ДПАУ хоче обмежити готівковий обіг приватних підприємців
Державна податкова адміністрація ініціює обмеження обігу готівкових коштів в Україні для приватних підприємців. Як відзначив 17 квітня 2010 року заступник голови ДПАУ Сергій Лєкарь, «готівковий обіг коштів – проблема номер один. Необхідно обмежити видачу готівкових коштів без підстав, за першим бажанням. Суб'єкти підприємницької діяльності можуть розраховуватися в безготівковій формі». При цьому податківець підкреслює, що нововведення стосуватиметься не фізичних осіб, а саме приватних підприємців, адже для юридичних осіб обмеження встановлено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637, постановою НБУ від 09.02.2005 р. №32, а також Указом Президента України від 12.06.95 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
ДПАУ має намір порушити це питання на законодавчому рівні, а також звернутися з пропозиціями до Національного банку. Що обурює? На якій підставі ДПАУ і НБУ обмежують мене в розпорядженні моїми грішми, з яких сплачені всі податки? Мені здається, що вони вважають і цей залишок грошей своїми, що вже суперечить Конституції. Встановлено обмеження для юридичних осіб (10 тис. за день), тепер планують обмежити підприємців, а коли обмежать готівку для державних службовців, і їхні зарплати та пенсії теж, а також введуть підтвердження (декларування) витрат?
За перевищення сум розрахунків (10 тис. грн) НБУ лякає підприємців КРУ
На думку НБУ, якщо підприємець прийматиме готівку від одного підприємства чи підприємця на суму понад 10 тис. грн за день, то йому загрожує стаття164-2 Кодексу про адміністративні правопорушення «Порушення законодавства з фінансових питань». Нагадуємо: оскільки каси в підприємців немає і тому нема її ліміту, то приймання будь-яких сум готівки не призводить до її переліміту і штрафів у двократному розмірі переліміту за кожен день відповідно до Указу Президента України від 12.06.95 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Стаття 164-2 КпАП, зокрема, передбачає відповідальність за порушення правил ведення касових операцій у вигляді накладення штрафу від 8 до 15 н.м.д.г. (від 136 до 255 грн). І НБУ нібито все правильно сказав. Але на практиці КРУ (згідно зі ст. 234-1 КпАП саме органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства з фінансових питань (ст. 164-2) не може штрафувати підприємців за великі розрахунки готівкою.
По-перше, КРУ має оштрафувати підприємця протягом 2-х місяців з дня проведення такого розрахунку. Згідно зі ст. 38 КпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – два місяці з дня його виявлення. Тому якщо представників КРУ не було у підприємця понад 2 місяці, то йому нічого не загрожує.
По-друге, підприємці КРУ зовсім не цікавлять, навіть якщо вони отримують гроші з бюджетів. Річ у тому, що відповідно до Закону України від 26.01.93 р. №2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» одна з основних функцій КРУ полягає у проведенні ревізії та перевірки фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, у державних фондах, у бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів. Інструкція про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні також не передбачає перевірок не лише підприємців, але і громадян взагалі. Тобто перевірка підприємців, навіть якщо вони отримують кошти з бюджетів, а не лише порушують касову дисципліну, головним Законом про КРУ та його документами не передбачена.
По-третє, невідомо, кого штрафувати, – підприємця, який взяв гроші (покупця), чи того, хто заплатив (покупця). Вони обидва порушили правила ведення касових операцій, а тому їх слід штрафувати разом, інакше при оскарженні штрафу (малоймовірного вже з двох вищеназваних причин) один постраждалий підприємець буде захищатися тим, що інший чомусь за таке саме правопорушення не постраждав, а вони ж діяли спільно. А це зайвий клопіт для КРУ щодо поєднання справ, та ще й обмежений 2 місяцями...
Але головне в тому, що КРУ вважає, ніби воно може вільно штрафувати підприємців. Про це йдеться, зокрема, у листі від 30.04.2004 р. №12-14/169 «Щодо правомірності використання повернутої в касу бюджетної установи невикористаної підзвітної суми». Але не говориться про те, яким чином воно з'явиться у підприємця. Адже шлях може бути протизаконний.