ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
10 березня 2009 року
м. Київ
Про зобов'язання вчинити дії та
визнання недійсним протоколу аукціону
Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України, розглянувши касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Енергополіс" на постанову Вищого господарського суду України від 17 грудня 2008 року у справі N 6/887 за позовом закритого акціонерного товариства "Еліта" до Міністерства оборони України, Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів", треті особи - ТОВ "Агропромислова група", ЗАТ "Енергополіс", про зобов'язання вчинити дії та визнання недійсним протоколу аукціону, - встановила:
У листопаді 2005 року закрите акціонерне товариство "Еліта" звернулось до господарського суду з позовом до Міністерства оборони України, Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів", треті особи - ТОВ "Агропромислова група", ЗАТ "Енергополіс" в якому просило суд зобов'язати Міністерство оборони України затвердити протокол аукціону, проведеного ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" 30 вересня 2005 року з продажу нежитлової будівлі - будівля N 1 (штаб), що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. О. Молодчого, військове містечко N 62 та зобов'язати Міністерство оборони України укласти з позивачем як переможцем аукціону, договір купівлі-продажу нежитлової будівлі на умовах, передбачених протоколом аукціону від 30 вересня 2005 року.
В обгрунтування позову товариство вказало, що є переможцем аукціону, проведеного ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" 30 вересня 2005 року з продажу нежитлової будівлі - будівля N 1 (штаб), що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. О. Молодчого, військове містечко N 62, проте Міністерство оборони України ухиляється від затвердження результатів аукціону, у зв'язку з чим позивач як переможець аукціону, позбавлений можливості укласти договір купівлі-продажу майна, що було предметом аукціону.
В подальшому заявами про уточнення позовних вимог від 16 січня 2006 року та від 14 лютого 2006 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд зобов'язати Міністерство оборони України затвердити протокол аукціону від 30 вересня 2005 року, укласти договір купівлі-продажу об'єкту аукціону, а також визнати недійсним протокол N1, яким вказаний аукціон визнано таким, що не відбувся.
Рішенням господарського суду м. Києва від 17 липня 2008 року, залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2008 року, в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 17 грудня 2008 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2008 року та рішення господарського суду м. Києва від 17 липня 2008 року, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
В основу постанови Вищого господарського суду України покладено висновки про те, що господарські суди встановивши, що на момент звернення позивача з позовом Міністерство оборони України не було власником спірного майна, в порушення вимог ст. 35 ГПК України не надали належної оцінки фактам, встановленим у справах N 40/222 та N 40/116-45/230 та не врахували, що рішенням господарського суду у справі N40/222 визнано недійсним повторний аукціон з продажу спірного майна, рішенням господарського суду у справі N 40/116-45/230 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу військового нерухомого майна, що відбувся 30 вересня 2005 року, в позові відмовлено та встановлено, що аукціон є таким, що відбувся.
У касаційній скарзі закритого акціонерного товариства "Енергополіс" ставиться питання про скасування постанови Вищого господарського суду України з мотивів її невідповідності рішенням Верховного Суду України, неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду України від 19 лютого 2009 року порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 17 грудня 2008 року у справі N 6/887.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, Судова палата встановила наступне.
Постановою Верховного Суду України від 13 березня 2007 року N 3-483к07 у справі N 9/113(12/148) за позовом ЗАТ "Еліта" до ЗАТ "Енергополіс" та ТОВ "Агропромислова група" про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, яке є спірним і у даній справі, скасовано постанову Вищого господарського суду України від 14 грудня 2006 року і залишено в силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2006 року, якою залишено без змін рішення господарського суду Чернігівської області від 11 липня 2006 року про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що ТОВ "Агропромислова група" на законних підставах набуло право власності на спірний об'єкт за договором від 7 лютого 2006 року і правомірно продало цей об'єкт ЗАТ "Енергополіс" за договором від 14 лютого 2006 року.
Суди обґрунтовано виходили з того, що протокол аукціону від 30 вересня 2005 року не був затверджений Міністерством оборони України і не став підставою для виникнення у ЗАТ "Еліта" прав щодо спірного об'єкта.
Згідно п. 31 Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України N 1976 від 22 вересня 2000 року, підставою для укладення договору купівлі-продажу є тільки затверджений згідно п.18 названого Положення протокол аукціону.
Постановою Верховного Суду України від 10 лютого 2009 року N 3-6154к08 у справі N 40/222 за позовом ЗАТ "Еліта" до Міністерства оборони України, Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів", третя особа - ТОВ "Агропромислова група" скасовано постанову Вищого господарського суду України від 21 листопада 2008 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 липня 2008 року та рішення господарського суду м. Києва від 16 травня 2006 року, якими було задоволено позов у частині визнання недійсним аукціону від 26 січня 2006 року, за результатами якого майно було придбане ТОВ "Агропромислова група".
