Особливості нарахування страхових, пенсійних внесків,
надання відпустки для догляду за другою дитиною та
інші роз'яснення контролюючих органів
Вартість путівок, наданих працівникам за рахунок
коштів підприємства, е об'єктом для нарахування та
утримання страхових і пенсійних внесків
Порядок нарахування та сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (за текстом - Фонд) та їх розмір визначається законами № 2240-III, № 2213-III, Інструкцією № 16.
Відповідно до ст. 1 Закону № 2213-III страхові внески до Фонду нараховуються на фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 108/95-ВР, та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.
Як зазначено у листі Фонду № 02-24-1275, сума вартості путівок, наданих працівникам за рахунок коштів підприємства, належить до додаткової заробітної плати і з цієї суми нараховуються та утримуються страхові внески.
При цьому п. 4.2 Інструкції № 16 передбачено, що у разі якщо страхувальник нараховує доходи (заробітну плату) у формі, відмінній від грошової, то база для справляння страхових внесків до Фонду визначається з урахуванням коефіцієнта, який розраховується-в порядку, встановленому п. 3.4 Закону № 889-ІV.
До речі, у листі № 202/18/99-10 Мінпраці та соціальної політики, враховуючи норми пп. 2.3.4 п. 2.3 Інструкції № 5, а також норми законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вважає, що на суму вартості путівок нараховуються та утримуються страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Висновок щодо обкладення страховими внесками вартості путівок, наданих працівникам за рахунок коштів підприємства, зробив Пенсійний фонд України у листі № 11760/03-30, зазначивши, що ці виплати є об'єктом для нарахування (33,2%) та утримання (2%) страхових внесків до Пенсійного фонду. При цьому у разі, якщо страхувальник нараховує доходи, які є об'єктом для нарахування пенсійних внесків, у формі, відмінній від грошової, то об'єкт оподаткування визначається з урахуванням норм, зазначених у п. 3.4 ст. 3 Закону № 889-ІV.
Підставою для застосування ставки у розмірі 4%
при нарахуванні пенсійних внесків за працюючих
інвалідів є копія довідки за ф. № 157-1/0
Законом № 1058-ІV встановлено, що страхові внески, які перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, і в розмірах, передбачених Законом № 400/97-ВР
Згідно зі ст. 4 цього Закону для підприємств, установ і організацій, де працюють інваліди, страхові внески визначаються окремо за ставкою у розмірі 4% від об'єкта оподаткування для працюючих інвалідів та за ставкою у розмірі 33,2% від об'єкта оподаткування для інших працівників такого підприємства.
Згідно з п. 4.2 Інструкції № 21-1 підставою для застосування ставки у розмірі 4% є копія виписки з акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.
Якщо за результатами огляду в медико-соціальній експертній комісії особу визнано інвалідом відповідної групи, такій особі видається довідка за ф. № 157-1/0, затверджена наказом № 224. На зворотній стороні довідки зазначається висновок про умови та характер праці.
Пенсійний фонд України у листі № 12065/03-20 зазначає, що при пред'явленні працівником оригіналу довідки за ф. № 157-1/0 підприємство, установа чи організація самостійно завіряють копії довідки, яка є підставою для застосування ставки у розмірі 4%.
Нараховувати та утримувати пенсійні внески із
заробітної плати практикантів необхідно у випадку,
якщо їх зараховано до штату підприємства
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються виключно Законом № 1058-ІV.
Також цим Законом визначається коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, платники страхових внесків, порядок нарахування, обчислення та сплати ними страхових внесків, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Згідно з п. 1 ст. 14 Закону № 1058-ІV підприємства, установи і організації (утому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, які мають окремий баланс ,і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) є страхувальниками для фізичних осіб, які працюють у них на умовах трудового договору (контракту), або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, а відповідно до ст. 15 -платниками страхових внесків.
Чи нараховуються та утримуються пенсійні внески із заробітної плати практикантів? У листі Пенсійного фонду України № 8412/03-30 зазначено, що у разі якщо виплати здійснюються особі, яка не перебуває у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією), страхові внески на ці виплати не нараховуються та не утримуються.
При цьому у щомісячному звіті про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України відображаються лише виплати, на які нараховуються страхові внески.
