ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
07 липня 2010 р.
м. Київ

Справа N К-28482/09

Про визнання дій протиправними

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

при секретарі: Сірик Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Криворізької митниці на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2009 року у справі N2а-1699/08 за позовом відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" до Криворізької митниці про визнання дій протиправними, - встановила:

У березні 2008 року ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 18.02.2008р. N113050000/2008/000223, видану Криворізької митницею; зобов'язати Криворізьку митницю утриматись від використання наступної причини - ненадання відомостей, передбачених абз. 2 п. 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 01.10.1997 року N 1104, як підстави для прийняття рішень про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що норми діючого податкового законодавства з питань справляння податку на додану вартість не передбачають обов'язків для платника податку на додану вартість у разі видачі останнім податкового векселю в рахунок сплати податку на додану вартість при митному оформленні імпортованих товарів надавати будь-які довідки митним органам відносно стану розрахунків за раніше виданими податковими векселями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2009 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 18.02.2008р. N113050000/2008/000223, видану Криворізькою митницею. В решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі Криворізька митниця просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 18.02.08 позивачем подано відповідачу вантажну митну декларацію з необхідним пакетом документів для проведення процедури митного оформлення вантажу. Сплату податку на додану вартість при ввезенні товару позивачем було відстрочено шляхом видачі податкового векселя.

Криворізька митниця видала Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 18.02.2008р. N113050000/2008/000223 у зв’язку з тим, що позивачем було порушено вимоги абз.4 ч.2 статті 88 Митного кодексу України в частині не надання відомостей, передбачених абз. 2 ч.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 01.10.1997 р. N 1104. Позивачу, для забезпечення можливості прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України, було запропоновано виконати зазначені вимоги або застосувати інший спосіб розрахунку, передбачений законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 88 Митного кодексу України, декларант зобов’язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред’явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Абзацом 2 пункту 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 року N 1104, передбачено, що податковий вексель може бути поданий лише особою, яка відповідає, зокрема, такій вимозі-є платником податку на додану вартість, якщо раніше такий платник податку чи пов’язані з ним особи, які є або були платниками податку на додану вартість, не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений пунктом 19 цього Порядку.

Пунктом 19 вказаного Порядку передбачено погашення векселю шляхом перерахування коштів до бюджету; включення суми зобов’язань за векселем до складу податкових зобов’язань у звітному (податковому) періоді, в якому він був поданий органові митного контролю; дострокового погашення податкового векселя шляхом перерахування коштів до бюджету або заліку суми бюджетного відшкодування, підтвердженого органом державної податкової служби, згідно з поданою ним письмовою заявою. Не вважається таким, що погашений, податковий вексель, погашення якого здійснюється у спосіб, не передбачений зазначеним пунктом.

Згідно із пунктом 2.6. "Порядку обміну інформацією щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів для забезпечення звірки", затвердженого наказом Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 8 липня 2004 р. N 494/383, Державна податкова адміністрація України щоденно до 14 години надає Державній митній службі України в електронному вигляді інформацію про перелік платників податків, що мають податкові векселі, не погашені в строк, за станом на поточну дату.

Статтею 10 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є, зокрема, митний орган при справлянні податку з осіб, що імпортують товари на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України.

При цьому вказані платники податку, відповідають за дотримання правил надання інформації тільки для розрахунку бази оподаткування.

Контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні здійснюється відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.

Разом з тим, судами не було враховано вимоги статті 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якою заборонено надання відстрочки при сплаті податку на додану вартість.

Посилання судів на той факт, що оскаржувана Картка відмови не містить посилань на зазначену норму Закону не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до статті 80, 86 Митного кодексу України Картка відмови містила вмотивовану відмову в прийнятті митної декларації, а також пропозицію виконати зазначені вимоги або застосувати інший спосіб розрахунку, передбачений законодавством.

Порядок сплати ПДВ при імпорті товарів на митну територію України регулюється, зокрема, Законом України "Про податок на додану вартість", норми якого (пункт 11.5 статті 11) дозволяли особі надавати митним органам податковий вексель на суму податкового зобов’язання за податком на додану вартість.

Норми Закону України "Про податок на додану вартість" є загальними щодо вказаних правовідносин, проте перевагу при застосуванні закону мають спеціальні норми.

Такими є положення Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Абзацом 3 статті 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" заборонено у 2008 році надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов’язань суб’єктами господарювання за податками, зборами (обов’язковими платежами).

Норма статті 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" про заборону надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов’язань поширюється на правовідносини щодо погашення податку на додану вартість на митному кордоні шляхом пред’явлення податкового векселя, і як спеціальна норма має перевагу при застосуванні.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення;

безсторонньо (неупереджено);

добросовісно;

розсудливо;

з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дії Криворізької митниці щодо відмови в митному оформленні у зв’язку з відстроченням позивачем оплати податку на додану вартість шляхом видачі податкового векселя зазначеним вимогам відповідають, а отже були вчинені правомірно.

За таких обставин колегія судів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що відповідно до ст.229 КАС України є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів , - постановила:

Касаційну скаргу Криворізької митниці - задовольнити.

Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2009 року, та ухвалити нове рішення.

Відмовити відкритому акціонерному товариству "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" в задоволенні позовних вимог до Криворізької митниці про скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 18 лютого 2008 року N113050000/2008/000223, видану Криворізької митницею та покладення на відповідача зобов'язання утриматись від вчинення таких дій в подальшому.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді

Документи що посилаються на цей