Відпустки-2010: що потрібно знати
Прийшов час, коли потрібно подумати про відпустку... Для допомоги бухгалтеру розглянемо основні аспекти щодо права на відпустки, тривалості щорічних основних відпусток, розрахунку сум відпускних тощо.
Нагадаємо, що у травні минулого року у «Віснику» було надруковано тематичний випуск «Пора відпусток», у якому розглянуто всі найсуттєвіші моменти щодо цього питання. Отже, найбільш узагальнена інформація про всі види відпусток, їх тривалість, порядок надання, особливості розрахунку та відображення сум відпускних в обліку міститься у «Віснику» № 19/2009.
Законом № 504/96-ВР установлено державні гарантії права на відпустки, визначено умови, тривалість і порядок надання їх працівникам. Порядок надання відпусток регулюється також ст. 79 КЗпП.
Право на відпустку
Право на відпустку мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні, працівники-сумісники, сезонні працівники, а також тимчасові працівники.
Водночас фізичні особи, які працюють за договорами цивільно-правового характеру, зокрема за договорами підряду, права на відпустку не мають, оскільки вони не перебувають у трудових відносинах з підприємством.
Види відпусток
Статтею 4 Закону № 504/96-ВР установлено такі види відпусток:
щорічна основна відпустка;
щорічні додаткові відпустки (за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, за особливий характер праці);
додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;
творчі відпустки;
соціальні відпустки (у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв'язку з усиновленням дитини, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей);
відпустки без збереження заробітної плати;
інші види відпусток, установлені законодавством, генеральною, галузевою і регіональною угодами, колективним і трудовим договорами.
Тривалість щорічної основної відпустки
Згідно із Законом № 504/96-ВР щорічна основна відпустка не може бути меншою ніж 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік (з дня укладення трудового договору).
Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно із щорічною основною відпусткою або окремо від неї. При цьому загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.
Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.
Слід зазначити, що щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше ніж 14 календарних днів.
Стаж роботи, що дає право на щорічну відпустку
При обчисленні стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, необхідно керуватися порядком, визначеним ст. 9 Закону № 504/96-ВР, відповідно до якого до стажу роботи, що дає працівнику право на щорічну відпустку, зараховуються такі періоди:
час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;
час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу);
час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 цього Закону, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), - до досягнення дитиною 16-річного віку;
час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше ніж 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів;
час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
інші періоди роботи, передбачені законодавством.
Стаж роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку
До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (статті 7 та 8 Закону № 504/96-ВР), зараховуються:
час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;
час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;
час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
При цьому якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується, час, за якиЯ він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.
Право на відпустки до закінчення шести місяців роботи
Як відомо, право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві.
Проте є категорії працівників, які відповідно до законодавства мають право на отримання щорічної відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на такому підприємстві. Такі відпустки надаються:
жінкам - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
жінкам, які мають двох дітей і більше віком до 15 років або дитину-інваліда;
інвалідам;
особам віком до 18 років;
чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;
особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
сумісникам - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах і бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу.
Право на відпустку у зручний час
При складанні графіка надання відпусток необхідно враховувати, що деяким категоріям працівників надано право на одержання відпустки за їх бажанням у зручний для них час:
особам віком до 18 років;
інвалідам;
жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
жінкам, які мають двох дітей і більше віком до 15 років або дитину-інваліда;
одиноким матерям (батькам), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одну дитину або більше віком до 15 років за відсутності батьків;
дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюються норми Закону № 3551-ХІІ;
батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу.
Слід зазначити, що право на одержання відпустки у зручний час мають також особи, віднесені до категорій 1, 2 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, один з батьків дітей, які належать до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Таким категоріям осіб також надано право на отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати терміном 16 календарних днів на рік.
Відповідно до Закону № 203/98-ВР ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, податкової міліції, державної пожежної охорони надано право використання чергової відпустки за місцем роботи у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки без збереження заробітної плати терміном до 14 календарних днів на рік.
Перенесення відпусток
Щорічну відпустку за ініціативою власника або уповноваженого ним органу як виняток може бути перенесено на інший період лише за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо вплинути на нормальний хід роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше ніж 24 календарні дні буде використана в поточному робочому році.
