КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Департамент погашення прострочених податкових зобов'язань
Погашення іноземних кредитів і бюджетних позичок
Органи ДПС України, як і в минулі роки, відповідно до ст. 21 Закону № 2154-VI визначено в 2010 р. як органи стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (кошти від повернення якої надходять за кодами програмної класифікації видатків та кредитування держбюджету 2801380, 2801400, 2801410, 2801440, 3511530, 3511550, 3511560, 3511630, 3511660), а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії.
При цьому абзацом другим ст. 21 Закону № 2154-VI передбачено, що заборгованість підприємств-позичальників за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, вважати податковим боргом і стягувати відповідно до Закону № 2181-III.
У зв'язку з цим п. 12 Прикінцевих положень Закону № 2154-VI передбачено зупинити на 2010 р. дію абзацу другого преамбули Закону № 2181-III, а п. 13 змінено застосування у 2010 р. п. 11 частини першої ст. 11 Закону № 509-ХІІ, а саме:
застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів і державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до держбюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом № 2181-III.
Таким чином, Законом № 2154-VІ повністю змінено в 2010 р. механізм стягнення простроченої заборгованості за іноземними кредитами та бюджетними позичками порівняно з тим, який діяв у минулі роки.
Застосування цього механізму в минулих роках було визначено такими чинниками.
Підставою для стягнення сум простроченої заборгованості підприємств-позичальників за іноземними кредитами, наданими під гарантії уряду України, згідно з п. 2 та додатком № 2 до Порядку № 88, затвердженого на виконання постанови № 1002, є подання територіального органу Держказначейства України, яке містить інформацію щодо простроченої заборгованості підприємства-позичальника перед держбюджетом за іноземним кредитом та суми, нарахованої за прострочення платежу пені. Таким чином, прострочена заборгованість за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками у минулі роки стягувалася виключно в судовому порядку безпосередніми кредиторами, які укладали кредитні угоди з позичальниками (це Мінфін України та Укрексімбанк) і органами ДПС за поданням Мінфіну України або Держказначейства України.
Однак внесені Законом № 2154-VІ зміни надають органам ДПС додатковий інструмент для стягнення заборгованості за іноземними кредитами та бюджетними позичками, а саме дозволяють застосовувати до цієї заборгованості заходи стягнення податкового боргу.
Крім того, відповідно до абзацу третього ст. 21 Закону № 2154-VI органи ДПС зобов'язано оскаржувати рішення всіх судових інстанцій, прийняті не на користь держави, до прийняття остаточного рішення Верховним Судом України. Тобто ця норма позбавляє представників органів ДПС і Мінфіну України права та необхідності приймати рішення про доцільність або недоцільність подальшого оскарження в судах вищих інстанцій рішень судів, прийнятих на користь позичальників, аж до отримання остаточного рішення від Верховного Суду України.
При цьому абзацом четвертим ст. 21 цього Закону в 2010 р. поновлено норму, відповідно до якої Мінфіну України дозволено залучати юридичних осіб для представництва органів державної влади в судах у справах про стягнення заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, в тому числі в процесі банкрутства, щодо стягнення якої органам ДПС було відмовлено. Також Мінфіну України надано право використовувати на оплату таких послуг юридичних осіб до 5% фактичних надходжень до держбюджету внаслідок забезпечення цими особами здійснення стягнення.
Зауважимо, що у 2009 р. ця норма не діяла, однак у минулих роках Мінфін України вже мав такий дозвіл, відповідно до якого цим відомством було затверджено Порядок № 613.
До речі, цим Порядком передбачається, що конкурентний відбір юридичних компаній, які могли бути залучені для стягнення простроченої заборгованості позичальників, мав проводитися відповідно до законодавства в сфері державних закупівель за процедурою відкритих торгів з метою визначення переможця тендера - учасника, тендерну пропозицію якого за результатами оцінки буде визнано найкращою та акцептовано.
Як і в минулі роки, порядок використання цієї норми в 2010 р. буде визначено Мінфіном України.
Ще один важливий момент. На відміну від держбюджету на 2009 р. (Закон № 835-VI) ст. 16 Закону № 2154-VIІ поновлено норму, відповідно до якої Мінфіну України надано право здійснювати в 2010 р. на відкритих аукціонах продаж права вимоги погашення простроченої більше ніж три роки заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, у тому числі оформленої простими векселями на ім'я Мінфіну України.
Векселі видаються боржниками у валюті кредиту, бюджетної позички та фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, за якими юридичні особи - резиденти мають заборгованість перед державою. При цьому дозволяється зниження початкової ціни продажу прав вимоги до 50% їх номінальної суми.
Позитивним для боржників у цій процедурі є те, що сума пені, нарахована внаслідок невиконання позичальником зобов'язань за кредитом та/або бюджетною позичкою, фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, на оформлену векселями суму заборгованості, списується.
Мінфін України здійснює продаж таких прав вимоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У 2008 р. Мінфіну України вже надавалося таке право. Механізм виконання цієї статті було затверджено постановою № 315.
Враховуючи ці вимоги, якщо визначений Мінфіном України механізм оформлення векселів та їх продажу на аукціонах у 2010 р. в частині порядку оформлення та передачі векселів відповідатиме нормам постанови № 315, то оформлені на ім'я Мінфіну України векселі, які залишаться непогашеними та нереалізованими на аукціонах, можуть бути пред'явлені платнику податків для оплати або за ними може бути здійснено протест у неплатежі. Таким чином, всі оформлені та нереалізовані векселі у 2010 р. можуть бути направлені податковим органам для забезпечення цих заходів.
Перелік використаних нормативних документів:
Закон України № 509-ХІІ від 04.12.90 р. «Про державну податкову службу в Україні» (у редакції Закону України від 24.12.93 р. № 3813-ХІІ, зі змінами та доповненнями)
Закон України № 835-VI від 26.12.2008 р. «Про Державний бюджет України на 2009 рік» (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 2154-VI від 29.04.2010 р. «Про Державний бюджет України на 2010 рік»
Закон України № 2181-III від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями)
Постанова Кабінету Міністрів України № 315 від 15.03.2006 р. «Про затвердження Порядку продажу прав вимоги погашення простроченої понад три роки заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі» (зі змінами та доповненнями)
Постанова Кабінету Міністрів України № 1002 від 14.12.95 р. «Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду» (зі.змінами та доповненнями)
Наказ Мінфіну України № 88 від 30.04.96 р. «Про затвердження Порядку зарахування до державного бюджету сум, стягнутих у безспірному порядку з юридичних осіб України - позичальників для погашення заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України» (зареєстровано в Мін'юсті України 24.05.96 р. за № 247/1272, за текстом - Порядок № 88)
Наказ Мінфіну України № 613 від 15.05.2007 р. «Про затвердження Порядку використання коштів спеціального фонду державного бюджету за програмою 3501190 «Оплата послуг юридичних осіб, які залучаються для стягнення простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також банкрутства позичальника» (зі змінами та доповненнями, за текстом - Порядок № 613)
Людмила СОЛОТВА,
начальник відділу погашення
податкового боргу з використанням
немайнових джерел Департаменту
“Вісник податкової служби України” № 18 травень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)