Верховний Суд України повторно вказав на законність набуття ТОВ "Агропромислова група" права власності на спірне майно.
У даній справі господарськими судами встановлено, що ЗО вересня 2005 року ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" на підставі договору комісії від 11 серпня 2005 року N258/18-23, укладеного з Міністерством оборони України, провела аукціон з продажу нежитло-вої будівлі - будівля N1 (штаб), що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. О. Молодчого, військове містечко N 62., переможцем якого було визнано ЗАТ "Еліта".
За результатами проведеного аукціону було складено протокол N1 від ЗО вересня 2005 року у затверджені якого Міністерством оборони України відмовлено, у зв'язку з чим компанія скасувала результат аукціону.
26 січня року було проведено повторний аукціон з продажу нежитлової будівлі, переможцем якого було визнано ТОВ "Агропромислова група", якому Міністерство оборони України на підставі договору купівлі-продажу майна від лютого року передало у власність нежитлову будівлю - будівля (штаб), що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. О. Молодчого, військове містечко 62.
Одночасно господарськими судами встановлено, що 14 лютого 2006 року ТОВ "Агропромислова група" укладено договір купівлі-продажу майна з ЗАТ "Енергополіс", відповідно до умов якого товариство придбало нежитлову будівлю - будівля N1 (штаб), що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. О. Молодчого, військове містечко N 62. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу та зареєстровано в державному реєстрі правочинів за N1147192.
Статтею 658 ЦК України встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові.
Отже, господарські суди встановивши, що власником спірної будівлі є ЗАТ "Енергополіс", дійшли вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги про зобов'язання Міністерства оборони України укласти договір купівлі-продажу спірної будівлі.
Крім того, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про безпідставність посилань позивача на наявність у нього та порушення права в частині вимог зобов'язати Міністерство оборони України затвердити протокол аукціону, оскільки відповідно до п. 31 Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від вересня року, підставою для укладання договору купівлі-продажу є протокол аукціону.
Затвердження протоколу аукціону відноситься до компетенції власника майна, виставленого на продаж. Без такого затвердження згідно п. 18 Положення особа не набуває правового статусу переможця аукціону і не набуває права на укладення з нею договору купівлі-продажу. Власник майна не знаходиться у зобов'язальних відносинах щодо затвердження протоколу з учасниками аукціону.
Згідно от. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 2 статті 35 встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Вищий господарський суд України, скасовуючи судові рішення у справі помилково застосував ст. 35 ГПК України, зазначивши, що суди не надали належної оцінки фактам, встановленим у справах N 40/222 та N 40/116-45/230, не врахував, що у справі N 40/222 за позовом ЗАТ "Еліта" до Міністерства оборони України, ДАК "Національна мережа аукціонних центрів", третя особа -ТОВ "Агропромислова група" про визнання аукціону дійсним та визнання недійсним повторного аукціону та у справі N 40/116-45/230 за позовом Міністерства оборони України до ДАК "Національна мережа аукціонних центрів", треті особи - ТОВ "Агропромислова група", ЗАТ "Еліта" про визнання недійсним результатів аукціону та за позовом ТОВ "Агропромислова група" до ДАК "Національна мережа аукціонних центрів", ЗАТ "Еліта" про визнання результатів торгів недійсними, закрите акціонерне товариство "Енергополіс", що є законним власником спірної будівлі, участі не приймало.
Крім того, судові рішення у справі N 40/222 скасовані Верховним Судом України.
Внаслідок неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, ігнорування правових висновків Верховного Суду України щодо суті спору про дане майно в інших справах, Вищий господарський суд України безпідставно скасував законну і обгрунтовану постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2008 року.
Тому касаційна скарга підлягає задоволенню.
Виходячи з положень статей 6, 8 Конституції України, Судова палата у господарських справах Верховного суду України не вважає за необхідне направляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням статті 125 Конституції України, статей 2, 39 Закону України "Про судоустрій України" щодо визначення статусу Верховного Суду України та його завдання забезпечити законність у здійсненні правосуддя, і викликало б конституційне недопустиму необхідність скасування законного рішення суду. У зв'язку з цим наведений у статті 111-18 ГПК України перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України не є процесуальною перешкодою для прийняття Судовою палатою у господарських справах Верховного суду України зазначеного рішення.
Керуючись ст.ст. 111-11 - 111-19 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата постановила:
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Енергополіс" задовольнити.
Скасувати постанову Вищого господарського суду України від 17 грудня 2008 року, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2008 та рішення господарського суду м. Києва від 17 липня 2008 року у справі N 6/887 залишити в силі.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.