МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Державної експертизи умов праці України
Робота за комп'ютером:
пільги і компенсації, передбачені працівникам
Робота за комп'ютером пов'язана з підвищеним зоровим і нервово-емоційним напруженням. Саме тому її віднесено до робіт з особливим характером праці.
Оскільки сьогодні робота за комп'ютером скрізь поширена і навіть є невід'ємною частиною робочого процесу на багатьох підприємствах, у працівників - користувачів комп'ютерів виникають питання щодо надання певних пільг і компенсацій за таку роботу. Законодавством України передбачено Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ і Державні санітарні правила і норми.
Правила охорони праці поширюються на підприємства, установи, організації, юридичних осіб незалежно від форми власності, відомчої належності, видів діяльності, а також на фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність з правом найму робочої сили, мають робочі місця, обладнані ЕОМ і ПК.
Ці Правила встановлюють вимоги безпеки та санітарної гігієни щодо обладнання робочих місць користувачів ЕОМ відповідно до сучасного стану технічного прогресу та наукових досліджень у сфері безпечної організації робіт з експлуатації ЕОМ та з урахуванням положень міжнародних нормативно-правових актів з цих питань.
Зазначені Правила не поширюються на:
комп'ютерні класи вищих і середніх закладів освіти, майстерні професійно-технічних закладів освіти;
робочі місця операторів ЕОМ, які використовуються у сфері управління та експлуатації атомних електростанцій;
робочі місця пілотів, водіїв або операторів транспортних засобів, обладнаних ЕОМ, ЕОМ у системах обробки даних на борту засобів сполучення та ЕОМ у складі машин та обладнання, які переміщуються в процесі роботи;
портативні системи обробки даних, якщо вони непостійно використовуються на робочому місці;
обчислювальні машинки (калькулятори), реєструвальні каси та прилади з невеликими пристроями індикації даних або результатів вимірювання;
друкарські машинки класичної конструкції, обладнані відеотерміналом (дисплейні друкарські машинки);
комп'ютерні гральні автомати та системи обробки даних, призначені для громадського користування.
У цій статті пропонуємо розглянути питання щодо встановлення перерв під час роботи працівників за комп'ютерами та додаткових відпусток, одержання за рахунок коштів роботодавця індивідуальних засобів коригування зору та інші.
ПИТАННЯ 1: Чи мають бути перерви під час роботи працівника за комп'ютером та якими нормативними документами це передбачено?
ВІДПОВІДЬ 1: Керівники державних органів влади, підприємств, організацій та установ незалежно від форми власності й підпорядкування в порядку забезпечення контролю зобов'язані впорядкувати робочі місця користувачів ЕОМ і ПЕОМ з візуальними дисплейними терміналами (далі - ВДТ), до яких належить і ПК, відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм та Правил охорони праці.
Згідно з розділом п'ятим вищезазначених Правил і Норм при організації праці, пов'язаної з використанням ВДТ, ЕОМ і ПЕОМ, для збереження здоров'я працюючих, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності слід передбачити внутрішньозмінні регламентовані перерви для відпочинку.
Внутрішньозмінні режими праці та відпочинку мають передбачати додаткові нетривалі перерви в періоди, що передують появі об'єктивних і суб'єктивних ознак втомлення і зниження працездатності.
Зокрема, при роботі на ЕОМ у разі 8-годинної денної робочої зміни залежно від характеру праці встановлюються такі внутрішньозмінні режими праці та відпочинку:
для операторів із застосуванням ЕОМ слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хв через кожні 2 год;
для операторів комп'ютерного набору слід призначати регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 10 хв після кожної години роботи за ВДТ.
При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви мають установлюватися в перші 8 год роботи аналогічно перервам при 8-годин-ній робочій зміні, а протягом останніх 4 год роботи через кожну годину тривалістю 15 хв незалежно від характеру трудової діяльності.
В окремих випадках при хронічних скаргах на зорове стомлення працівників, які працюють на ВДТ, ЕОМ і ПЕОМ, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних норм режиму праці та відпочинку, а також застосування засобів локального захисту очей, допускається індивідуальний підхід до обмеження часу робіт з ВДТ, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не пов'язаними з ВДТ.
ПИТАННЯ 2: Якої тривалості має бути додаткова відпустка у працівників, які працюють за комп'ютером?
ВІДПОВІДЬ 2: Працівникам, робота яких пов'язана з використанням ПК та яким тривалість щорічної відпустки не визначено іншими актами законодавства, надаються щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів згідно з підрозділом «Інші види виробництв» розділу XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» (п. 58 Списку № 1290).
Статтею 8 Закону № 504/96-ВР передбачено, що конкретна тривалість таких відпусток установлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Відповідно до пунктів 6 і 7 Порядку № 16 додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці (у даному випадку безпосередньо роботою за комп'ютером) не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
ПИТАННЯ 3: Працівниця придбала антикомп'ютерні окуляри для роботи. Чи повинен керівник підприємства, на якому вона працює, повернути за них гроші?
ВІДПОВІДЬ 3: Згідно з п. 8.3 Правил охорони праці працівник має право на відповідне дослідження очей та зору особою відповідної кваліфікації при виникненні скарг на погіршення зору, яке може бути наслідком роботи на ВДТ, та на одержання за рахунок роботодавця індивідуальних засобів коригування зору відповідно до умов роботи з ВДТ, якщо результати обстеження зору працівника окулістом показали, що вони є необхідними.