Щорічну відпустку на вимогу працівника може бути перенесено на інший період у разі:
порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки;
несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки.
При цьому щорічну відпустку може бути перенесено на інший період або продовжено в разі:
тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої в установленому порядку;
виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;
збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.
При перенесенні щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Навіть при продовженні невикористана частина щорічної відпустки не використовується працівником на власний розсуд, а має надаватися шляхом видання власником наказу.
Надання відпусток сумісникам
Сумісництво визначається як виконання працівником крім основної іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому чи на іншому підприємстві, в установі, організації чи у громадянина за наймом.
Для роботи за сумісництвом згоди власника або уповноваженого ним органу за основним місцем роботи не потрібно.
Керівники державних підприємств, установ, організацій і їх заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій і їх заступники не мають права працювати за сумісництвом (їм дозволяється займатися на умовах сумісництва науковою, викладацькою, творчою діяльністю чи медичною практикою).
Слід зазначити, що одержана за роботу за сумісництвом заробітна плата при підрахунку середнього заробітку за основним місцем роботи не враховується.
Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Оплата відпустки сумісникам чи виплата компенсації за невикористану відпустку провадиться відповідно до законодавства. Розраховують відпускні в такому самому порядку, як і за основним місцем роботи.
Розрахунок сум відпускних
При розрахунку сум відпускних за надані працівникам щорічні відпустки, додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати компенсації за невикористані відпустки керуються Порядком № 100.
Відповідно до цього Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки, додаткової відпустки у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.
У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше ніж два календарні місяці, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзацу останнього п. 4 Порядку № 100, згідно з яким в інших випадках, коли нарахування провадяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку не з власної вини, розрахунки провадяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку заробітку за останній місяць розрахункового періоду він може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду.
Отже, розрахунковим періодом для визначення середньої заробітної плати для оплати часу відпустки є період з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.
Наприклад, працівника прийнято на роботу 5 березня 2010 р., йде у відпустку він у серпні 2010 р. У цьому разі розрахунковим вважається період з квітня по липень 2010 р.
У разі якщо працівник відпрацював менше року (прийнятий на роботу з 1 березня 2010 р. і йде у відпустку в серпні 2010 р.), розрахунковим вважається період з березня (оскільки це перший робочий день місяця) по липень 2010 р.
У разі якщо працівник відпрацював більше року і хоче отримати відпустку з 2 липня 2010 р., розрахунковим є період з липня 2009 р. по червень 2010 р.
Виплати, які враховуються при обчисленні
середньої заробітної плати
При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження до її розрахунку включаються:
основна заробітна плата;
доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-погодинниками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою; вислугу років та інші);
виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії;
винагорода за підсумками річної роботи і за вислугу років тощо.
Усі виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без вирахування сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Премії включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці включаються до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли кількість робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.
Слід зауважити, що якщо ця умова не виконується і винагорода нараховується в поточному році за поточний рік, то така винагорода не включається до розрахунку середньої заробітної плати.
Особливості обчислення середньої заробітної плати для
оплати щорічної відпустки, додаткової відпустки працівникам,
які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки
При обчисленні середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки крім зазначених вище виплат до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Виплати, які не враховуються при
обчисленні середньої заробітної плати
При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження у розрахунку не враховуються:
виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт і виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком таких премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результатами господарської діяльності);
грошові і речові винагороди за призові місця у змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що виплачується за авторським договором;
вартість безплатно виданих спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством);
суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.
В інших випадках, коли нарахування провадяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не має заробітку не з власної вини, розрахунки здійснюються виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Дні, які не враховуються при розрахунку відпускних
Тривалість відпусток визначається незалежно від режимів та графіків роботи і розраховується в календарних днях.
Святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) не враховуються при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (ст. 19 Закону № 504/96-ВР).
Відповідно до ст. 73 КЗпП у 2010 р. на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться в такі святкові та неробочі дні: 1 січня - Новий рік;
7 січня - Різдво Христове;
8 березня - Міжнародний жіночий день;
4 квітня - Пасха (Великдень); 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих;
9 травня - День Перемоги;
23 травня - Трійця;
28 червня - День Конституції України;
24 серпня - День Незалежності України.
