КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Департамент адміністрування податку на додану вартість

Реєстр отриманих та виданих податкових накладних.
Реєстр податкових накладних: нюанси заповнення

Починаючи з 2004 р. податкові органи започаткували комплексне впровадження автоматизованої системи адміністрування ПДВ. Одним із суттєвих кроків у цьому напрямі стало прийняття урядового рішення щодо запровадження розшифрування платниками податку в додатку до декларації з ПДВ податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів (розпорядження № 262-р) та забезпечення платників податку безкоштовним програмним забезпеченням ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Автоматизоване формування роз-шифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту потребує автоматизованого ведення податкового обліку або, принаймні, автоматизованого ведення Реєстру отриманих та виданих податкових накладних (за текстом - Реєстр).

Форму Реєстру отриманих та виданих податкових накладних затверджено наказом № 582, і це багато в чому спростило таке завдання.

Зупинимося детальніше на окремих питаннях ведення Реєстру.

Загальні положення

Платники ПДВ ведуть окремі реєстри для загального та спеціальних (сільськогосподарська, переробна) видів діяльності (п. 2 Порядку № 244).

Згідно із Законом № 168/97-ВР:

облік оподатковуваних поставок товарів (послуг) та, відповідно, нарахування податкових зобов'язань з ПДВ здійснюються за податковими накладними, податковими накладними за щоденними підсумками, а коригування попередньо нарахованих податкових зобов'язань - за розрахунком коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної;

право на податковий кредит надають відповідним чином оформлені отримані податкові накладні, вантажні митні декларації, товарні (касові) чеки, готельні рахунки, ра: хунки за послуги зв'язку, рахунки за послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та заяви зі скаргами на постачальників разом із копіями товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання товарів (послуг) у таких постачальників.

У Реєстрі зазначені документи відображаються з відповідними скороченнями, які дають змогу правильно відобразити їх показники у складі податкових декларацій з ПДВ.

Наведемо перелік скорочень у Реєстрі для видів документів:

Якщо платник ПДВ при поданні уточнюючого розрахунку за відповідний період відображає у ньому отримані та/або видані податкові накладні (інші розрахункові документи), які не включено ним до складу його податкового кредиту та/або зобов'язань та, відповідно, не було відображено в Реєстрі (в періоді їх виписки), то такі податкові накладні (інші розрахункові документи) підлягають запису у Реєстрі у звітному періоді, в якому виявлено такі помилки.

Запис (реєстрація) у Реєстрі таких документів податкового обліку, що включаються до уточнюючих розрахунків за звітний період, здійснюється з додаванням до виду документа літери «У» (наприклад, ПНУ -податкова накладна, яку включено до уточнюючого розрахунку).

Крім того, дані таких документів підлягають відображенню у відповідному розділі Реєстру у рядку «3 них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період» з відповідним заповненням граф.

Особливості заповнення розділу І Реєстру
при обліку окремих операцій з придбання товарів (послуг)

1. Придбання товарів (послуг) за цінами, що є вищими за звичайні більш як на 20%.

Поділ сум придбання на частину, що відповідає рівню звичайних цін (може включатися до податкового кредиту), та суму перевищення над рівнем звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більш як на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги) (вважається придбанням, яке не призначається для використання у господарській діяльності), проводиться у розділі І Реєстру таким чином:

у графі 8 зазначається загальна сума придбання, включаючи ПДВ;

у графах 9, 10 відображаються суми, які відповідають вартості отриманих товарів (послуг) на рівні звичайних цін, з урахуванням можливого 20-відсоткового відхилення;

до граф 13,14 включаються суми перевищення вартості придбаних товарів (послуг) над рівнем звичайних цін з урахуванням можливого 20-відсоткового відхилення та перевищення відповідної суми податку.

2. Занесення до Реєстру податкових накладних, отриманих платником податку - покупцем, який застосовує касовий метод податкового обліку.

При занесенні до Реєстру податкових накладних, отриманих платником податку - покупцем, який застосовує касовий метод податкового обліку:

дата запису отриманої податкової накладної відповідає даті отримання, але не раніше дати оплати товарів (послуг) постачальнику;

у графі 1 записується порядковий номер податкової накладної, який переноситься на податкову накладну як вхідний номер;

у графі 2 зазначається дата отримання податкової накладної;

до граф 3, 4, 6, 7 переносяться відповідні реквізити податкової накладної;

у графі 5 проставляється позначення ПН»;

у графах 8 - 16 відображається інформація щодо придбання товарів (послуг).

