КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
Щодо оподаткування земельних ділянок
ПИТАННЯ: Підприємство сплачує земельний податок за земельні ділянки, зайняті під житловим фондом. Як правильно розрахувати цей податок: з площі забудівлі житлового будинку чи з площі забудівлі житлового будинку і прибудинкової території?
ВІДПОВІДЬ: Землі України згідно зі ст.19 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. №2768-ІІІ (далі - Земельний кодекс) поділяються на категорії відповідно до основного цільового призначення.
Відповідно до ст.38 Земельного кодексу до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Згідно зі ст.4 Житлового кодексу Української РСР від 30.06.83 р. №5464-Х житловий фонд включає: житлові будинки і житлові приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд); житлові будинки і житлові приміщення в інших будівлях, що належать кооперативним організаціям, їхнім об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд); житлові будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів); житлові будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам за правом приватної власності (приватний житловий фонд).
Земельні ділянки, на яких розташовано багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які управляють цими будинками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації (ст.42 Земельного кодексу).
Відповідно до п.15 наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 07.09.98 р. №194 "Про затвердження Типового положення про порядок конкурсного відбору підприємств для утримання житлових будинків і прибудинкових територій", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.98 р. за №825/3265, прибудинкова територія - це виділена в установлених межах земельна ділянка, на якій розташовані багатоквартирний будинок (будинки), допоміжні будівлі та споруди, призначені для його обслуговування та забезпечення сприятливих умов проживання мешканців. Одночасно наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. №76 "Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №927/11207, визначено, що прибудинкова територія - це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.
Статтею 13 Закону України від 03.07.92 р. №2535-ХІІ "Про плату за землю" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон №2535) передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Згідно зі ст.193 Земельного кодексу державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їхню оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.
Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення потрібною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою (ст. 194 Земельного кодексу).
Отже, визначення розмірів земельних ділянок під будівлями (їхніми частинами) та прибудинкових територій належить до компетенції підрозділів землевпорядних органів, підпорядкованих Держкомітету України по земельних ресурсах.
Щодо оподаткування земельних ділянок, то слід зазначити, то справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону №2535, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, пільги щодо плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
За статтею 2 Закону №2535 використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яку передано у власність або надано в користування. Суб'єктами плати за землю (платниками) є власники землі і землекористувачі (ст.5 Закону №2535).
При цьому юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності (ст. 116 Земельного кодексу) за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 ст.120 Земельного кодексу обумовлено, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває в користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що були в попереднього землекористувача.
Відповідно до п.5 ст.7 Закону №2535 податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, сплачується в розмірі 3% суми земельного податку, обчисленого відповідно до ч.1 і 2 цієї статті. Інші земельні ділянки, в тому числі нежитловий фонд, обкладаються земельним податком на загальних підставах (1% нормативної грошової оцінки земельної ділянки).
Грошова оцінка конкретної земельної ділянки визначається виходячи з вартості 1 кв.м земель, розрахованої залежно від певного функціонального використання для економіко-планувальної зони, локальних коефіцієнтів її площі та встановленої індексації грошової оцінки земель за відповідний рік.
Довідки про грошову оцінку земельних ділянок надають державні органи земельних ресурсів на місцях, оскільки на землевпорядні органи, підпорядковані Держкомзему України, покладено обов'язки проведення грошової оцінки земель (ст.23 Закону №2535).
Оскільки об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яку передано у власність або надано в користування, розмір земельного податку залежить від площі земельної ділянки, яку відведено підприємству, та її нормативної грошової оцінки.
При цьому відсутність документів, які засвідчують право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, не можуть бути підставою для несплати платежів за землекористування, оскільки використання землі в Україні є платним.
“Праця і зарплата” № 22 (698), 09 червня 2010 р.
Передплатний індекс: 30214