ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
26.03.2010 N 3754
Про надання роз'яснення
Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянуто звернення групи суб'єктів господарської діяльності (Ц-ва О.А., Т-а О.М., Г-и А.С.) щодо надання роз'яснення з деяких питань провадження підприємницької діяльності, надіслане листом від 02.03.2010 б/н, та в межах компетенції повідомляється наступне.
Щодо необхідності погодження асортименту продукції
Відповідно до вимог Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ) підприємства, установи, організації та громадяни, які виробляють, зберігають, транспортують чи реалізують харчові продукти і продовольчу сировину, несуть відповідальність за їх безпеку для здоров'я і життя населення, відповідність вимогам санітарних норм (ст. 17 Закону).
Пунктом 1 постанови Головного державного санітарного лікаря України від 23.01.2006 N 2 (далі - постанова Головсанлікаря від 23.01.2006 N 2) встановлено вважати такими, що не застосовуються в Україні, Санітарні правила, які стосуються погодження асортименту харчових продуктів, що виробляються та реалізуються, а саме:
- пункт 5 Санитарных правил для предприятий продовольственной торговли N 5781-91 от 16.04.91 (далі - СанПин N 5781-91), згідно з яким "ассортимент реализуемой продукции в предприятиях продовольственной торговли утверждается соответствующими органами торговли и согласовывается с учреждениями санитарно-эпидемиологической службы",
- абзац перший пункту 157 СанПин N 5781-91, відповідно до якого "ассортимент продуктов должен быть (объектами мелкорозничной сети) согласован с учреждениями санитарно-эпидемиологической службы с учетом местных условий".
- пункти 1.2 та 17.1 Санитарных правил для предприятий общественного питания, включая кондитерские цехи и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое, СанПин N 42-123-5777-91 від 19.03.91 (які є чинними на сьогодні).
Водночас, Державними санітарними правилами для підприємств (цехів), що виробляють кондитерські вироби з кремом, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.08.97 N 262, визначено, що асортимент продукції, що випускається, розробляється у суворій відповідності до проектної потужності підприємства, споживацького попиту, наявності необхідних приміщень, рівня їх забезпеченості технологічним та холодильним обладнанням і погоджується із територіальними установами санітарно-епідеміологічної служби. Таке погодження проводиться щороку на підставі аналізу показників санітарно-епідеміологічної безпеки продукції, а також санітарних актів утримання приміщень, технологічного та допоміжного обладнання).
Відповідно до п. 2.1 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, які затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 N 219 (зареєстровано в Мін'юсті України 20.08.2002 за N 680/6968) суб'єктами господарської діяльності у сфері ресторанного господарства здійснюється діяльність згідно з асортиментом продукції, затвердженим відповідно до типу та класу даного закладу (підприємства) керівником підприємства, а також забезпечується наявність продукції, зазначеної у меню, прейскуранті.
При цьому необхідність в погодженні асортименту продукції органами СЕС вказаними Правилами не передбачено.
Натомість пунктом 3.1 постанови Головсанлікаря від 23.01.2006 N 2 асортимент харчових продуктів погоджується:
на початку роботи об'єкта, на якому виробляються та реалізуються харчові продукти;
при зміні технології виробництва;
при зміні умов реалізації харчових продуктів.
Разом з тим, необхідність в походженні асортименту харчових продуктів, порядок такого погодження не передбачений актами законодавства вищої юридичної сили.
З урахуванням вищевикладеного, Держкомпідприємництво не вбачає правових підстав щодо вимог органів СЕС стосовно погодження асортименту пропонованої підприємством продукції.
Щодо щорічного одержання дозволу органів державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень
Відповідно до положень частини другої статті 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" ( 2806-15 ) порядок видачі документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади установлюється Кабінетом Міністрів України та має передбачати, зокрема, строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку його дії.
Втім Порядок видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2001 N 150, не передбачає встановлення як строку дії зазначеного дозволу, так і необмеженості такого строку.
Крім того, у разі надання на підставі договору оренди чи інших договорів у тимчасове користування приміщень та обладнання за умови збереження виду діяльності і стану цих приміщень та обладнання від орендаря або іншого користувача не вимагається одержання документа дозвільного характеру на їх використання (експлуатацію), крім потенційно небезпечних об'єктів та в разі використання машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (ч. 6 ст. 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" ( 2806-15 ) (в редакції Закону України від 15.12.2009 N 1759-VI).
Відповідно до положень частини 11 статті 10 Закону України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ) підставою для анулювання дозволу є виявлення фактів порушення правил пожежної безпеки, що може призвести до виникнення пожежі або створення перешкод у її гасінні та евакуації людей.
Відповідно до Закону України від 11.02.2010 N 1869-VI "Про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (набирає чинності з 01.04.2010) Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" ( 2806-15 ) доповнюється статтею 4-1, частина сьома якої встановлює єдині підстави для анулювання документа дозвільного характеру.
Згідно з абзацами 9 - 11 частини сьомої статті 4-1 цього Закону ( 2806-15 ) рішення дозвільного органу про анулювання документа дозвільного характеру може бути оскаржено в суді.
Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не встановлених законом, що регулює відносини, пов'язані з одержанням документа дозвільного характеру, є підставою для визнання такого документа дозвільного характеру анульованим безпідставно.
У цьому разі документ дозвільного характеру підлягає поновленню. Поновлення документа дозвільного характеру відбувається шляхом здійснення відповідного запису в реєстрі документів дозвільного характеру та повернення суб'єкту господарювання безпідставно анульованого документа дозвільного характеру.
Частиною восьмою статті 4-1 цього Закону ( 2806-15 ) встановлено єдині підстави для переоформлення документа дозвільного характеру - це зміна найменування суб'єкта господарювання - юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця або зміна місцезнаходження суб'єкта господарювання.
Законом можуть бути встановлені інші підстави для переоформлення документів дозвільного характеру.
На сьогодні Законом України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ) не встановлено підстав для переоформлення дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень.
Враховуючи викладене, посадові особи органів державного пожежного нагляду не можуть анульовувати зазначений дозвіл з підстав, які не передбачені законами України "Про пожежну безпеку" ( 3745-12 ) та "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" ( 2806-15 ) (в редакції від 11.02.2010 N 1869-VI), та не мають правових підстав щодо висування додаткових вимог до суб'єктів господарювання стосовно щорічного одержання ними зазначеного дозволу.
Щодо дозволу на розміщення і здійснення торгівельної діяльності
Питання у цій сфері регулюються нормами податкового законодавства (зокрема Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ) та Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.93 N 56-93 "Про місцеві податки і збори"), у зв'язку з чим місцевими органами влади було запроваджено видачу дозволу на розміщення об'єкта торгівлі та сфери послуг.
Однак, з набранням чинності 05.10.2006 частини першої статті 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" ( 2806-15 ) правових підстав на оформлення та видачу дозволу на розміщення об'єкта торгівлі та сфери послуг (та подібних до нього) немає, оскільки необхідність його одержання не передбачена жодним законом України.
Заступник Голови Г.М.Яцишина