ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
14 липня 2010 р.
м.Київ
Справа N 1/61-Б
Про визнання банкрутом
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
| головуючий суддя: | Яценко О.В. (доповідач у справі), |
| суддів: | Катеринчук Л.Й., Продаєвич Л.В. |
Приватної фірми "Олс" та розглянувши касаційні скарги Степанюка О.С. на постанову господарського суду Волинської області від 21.04.2010 р. у справі N1/61-Б господарського суду Волинської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "САМС", м. Луцьк про визнання банкрутом в судовому засіданні взяли участь представники сторін
Груєнко С.С. дов. N09-32/152 від 11.05.2010 р.
від ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" Нестеренко С.І.
Голова ліквід. комісії Хомишин І.Г.
Ліквідатор встановив :
Господарський суд Волинської області ухвалою від 22 .02.2010 року порушив провадження у справі про банкрутство ТОВ "САМС", (далі - боржника) за заявою ліквідатора боржника, в зв’язку з прийняттям його власником рішення про ліквідацію підприємства та призначення ліквідатора, на підставі ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закону).
Постановою суду від 21.04.2010 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Хомишина І.Г., зобов’язано ліквідатора опублікувати оголошення в офіційному друкованому органі в п’ятиденний строк, зобов'язано ліквідатора за результатами проведеної роботи надати суду звіт та ліквідаційний баланс (том 1, а.с. 68).
Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, Приватна фірма "Олс" та Степанюк О.С. звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову господарського суду Волинської області від 21.04.2010 р. та припинити провадження у справі, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статей 104, 105, 110, 111 ЦК України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
07.07.2010 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 14.07.2010 р.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що касаційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 51 Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Згідно з частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.
За приписами частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.
Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
За змістом частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості , повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.
З матеріалів даної справи вбачається, що головою ліквідаційної комісії ТОВ "САМС" 15.02.2010 року прийнято рішенням про припинення діяльності боржника та створення комісії з припинення юридичної особи, (том 1, а.с.50) .
Ліквідатор боржника звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство за правилами 51 Закону 18.02.2010 року.
У заяві про визнання боржника банкрутом відсутні відомості та до матеріалів заяви не додано доказів щодо публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів, встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості та повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства.
Ліквідатором боржника не дотримано позасудової процедури самоліквідації боржника, яка є обов'язковою передумовою для порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 51 Закону. З такими висновками погодився Верховний Суд України в постанові N 08/172 від 10.06.2008 року у справі N15/682-б.
Отже, справа про банкрутство зазначеного боржника порушена судом за відсутності в матеріалах справи документів, які підтверджують дотримання процедури самоліквідації відповідно до статей 105, 111 Цивільного кодексу України, зокрема, відсутні докази здійснення публікації про ліквідацію боржника його засновниками в спеціальному бюлетені державного реєстратора, виявлення кредиторів боржника, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства .
Відтак, суду належало повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до положень частин 1 статей 8, 9, 51 Закону, як таку, що подана боржником без дотримання вимог чинного законодавства у випадку ініціювання процедури банкрутства при самоліквідації боржника.
Однак, ігноруючи зазначені приписи процесуального та матеріального права, суд першої інстанції безпідставно порушив провадження у справі та безпідставно визнав боржника банкрутом.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вищезазначених вимог Закону, до заяви голови ліквідаційної комісії ТОВ "САМС" Нестеренко С.І. про порушення справи про банкрутство не додано доказів здійснення публікації про ліквідацію боржника його засновниками в спеціальному бюлетені державного реєстратора.
Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суб’єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
При винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд на зазначені вище вимоги закону уваги не звернув і не дав їм належної оцінки.
Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду дійшла висновку про те, що справа про банкрутство ТОВ "САМС" порушена безпідставно, без належного з'ясування кола кредиторів боржника та обсягу кредиторської заборгованості, без наявності доказів повідомлення кредиторів комісією з припинення юридичної особи і дотримання строків, які передбачені ч.4 ст.105 ЦК України та всебічного встановлення, відповідно до вимог норм ЦК України та ГК України того факту, що вартості майна боржника, щодо якого власником прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, в зв'язку з чим у господарського суду були відсутні правові підстави для визнання постановою від 21.04.2010 р. боржника банкрутом на підставі ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Про позитивний обов'язок законодавця на предмет заповнення прогалин у статті 40 Закону для належного застосування судами норм законодавства про банкрутство та про можливість припинення незаконно порушеного провадження у справі про банкрутство з інших підстав, окрім тих, які передбачено статтею 40 Закону наголошується в частині 5 Рішення Конституційного суду України N5-рп/2007 від 20.06.2007 року у справі N1-14/2007 за конституційним зверненням ВАТ "Кіровоградобленерго" про офіційне тлумачення положень частини восьмої статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Пленуму Верховного Суду України N15 "Про судову практику в правах про банкрутство" від 18.12.2009 року (пункт 36) роз'яснено: "Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)".
За таких обставин, постанову господарського суду Волинської області від 21.04.2010 р. по справі про банкрутство ТОВ "САМС" не можна визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону і вона підлягає скасуванню, а провадження по справі - припиненню на підставі п.1-1, ч.1 ст.80 ГПК України.
Відповідно до вимог ст.41 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", суд вважає необхідним зобов’язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування постанови господарського суду Волинської області від 21.04.2010 року.
Відповідно до статей 125, 129 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України N 8-рп/2010 від 11.03.2010 року касаційне оскарження постанов (ухвал) Вищого господарського суду України, прийнятих за наслідками розгляду касаційної скарги (подання) не передбачено.
Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, - постановив :
1. Касаційні скарги Приватної фірми "Олс" та Степанюка О.С задовольнити.
2. Постанову господарського суду Волинської області від 21.04.2010 р. у справі N1/61-Б скасувати, провадження у справі N1/61-Б припинити.
3. Державному реєстратору за місцезнаходженням боржника ТОВ "САМС" внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування постанови господарського суду Волинської області від 21.04.2010 р. у справі N1/61-Б та припинення провадження у справі N1/61-Б про банкрутство ТОВ "САМС" (код ЄДРПОУ 31398565).
Головуючий
Судді