На собівартість будівництва відносять фактичні витрати,
а не нормативні згідно з Державними будівельними нормами
Основний вид діяльності підприємства - будівництво. Визначення вартості будівництва здійснюється згідно з Правилами № 174. Водночас у бухгалтерському обліку на собівартість будівельних робіт (що враховуються на бухгалтерському рахунку 23 «Виробництво») підприємство відносить фактичну собівартість робіт, а не вартість, визначену за Правилами № 174.
Чи правильно це? Може, на собівартість потрібно відносити вартість, визначену відповідно до Правил № 174?
Так, підприємство чинить правильно. Вартість, визначена згідно з Правилами № 174, не стосується бухгалтерської собівартості. І ось чому.
Відповідно до преамбули до Правил № 174 ці будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості будівництва.
Система ціноутворення в будівництві містить:
кошторисні нормативи;
правила визначення вартості будівництва;
правила складання інвесторської кошторисної документації.
Кошторисні нормативи – це узагальнена назва комплексу кошторисних норм, що об'єднуються в окремі збірники. Разом з правилами і положеннями, що містять у собі необхідні вимоги, вони служать для визначення вартості будівництва (преамбула до розділу першого Правил № 174).
Пунктом 1.3.1 Правил № 174 установлено, що кошторисні нормативи мають відповідати тільки вимогам, які прямо стосуються визначення вартості будівництва. Вони повинні:
відповідати основним завданням кошторисного нормування і ціноутворення в будівництві, забезпечуючи достовірне визначення вартості будівництва;
бути технічно й економічно обгрунтованими, забезпечуючи оптимальні витрати необхідних ресурсів, раціональне використання довкілля;
враховувати досягнення будівельної техніки і передовий досвід, стимулюючи науково-технічний прогрес у будівництві;
мати максимальну простоту і зручність у застосуванні, давати можливість широкого використання електронно-обчислювальної техніки та інших засобів автоматизації.
Відповідно, до п. 1.3.2 Правил № 174 вихідними даними для розроблення кошторисних нормативів є:
найбільш раціональні технічні рішення в проектах;
технологія будівельного виробництва і будівельні машини та механізми, що відповідають останнім досягненням науково-технічного прогресу;
діючі стандарти на матеріали, вироби і конструкції, а також устаткування.
Кошторисною нормою згідно з п. 1.3.4 Правил № 174 називається сукупність ресурсів (трудовитрат, часу роботи будівельних машин і механізмів, витрат матеріалів, виробів і конструкцій), установлена на прийнятий вимірювач будівельних або монтажних робіт, а також конструкцій, виражена, як правило, у натуральних (фізичних) величинах або у відносній формі (у вигляді коефіцієнтів).
Склад і кількість ресурсів у кошторисних нормах повинні відповідати останнім досягненням у галузі технології та організації будівельного виробництва, сучасному рівню технічного оснащення будівельних і монтажних організацій, відображати накопичений у будівництві досвід, а також прогресивні проектні рішення, матеріали, вироби і конструкції.
Головна функція кошторисних норм - визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання відповідного виду робіт; як основи для наступного переходу до вартісних показників.
Пунктом 1.4.1 Правил № 174 установлено, що система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.
Тобто з наведеного випливає, що визначена згідно з Правилами № 174 вартість будівництва є нормативною, подібною до планової. Це орієнтовна, приблизна вартість, визначена ще до того, як будуть понесені фактичні витрати. А в бухгалтерському обліку відображаються фактичні витрати, понесені підприємством, а не орієнтовні, приблизні.
Наприклад, відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій № 30 собівартість будівельно-монтажних робіт може бути;
плановою, що включає витрати на виконання будівельно-монтажних робіт і визначається на підставі техніко-економічних розрахунків з використанням економічно обґрунтованих норм і нормативів затрат на здійснення будівельно-монтажних робіт (за умови нормальної потужності будівельної організації та дотримання планових термінів будівництва, раціонального й ефективного використання виробничих ресурсів і додержання вимог до якості будівництва), а також інженерних розрахунків щодо підвищення організаційно-технічного рівня будівельного виробництва внаслідок здійснення заходів щодо впровадження нової техніки та технологій, удосконалення його організації і управління, інших техніко-економічних чинників;
фактичною, яка включає фактичні витрати будівельної організації, понесені під час виконання будівельно-монтажних робіт.
Таким чином, з позиції Методичних рекомендацій № 30 визначена за Правилами № 174 вартість є плановою собівартістю.
Для визначення фактичних витрат будівництва, які й відображаються в бухгалтерському обліку, застосовують не Правила № 174, а ПБО16 і ПБО18, де сформульовано зовсім інші принципи формування витрат у бухгалтерському обліку, аніж формування витрат згідно з Правилами № 174.
Статтею 1 Закону № 996-ХІV визначено, що:
первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;
господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.
За своїм призначенням та змістом кошторис (який і складається на підставі Правил № 174) є плановим документом, що не містить фактичних даних про витрати. Тому під час складання кошторису не виникає жодних змін у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Тобто він не підтверджує здійснення господарської операції.
Отже, кошторис, хоча і є документом, який оформляється та затверджується відповідно до чинного законодавства, не є власне первинним бухгалтерським документом.
Витрати підприємства повинні підтверджуватися такими первинними документами, які відповідають вимогам, установленим п. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV. Тому відображення фактичних витрат, підтверджених первинними документами, не може обмежуватися плановими даними, що містяться в кошторисах.
Перелік використаних нормативних документів:
Закон України № 996-ХІV від 16.07.99 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями)
Наказ Держбуду України № 30 від 16.02.2004 р. «Про затвердження Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт» (за текстом - Методичні рекомендації № 30)
Наказ Держбуду України № 174 від 27.08.2000 р. «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000)» (зі змінами та доповненнями, за текстом - Правила № 174)
Наказ Мінфіну України № 205 від 28.04.2001 р. «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 18 «Будівельні контракти» (зареєстровано в Мін'юсті України 21.05.2001 р. за № 433/5624, зі змінами та доповненнями, за текстом - ПБО 18)
Наказ Мінфіну України № 318 від 31.12.99 р. «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (зареєстровано в Мін'юсті України 19.01.2000 р. за № 27/4248, зі змінами та доповненнями, за текстом - ПБО 16)
Олександр ЗОЛОТУХІН,
бухгалтер-експерт
“Вісник податкової служби України” № 20 травень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)