ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
19.03.2010 N 3471
Про розгляд листа
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваш лист стосовно правомірності вимог ДПІ у Першотравневому районі щодо надання прибуткових та видаткових накладних у зв'язку із закриттям підприємницької діяльності та в межах компетенції повідомляє наступне.
Стосовно наявності первинних документів
Відповідно до положень Указу Президента України від 03.07.98 N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", із змінами та доповненнями (далі - Указ), суб'єкти підприємницької діяльності, які застосовують спрощену систему оподаткування, не звільняються від здійснення обліку своїх доходів і витрат (статті 4 та 6 Указу) ( 727/98 ).
Для визначення результатів власної підприємницької діяльності платник єдиного податку на підставі хронологічного відображення здійснення господарських і фінансових операцій веде книгу обліку доходів і витрат згідно з додатком N 10 Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 N 12 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за N 64). При цьому, обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати та виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий дохід" (пункт 8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА від 29.10.99 N 599).
Реалізація вищезазначених норм не потребує обов'язкової наявності первинних документів на придбаний підприємцем товар.
Проте Указ ( 727/98 ) та інші нормативно-правові акти не містять норми, які б звільняли фізичних осіб - платників єдиного податку від ведення первинного обліку доходів та витрат.
Звертаємо увагу, що основним призначенням спрощеної системи оподаткування є спрощення механізму податкового та бухгалтерського обліку.
Відповідно до вимог чинного законодавства суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи, платники єдиного податку, при здійсненні торговельної діяльності зобов'язані дотримуватись установлених правил і норм.
При організації торговельної діяльності суб'єкти господарювання повинні керуватися та дотримуватися вимог законів України "Про захист прав споживачів" ( 1023-12 ), "Про споживчу кооперацію" ( 2265-12 ), "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ), "Про безпечність та якість харчових продуктів" ( 771/97-ВР ), "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ), "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ), Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 N 833, та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють торговельну діяльність.
З метою уникнення непорозумінь з представниками органів ДПІ суб'єкт підприємницької діяльності має зберігати первинні документи, які передбачені вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Стосовно акта перевірки в частині утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб
Пунктом 1.15 статті 1 Закону України від 22.05.2003 N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон N 889) визначено, що фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності є податковим агентом в частині виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) фізичним особам, які є найманими працівниками та іншим фізичним особам.
На підставі пункту 19.2 статті 19 Закону N 889 особи, які відповідно до цього Закону ( 889-15 ) мають статус податкових агентів, зобов'язані надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі, коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи.
Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) та Порядок його заповнення затверджені наказом ДПА від 29.09.2003 N 451.
При цьому, слід враховувати, що на підставі положень пункту 1.6 статті 1, підпункту 4.3.25 пункту 4.3 статті 4, підпунктів 9.12.1 та 9.12.2 пункту 9.12 статті 9, статті 17 Закону N 889; статей 2 та 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" ( 727/98 ); статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" ( 13-92 ) особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати об'єкт оподаткування - оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу.
Підстави для утримання податку з виплаченого доходу фізичній особі у джерела виплати відсутні лише у разі сплати такою особою єдиного податку, фіксованого податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб (наказ ДПА України від 29 грудня 2003 року N 633 "Про затвердження Податкового роз'яснення щодо застосування положень пункту 1.8 статті 1, пункту 9.12 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб") ( 889-15 ).
З метою уникнення подвійного оподаткування при виплаті доходів фізичній особі - підприємцю та непорозумінь із податковими органами суб'єкт господарювання (юридична або фізична особа) має одержати у останніх копії Свідоцтва про реєстрацію підприємницької діяльності, Свідоцтва про сплату єдиного податку, фіксованого патенту, платіжних документів про сплату єдиного фіксованого податку або авансових платежів податку з доходів фізичних осіб та пред'являти зазначені документи на вимогу працівників податкової служби під час проведення перевірок.
Окремо зазначаємо, що рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку на підставі статті 14 Закону України від 04.12.90 N 509-XII "Про державну податкову службу".
Заступник Голови М.Приступа