ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
15 липня 2010 р.
м.Київ
Справа N 16/280-09
Про стягнення грошової суми
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Борденюк Є.М.
Суддів: Могил С.К., Самусенко С.С.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агропартнер" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16 березня 2010 року у справі N 16/280-09 Господарського суду Сумської області за позовом Прокурора Ковпаківського району в м. Суми в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, яким делеговані повноваження по здійсненню господарської діяльності Національній акціонерній компанії "Украгролізинг", доручивши представництво своїх інтересів Сумській філії НАК "Украгролізинг до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агропартнер" про стягнення 2 044 643 грн. 66 коп.
за участю представників сторін
прокурор - Гаврилова Ю.Ю.
від позивача - Єремов М.С.
від відповідача - Добровольський В.Ю.,
КМУ - Демчук О.А., Оніщенко О.В.
встановив:
Прокурор Ковпаківського району в м. Суми в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, яким делеговані повноваження по здійсненню господарської діяльності Національній акціонерній компанії "Украгролізинг", доручивши представництво своїх інтересів Сумській філії НАК "Украгролізинг", звернувся до господарського суду Сумської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агропартнер" про стягнення 2 044 643 грн. 66 коп.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.01.2010 р. у справі N16/280-09 (суддя Моїсеєнко В.М.) позов залишено без розгляду на підставі п.1 ст.81 ГПК України.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2010 р. у справі N 16/280-09 (головуючий суддя Фоміна В. О., судді Гончар Т.В., Кравець Т.В.) апеляційне подання Прокурора Ковпаківського району м. Суми задоволено частково, ухвалу господарського суду Сумської області від 22.01.2010 р. скасовано, справу N16/280-09 направлено на розгляд до господарського суду Сумської області.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агропартнер", вважаючи постанову апеляційного господарського суду у даній справі такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, вказуючи на ст.121 Конституції України, ст. 2 ГПК України, рішення Конституційного суду України від 08.04.1999, ст.ст.41-49 Закону України "Про господарські товариства", постанову ВСУ від 30.05.2006 р. у справі N111/13-05, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2010 р. у справі N16/280-09 та залишити без змін ухвалу господарського суду Сумської області від 22.01.2010 р.
Вищим господарським судом України ухвалою від 22.06.2010 р. у справі N16/280-09 порушено касаційне провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарський суд першої інстанції, на підставі ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.2 ГПК України, рішення Конституційного суду України від 08.04.1999, прийшов до висновку про залишення позову без розгляду у відповідності до п.1 ст.81 ГПК України, оскільки прокурором пред'явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності, оскільки НАК "Украгролізинг" не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, наділеним повноваженнями виконавчої влади, а у прокурора відсутні повноваження на представлення позову в інтересах окремого господарюючого суб'єкта; також судом зазначено, що докази порушення інтересів позивача - Кабінету Міністрів України в матеріалам справи відсутні.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини у даній справі.
Відповідно до п.п. 1, 2 статуту НАК "Украгролізинг" НАК "Украгролізинг" утворена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2001 р. N 354 на виконання Указу Президента від 23.02.2001 р. N 111 "Про додаткові заходи подальшого розвитку лізингу в аграрному секторі економіки" шляхом перетворення державного лізингового підприємства "Украгролізинг".
Засновником та єдиним акціонером НАК "Украгролізинг" є держава в особі Кабінету Міністрів України, який здійснює стосовно НАК "Украгролізинг" повноваження з управління корпоративними правами.
Відповідно до п. 6 статуту НАК "Украгролізинг" утворено з метою сприяння реалізації державної політики в агропромисловій сфері, забезпечення ефективного функціонування і розвитку виробництва шляхом передачі товаровиробникам на умовах лізингу сільськогосподарської техніки та обладнання, надання виробничих послуг, організації технічного сервісу.
Відповідно до Указу Президента N 111 від 23.02.2001 р. "Про додаткові заходи щодо подальшого розвитку лізингу в аграрному секторі економіки" одним із основних завдань НАК "Украгролізинг" є сприяння залученню інвестицій для виконання державних програм у галузі інженерного та матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва. НАК "Украгролізинг" передано у користування об'єкти державного майна та фінансування заходів, пов'язаних із закупівлею вітчизняної сільськогосподарської техніки на умовах фінансового лізингу, за рахунок коштів, передбачених на відповідні цілі у Державному бюджеті України.
Відповідно до ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, а також виконання затвердженого Державного бюджету, тощо.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України N 1904 від 10.12.2003 р. "Про порядок використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу та заходи по операціях фінансового лізингу" НАК "Украгролізинг" надано повноваження щодо оперативного управління коштами державного лізингового фонду, а також покладено функції контролю за використанням коштів державного лізингового фонду та її поверненням до Державного бюджету України.
Відповідно до п.4 абз.1 ст.33 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2009 рік у частині кредитування є повернення коштів у частині відшкодування вартості сільськогосподарської техніки, переданої суб'єктам господарювання на умовах фінансового лізингу. Аналогічні норми встановлені і в законах про державний бюджет України на попередні роки.
Господарський суд апеляційної інстанції, не погодившись з ухвалою господарського суду першої інстанції, застосувавши положення ст. 2 ГПК України, рішення Конституційного Суду України N 3-рп/99 від 08.04.1999 р. у справі N 1-1/99, ст.121 Конституції України, ст.ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру", вважає, що несплата лізингових платежів позбавляє НАК "Украгролізинг" забезпечувати поповнення державного лізингового фонду, що спричиняє збитки державному бюджету, а пред'явлення позовної заяви прокурором Ковпаківського району міста Суми в інтересах держави з метою поповнення її бюджету в особі НАК "Украгролізинг", як органу, створеного вищим органом у системі виконавчої влади - Кабінетом Міністрів України, саме для реалізації державної політики в агропромисловій сфері, не суперечить діючому законодавству.
Господарський суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу господарського суду Сумської області від 22.01.2010 р. , виходив з наступного.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України N3-рп/99 від 08.04.1999 р. у справі N 1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Конституційний Суд України визначив, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
За ст.121 Конституції України на органи прокуратури покладається: обов'язок представляти інтереси держави в суді.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Підставами представництва прокурором інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійснені прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом.
За ст. 2 ГПК України однією з підстав порушення справ у господарських судах є позовна заява прокурора чи його заступника, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Враховуючи вказане, господарський суд апеляційної інстанції правомірно вважає висновки господарського суду першої інстанції помилковими та вказує на те, що питання неповернення лізингових платежів зачіпає інтереси держави, оскільки на законодавчому рівні визначено орган, а саме НАК "Украгролізинг", на який покладено обов'язок по поверненню до державного бюджету прострочених лізингових платежів, тобто орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Господарський суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 106 ГПК України передав справу на розгляд до місцевого господарського суду.
Дослідивши висновки господарських судів попередніх інстанцій, Вищий господарський суд України погоджується з висновками Львівського апеляційного господарського суду та вважає оскаржувану постанову такою, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та відповідає положенням ст. 43 ГПК України.
Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, вважає доводи касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агропартнер" такими, що не знайшли свого підтвердження, тому погоджується з висновками Львівського апеляційного господарського суду, постанову якого залишає без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, постановив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Агропартнер" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2010 р. у справі N 16/280-09 залишити без змін.
Головуючий судя
Судді