Антикомп'ютерні окуляри роботодавець може придбати для працівників також за свої кошти за колективним договором (угодою, трудовим договором), керуючись частиною третьою ст. 7 Закону № 2694-XII.
ПИТАННЯ 4: Якщо робота постійно пов'язана з використанням комп'ютера, то чи слід відносити її до роботи зі шкідливими умовами? Чи відрізняється тривалість додаткової відпустки осіб, які працюють на ЕОМ, від тривалості відпустки операторів комп'ютерного набору? Які ще пільги та компенсації передбачено у цьому разі?
ВІДПОВІДЬ 4: Відповідно до ст. 6 Закону № 504/96-ВР щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природно-географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, згідно з п. 1 частини першої ст. 8 зазначеного Закону надаються щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці за Списком № 1290 (додаток 2).
Оскільки робота осіб, які працюють на ЕОМ і ПК, пов'язана з підвищеним зоровим і нервово-емоційним напруженням, її віднесено до праці з особливим характером.
Згідно з підрозділом «Інші види виробництв» розділу XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» (п. 58 Списку № 1290) усі працівники незалежно від професії, займаної посади, які працюють на ЕОМ і ПЕОМ, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів.
Статтею 8 Закону № 504/96-ВР передбачено, що конкретна тривалість таких відпусток установлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Відповідно до пунктів 6 і 7 Порядку № 16 додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці (у даному випадку роботою за комп'ютером) не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Облік часу, відпрацьованого у зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.
Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається тільки тим працівникам, яким тривалість щорічної відпустки не визначено іншими актами законодавства.
Слід зауважити, що відповідно до ст. 10 Закону № 504/96-ВР щорічна додаткова відпустка, передбачена ст. 7 та пунктами 1 і 2 частини першої ст. 8 цього Закону, надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником.
Отже, наприклад, якщо працівник, має право на щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день (п. 2 частини першої ст. 8 Закону № 504/96-ВР) і водночас працює з використанням ПК, за роботу з яким передбачено щорічну додаткову відпустку (п. 1 частини першої ст. 8 Закону № 504/96-ВР), то у цьому разі він має обрати лише один вид додаткової відпустки, яка за бажанням працівника може надаватись одночасно зі щорічною основною відпусткою або окремо від неї.
Інші пільги та компенсації за роботу з використанням персонального комп'ютера законодавством не передбачено, оскільки за умови дотримання Державних санітарних правил і норм і Правил охорони праці робота з персональним комп'ютером не належать до категорії зі шкідливими умовами праці.
Пунктом 2.2.1 Правил охорони праці визначено, що умови праці осіб, які працюють з ЕОМ, мають відповідати І або II класу (тобто бути нормальними або допустимими умовами праці) згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу № 4137-86, затвердженою Міністерством охорони здоров'я СРСР 12.08.86 р.
Зазначені нормативні документи - Державні санітарні правила і норми та Правила охорони праці, які визначають критерії безпечного використання комп'ютерної техніки та призначені для запобігання несприятливої дії на працівників шкідливих факторів, мають обов'язково виконуватися.
Керівники державних органів, підприємств, організацій та установ незалежно від форми власності й підлеглості в порядку забезпечення контролю зобов'язані впорядкувати робочі місця користувачів ЕОМ і ПЕОМ з ВДТ відповідно до вимог цих Правил і Норм.
Порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм тягне дисциплінарну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із Законом № 4004-ХІІ (статті 45, 46, 49).
Пільги та компенсації, не передбачені законодавством, роботодавець може встановлювати працівникам додатково за колективним договором (угодою, трудовим договором) за свої кошти згідно зі ст. 7 Закону № 2694-ХІІ, а також відповідно до ст. 91 КЗпП та ст. 69 Господарського кодексу.
Перелік використаних нормативних документів
Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. (за текстом - КЗпП)
Господарський кодекс України від 16.01.2003 p. № 436-IV (зі змінами та доповненнями, за текстом - Господарський кодекс)
Закон України № 504/96-ВР від 15.11.96 р. «Про відпустки» (зі змінами та доповненнями)
Закон України від 14.10.92 р. № 2694-ХІІ «Про охорону праці» (зі змінами та доповненнями)
Закон України від 24.02.94 р. № 4004-ХІІ "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" (зі змінами та доповненнями)
Постанова № 7 Державного санітарного лікаря України від 10.12.98 р. «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007-98» (за текстом - Державні санітарні правила і норми)
Постанова № 1290 Кабінету Міністрів України Постанова від 17.11.97 р. «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.2003 р. № 679, зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2004 р. № 1674, за текстом - Список № 1290)
Наказ № 16 Мінпраці та соціальної політики України від 30.01.98 р. «Про затвердження Порядків застосування Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці» (за текстом - Порядок № 16) № 21 Мінпраці та соціальної політики України, Комітету з нагляду за охороною праці України
Наказ від 10.02.99 р. «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» (зареєстровано в Мін'юсті України 17.06.99 р. за № 382/3675, за текстом - Правила охорони праці)
Інна ПЕТРЕНКО,
оглядач «Вісника»,
Ольга ЧЕРНЕТЕНКО,
головний спеціаліст Державної експертизи
умов праці України Мінпраці та
соціальної політики України
“Вiсник податкової служби України” № 18 травень 2010 р.
передплатнi iндекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)