Вихідна допомога: розрахунок
та оподаткування
Оскільки припинення трудового договору у деяких випадках спричиняє за собою встановлення для працівника, що звільняється, певних гарантій, зупинимося на них детальніше.
Трудовий договір може бути розірвано як за ініціативою працівника, власника, так і на вимогу профспілки, та за іншими причинами. А оскільки припинення трудового договору у деяких випадках спричиняє за собою встановлення для працівника, що звільняється, певних гарантій, зупинимося на них детальніше. Виконання таких гарантій є обов'язковими для керівників підприємств усіх форм власності, а також приватних підприємців, що використовують працю найнятих робітників.
Однією з таких гарантій є обов'язок працедавця виплатити працівнику, що звільняється, певну грошову суму, яка згідно з нормами КЗпроП України носить назву вихідної допомоги.
Такий обов'язок для працедавця закріплений ст.44 КЗпроП України. Відповідно до цієї норми вихідна допомога виплачується працівнику у розмірі не менше середньомісячного заробітку при припиненні трудового договору на наступних підставах:
- внаслідок відмови працівника від переведення на роботу до іншої місцевості разом з підприємством, а також відмова від продовження роботи у зв'язку з істотною зміною умов праці (п. 6 ст. 36 КЗпроП України]
- у разі змін в організації виробництва та праці, у т.ч. ліквідації, реорганізації, перепрофілювання підприємства, банкрутства, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпроП України)
- внаслідок невідповідності працівника посаді або виконуваній роботі через недостатню кваліфікацію або стан здоров'я, що перешкоджають продовженню цієї роботи (п. 2 ст. 40 КЗпроП України)
- при відновленні на роботі співробітника, що раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпроП України).
У разі призову або вступу працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ст. 36 КЗпроП України) вихідна допомога виплачується у розмірі не менше двох мінімальних заробітних плат.
Внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору (ст. 38 та 39 КЗпроП України) вихідна допомога виплачується в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Для розрахунку суми вихідної допомоги застосовують Порядок N 100 обчислень середньої заробітної плати. Відповідно до п. 2 цього Порядку в усіх випадках збереження середньої заробітної плати, окрім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, передуючі події, що пов'язана з відповідною виплатою.
Працівникам, які відпрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Якщо протягом останніх двох календарних місяціа працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні дьа місяці роботи. Якщо вмродсшж попередніх двох місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня (не за його провиною), середня заробі гна плата обчислюється виходячи зі встановлених йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Премії включаються до розрахунку того місяця, у якому вони нараховані, відповідно до розрахункової відомості на видачу заробітної плати.
Якщо кількість робочих днів в розрахунковому періоді відпрацьована не повністю, премії, винагороди або інші заохочувальні виплати, що доводяться на цей розрахунковий період, включаються до розрахунку пропорційно відпрацьованому часу.
Якщо премія виплачується за квартал або більший проміжок часу, вона включається до розрахунку в частині, яка відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік та за вислугу років включається до розрахунку шляхом збільшення до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 частин винагороди, нарахованої у поточному році за попередній календарний рік.
Також існує певний порядок нарахування сум вихідної допомоги працівнику у тому випадку, якщо за останні два місяці до його звільнення на підприємстві був зафіксований простій. Так, згідно з п. 2 Порядку N 100, період, протягом якого працівник не працював, але за ним зберігався заробіток (зокрема за час простою), не включається до розрахункового періоду при розрахунку суми вихідної допомоги. Згідно з п. 8 вказаного Порядку, нарахування вихідної допомоги здійснюється шляхом множення середньоденного заробітку на середньомісячне число робочих днів. Середньоденна зарплата визначається шляхом ділення зарплати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період. При цьому 2/3 тарифної ставки за час простою та дні простою не враховуються.
Таким чином, при визначенні середньоденної зарплати час простою не враховуються. Але у той ж час визначення середньомісячного числа робочих днів проводиться з урахуванням днів простою. Отже час простою не особливо відобразиться на рівні виплат з вихідної допомоги.
Іноді виникає ситуація, коли працівник звільняється в останній день місяця. Згідно з п. 2.26 Інструкції N 58 про порядок ведення трудових книжок днем звільнення вважається останній день роботи, тобто, якщо працівник відпрацював повний календарний місяць, то цей місяць також включається до розрахункового періоду.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, відповідно до п. 8 Порядку N 100 здійснюється шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на кількість робочих днів/годин, а у випадках, передбачених законодавством - календарних днів, які повинні бути сплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених законодавством - на кількість календарних днів за цей період.