Згідно з частиною третьою ст. 67 КЗпП у разі коли святковий або неробочий день (ст. 73 КзПП) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п'ятиденного робочого тижня з вихідними днями в суботу та неділю в 2010 р. вихідний день у неділю 4 квітня було перенесено на понеділок 5 квітня, вихідний день у суботу 1 травня - на понеділок 3 травня, вихідний день у неділю 2 травня - на вівторок 4 травня, вихідний день у неділю 9 травня - на понеділок 10 травня, вихідний день у неділю 23 травня - на понеділок 24 травня.
Відповідно до ст. 73 КЗпП у 2009 р. на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводилася в такі святкові та неробочі дні:
1 січня - Новий рік;
7 січня - Різдво Христове;
8 березня - Міжнародний жіночий день;
19 квітня - Пасха (Великдень); 1 і 2 травня - День- міжнародної солідарності трудящих;
9 травня - День Перемоги; 7 червня - Трійця;
28 червня -- День Конституції України;
24 серпня - День Незалежності України.
Згідно з частиною третьою ст. 67 КЗпП за графіком п'ятиденного робочого тижня з вихідними днями в суботу та неділю в 2009 р. вихідний день у неділю 8 березня було перенесено на понеділок 9 березня, вихідний день у неділю 19 квітня - на понеділок 20 квітня, вихідний день у суботу 2 травня - на понеділок 4 травня, вихідний день у суботу 9 травня - на понеділок 11 травня, вихідний день у неділю 7 червня - на понеділок 8 червня, вихідний день у неділю 28 червня - на понеділок 29 червня.
При цьому святкові та неробочі дні необхідно відрізняти від вихідних днів - суботи та неділі, які включаються при розрахунку відпустки як календарні дні.
Отже, у разі якщо на той період, в якому надається відпустка, припадають святкові та неробочі дні, її тривалість збільшується на кількість таких днів.
Розмір відпускних визначають виходячи із середньоденного (годинного) заробітку, який обчислюють шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових та неробочих днів (далі - с. н. дн.), установлених ст. 73 КЗпП). Отриманий результат множать на кількість календарних днів відпустки.
Розглянемо далі приклади обчислення сум відпускних для різних ситуацій.
Приклад 1. Загальний принцип розрахунку відпускних
Працівник працює з 20.05.2009 р., а з 22.06.2010 р. планує піти у щорічну відпустку на 24 календарні дні. Заробітна плата, працівника за розрахунковий період з червня 2009 р. по травень 2010 р. становить 25 000 грн. Розрахуємо суму відпускних.
Спочатку визначимо кількість календарних днів у розрахунковому періоді:
365 дн. - 10 с. н. дн. = 355 к. дн.
Визначимо середньоденну заробітну плату:
25 000 грн. : 355 к. дн. = 70,42 грн.
Отже, сума відпускних становить
70,42 грн. х 24 к. дн. = 1690,08 грн.
Приклад 2. У розрахунковому періоді здійснювались виплати за підсумками роботи за рік
8 жовтня 2009 р. працівника прийнято на роботу, а у січні 2010 р. йому нараховано премію за підсумками роботи за 2009 р. у сумі 1500 грн. У червні 2010 р. працівник йде у щорічну відпустку на 24 календарні дні. Заробітна плата за розрахунковий період листопад
2009 р. - травень 2010 р. становить 8700 грн. Розрахуємо суму відпускних.
Оскільки за кожний місяць розрахункового періоду включають 1/12 винагороди за підсумками роботи за рік, то до розрахунку відпускних потрапить 7/12 річної премії, тобто 875 грн. (1500 :12 х 7).
Визначимо суму доходу, що входить до розрахунку середньої заробітної плати:
8700 грн. + 875 грн. = 9575 грн.
Визначимо кількість календарних днів:
212 к. дн. - 8с.н. дн. = 204 к. дн.
Визначимо середньоденну заробітну плату:
9575 грн.: 205 к. дн. = 46,94 грн.
Отже, сума відпускних становить
46,71 грн. х 24 к. дн. = 1126,56 грн.
При цьому якщо б працівник перед відпусткою відпрацював усі 12 місяців, то до розрахунку відпускних було б включено всю суму нарахованої премії.
