Деякі аспекти трудових відносин, розрахунок
допомоги по вагітності та пологах та інші питання
законодавства в роз'ясненнях Мінпраці та
соціальної політики України
Розрахунок декретних у період
відпустки для догляду за дитиною
Відповідно до абзацу третього частини третьої ст. 38 Закону № 2240-III за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Якщо перед настанням страхового випадку (відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами) жінка не мала заробітку з поважних причин (перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), то середня заробітна плата для розрахунку розміру допомоги по вагітності та пологах визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої їй на момент настання страхового випадку (п. 10 Порядку № 1266).
Отже, допомога по вагітності та пологах працівницям нараховується виходячи з місячної тарифної ставки, встановленої їм на момент отримання листка непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами.
При цьому згідно з роз'ясненнями, наданими Мінпраці та соціальної політики України в листі № 139/18/99-10, середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Реєстрація та зняття з реєстрації трудових договорів
фізичних осіб - підприємців з найманими працівниками
Згідно з п. 2 постанови № 1168 для реєстрації трудового договору фізична особа подає у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи державній службі зайнятості за місцем проживання підписаний сторонами трудовий договір у трьох примірниках, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, довідку відповідної державної податкової інспекції про присвоєння ідентифікаційного номера, копію такої довідки, виданої працівникові, його трудову книжку та пред'являє паспорт. Підпис у трудовому договорі працівника, який не був присутній під час його реєстрації, посвідчується нотаріально.
Відповідальна особа державної служби зайнятості реєструє трудовий договір у день подання фізичною особою зазначених документів у книзі реєстрації трудових договорів, після чого два примірники такого договору з відміткою про реєстрацію повертаються фізичній особі.
Фізична особа зобов'язана вручити під розписку працівникові один примірник зареєстрованого трудового договору протягом трьох робочих днів з дня його надходження, про що робиться відповідний запис у книзі реєстрації, а також повернути трудову книжку із записом про прийняття на роботу.
При розірванні трудового договору з ініціативи фізичної особи у випадках, визначених КЗпП, така особа зобов'язана письмово повідомити про свій намір працівникові та у визначені строки провести передбачений законодавством розрахунок.
При цьому Мінпраці та соціальної політики України у листі № 89/06/186-10 зазначає, що. зняття державною службою зайнятості з реєстрації трудового договору (п. 4 постанови № 1168) проводиться за умови подання фізичною особою: примірника трудового договору; заяви про зняття трудового договору з реєстрації із зазначенням дати звільнення з роботи працівника та підстав розірвання договору; копій документів, що підтверджують:
надсилання працівникові повідомлення про намір розірвати з ним трудовий договір (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). Якщо вручити поштове відправлення неможливо, подаються копії підтвердних документів;
проведення передбаченого законодавством розрахунку з працівником або копію платіжної відомості із зазначенням суми депонованої зарплати.
Державна служба зайнятості протягом трьох робочих днів з дня надходження зазначених документів знімає трудовий договір з реєстрації та робить запис у книзі реєстрації трудових договорів і повідомляє працівника.
Складання графіка відпусток
Відповідно до ст. 10 Закону № 504/96-ВР черговість надання відпусток працівникам визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників і можливості для їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком строку.
Оскільки законодавче не встановлено форму графіка відпусток, він складається у довільній формі.
Якщо на підприємстві працюють три працівники, чи потрібно у такому випадку складати графік відпусток? Однозначну відповідь на це запитання надано Мінпраці та соціальної політики України у листі № 140/13/116-10: враховуючи те, що Закон № 504/96-ВР поширюється на всіх громадян України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності; виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, то норми Закону щодо складання графіка відпусток слід дотримуватися і у випадку, якщо на підприємстві працють три особи.
Штраф за порушення законодавства про працю
Функції державного контролю за дотриманням законодавства про працю здійснює Держнаглядпраці та його територіальні органи.
У разі порушення роботодавцем норм законодавства про працю за результатами перевірки посадові особи Держнаглядпраці мають право: вносити йому приписи про усунення виявлених порушень; складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та накладати адміністративні стягнення згідно із законодавством.
Мінпраці та соціальної політики України у листі № 140/13/116-10 інформує про те, що згідно з частиною першою ст. 41 КпАП порушення встановлених строків виплати пенсій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі від 30 (510 грн.) до 100 (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому відповідно до ст. 1886 цього Кодексу невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень цього законодавства та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 50 (850 грн.) до 100 (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Остаточне рішення щодо поділу
відпустки приймає роботодавець
Статтею 24 Закону № 504/96-ВР передбачено, що у разі звільнення, працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також за додаткову відпустку працівникам, які мають дітей.
Згідно зі ст. 12 цього Закону щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. При цьому ця частина відпустки не обов'язково повинна бути першою її частиною.
Мінпраці та соціальної політики України у листі № 140/13/116-10 звертає увагу на те, що зазначеною вище нормою передбачено можливість поділу щорічної відпустки на частини, а не обов'язок роботодавця поділити її на частини, як того бажає працівник.
З метою недопущення втрат робочого часу та зважаючи на виробничі обставини остаточне рішення щодо надання працівникові відпустки приймає роботодавець, тому він може й не погодитися поділити відпустку так, як того бажає працівник, і може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки або не поділити її взагалі.
Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Слід зазначити, що законодавством не передбачено умови щодо надання невикористаної частини відпустки з дня тижня, що є наступним за днем закінчення попередньої використаної її частини.
Особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно із законодавством (ст. 28 Закону № 504/96-ВР).
Перелік використаних нормативних документів:
Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. (зі змінами та доповненнями, за текстом - КЗпП)
Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х (зі змінами та доповненнями, за текстом - КпАП)
Закон України № 504/96-ВР від 15.11.96 р. «Про відпустки» (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 2240-III від 18.01.2001 р. «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (зі змінами та доповненнями)
Постанова Кабінету Міністрів України № 1168 від 29.10.2009 р. «Деякі питання застосування законодавства про працю фізичною особою, яка використовує найману працю»
Постанова Кабінету Міністрів України № 1266 від 26.09.2001 р. «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» (за текстом - Порядок № 1266)
Лист Мінпраці та Соціальної Політики України № 89/06/186-10 від 26.04.2010 р. «Щодо трудових відносин»
Лист Мінпраці та Соціальної Політики України № 139/18/99-10 від 13.06.2010 р. «Про розрахунок декретних у період відпустки для догляду за дитиною»
Лист Мінпраці та Соціальної Політики України № 140/13/116-10 від 13.05.2010 р. «Про роз'яснення деяких питань законодавства»
Інна ПЕТРЕНКО,
оглядач «Вісника»
“Вісник податкової служби України” № 27 липень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)