Оскільки для нарахування вихідної допомоги середня місячна заробітна плата визначена як розрахункова величина, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів в розрахунковому періоді.
У свою чергу середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарні місяці відповідно до графіка роботи підприємства, встановленого з дотриманням вимог чинного законодавства.
Крім того, в пункті 4 Порядку N 100 наведений перелік виплат, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження відповідно до чин ного законодавства, до них відносяться:
- виплати за виконання доручень одноразового характеру, які не входять в обов'язки працівника;
- одноразові виплати (компенсацій за невикористану відпустку, матеріальна депомога, вихідна допомога та т. п.);
- виплати на відрядження або переведення в іншу місцевість (в т.ч. надбавки, що виплачуються замість добових);
- премії за відкриття, раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню нової техніки та технологій, введення в дію виробничих потужностей та будівельних об'єктів;
- грошові та речові винагороди за призові місця в змаганнях, оглядах, конкурсах;
- пенсії, державна допомога, соціальні виплати;
- літературний гонорар штатним співробітникам газет та журналів, який сплачується за авторським договором;
- вартість безкоштовно виданого спецодягу та інших засобів індивідуального захисту та лікувально-профілактичного харчування;
- дотації на обіди, проїзд, вартість сплачених підприємством путівок в санаторії та дома відпочинку;
- виплати до ювілейних дат тощо;
- вартість безкоштовно наданих комунальних послуг, житпа. палива;
- заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком виплат працівникам, яким передбачено за законодавством включення її в середній заробіток);
- суми відшкодування збитку у разі пошкодження здоров'я;
- доходи (дивіденди, відсотки), нараховані по акціях трудового колективу;
- компенсація співробітникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
Розглянемо, як здійснюється оподаткування вихідної допомоги.
Звертаємо увагу читачів, що відповідно до ст. 129 КЗпроП України не допускаються утримання з вихідної допомоги, на які, згідно із законодавством, не звертається стягнення. Проте, у ст. 129 КЗпроП України мова йде про утримання на підставі виконавчих листів, а також документів, перерахованих у ст. 3 Закону про виконавче виробництво. Дії цієї статті не розповсюджуються на утримання податку з доходів фізосіб, обов'язкових внесків (зборів).
З 01.01.2004 року звільнення сум вихідної допомоги від оподаткування податком з доходів фізосіб Законом N 889 не передбачено. При цьому слід враховувати, що при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума зарплати, зменшена на суму внесків до пенсійного фонду або внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Для цілей Закону N 889 під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податків у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Відзначимо, якими документами оформляються відносини трудового найму. Так, згідно зі ст. 21 КЗпроП України трудовий договір - це угода між працівником та власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом або фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник зобов'язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою сторін.
Згідно з Листом ДПАУ від 03.03.2004 р. N 1606/6/17-3116 структуру заробітної плати визначає Закон про оплату праці і розроблена відповідно до нього Інструкція N 5 щодо статистики заробітної плати.
Що стосується інших виплат, які не відносяться до фонду оплати праці, перелік яких наведений в пункті 3 Інструкції N 5, то для цілей Закону N 889 деякі з них підпадають під термін «заробітна плата», які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму. Так, до них, зокрема, відносяться, згідно з пп. 4.3.1 «д» вказаного Закону виплати, пов'язані з тимчасовою втратою працездатності; регресні виплати; згідно з пп. 4.2.4 - сума страхових внесків (страхових премій) за договором добровільного страхування, сплачена будь-якою особою - резидентом, іншим, ніж платник податку, за на його користь, окрім відмічених в цьому підпункті випадків; оплата вартості путівок, які надаються на інших умовах, ніж відмічено в пп. 4.3.24 вищезгаданого Закону; нецільова добродійна допомога, зокрема, матеріальна, надання якої не відповідає положенням пп. 9.7.3 Закону N 889.
Отже, виплата вихідної допомоги не є зарплатою, і при визначенні податку з доходів фізосіб зменшення бази оподаткування за п. 3.5 Закону N 889 не проводиться.
