Правове безправ'я: чи є «позачергова перевірка» підприємства податковими
органами «позаплановою»?
Законодавство України в останні місяці змінюється надто стрімко. Зокрема, поправки до законів України торкнулися у тому числі і повноважень Державної податкової служби відносно проведення перевірок дотримання податкового законодавства суб'єктом господарювання.
Так, прийнятий Верховною Радою і підписаний Президентом України Закон N 2275 кардинальним чином змінив повноваження Державної податкової служби (ДПС), передбачені Законом про податкову службу!
Відмітимо, що проект Закону N 2275 (відомий під N 6337) був внесений на розгляд Верховної Ради України 26 квітня 2010 р. Кабінетом Міністрів України. Достатньо швидко розглянутий і прийнятий вже 20 травня 2010 р. Опублікований в газеті «Голос України» 16 червня 2010 р. N 109.
Таким чином, Закон N 2275 набрав чинності 16 червня 2010 р., з чим ми та «поздоровляємо» працедавців.
Згідно з пп. 1 п. 3 стаття 10 Закону N 2275 стаття 10 Закону про податкову службу доповнена пунктом 19, який зобов'язує органи ДПС приймати рішення про проведення «позачергової» перевірки платника податків без його попереднього попередження. Такі дії можливі при отриманні органом податкової міліції інформації у випадках, встановлених законом, про ухилення платника податків від сплати податків. Звернемо увагу: обов'язок, а не право відповідних ДПС.
Крім того, згідно з пп. 2 п. 3 Закону N 2275 у ч. 1 ст. 11 Закону про податкову службу з'явився додатковий п. 1-1, який встановлює право будь-яких органів ДПС приймати рішення про проведення «позачергової» перевірки платника податку без його попереднього попередження у разі отримання податковою міліцією інформації про такі порушення.
Мова йде про ухилення платника податків або найнятого робітника від оподаткування при нарахуванні, виплаті, отриманні заробітної плати, інших виплат та відшкодувань, які підлягають оподаткуванню. При цьому можливо як ухилення від сплати збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, так і відсутність укладеного з найнятим робітником трудового договору відповідно до КЗпроП України.
Інформація про ведення особою господарської діяльності без державної реєстрації також відноситься до цієї категорії правопорушень. У разі надходження подібних відомостей рішення про проведення «позачергової» перевірки приймає керівник податкового органу. Таке рішення повинне бути оформлене письмово, скріплене підписом керівника, печаткою і вручено платнику податків перед початком перевірки.
У зв'язку з наведеними нормами звернемо увагу читачів на наступні цікаві моменти нових законодавчих норм:
1. До ухвалення Закону N 2275 в Законі про податкову службу не було поняття «Позачергова перевірка». Закон про податкову службу використовував тільки терміни «планова» та «позапланова» перевірки.
2. Відповідно до ч. 4 ст. 11-1 Закону про податкову службу про проведення «планової» перевірки платника податків повинні письмово попередити за 10 днів до проведення перевірки. А проведення «позапланової» перевірки згідно з ч. 8 ст. 11-1 Закону про податкову службу обумовлено ухваленням рішення суду, в засіданні якого має право брати участь і представник суб'єкта господарювання.
Разом з тим, проведення «позачергової» перевірки вимагає наявності виключно письмового рішення керівника податкового органу! Ніяких попередніх повідомлень, ніяких рішень судів!
3. Серед підстав для проведення «позапланової» перевірки в п. 7 ч. 6 Закону про податкову службу передбачена наявність у податкової міліції оперативно-розшукової справи, у зв'язку з чим необхідна «позапланова» перевірка платника податків. Але Закон N 2275 зумовив проведення «позачергової» перевірки винятково «інформацією про ухилення платника податків від сплати податків», яка надійшла до органів податкової міліції. Ні про яку оперативно-розшукову справу навіть немає згадки!
4. Однією з умов допуску працівників ДПС до проведення «планової» або «позапланової» податкової перевірки в п. 1 ч. 1 ст. 11-2 Закону про податкову службу вказано надання платнику податків «напряму» на перевірку, підписаного начальником органу ДПС та скріпленого печаткою такого органу. При цьому «напрям» повинен містити перелік відомостей, встановлених Законом про податкову службу. Проте ні про який «напрям» при проведенні «позачергових» перевірок в Законі N 2275 не згадано!
5. Якщо у ст. 11-1 Закону про податкову службу встановлені терміни проведення «планової» та «позапланової» перевірки, то Закон N 2275 не встановлює ніяких термінів для «позачергової» перевірки! Він тільки збільшує терміни проведення «планових» та «позапланових» перевірок.
6. Судячи з усього, формулювання «позачергова перевірка» не є опискою законодавця або помилкою осіб, що складали законопроект. Використовуючи термін «позачергова», автори законопроекту не мали на увазі «позапланову» перевірку. У Законі N2275 дійсно передбачений новий різновид податкових перевірок «позачергова перевірка».
7. Само по собі введення нового виду податкових перевірок формально-юридично навіть не можна розцінювати як звуження існуючих прав суб'єктів господарювання. Законодавець не пішов по шляху розширення підстав для проведення «позапланових» перевірок або спрощення порядку їх призначення. От такі зміни дійсно могли б бути кваліфіковані як звуження існуючих прав суб'єктів господарювання. А введення нового виду податкових перевірок формально-юридично не звужує коло процесуальних гарантій, наданих платнику податків при проведенні «планової» та «позапланової» перевірки. Адже тепер введений новий вид перевірки - «позачергова»!
Проте, спробуємо розібратися з наявністю гарантій законності дій податківців при проведенні «позачергових» перевірок.