Надання відпустки для догляду за дитиною до
досягнення нею трирічного віку, якщо народилася друга дитина
Відповідно до ст. 18 Закону № 504/96-ВР після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Чи надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у разі, якщо народилася друга дитина під час перебування у відпустці для догляду за першою дитиною до досягнення нею трирічного віку?
Відповідь на це питання міститься у листі Мінпраці та соціальної політики України № 201/13/116-10. Так, у випадку коли жінка, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, народила другу дитину, їй оплачується листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами. При цьому відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами не оформляється. Наказ про надання відпустки для догляду за другою дитиною має бути видано з наступного дня після дати виповнення першій дитині трьох років. Чинним законодавством не передбачено оформлення одночасно двох відпусток для догляду за першою та другою дитиною віком до трьох років.
Нагадаємо, що умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на цей час визначаються ст. 14 Закону № 2811-ХІІ, згідно з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається на підставі витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про надання особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У цьому випадку жінка вже перебуває у відпустці для догляду за першою дитиною до досягнення нею трирічного віку і на підставі витягу з наказу роботодавця про надання їй цієї відпустки отримує допомогу по догляду за дитиною. Підставою для отримання допомоги по догляду за другою дитиною мають бути копія свідоцтва про народження другої дитини, витяг з наказу (розпорядження) роботодавця про надання їй відпустки для догляду за першою дитиною до досягнення нею трирічного віку, копія листка непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами, а також заява жінки про призначення їй такої допомоги, оскільки згідно зі ст. 15 Закону № 2811-ХІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї. Ця допомога має виплачуватися після закінчення терміну листка тимчасової непрацездатності у зв'язку з вагітністю та пологами.
Надалі після виповнення трирічного віку першій дитині підставою для продовження виплати допомоги по догляду за другою дитиною має бути витяг з наказу (розпорядження) роботодавця про надання жінці відпустки для догляду за другою дитиною до досягнення нею трирічного віку, який видається з наступного дня після виповнення трирічного віку першій дитині.
Табелювання працівників, направлених
на підвищення кваліфікації
Статтею 29 Закону № 3723-ХІІ передбачено, що державним службовцям створюються умови для навчання і підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах (на факультетах) та шляхом самоосвіти.
Державні службовці підвищують свою кваліфікацію постійно, у тому числі через навчання у відповідних навчальних закладах, як правило, не рідше одного разу на п'ять років.
Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах, організаціях регламентується наказом № 489, яким затверджено форми первинної облікової документації з обліку особового складу та використання робочого часу з короткими поясненнями до них.
На думку Мінпраці та соціальної політики України, викладену в листі № 6551/0/14-10/13, на підставі наказу (розпорядження) про направлення працівника на курси підвищення кваліфікації або короткотермінові семінари, зокрема тренінги, в табелі обліку робочого часу можна зробити відмітку «Ін» - інший невідпрацьований час, передбачений законодавством.
Листок непрацездатності працівнику,
який є приватним підприємцем, оплачується на загальних підставах
Відповідно до ст. 50 Закону № 2240-III матеріальне забезпечення та соціальні послуги призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених до Фонду страхових внесків, крім допомоги по тимчасовій непрацездатності і по вагітності та пологах, яка надається за основним місцем роботи та сумісництвом.
Статтею 21 КЗпП визначено поняття трудового договору між працівником і власником підприємства, а також надано право працівнику додатково укладати трудовий договір на цьому або іншому підприємстві. Робота за наймом на цьому або іншому підприємстві належить до категорії «робота за сумісництвом», яка відповідно до ст. 102-1 КЗпП оплачується за фактично відпрацьований час.
Пунктом 1 Положення № 43 передбачено, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Законодавство про працю не надає чіткого визначення, що таке основна робота, але п. 1.1 Інструкції № 58 встановлено, що трудові книжки ведуться лише за місцем основної роботи.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних -і соціальних результатів та одержання прибутку.
Виходячи з цього суб'єкт господарювання (підприємець) не перебуває з будь-ким у трудових відносинах, що, в свою чергу, не може вважатися роботою за сумісництвом за наявності основної оплачуваної роботи на умовах трудового договору.
