ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АР КРИМ
ПОСТАНОВА
від 25.08.2009 р. N 2а-7791/09/7\0170
Про податкове повідомлення-рішення
(Витяг)
Окружний адміністративний суд АР Крим <...>
ВСТАНОВИВ:
1. ЗАТ зареєстроване як юридична особа. Відповідачем було проведено виїзну позапланої ву документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок в банку за лютий 2009 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з серпня 2007 р. по жовтень 2007 р., з грудня 2007 р. по лютий 2008 р., січня 2009 р., за результатами якої 01.06.2009 р. було складено акт перевірки. У зазначеному акті зафіксовано, що перевіркою встановлені порушення позивачем пп.7.2.3, пп.7.2.6, п.7.3, пп.7.5.1, пп.7.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (далі - Закон про ПДВ), а саме завищення суми ПДВ, заявленої до бюджетного відшкодування за лютий 2009 р. на суму 4881002,00 грн. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2009 р., згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 4881002,00 грн.
Актом перевірки встановлено, що позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за січень 2009 р. задекларовано податковий кредит минулих періодів по 662 податковим накладним. Обсяг постачання (без ПДВ) становить 24432472,90 грн., сума ПДВ -4881002,05 грн., періоди виписки податкових накладних - березень 2006 р. - грудень 2008 р., у тому числі податкові накладні, отримані філією, - по 536 податковим накладним, обсяг постачання (без ПДВ) становить 23412321,80 грн., сума ПДВ - 4678407,96 грн., періоди виписки податкових накладних - червень 2008 р. - грудень 2008 р.; філією - по 40 податковим накладним, обсяг постачання (без ПДВ) становить 449208,99 грн., сума ПДВ - 89841,78 грн., періоди виписки податкових накладних - березень 2006 р. - грудень 2008 р.; ЗАТ - по 86 податковим накладним, обсяг постачання (без ПДВ) становить 570942,11 грн., сума ПДВ - 121752,31 грн., періоди виписки податкових накладних - жовтень 2008 р. - грудень 2008 р.
2. Висновок відповідача про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту суми у розмірі 4881002,05 грн. ґрунтується на тому, що ЗАТ додатково подало до органів ДПС відомості про нарахування податкового кредиту з ПДВ по періодам, які вже були охоплені позаплановими виїзними перевірками (акти від 30.12.2008 р., від 10.02.2009 р., від 18.03.2009 р.).
Також відповідачем в акті перевірки зазначено, що податкові накладні, отримані філіями “В” та “І” у попередніх податкових періодах, не можуть складати податковий кредит ЗАТ у січні 2009 р., тому що у попередніх періодах вони були відокремленими, самостійними платниками податків.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
<...>
Закон про ПДВ визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Відповідно до положень п.1.7 ст.1 Закону про ПДВ податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до положень пп.7.5.1 ст.7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій <...> або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит з ПДВ, складені контрагентами у період з березня 2006 р. по грудень 2008 р.
Фактично податкові накладні були отримані позивачем у січні 2009 р., що підтверджується відповідними записами у книзі реєстрації отриманих податкових накладних ЗАТ, книзі реєстрації отриманих податкових накладних філії “В” та картках реєстрації отриманих податкових накладних філії “І”.
За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до положень пп. 7.5.1 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.
Позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.
Таким чином, суд доходить висновку про додержання позивачем вимог пп.7.5.1 ст.7 Закону про ПДВ щодо періоду формування податкового кредиту та, як наслідок, про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.
3. Згідно з положеннями абзаців першого та другого пп.7.2.6 ст.7 Закону про ПДВ податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. <...>
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
В акті перевірки відповідачем зазначено, що такої скарги від позивача не надходило. Враховуючи це, суд вважає за необхідне вказати, що абзацом другим названої норми встановлено право особи на подання такої скарги, що не можна розуміти як обов'язок. Акт перевірки не містить більше жодного обґрунтування порушення позивачем пп.7.2.6 ст.7 Закону про ПДВ.
4. Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону про ПДВ свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.
5. Стосовно доводів відповідача про те, що податкові накладні, отримані філіями у попередніх податкових періодах, не можуть складати податковий кредит ЗАТ у січні 2009 р., тому що у попередніх періодах вони були відокремленими, самостійними платниками податків, суд зазначає таке.
На підставі листа ДПАУ від 09.04.2008 р. N 7330/ 7/16-1417 “Щодо контролю за правомірністю реєстрації філій в якості платників податку на додану вартість”2 з 01.01.2009 р. ЗАТ перейшло на консолідовану сплату ПДВ та податку на прибуток. Перехід на консолідовану сплату ПДВ не змінив права власності головного підприємства ЗАТ на майно, закріплене за його філіями. ЗАТ як юридична особа і платник ПДВ несе відповідальність за діяльність філій і за правильність відображення надання податкової звітності філіями.
Правомірність включення податкових накладних, які були виписані на філії та отримані ними у січні 2009 р., до консолідованої декларації з ПДВ за січень 2009 р. підтверджується роз'ясненням ДПАУ від 23.02.2006 р. N 3408/7/16-1517-263, згідно з яким при переході на централізовану (зведену) сплату ПДВ компанія має право відображувати у власному податковому обліку коригування як податкових зобов'язань, так і податкового кредиту, що відбувається внаслідок відображення в податковому обліку податкових накладних, отриманих від постачальників за попередні податкові періоди із запізненням, розрахунків коригування кількісних та вартісних показників по податкових накладних, отриманих і виписаних філіями за період перебування зареєстрованими платниками ПДВ, але з дотриманням встановленого терміну позовної давності.
6. Крім того, згідно з пп.4.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-ІП “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Отже, виходячи з наведених положень закону, суд дійшов висновку, що позивач при включенні до податкового кредиту за січень 2009р. суми ПДВ по податкових накладних, виписаних на філії у той період, коли вони були самостійними платниками ПДВ, діяв відповідно до роз'яснень з цього питання, наданих ДПАУ.
1. Крім того, правова позиція Красноперекопської ОДПІ взагалі робить неможливим одержання позивачем податкового кредиту з ПДВ, правильність та повнота сплати якого відповідачем не заперечуються. Таким чином, порушується баланс інтересів держави та платників податків у відносинах зі сплати та нарахування ПДВ, оскільки у разі необгрунтованого зменшення платнику податків податкового кредиту з ПДВ у держави виникають безпідставно одержані доходи за рахунок СПД, що не відповідає смислу та меті Закону про ПДВ.
<…>
З урахуванням викладеного, висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем норм Закону про ПДВ, є необгрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.160-163 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ:
позов задовольнити.
8. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДШ від 11.06.2009 р., яким ЗАТ зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на суму 4881002,00 грн.
Суддя М.МАРГАРІТОВ