлуатація старого обладнання могла стати неефективною.

У квітні 2010 р. у зв'язку зі зміною очікуваного способу отримання економічних вигід від використання обладнання прийнято рішення змінити метод амортизації на прямолінійний.

Первісна вартість обладнання - 50 000 грн., ліквідаційна вартість - 3000 грн.

Знос, нарахований за виробничим методом станом на початок квітня 2010 р., становить

28 000 грн. Нарахована за виробничим методом амортизація за квітень 2010 р. - 1000 грн.

Передбачений строк використання обладнання закінчується через рік - у квітні 2011 р.

Оскільки рішення про зміну методу амортизації прийнято в квітні, за квітень нараховуємо амортизацію за виробничим методом - 1000 грн. З травня 2010 р. починаємо нараховувати амортизацію за прямолінійним методом.

Таким чином, знос на початок травня 2010 р. становить 29 000 грн. (28 000 + 1000), вартість, яка амортизується, - 18 000 грн. (50 000 - 3000 - 29 000), строк корисного використання - 12 місяців (з травня 2010 р. по квітень 2011 р).

Нова місячна сума амортизації становитиме 1500 грн. (18 000 :12).

Окремі аспекти нарахування амортизації

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання, окрім виробничого методу, коли нарахування амортизації починається з дати, що настає за датою, на яку об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання (п. 29 ПБО 7).

Приклад 9

Об'єкт основних засобів за Актом приймання-передачі (типова форма № 03-1) введено в експлуатацію в квітні 2010 р. Для нарахування амортизації обрано прямолінійний метод.

Амортизація почне нараховуватися з травня 2010 р.

Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію (п. 29 ПБО 7).

Приклад 10

Об'єкт основних засобів у квітні 2010р. за Актом приймання-передачі (типова форма № 03-1) переведено до складу необоротних активів, утримуваних для продажу.

Востаннє амортизація нараховуватиметься в квітні 2010 р. З травня амортизація вже не нараховуватиметься.

Приклад 11

Об'єкт основних засобів у квітні 2010 р. за Актом приймання-передачі (типова форма № 03-1) переведено на реконструкцію. У лютому 2011 р. об'єкт повернуто з реконструкції на підставі Акта приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів (типова форма № 03-2).

Востаннє амортизація нараховуватиметься в квітні 2010 р. З травня 2010 р. по лютий 2011 р. амортизація не нараховуватиметься. З березня 2011 р. нарахування амортизації поновиться виходячи з нової первісної вартості об'єкта.

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигід від його використання. Амортизація об'єкта основних засобів нараховується виходячи з нового строку корисного використання починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (п. 25 ПБО 7). Іноді при перегляді строку корисного використання переглядається й ліквідаційна вартість.

Приклад 12

Початкові дані прикладу 7. Амортизацію нараховано за два роки - з травня 2008 р. по квітень 2010 р. - у сумі 3066,66 грн. (1533,33 х 2).

У квітні змінено передбачений строк корисного використання з трьох до чотирьох років. Таким чином, залишилося до кінця строку амортизації два роки, а не один. Причому ліквідаційну вартість збільшено до 800 грн.

Нова річна сума амортизації становитиме 566,67 грн. ((5000 - 800 - 3066,66): 2), а місячна - 47,22 грн. (566,67 :12). Таким чином, починаючи з травня 2010 р. нараховуємо щомісяця амортизацію в сумі 47,22 грн.

Аналогічно (див. приклади 11, 12) перераховується річна (місячна) амортизація при зміні залишкової вартості об'єкта основних засобів у результаті переоцінки.

Згідно з п. 4 ПБО 7 якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів. Кожен з цих об'єктів має амортизуватися окремо.

Приклад 13

Первісна вартість катера становить 250 000 грн., у тому числі вартість двигуна - 30 000 грн.

Водночас двигун і натер мають різні строки корисного використання.

Тому підприємство може визнати двигун і катер окремими об'єктами основних засобів та амортизувати окремо катер та двигун.