Враховуючи зазначене, Мінпраці та соціальної політики України у листі № 2718/0/18/10-зв дійшов висновку: якщо підприємець одночасно займається підприємницькою діяльністю та працює за трудовим договором, він має право отримувати допомогу по тимчасовій непрацездатності за основним місцем роботи, тобто там, де знаходиться його трудова книжка, на підставі листка непрацездатності, виданого в установленому порядку; або як підприємець, що сплачує єдиний податок. При цьому допомога по тимчасовій непрацездатності йому виплачуватиметься починаючи з шостого дня непрацездатності, оскільки перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником за рахунок коштів підприємства.
Періоди роботи, з яких складається страховий стаж
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, яке діяло раніше.
Пенсійний фонд України у листі № 11209/02-20 нагадує, що до стажу роботи зараховується, зокрема, крім роботи, яка виконувалася на підставі трудового договору, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Крім того, час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та на винятково їхній праці, за період до 01.05.93 р. зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за загальною системою оподаткування до 01.07.2000 р. зараховується до страхового стажу за умови подання документів про сплату страхових внесків.
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності з 01.07.2000 р. підтверджується даними персоніфікованого обліку.
Перелік використаних нормативних документів:
Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-ІV (зі змінами та доповненнями, за текстом - Господарський кодекс)
Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. (зі змінами та доповненнями, за текстом - КЗпП)
Закон України № 108/95-ВР від 24.03.95 р. «Про оплату праці» (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 400/97-ВР від 26.06.97 р. «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 504/96-ВР від 15.11.96 р. «Про відпустки» (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 889-ІV від 22.05.2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 1058-ІV від 09.07.2003 р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 2213-III від 11.01.2001 р. «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 2240-III від 18.01.2001 р. «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 2811-ХІІ від 21.11.92 р. «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (зі змінами та доповненнями)
Закон України № 3723-ХІІ від 16.12.93 р. «Про державну службу» (зі змінами та доповненнями)
Постанова Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності №16 від 26.06.2001 р. «Про затвердження Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду» (за текстом - Інструкція № 16)
Постанова Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 р. «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (за текстом - Інструкція № 21-1)
Наказ Держкомстату України №5 від 13.01.2004 р. «Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати» (за текстом - Інструкція № 5)
Наказ Мінпраці та соціальної політики України, Мінфіну України, Мін'юсту України №43 від 28.06.93 р. «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» (за текстом - Положення № 43)
Наказ Мінпраці та соціальної політики України, Мінсоцзахисту України, Мін'юсту України №58 від 29.07.93 р. «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» (за текстом - Інструкція № 58)
Наказ Мінохорони здоров'я України №224 від 19.05.2003 р. «Про затвердження форм медичної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях»
Наказ Держкомстату України №489 від 05.12.2008 р. «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці»
Лист Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності № 02-24-1275 від 30.06.2010 р. «Про нарахування страхових внесків до Фонду»
Лист Мінпраці та соціальної політики України № 201/13/116-10 від 12.07.2010 р. «Про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, якщо народилася друга дитина»
Лист Мінпраці та соціальної політики України № 202/18/99-10 від 09.07.2010 р. «Щодо питань сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування»
Лист Мінпраці та соціальної політики України № 2718/0/18/10-зв від 15.06.2010 р. «Про оплату листка непрацездатності працівнику, який є приватним підприємцем»
Лист Мінпраці та соціальної політики України № 6551/0/14-10/13 від 22.06.2010 р. «Щодо оплати праці при підвищенні кваліфікації держслужбовцям»
Лист Пенсійного фонду України № 8412/03-30 від 17.05.2010 р. «Щодо нарахування та утримання пенсійних внесків із зарплати практикантів»
Лист Пенсійного фонду України № 11209/02-20 від 30.06.2010 р. «Щодо періодів роботи, з яких складається страховий стаж»
Лист Пенсійного фонду України № 11760/03-30 від 08.07.2010 р. «Щодо обкладення страховими внесками вартості путівок, наданих працівникам за рахунок коштів підприємства»
Лист Пенсійного фонду України № 12065/03-20 від 12.07.2010 р. «Про нарахування пенсійних внесків за працюючих інвалідів»
Інна ПЕТРЕНКО,
оглядач «Вісника»
“Вісник податкової служби України” № 31 серпень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)