Базою для нарахування внесків до соціальних фондів є фактичні витрати на оплату праці, що підлягають оподаткуванню з доходів фізосіб. Вихідна допомога згідно з п. 3.8 Інструкцій N 5 не включається до фонду оплати праці, а відноситься до інших виплат. У зв'язку з тим, що ці виплати не є витратами на оплату праці та не визначені як об'єкт для розрахунку страхових платежів, то внески до соціальних фондів ні нараховувати на допомогу, ні утримувати з неї не потрібно,
Згідно зі ст.19 Закону N 1058 такі виплати не підпадають і під обкладення 33,2% внесками до Пенсійного фонду (ПФ), оскільки не відносяться до суми фактичних виплат на оплату праці, що підлягають оподаткуванню з доходів фізосіб. Що ж до утримань 2% у ПФ, то відмінності формулювань частини 1 та частини 2 ст. 19 Закону N 1058 дають привід для сумнівів щодо повного збігу бази для нарахування пенсійного внеску працедавцем та бази для його утримання з працівника. Проте в деяких листах Пенсійного фонду, а саме у Листі від 07.04.2004 р. N 3381/04 простежується позиція, що база для нарахування та утримання пенсійних внесків одна і та ж. У вказаному листі ПФ рекомендує з метою визначення складових фонду оплати праці платникам керуватися Інструкцією N 5, яка є документом, що визначає склад ФОП.
Згідно з пп. 5.6.2 Закону про оподаткування прибутку до складу валових витрат платника податків відносяться витрати на обов'язкові виплати, передбачені законодавством (у нашому випадку виплата вихідної допомоги передбачена ст.44 КЗпроП України), отже, виплата вихідної допомоги включається до складу валових витрат підприємства на загальних підставах.
Розглянемо порядок нарахування вихідної допомоги на конкретних прикладах.
Приклад 1. Працівник основного виробництва звільняється 09.04.2010 р. у зв'язку з ліквідацією підприємства «Маяк» (п. 1 ст. 40 КЗпроП України).
У період з" 22.02.2010 р. по 05.03.2010 р. працівник хворів. За цей період йому було виплачено допомогу з тимчасової непрацездатності у розмірі 400,00 грн.
За відпрацьовані в лютому та березні дні заробітна плата склала відповідно:
- за лютий (15 робочих днів) - 750,00 грн;
- за березень (17 робочих днів) - 850.00 грн.
При звільненні працівнику нараховані:
- заробітна плата за квітень (7 робочих дня) - 350,00 грн;
- компенсаціяза невикористану відпустку - 510,00 грн;
- вихідна допомога, у розмірі одного середньомісячного заробітку.
Соціальна податкова пільга у квітні не застосовується, оскільки вона припиняє діяти з податкового місяця, в якому платник припинив трудові відносини з підприємством згідно з п. 4 Постанови N 2035.
Розрахунок допомоги:
Середня заробітна плата для виплати вихідної допомоги у зв'язку із звільненням працівника розраховується таким чином:
1. Визначаємо сумарну кількість відпрацьованих днів за останні два календарні місяці (червень та липень), які передують місяцю звільнення:
15 + 17 = 32 (робочих дня).
2. Розраховуємо заробітну плату за фактично відпрацьований час за останні два календарні місяці:
750,00 + 850,00 = 1600,00 грн
3. Розраховуємо середньоденну заробітну плату:
1600,00 : 32 =50,00 грн
4. Визначаємо середньомісячну кількість робочих днів згідно зі
встановленим на підприємстві режимом роботи:
[20 (кількість робочих днів Б лютому) + 22 (кількість робочих днів в березні)] : 2 - 21 (робочий день)
5. Розрахуємо середньомісячну заробітну плату:
50,00 х 21 = 1050,00 грн
Таким чином, вихідна допомога працівника у розмірі однієї середньомісячної заробітної плати складе 1050,00 грн.