Відображення нарахованої амортизації в бухгалтерському обліку

Сума нарахованої амортизації основних засобів відображається за кредитом субрахунку 131 “Знос основних засобів” у кореспонденції з дебетом рахунків витрат - 23 “Виробництво”, рахунків класу 9 “Витрати діяльності” (залежно від того, до якого виду діяльності належить той чи інший об'єкт основних засобів).

Підприємства, які ведуть облік витрат за елементами і використовують рахунки витрат класу 8, відображають нарахування амортизації за дебетом рахунку 83 “Амортизація” та кредитом субрахунку 131.

При нарахуванні амортизації інших необоротних матеріальних активів замість субрахунку 131 застосовується субрахунок 132, інвестиційної нерухомості - субрахунок 135, довгострокових біологічних активів - субрахунок 134.

Водночас на суму нарахованої амортизації об'єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків, що перебувають на балансах житлово-комунальних організацій, які належать до сфери управління органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, а також автомобільних доріг загального користування збільшуються доходи цих підприємств та організацій із зменшенням додаткового капіталу, а за його недостатності - статутного капіталу (п. 30 ПБО 7). Цю норму можуть також застосовувати організації, звичайна діяльність яких не спрямована на відновлення житлових будинків та інших будівель (наприклад, ДБК, ЖБК, товариство співвласників багатоквартирних будинків).

Таким чином, записи тут будуть такими:

Дт 949 Кт 13 - на суму нарахованої амортизації;

Дт 42 Кт 746 “Інші доходи від звичайної діяльності” - на цю саму суму.

При нарахуванні амортизації безоплатно отриманих основних засобів записи:

Дт 23, 92, 93, 94 тощо Кт 13 -на суму нарахованої амортизації;

Дт 424 “Безоплатно одержані необоротні активи” Кт 745 “Дохід від безоплатно одержаних активів” -на суму, пропорційну нарахованій амортизації.

Записи при нарахуванні амортизації основних засобів, придбаних (створених) за рахунок коштів цільового фонду:

Дт 23, 92, 93, 94 тощо Кт 13 -на суму нарахованої амортизації;

Дт 69 “Доходи майбутніх періодів” Кт 745 - на суму, пропорційну нарахованій амортизації.

Аналогічно відображається нарахування амортизації на основні засоби, які є державною або комунальною власністю та не ввійшли до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) господарськими організаціями (крім державних (казенних) і комунальних підприємств).

Нарахування амортизації на такі основні засоби та інші необоротні матеріальні активи (крім законсервованих в установленому порядку) відображається збільшенням витрат звітного періоду та суми зносу (Дт 949 Кт 13). Одночасно у сумі, пропорційній нарахованій амортизації, визнається дохід, який відображається за дебетом субрахунку 425 “Інший додатковий капітал” і кредитом рахунку 74 “Інші доходи” (п. 3 розділу третього Положення № 1213).

Доходи, що відображаються паралельно з нарахуванням амортизації, показують у сумі пропорційно нарахованій амортизації. Тобто доходи не завжди дорівнюють амортизації. Це пов'язано з тим, що вартість відповідних основних засобів і сума додаткового капіталу, утворення якого пов'язано з їх одержанням, відрізняються (зокрема, внаслідок нарахування податку на прибуток, транспортування, установки, монтажу, налагодження, переоцінки, реконструкції, модернізації таких основних засобів). Аналогічний висновок щодо безоплатно одержаних необоротних активів наведено в листі № 31-04200-05/1010/5700.

Податковий облік

Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону № 334/94-ВР під амортизацією основних фондів у податковому обліку слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення на зменшення скоригованого прибутку платника податку в межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Згідно з нормами цього пункту амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів і нематеріальних активів для власного виробничого використання, у тому числі витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, у тому числі витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Отже, як бачимо, амортизації підлягають саме витрати платника податку, пов'язані з придбанням або самостійним виготовленням об'єктів основних фондів, тому якщо підприємство отримує основні фонди, тобто не здійснює витрат на їх придбання, то на такі об'єкти у податковому обліку амортизація не нараховується. Не належать до складу валових витрат і не підлягають амортизації у податковому обліку витрати платника податку на транспортування безкоштовно отриманих матеріальних цінностей (лист № 8838/5/15-0316).