3. Застосування умовних індивідуальних податкових номерів (ІПН).

Відповідно до ст. 7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ. При цьому у податкових деклараціях з ПДВ відображаються зведені результати обліку усіх операцій з придбання. У разі відсутності індивідуального податкового номера постачальника у графі 7 розділу І Реєстру Порядком № 244 передбачено зазначення умовних ІПН.

Алгоритм заповнення окремих граф Реєстру при використанні умовних ІПН наведено нижче.

Особливості заповнення розділу II Реєстру
при обліку окремих операцій з поставки товарів (послуг)

Факт здійснення операцій з поставки товарів на експорт засвідчується одночасно як податковою накладною, так і вантажною митною декларацією, оскільки підтвердженням експорту товарів є належним чином оформлена ВМД. Зважаючи на це, порядковий номер запису у Реєстрі вантажної митної декларації є номером виписаної податкової накладної по експортній поставці.

Зведені результати обліку податкових накладних, виписаних платником податку у разі отримання на митній території України послуг від нерезидента та у разі здійснення таких поставок, як передача товарів (послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, використання товарів (послуг), за якими суми ПДВ попередньо було включено до податкового кредиту, в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, визнання умовного продажу товарних залишків та/або основних фондів, ліквідація основних виробничих фондів або невиробничих фондів за самостійним рішенням платника податку, переведення основних фондів до складу невиробничих фондів (п. 8.3 Порядку № 165), підлягають відображенню у різних рядках декларації з ПДВ та потребують застосування різних позначень виду документа. Оскільки при зазначених поставках база оподаткування ПДВ визначається відповідно до вимог Закону № 168/97-ВР не нижче за звичайні ціни, облік у Реєстрі таких податкових накладних відбувається з позначенням «ЗЦ».

Алгоритм заповнення окремих граф Реєстру при обліку податкових накладних, усі примірники яких залишаються в особи, яка їх виписала, наведено нижче.

Облік операцій з поставки товарів (послуг),
які не є об'єктом оподаткування

Відповідно до ст. 7 Закону № 168/97-ВР платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які не є об'єктом оподаткування, при цьому податкові накладні складаються лише для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування.

У разі якщо здійснення операцій, які не є об'єктом оподаткування, є переважним видом діяльності та носить безперервний характер, обсяг таких операцій зареєстрованим платником податку може відображатися в Реєстрі загальним підсумком за звітний податковий період виходячи з даних бухгалтерського обліку (зазначене є характерним для банківських установ, страхових компаній).

Оскільки скорочень чи умовних позначень для документів, що засвідчують факт поставки товарів (послуг), які не є об'єктом оподаткування, Порядком № 244 не передбачено, у графі «вид документа» Реєстру ставиться прочерк.

Слід підкреслити, що такі документи не можуть містити суму ПДВ, і в графах Реєстру, в яких зазначається сума ПДВ, ставляться позначки «х».

Нумерація розрахунків коригування кількісних і
вартісних показників до податкової накладної

У разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування. При занесенні його до Реєстру:

у графі 1 зазначається порядковий номер розрахунку коригування;

у графі 2 - дата виписки розрахунку коригування;

до графи 3 переноситься номер розрахунку коригування, який має вигляд дробу, чисельник якого відповідає порядковому номеру розрахунку та номеру з графи 1, а знаменник - номеру податкової накладної, до якої виписано розрахунок коригування;

у графі 4 «вид документа» проставляється позначення «РК»;

до граф 5, 6 переносяться відповідні реквізити розрахунку коригування;

у графах 7 - 12 відображаються вартісні показники щодо коригування обсягів поставки товарів (послуг) та сум податкового зобов'язання, на підставі цих даних надалі заповнюється рядок 8.3 податкової декларації з ПДВ.

При цьому слід мати на увазі, що розрахунок коригування не може бути занесено до Реєстру раніше податкової накладної, до якої його було складено.

Людмила КОСМІНА,
заступник директора Департаменту,
та Лариса ДРЕВАЛЬ,
начальник відділу
координації процесів адміністрування

“Вісник податкової служби України” № 23 червень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)

Документи що посилаються на цей