У бухгалтерському га податковому обліку ці операції відображаються у наступному вигляді:
| N з/п |
Зміст господарської операції |
Сума, грн. |
Кореспондеція рахунків | Податковий облік | ||
| дебет |
кредит |
Валовий дохід, грн. |
Валові витрати, грн. | |||
| 1 |
Нарахування зарплати за 7 робочих днів квітня, компенсації за невикористану відпуску та вихідну допомогу: (350,00+510,00 +1050,00) |
1910 |
23 |
661,66 |
- |
1910 |
| 2 |
Нарахування на зарплату за квітень та компесацію (350,00+51,00) | - |
||||
| - внески до Пенсійного фонду 33,2% | 285,52 |
23 |
651 |
- |
285,52 | |
| - внески до Фонду по непрацездатності 1,4% | 12,04 |
23 |
652 |
- |
12,4 | |
| - внески до Фонду безробіття 1,6% | 13,76 |
23 |
653 |
- |
13,76 | |
| - внески до Фонду нещасного випадку 1,25% (умовно) | 10,75 |
23 |
656 |
- |
10,75 | |
| 3 |
Утримання із зарплати за квітень та компенсації: | |||||
| - внески до Пенсійного фонду 2% | 17,2 |
661 |
651 |
- |
- | |
| - внески до Фонду по непрацездатності 0,5% | 4,3 |
661 |
652 |
- |
- | |
| - внески до Фонду по безробіттю 0,6% | 5,16 |
661 |
653 |
- |
- | |
| - податок з доходів фізосіб (350,0+510,0-17,20- 4,30 х 15% | 125 |
661 |
641 |
- |
- | |
| 4 |
Утримання із сум вихідної допомоги: | |||||
| - податок з доходів фізосіб 1050,0 х 15% | 157,5 |
661 |
641 |
- |
- | |
| 5 |
Здійснення перерахувань при отриманні грошових коштів в банці: | |||||
| - податок з доходів фізосіб (125,00+157,50) | 282,5 |
641 |
311 |
- |
- | |
| - внески до Пенсійного фонду (285,52+17,20) | 302,72 |
651 |
311 |
- |
- | |
| - внески до Фонду по непрацездатності (12,04+4,30) | 16,34 |
652 |
311 |
- |
- | |
| - внески до Фонду по безробіттю (13,76+5,16) | 18,92 |
653 |
311 |
- |
- | |
| - внески до Фонду нещасного випадку | 10,75 |
656 |
311 |
- |
- | |
| 6 |
Отримання коштів в касу на виплату зарплати, компенсації та допомоги | 301 |
311 |
- |
- | |
| 7 |
Виплата працівнику зарплати за квітень, компенсації та вихідної допомоги: (350+510-1050-282,50-17,20-4,30-5,16) | 1600,84 |
661,66 |
301 |
- |
- |
Розглянемо ще одну ситуацію, коли у зв'язку зі скороченням чисельності працівник звільняється з підприємства, і в розрахунковому періоді працівник знаходився у відпустці без збереження заробітної плати.
Приклад 2. Співробітниця, яка працювала у фінансовому відділі і знаходилася у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до 6 років, звільняється 07.04.2010 р. згідно з п. 1 ст. 40 КЗпроП України у зв'язку зі скороченням чисельності. Місячний розмір її тарифної ставки складає 1360,00 грн.
У наший ситуації протягом останніх двох календарних місяців робітниця не працювала і протягом попередніх двох місяців робітниця не відпрацювала жодного робочого дня {не за її провиною - знаходилася у відпустці по догляду) - середня заробітна плата обчислюється виходячи зі встановлених нею в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Таким чином, при звільненні робітниці в квітні розрахунковий період не визначається та вихідна допомога нараховується виходячи зі встановленої нею тарифної ставки (окладу)- а саме - 1360,00 грн.
На закінчення слід зазначити, що згідно зі ст. 116 КЗпроП України працівникам, що звільняються, необхідно провести виплату усіх сум, що належать їм при звільненні, а саме: - зарплату за відпрацьований період, вихідну допомогу, компенсацію за невикористану відпустку, індексацію тощо у день звільнення в повному об'ємі.
Ненарахування та невиплата вихідної допомоги, а також нарахування його у розмірі меншого ніж встановлений та виплата з порушенням термінів є порушенням норм трудового законодавства (ст. 117 КЗпроП України). За вказані правопорушення посадові особи можуть притягатися до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Після припинення трудових відносин підприємство також повинне видати працівнику довідку про середню заробітну плату (дохід), яка надається до сгіужби зайнятості для взяття на обпік звільнених працівників з метою призначення допомоги з безробіття та інших виплат, передбачених законодавством. Типова форма такої довідки приводиться в додатках до Порядку N 1266. Наведемо короткий зміст цих довідок у вигляді табличного матеріалу.