Не підлягають амортизації та повністю належать до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податків на: придбання та відгодівлю продуктивної худоби; вирощування багаторічних плодоносних насаджень; придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам; утримання основних фондів, що перебувають на консервації (пп. 8.1.3 п. 8.1 ст. 8 Закону № 334/94-ВР).

До таких, що не підлягають амортизації та здійснюються за рахунок відповідних джерел фінансування, належать витрати бюджетів на будівництво й утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання й збереження бібліотечних і архівних фондів; витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування; витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується й утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних та архівних фондів; витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів (пп. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону № 334/94-ВР).

Під терміном “невиробничі фонди” слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До таких невиробничих фондів належать: капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно з пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону № 334/94-ВР, включаючи орендовані; капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 та 4 основних фондів, які є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку.

Нарахування податкової амортизації

Відповідно до пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону № 334/94-ВР сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, які входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали).

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених п. 8.6 цієї статті, тобто до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Базою для нарахування амортизації у податковому обліку є балансова вартість відповідної групи основних фондів (окремого об'єкта групи 1) на початок розрахункового кварталу, яка розраховується за формулою

Б(а) = Б(а - 1) + П(а - 1) - В(а - 1) - А(а -1),

де Б(а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу; Б(а - 1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а - 1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, який передував розрахунковому; В(а - 1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, який передував розрахунковому; А(а -1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, який передував розрахунковому.

Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п. 1 Перехідних положень Закону № 1957-ІV старі норми амортизації застосовуються до основних фондів груп 1, 2, 3, 4, придбаних, виготовлених та введених платником податку в експлуатацію станом на 01.01.2004 р. За цими самими нормами амортизуються й витрати на ремонт, поліпшення таких основних фондів (табл. 5).

Таблиця 5.

Норми амортизації основних фондів, %

Нові норми амортизації застосовуються до основних фондів, придбаних або виготовлених власними силами та введених в експлуатацію платником податку після 01.01.2004 р., за такими самими нормами амортизуються й витрати на поліпшення основних фондів.

Нагадаємо, що відповідно до пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону № 334/94-ВР платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених цим підпунктом. Зазначене рішення приймається платником податку до початку звітного податкового року та не може бути змінено протягом такого року. Про прийняття такого рішення платник податку має повідомити податковий орган разом із поданням декларації за перший квартал такого звітного податкового року.

Початком нарахування амортизації є такі періоди:

група І - з наступного кварталу після введення в експлуатацію;

групи 2, 3, 4 - з розрахункового кварталу, наступного за кварталом оприбуткування основних фондів.

Відповідно до пп. 8.3.7 п. 8.3 ст. 8 Закону № 334/94-ВР амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта розміру 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкта належить до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.

Для об'єктів основних фондів груп 2, 3 та 4 амортизація провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення (пп. 8.3.8 п. 8.3 цієї статті).

Однією з причин припинення нарахування амортизації є й ситуація, коли на початок звітного кварталу групи 2, 3 та 4 основних фондів не містять матеріальних цінностей, балансова вартість такої групи належить до валових витрат платника податку такого звітного періоду. Норми цього підпункту не застосовуються при визначенні платником податку амортизаційних відрахувань на суму поліпшень основних фондів, одержаних в оперативний лізинг (оренду).

Наталія БОНДАРЕНКО,
Ніна ВАСИЛЮК,
Інна ПЕТРЕНКО,
Оксана СКІЧКО,
оглядачі “Вісника”,
Олександр ЗОЛОТУХІН,
бухгалтер-експерт

“Вісник податкової служби України” № 16 квітень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)

Документи що посилаються на цей