КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ І СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент з питань державного регулювання заробітної
плати та умов праці
Про умови праці та надання
відпусток інвалідам
ПИТАННЯ 1: Чи має право інвалід III групи працювати завідувачем відділу камерної дезінфекції та санітарних пропускників міської дезінфекційної станції, що вважається керівною посадою і пов'язано з підвищеним нервовим навантаженням?
ВІДПОВІДЬ: Згідно зі ст. 12 Закону України "Про охорону праці" підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов'язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, установити на їхнє прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці (ст. 172 КЗпП).
Отже, в разі застосування праці інвалідів роботодавець зобов'язаний ураховувати рекомендації МСЕК, оскільки невиконання цих рекомендацій може призвести до погіршення стану здоров'я працівника-інваліда, за що роботодавець нестиме відповідальність.
У наведеному в листі випадку в рекомендації МСЕК зазначено, що інвалід III групи може працювати лікарем із скороченим робочим днем.
Скорочену тривалість робочого дня медичних працівників визначено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.05.2006 р. № 319, зареєстрованим у Мін'юсті України 09.06.2006 р. за № 696/12570.
Підпунктом 1.1 п.1 цього наказу для керівників структурних підрозділів (відділень, відділів, лабораторій, кабінетів тощо) з числа лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою освітою, лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою (середнього медичного персоналу) закладів та установ соціального захисту населення, за винятком тих, хто працює в шкідливих умовах праці, встановлено тривалість робочого часу 38,5 год на тиждень.
Медичним працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, встановлюється скорочена тривалість робочого часу згідно з Переліком виробництв, цехів, професій посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №163.
Розділом 32 "Охорона здоров'я, освіта та соціальна допомога" цього Переліку для лікаря-дезінфекціоніста, дезінфектора, зайнятих в осередковій, камерній та профілактичній дезінфекції, дезінсекції, дератизації (в тому числі керівника підрозділу) встановлено тривалість робочого часу 36 год на тиждень.
Відповідно до п. 23 Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.94 р. № 221, МСЕК визначає не протипоказані для кожного інваліда за станом здоров'я види трудової діяльності й умови праці, які сприятимуть відновленню порушених функцій організму, та перевіряє відповідність умов праці інвалідів своїм висновкам.
Тому з питання можливості роботи інваліда, який на цей час працює лікарем зі скороченою тривалістю робочого часу, на посаді завідувача відділу камерної дезінфекції та санітарних пропускників, тривалість робочого часу якого становить теж 36 год на тиждень, слід звернутися до МСЕК, яка встановила інвалідність та винесла трудові рекомендації.
ПИТАННЯ 2: З 2001 р. є інвалідом II групи, а з 2006 р. перейшла на III групу. Чи маю право отримати за період 2001-2009 pp. ті дні відпустки, які мені були недодані як інваліду? Якщо маю право, як зробити нарахування за ці дні відпустки?
ВІДПОВІДЬ: Частиною 7 ст. 6 Закону України "Про відпустки" передбачено надання інвалідам І і II групи щорічної основної відпустки тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи - 26 календарних днів.
Щорічні основні відпустки названої тривалості надаються на підставі довідок МСЕК про встановлення відповідної групи інвалідності з моменту встановлення інвалідності. Такі довідки слід своєчасно подавати до відділу кадрів.
Отже, якщо щорічна основна відпустка надавалася дописувачці меншої тривалості, ніж це передбачено ч.7 названої статті, вона має право доотримати невикористані дні відпустки за період з 2001 до 2009 р.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про відпустки" щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Якщо впродовж робочого року, за який надається щорічна основна відпустка, змінилася її тривалість, загальна тривалість щорічної основної відпустки за відпрацьований робочий рік має бути розрахована пропорційно до відпрацьованого часу в кожному з цих періодів.
Наприклад, якщо період роботи, за який надається працівникові відпустка, з 1 грудня 2000 до 30 листопада 2001 р. і 10 березня 2001 р. йому було встановлено II групу інвалідності, то за частину робочого року з 1 грудня 2000 до 9 березня 2001 р. тривалість щорічної основної відпустки має розраховуватися виходячи з 24 календарних днів, за іншу частину робочого року - з 10 березня до 30 листопада 2001 р. - виходячи з 30 календарних днів.
Аналогічно має розрахрвуватися тривалість щорічної основної відпустки за робочий рік, в якому було встановлено III групу інвалідності (за частину робочого року - виходячи з 30 календарних днів і за другу частину - з 26 календарних днів).
Нарахування виплат за час щорічної відпустки та компенсації за невикористані відпустки провадять за нормами п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (з наступними змінами та доповненнями): діленням сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за виняткрм святкових і неробочих днів, установлених законодавством, - ст.73 КЗпП). Одержаний результат множать на число календарних днів відпустки.
Слід звернути увагу на те, що відповідно до п. 2 ч. 13 ст. 10 Закону України "Про відпустки" працівникам-інвалідам на їхнє бажання надаються щорічні відпустки у зручний для них час.
Пунктом 7 ст. 25 цього Закону передбачено, що інвалідам ІІІ групи обов'язково на їхнє бажання надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 30 календарних днів щороку.
Віталіна КОРКУШКО, головний спеціаліст
Олена ОТРИШКО, головний спеціаліст
“Праця і зарплата” № 36 (712), 29 вересня 2010 р.
Передплатний індекс: 30214