Коригування кількісних та вартісних показників
до податкової накладної
Наказом ДПАУ від 17.06.2010 р. №442 затверджено Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування норм Закону України «Про податок на додану вартість» в частині особливостей виписування та надання Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. Роз’яснення надіслане і платникам, й усім працівникам податкової служби.
На що слід звернути увагу?
1. Відображення розрахунків коригування у розділі ІІ Реєстру отриманих та виданих податкових накладних.
Як треба заповнювати Реєстр? У графі 1 записується порядковий номер. У графі 2 - дата виписування Розрахунку коригування. А от до графи 3 (де номер коригування) переноситься номер Розрахунку коригування, який має вигляд дробу, чисельник якого відповідає порядковому номерові Розрахунку коригування (номер з графи 1), а знаменник - номерові податкової накладної, до якої виписано Розрахунок коригування.
У графі 4 «вид документа» ставимо позначення «РК» - Розрахунок коригування.
До граф 5 та 6 переносимо відповідні реквізити Розрахунку коригування; у графах 7 - 12 відображаються вартісні показники коригування обсягів поставки товарів (послуг) та сум податкового зобов'язання. На підставі цих даних заповнюється рядок 8.3 податкової декларації з ПДВ.
2. Як зазначає ДПАУ, згідно із встановленою формою Розрахунку коригування при його отриманні покупець має засвідчити факт отримання, тобто зазначити на примірнику Розрахунку коригування, який залишається у продавця, ДАТУ його отримання та засвідчити її своїм ПІДПИСОМ.
Якщо внаслідок перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також формував податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого було проведено такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками цього податкового періоду, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку та за умови дотримання правил формування податкового кредиту, встановлених Законом.
І тут бачимо зовсім інший підхід до дати, коли ці два контрагенти повинні здійснювати коригування (якщо обидва є платниками ПДВ). ДПАУ пише так: «таким чином, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача на підставі виписаного/отриманого Розрахунку коригування підлягають відповідному коригуванню в одному звітному податковому періоді».
Тобто коригування показують ОДНОЧАСНО як продавець, так і покупець. У якому періоді це треба показувати? «Оскільки у графах 7 розділів I та II додатка 1 до податкової декларації зазначається дата отримання отримувачем (покупцем) Розрахунку коригування, то цей додаток подається одночасно постачальником та отримувачем разом з їх деклараціями з податку на додану вартість за наслідками того податкового періоду, на який припадає дата отримання отримувачем (покупцем) Розрахунку коригування».
Наприклад, 30 червня продавець виписав Розрахунок коригування. У червні записує Розрахунок у Реєстр, ставить порядковий номер, записує за датою виписування. Тепер наш Розрахунок коригування отримує покупець, скажімо, 3 липня. При цьому ДПАУ зазначає, що при отриманні Розрахунку коригування обов’язково має бути підпис покупця та дата. Тепер (як ми читали у роз’ясненні ДПАУ) це коригування і покупець, і продавець повинні відобразити в липні одночасно.
Якщо в липні, тоді що ми маємо? Ми записали розрахунок у червні, але запис про нього у червні не можемо залишити в Реєстрі, бо запис не збігається з нашою декларацією. Отже, Розрахунок треба внести до Реєстру, а потім відмінусовувати і вносити його у липні. Для чого це, незрозуміло. Але наразі так.
Якщо у вас буде збільшення податкового зобов’язання і це коригування не буде підписано контрагентом, то вам нічого не буде. А зменшення не приймуть.
Хоча, якщо чесно, у п. 4.5 Закону про ПДВ нічого не сказано про те, що Розрахунок коригування має мати підпис покупця та дату. Однак ДПАУ вважає так, і можуть виникнути проблеми.
3. Ми розглянули ситуацію, коли продавець та покупець - платники ПДВ. А якщо продавець - платник ПДВ, а покупець - ні? У п. 4.5 Закону про ПДВ* передбачено два випадки, коли можна коригувати податкові зобов’язання при поверненні товарів від неплатника ПДВ:
а) коли повернення відбувається в межах гарантійної заміни;
б) коли покупець повертає продавцю всю грошову суму за цей товар.
Це докладно описано у названому Узагальнюючому роз’ясненні.
*Пункт 4.5 Закону «Про податок на додану вартість»:
«4.5. Якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
4.5.1. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).
4.5.2. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;
б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення перерахунку.
4.5.3. Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише:
а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості;
б) при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів».
Часто виникає запитання, що робити, якщо не було оплати. От ви продали неплатнику ПДВ товар, за який покупець не заплатив, а потім ще й повертає його. Цю ситуацію не регламентовано, хоча вона трапляється часто. На нашу думку, повернення коштів має відбуватися тоді, коли вони були. А якщо коштів не було, - повертати нічого. У такій ситуації платник ПДВ мав би право зменшити свої податкові зобов’язання. Від ДПАУ чіткої відповіді немає.
4. Ще один випадок - вам повернули товар після 1095 днів. Не знаємо, чи таке на практиці буває. Проте ДПАУ вважає, що коригувати не можна. Хоча у Законі «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» такого обмеження немає. Помилку не можна виправляти, а про коригування не йдеться.
І не забувайте: якщо в одному місяці ви відвантажили товар, і вам його повернули, то слід все одно показувати це як коригування.