Кримінальна відповідальність бухгалтерів підприємств

Останнім часом різними міністерствами було приділено увагу питанням щодо відповідальності бухгалтерів підприємств за службові порушення.

Зокрема, деякі з них стосовно кримінальної відповідальності розглянуто у листі МВС України № 13/3-4156. Зупинимося на них детальніше.

За вчинення неправомірних дій бухгалтер (головний бухгалтер) поряд з іншими співробітниками (службовими особами) підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Статтею 2 Кримінального кодексу визначено: підставою притягнення до кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільне небезпечного діяння, що містить склад злочину, покарання за який передбачено цим Кодексом. Водночас відповідно до ст. 2 цього Кодексу, ст. 62 Конституції України та частини другої ст. 15 Кримінально-процесуального кодексу особа вважається невинною у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Отже, кримінальна відповідальність установлюється законом, санкції застосовуються лише за рішенням суду.

Службовими особами відповідно до примітки 1 до ст. 364 Кримінального кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних чи комунальних унітарних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом. При цьому зайняття певної посади або доручення тимчасово виконувати відповідні обов'язки повинно бути оформлене відповідним рішенням (наказом, розпорядженням тощо). Роз'яснення про те, що слід розуміти під виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, надано в п. 1 постанови № 5.

Чи можливо притягти до кримінальної відповідальності особу, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на договірних засадах, наприклад бухгалтера- підприємця?

У листі № 13/3-4156 роз'яснено, що особа, яка веде бухгалтерський облік за цивільно-правовим договором про надання послуг з бухгалтерського й податкового обліку, якщо вона не призначена на посаду на підприємстві, не є його службовою особою, тобто виконувачем організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських обов'язків, не може нести кримінальну відповідальність за здійснення злочинів, суб'єктом яких є спеціальна (службова) особа.

Такі працівники підприємств, функціональні обов'язки яких так чи інакше пов'язані з фінансовою й податковою документацією, але на яких не покладено відповідальність за фінансову діяльність юридичної особи в цілому й виконання обов'язку щодо ведення належним чином бухгалтерського обліку, за наявності підстав можуть притягатися до відповідальності як пособники у скоєнні низки злочинів економічної спрямованості й у сфері службової діяльності.

Щодо особи, яка перебуває на посаді бухгалтера на підставі трудового договору та здійснює суспільне небезпечне діяння, за наявності достатніх даних його дії слід кваліфікувати за відповідними статтями особливої частини Кримінального кодексу. Зокрема, слід звернути увагу на діяння, перераховані у розділах сьомому Кримінального кодексу (злочини у сфері господарської діяльності) та сімнадцятому (злочини в сфері службової діяльності). При цьому найпоширенішими є порушення за такими статтями цього Кодексу:

212 «Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)»;

364 «Зловживання владою або службовим становищем»;

367 «Службова недбалість».

Статтею 212 Кримінального кодексу передбачено відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), які належать до системи оподаткування, запроваджених у встановленому законом порядку (Закон № 1251-ХІІ), вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, або особою, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, зобов'язаною їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних, великих чи особливо великих розмірах (які відповідно в 1000,3000, 5000 і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян (за текстом - нмдг)).

Звертаємо увагу на те, що згідно з частиною четвертою ст. 212 Кримінального кодексу особа, яка вперше вчинила діяння, покарання за яке передбачене частинами першою і другою цієї етапі, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Згідно зі ст. 364 Кримінального кодексу зловживання владою або службовим становищем -це умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Відповідно до ст. 367 цього Кодексу службова недбалість визначається як невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.

Слід зазначити, що згідно зі ст. 112 Кримінально-процесуального кодексу за справами про злочини, покарання за які передбачено частинами другою, третьою та четвертою ст. 212 Кримінального кодексу, досудове слідство проводиться слідчими податкової міліції. Водночас більша частина злочинів, покарання за які передбачено статтями 364, 367 і 369 Кримінального кодексу, розслідується слідчими прокуратури.

У таблиці наведено види правопорушень та передбачену за них відповідальність згідно з Кримінальним кодексом.

Правопорушення   Міра відповідальності   Підстава  
1   2   3  
Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) у значних розмірах, які в 1000 і більше разів перевищують установлений законодавством нмдг* (від 434 500 грн.)   Штраф від 300 до 500 нмдг (5100 -8500 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років   Частина перша ст. 212 Кримінального кодексу  
Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) за попередньою змовою групою осіб або у великих розмірах, що в 3000 і більше разів перевищують установлений законодавством нмдг (від 1 303 500 грн.3
 
Штраф від 500 до 2000 нмдг (8500 - 34 000 грн.) або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років   Частина друга ст. 212 Кримінального кодексу
 
Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вчинено особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або в особливо великих розмірах, що в 5000 і більше разів перевищують установлений законодавством нмдг (від 2 172 500 грн.)   Позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна
 
Частина третя ст. 212. Кримінального кодексу
 

Зловживання владою або службовим становищем, якщо особою заподіяно істотну шкоду, яка в 100 і більше разів перевищує нмдг (від 43 450 грн.)
 
Виправні роботи на строк до двох років або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від 250 до 750 нмдг (4250- 12750грн.)   Частина перша ст. 364 Кримінального кодексу
 
Зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, тобто збитки, що у 250 і більше разів перевищують нмдг (від 108 625 гри.)
 
Позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від 500 до 1000 нмдг (8500- 17000грн.)   Частина друга ст. 364 Кримінального кодексу
 
Службова недбалість посадових осіб, яка заподіяла істотної шкоди, що в 100 і більше разів перевищує нмдг (від 43 450 грн.)
 
Штраф від 250 до 500 нмдг (4250 - 8500 грн.) або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років   Частина перша ст. 367 Кримінального кодексу
 
Службова недбалість посадових осіб, якщо вона спричинила тяжкі наслідки, тобто збитки, що у 250 і більше разів перевищують нмдг (108 625 грн.)

 
Позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від 250 до 750 нмдг (4250 - 12 750 грн.) або без такого   Частина друга ст. 367 Кримінального кодексу
 
*Відповідно до ст. 22 Закону № 889-ІV для норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 цього Закону, для відповідного року з урахуванням положень п. 22.4 щодо встановлення на перехідний період розмірів податкової соціальної пільги. Водночас пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону № 889-ІУ визначено, що соціальна пільга встановлюється у розмірі 50% від однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку. До речі, на 1 січня 2010 р. розмір мінімальної заробітної плати -869 грн.  

Перелік використаних нормативних документів:

Конституція України від 28.06.96 р. № 254к/96-ВР (зі змінами та доповненнями)

Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III (зі змінами та доповненнями, за текстом - Кримінальний кодекс)

Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.60 р. (зі змінами та доповненнями, за текстом - Кримінально-процесуальний кодекс)

Закон України № 889-ІV від 22.05.2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями)

Закон України № 1251-ХІІ від 22.05.2003 р. «Про систему оподаткування» (зі змінами та доповненнями)

Постанова Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.2002 р. «Про судову практику у справах про хабарництво» (за текстом - постанова № 5)

Лист МВС України № 13/3-4156 від 31.03.2010 р. «Щодо проблемних питань притягнення до кримінальної відповідальності бухгалтерів підприємств»

Оксана СКІЧКО,
оглядач «Вісника»

“Вісник податкової служби України” № 21 червень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)


Документи що посилаються на цей