Таблиця
| 1. | Для розрахунку виплат на випадок безробіття (Додаток N 3) | 1) місяці розрахункового періоду (вка зується рік, в якому визначений розрахунковий період) 2) місяці розрахункового періоду (за винятком місяців, у яких застрахована особа не працювала з 1 то по 1-е число з поважних причин - вказуються назва місяців, що залишилися в розрахунковому періоді та причини виключення) 3) кількість календарних днів в розрахунковому періоді (за винятком календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин - відзначити кількість днів, які залишилися в розрахунковому періоді, та причини їх виключення) 4) нарахована зарплата, з якою сплачувалися страхові внески за розрахунковий період 5) зарплата, що враховується для розрахунку середньої заробітної плати 6) страхові внески, сплачені застрахованою особою до Фонду зайнятості |
| 2. | Для розрахунку виплат на випадок безробіття сезонним працівником та особам, звільненим у зв'язку із зняттям ЧАЕС з експлуатації ( Додаток N 4) |
1) місяці розрахункового періоду (вказуються рік, в якому визначений розрахунковий період, та назва місяців) 2) місяці розрахункового періоду (за винятком місяців, в яких застрахована особа не працювала з 1-го по 1-е число з поважних причин вказуються назва місяців, що залишилися в розрахунковому періоді та причини для виключення місяців) 3) кількість календарних днів в розрахунковому періоді (за винятком календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин - відзначити кількість днів, які залишилися в розрахунковому періоді, та причини їх виключення) 4) нарахована зарплата, з якої сплачувалися страхові внески за розрахунковий період 5) зарплата, що враховується для розрахунку середньої заробітної плати 6) страхові внески, сплачені застрахо ваною особою до Фонду зайнятості |
| 3. | Для розрахунку виплат на випадок безробіття військовослужбовцям (Додаток N 5) | 1) місяці розрахункового періоду (вказуються рік, у якому визначені розрахунковий період, та назва місяців) 2) місяці розрахункового періоду (за винятком місяців, у яких особа знаходилася з 1-го по 1-е число у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку або 6-річ-ного віку згідно з медичним висновком — вказується назва місяців, які залишилися в розрахунковому періоді 3) кількість календарних днів в розрахунковому періоді (за винятком календарних днів, не відпрацьованих у зв'язку з відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку або 6-річного віку згідно з медичним висновком 4) грошове забезпечення за розрахунковий період, що враховується для розра хунку середнього грошового забезпечення |
| 4. | Для розрахунку стра хових виплат (Додаток N 6) |
1) місяці розрахункового періоду 2) кількість відпрацьованих робочих днів (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин) 3) нарахована за розрахунковий період зарплата, з якої сплачені страхові внески до Фонду 4) нарахована за розрахунковий період зарплата за сумісництвом, з якої сплачені страхові внески до Фонду 5) сумарна заробітна плата, грн (гр. 3 + гр.4) |
В усіх вищезгаданих довідках відображається нарахована зарплата працівника, без урахування передбаченої законодавством пільги щодо сплати ПДФО або суми, на які цей дохід зменшується, та з якої сплачувалися страхові внески.
У випадку якщо якісь виплати не включаються до фонду оплати праці (наприклад, страхові внески, сплачені за рахунок коштів підприємства згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування), то сума таких виплат (страхових внесків) не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для призначення допомоги з безробіття та не вказується в довідці про середню заробітну плату.
Список використаних документів
КЗпроП України - Кодекс законів про працю України
Закон про виконавче виробництво - Закон України від 21.04.1999 р. N 606-ХІV «Про виконавче виробництво»
Закон N 889 - Закон України від 22.05.2003 р. N 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»
Закон про оплату праці -Закон України від 24.03.1995 р. N 108/95-ВР «Про оплату праці»
Закон N 1058 - Закон України від 09.07.2003 р. N 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Закон про оподаткування прибутку - Закон України від 28.12.1994р. N 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.1997 р. N 283/97-ВР
Порядок N 100 - Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою КМУ від 08.02.1995 р. N 100
Інструкція N 58 - Інструкція про порядок ведення трудових книжок, затверджена Наказом Міністерство праці України, Мінсоцза-хисту, Мінюсту N 58 від 29.07.1993 р.
Інструкція N 5 - Інструкція щодо статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату 13.01.2004 р. N 5
Постанова N 2035 - Постанова КМУ від 26.12.2003 р. «Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги»
Порядок N 1266 - Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, затверджений Постановою КМУ" від 26.09.2001 р. N 1266
“Консультант бухгалтера” N 22 (562) 31 травня 2010 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)