Перш за все, звідки може з'явитися у податковій міліції інформація про ухилення суб'єкта господарювання від сплати податків?
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України джерелами таких відомостей можуть бути:
- заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян. Зокрема громадяни можуть звертатися до органів влади на підставі Закону про звернення громадян;
- явка з повинною;
- повідомлення, опубліковані в пресі. Не виключено, що оголошення про прийом на роботу з вказівкою заробітної плати, яка набагато вище задекларованої при сплаті внесків в Пенсійний або інші соціальні фонди, також розцінюватимуться, як такого роду повідомлення;
- безпосереднє виявлення органом дізнання, яким і є податкова міліція відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 101 КПК України, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Таким чином, інформація про податкові порушення може поступити до податкової міліції звідусіль: як від окремих громадян або підприємств, так і від інших органів влади.
Що ж до формулювання «безпосереднє виявлення ознак злочину», то мається на увазі наступне. Передбачається, що в матеріалах будь-яких кримінальних справ (протоколах допитів, очних ставок тат.п.), що розслідуються як прокуратурою, так і податковою міліцією відносно будь-яких підприємств, можуть міститися будь-які відомості про здійснення податкових правопорушень і на вашому підприємстві. Ці ж відомості можуть стати відомими в ході судового розгляду будь-якої кримінальної справи відносно ваших партнерів або інших підприємств, з якими у вас були укладені договори.
Але згідно зі ст. 97 КПК України податкова міліція сама повинна перевірити таку інформацію у десятиденний термін та встановити підстави для збудження кримінальної справи, а не направляти повідомлення про такі порушення в інші органи влади, навіть ДПС.
Більш того, відповідно до ст. 6 та ст. 9 Закону про оперативно-розшукову діяльність після надходження подібної інформації повинна бути заведена оперативно-розшукова справа.
Виходячи з норм КПК України та Закону про оперативно-розшукову діяльність, надходження в податкову міліцію інформації про ухилення від сплати податків вимагає проведення оперативно-розшукових заходів. Результатом таких заходів може бути порушення кримінальної справи або відмова в такому. Так для чого в цьому випадку проводити «позачергову» перевірку підприємства органами ДПС?
При цьому відмітимо, що Закон N 2275 не обумовлює проведення такої перевірки навіть наявністю оперативно-розшукової справи. У платника податків немає права дізнатися про підстави для проведення такої перевірки: звідки з'явилася інформація про скоєння злочину, хто та коли повідомив подібні відомості.
Складається враження, що норма про «позачергову» перевірку придумана на той випадок, якщо в порядку «дослідчої» перевірки заяви про скоєння злочину податковою міліцією не вдалося знайти ознак складу злочину, тоді можна передоручити перевірку діяльності фірми органам ДПС.
Звертає на себе увагу і той факт, що умов допуску працівників ДПС та терміну проведення «позачергової» перевірки також не встановлено. Так, згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 11 Закону про податкову службу перевіряючі повинні вручити суб'єкту господарювання рішення про проведення «позачергової» перевірки.
Але платникам податків не надано право не впускати перевіряючих у разі відмови надати це рішення, як у разі проведення «планових» та «позапланових» перевірок відповідно до ч. 2 ст. 11-2 Закону про податкову службу!
Чи можна законними методами протидіяти проведенню «позачергової» податкової перевірки?
В цьому випадку можна порадити відразу ж у день появи перевіряючих звернутися до прокуратури зі скаргою та до районного суду з адміністративним позовом про оскарження рішення про проведення «позачергової» податкової перевірки.
У цих документах може бути викладене прохання витребувати та перевірити факт і законність отримання працівниками податкової міліції інформації про порушення податкового законодавства вашим підприємством. Додатковою процесуальною підставою для оскарження може бути відмова перевіряючих від вручення вам копії рішення керівника податкового органу про проведення «позачергової» податкової перевірки.
До адміністративного позову повинне бути прикладене клопотання про забезпечення позову шляхом припинення рішення суб'єкта владних повноважень відповідно до ст. ст. 117, 118 КАС України. А от швидке відкриття виробництва з адміністративного позову- це вже ваша задача у суді.
Якщо виходити не з юридичного формалізму, а говорити по суті, то Закон N 2275 істотно розширює повноваження ДПС та вкрай звужує процесуальні права платника податків в ході проведення податкової перевірки. Відповідно до ч. 1 ст. 64 Конституції України права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, але відповідного положення щодо юридичних осіб немає.
Безумовно, ухвалення Закону N 2275 викликано посиленням боротьби із зарплатами «в конвертах» в умовах великого бюджетного дефіциту. Разом з тим, відсутність законодавчого обмеження терміну проведення «позачергової» перевірки, закритість, від підприємця відомостей, що стали підставами для проведення такої перевірки, можуть послужити живильним ґрунтом для необгрунтованих та необмежене тривалих перевірок сплати податків суб'єктами господарювання.
Список використаних документів
КАС України - Кодекс адміністративного судочинства України
КПК України - Карно-процесуальний кодекс України
Закон N 2275 - Закон України від 20.05.2010 р. N 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»
Закон про податкову службу - Закон України від 04.12.1990 р. N 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» в редакції від 24.12.1993 р. N 3813-ХІІ
Закон про звернення громадян - Закон України від 02.10.1996 р. N 393/96-ВР «Про звернення громадян»
Закон про оперативно-розшукову діяльність - Закон України від 18.02.1992 р. N 2135-ХІІ «Про оперативно-розшукову діяльність»
“Консультант бухгалтера” N 28 (568) 12 липня 2010 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)