Приклад 3. Підвищення заробітної плати
Працівник бюджетного підприємства йде у щорічну відпустку на 24 календарні дні з 1 червня
2010 р. Розрахунковий період: червень 2009 р. - травень 2010 р. У січні 2010 р. на підприємстві підвищено заробітну плату на 25%. Крім того, у розрахунковому періоді' з червня 2009 р. по січень 2010 р. посадовий оклад працівника становив 1500 грн., а з січня 2010 р. - 1875 грн. Як розрахувати суму відпускних у цьому випадку?
У разі підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, а також премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт її підвищення. Виходячи з відкоригованої в такий спосіб заробітної плати в розрахунковому періоді визначається середньоденний (годинний) заробіток.
Визначимо відкориговану заробітну плату:
1500 грн. х 7 міс х 1,25 + 1875 грн. х 5 міс - 22 500 грн.
Визначимо кількість днів, на яку необхідно ділити фактичний заробіток:
365 к. дн. -10 с. н. дн. = 355 к. дн.
Визначимо середньоденну заробітну плату:
22 500 грн. : 355 к. дн. = 63,38 грн.
Отже, сума відпускних становить
24 к. дн. х 63,38 грн. = 1521,12 грн.
Приклад 4. Підвищення заробітної плати на госпрозрахунковому підприємстві
Працівник, госпрозрахункового підприємства йде у відпустку з 1 червня 2010 р. на 24 календарні дні. Розрахунковий період: червень
2009 р. - травень 2010 р. У січні
2010 р. на підприємстві підвищено заробітну плату на 15%. Але, врахувавши фінансові можливості, керівник підприємства прийняв рішення
зменшити коефіцієнт коригування заробітної плати до 1,1, про що видав відповідний наказ. При цьому в розрахунковому періоді з червня 2009 р. по січень 201.0 р. посадовий оклад працівника становив 1500 грн., а з січня 2010 р. - 1725 грн. Як розрахувати відпускні?
На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування зарплати й інших виплат здійснюється з урахуванням фінансових можливостей, тобто може прийматися рішення щодо зменшення коефіцієнта коригування заробітної плати.
Визначимо відкориговану заробітну плату:
1500 грн. х 7 міс х 1,1 + 1725 грн, х 5 міс = 20 175 грн.
Визначимо кількість днів, на яку необхідно ділити фактичний заробіток
365 к. дн. -10 с. н. дн. = 355 к. дн.
Визначимо середньоденну заробітну плату:
20 175 грн. : 355 к. дн. = 56,83 грн.
Отже, сума відпускних становить
24 к. дн. х 56,83 грн. = 1363,92 грн.
Грошова компенсація
за невикористану відпустку
У певних випадках працівнику має виплачуватися компенсація.
Грошова компенсація виплачується у разі звільнення працівника за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також за додаткові відпустки працівникам, які мають дітей.
При цьому в разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.
Отже, при проведенні остаточного розрахунку працівнику мають виплатити компенсацію за невикористану відпустку, навіть якщо вона не надавалася працівнику, наприклад, протягом 5 - 6 років. При цьому розрахунковим періодом є середня зарплата за останні 12 місяців, що передують виплаті грошової компенсації.
За бажанням працівника компенсують частину щорічної відпустки (крім додаткової відпустки працівникам, які мають дітей). При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарні дні.
При переведенні працівника на роботу на інше підприємство грошову компенсацію за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням має бути перераховано на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, виплачується спадкоємцям.
Сума компенсації за невикористану відпустку розраховується відповідно до Порядку № 100 аналогічно розрахунку сум відпускних.
Перелік використаних нормативних документів:
Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. (за текстом - КЗпП)
Закон України № 203/98-ВР від 24.03.98 р. «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 504/96-ВР від 15.11.96 р. «Про відпустки» (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 2169-VІ від 11.05.2010 р. «Про внесення зміни до статті 25 Закону України «Про відпустки»
Закон України № 3551-ХІІ від 22.10.93 р. «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (зі змінами та доповненнями)
Постанова Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.95 р. «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (за текстом - Порядок № 100)
Інна ПЕТРЕНКО,
оглядач «Вісника»
“Вісник податкової служби України” № 21 червень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)