КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Департамент обслуговування великих платників податків
Чи можна продавати товари за ціною,
нижчою за ціну придбання?
- Наше підприємство займається оптовим продажем побутової техніки. Приміщення для зберігання цих товарів ми орендуємо. Ціна оренди - дуже висока. За несвоєчасну сплату орендних платежів у договорі передбачено нарахування пені. На жаль, останнім часом справи у підприємства йдуть не дуже успішно. Крім того, зростає заборгованість перед постачальниками, не вистачає обігових коштів на розрахунки із заробітної плати і на складах накопичилася велика кількість товару. Керівник підприємства для залучення покупців і збільшення товарообігу пропонує розпочати розпродаж цієї техніки за договірною ціною, в тому числі за ціною, нижчою за ціну придбання. Чи можливо реалізовувати товар за ціною, нижчою за ціну придбання?
- Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Якщо ціну в договорі не встановлено та не може бути визначено виходячи з його умов, вона визначається за звичайними цінами, які склалися на ідентичні товари (роботи, послуги) на момент укладення договору. Ідентичними є товари (роботи, послуги), що мають однакові основні ознаки та незначні відмінності в зовнішньому вигляді. Відповідно до норм п. 1.20 ст. 1 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (за текстом - Закон № 334/94-ВР) звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору.
Якщо не доведено(зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Таким чином, звичайну ціну -визначають на рівні договірної. Однак це правило не завжди відповідає, дійсності, оскільки якщо буде доведено невідповідність договірної ціни рівню справедливих ринкових цін (а довести це може тільки податковий орган), звичайну ціну визначають на рівні справедливих цін. Якщо з'ясовується, що договірна ціна не відповідає рівню справедливої, то для податкового обліку в такому разі необхідно орієнтуватися на справедливу ринкову ціну.
- Проте за ринковими цінами у нас майже немає можливості розвантажити наші склади. Чи можна провести уцінку цих товарів?
- Так. Ви можете провести уцінку запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, оскільки така уцінка відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів і валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів. Уцінку товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей дозволяється проводити на виробничих, торговельних підприємствах і в організаціях усіх форм власності, які виробляють продукцію, продають (постачають) товари у міру потреби за рішенням керівника (власника) підприємства (організації).
- Які нормативні документи регулюють проведення уцінки (дооцінки) товарів (запасів) та як документально оформлюється така операція?
Чи є обмеження щодо товарів, які можна уцінювати?
- Порядок проведення уцінки продукції затверджено наказом Мінекономіки України та Мінфіну України від 10.09.96 р. № 120/190 «Про затвердження Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення» (за текстом - Положення № 120/190), відповідно до якого уцінка товарів широкого вжитку та продукції виробничо-технічного призначення проводиться щодо товарів, які залежалися (не мають збуту понад три місяці) і не користуються попитом у споживачів, а також щодо таких товарів і продукції, які частково втратили свою первісну якість, і надлишкових товарно-матеріальних цінностей (матеріалів, комплектуючих виробів, інших матеріальних цінностей), які понад три місяці не використовуються на виробництво продукції, оскільки таку продукцію виробляти недоцільно у зв'язку з відсутністю попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
При цьому розміри уцінки товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей має визначати комісія на підставі експертних оцінок з урахуванням ступеня втрати їх споживчих властивостей, насиченості ринку цими товарами, продукцією та надлишковими товарно-матеріальними цінностями.
Уцінку на технічно складні товари, продукцію та надлишкові товарно-матеріальні цінності, які мають виробничі паспорти (радіоприймачі, прилади, годинники, верстати та ін.), дозволяється проводити тільки за наявності паспорта. Крім того, такі товари та продукція мають бути справними і придатними до експлуатації.
Дані про уцінені товари, продукцію та надлишкові товарно-матеріальні цінності вносять до опису-акта уцінки, який складається: на виробничих підприємствах і підприємствах оптової торгівлі та постачання - у кожному складі товарів, продукції, надлишкових товарно-матеріальних цінностей; на підприємствах роздрібної торгівлі - у кожному відділі (секції), магазині чи іншій торговельній одиниці у двох примірниках і підписується членами комісії, що проводила уцінку, а також матеріально відповідальними особами.
Відповідно до положень п. 11 наказу № 120/190 товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності, які раніше було уцінено, але не реалізовано, можна уцінювати повторно до рівня цін можливої реалізації. В описах-актах уцінки у такому разі зазначається ціна після першої та другої уцінок.
Матеріали на уцінку товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, що залежалися та частково втратили свою первісну якість (за необхідності разом з письмовими поясненнями матеріально відповідальних осіб) мають бути розглянуті та затверджені керівником (власником) підприємства у дводенний термін після їх отримання.
Затверджені описи-акти уцінки передаються: перший примірник - бухгалтерській службі; другий примірник - матеріально відповідальній особі.
Після затвердження описів-актів уцінки всі уцінені товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності передаються для реалізації за накладною, у якій зазначаються роздрібні ціни до і після,уцінки.
Результати уцінки відображаються у тому місяці, у якому було складено опис-акт уцінки. Сума уцінки товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей відображається у порядку, передбаченому ПБО 9 «Запаси», затвердженим наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. № 246.
Обов'язковою умовою при проведенні уцінки товарів (продукції тощо) є перемаркування цін. Перемаркування цін на самих товарах, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностях або фабричних ярликах, технічних паспортах та інших видах позначення цін виконується комісією, яка проводить уцінку товарів, продукції та надлишкових товарно-матеріальних цінностей, шляхом закреслення попередньої ціни і позначення нової ціни на кожній одиниці товару з підтвердженням її підписом голови комісії. Якщо закреслити стару ціну практично неможливо, то нові ціни позначаються шляхом наклеювання або навішування ярликів. На дрібних виробах, на які неможливо наклеїти або повісити ярлик, нові ціни зазначаються на упаковці, а в торговельному залі підприємства торгівлі вивішуються оголошення про нові ціни, які зберігаються до остаточного продажу цих товарів. Якщо товар, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності при уцінці розпакуванню не підлягають, то нові ціни зазначаються на упаковці.
Щодо обмеження товарів, на які можна знижувати ціну, то відповідно до п. 5 Положення № 120/190 уцінці не підлягають товари, продукція та надлишкові товарно-матеріальні цінності із запасів товарно-матеріальних цінностей, які оформлено у заставу, перебувають у резерві або на відповідальному зберіганні.
- Чи можна знизити ціни на свій товар?
- У разі коли товар не продається, підприємство може скористатися механізмом надання знижок. Для проведення такої акції доцільно вжити всіх можливих заходів щодо обгрунтування причин продажу товару за ціною, нижчою за ціну придбання. Зокрема, керівник підприємства видає наказ про умови продажу товарів з можливою знижкою.
Згідно з нормою пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону № 334/94-ВР враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Отже, підприємство може продати свій товар за ціною, нижчою за ціну придбання, якщо буде проведено його уцінку, або маркетинговою політикою підприємства може передбачатися проведення знижок на товар за умови, що такі дії оформлятимуться належним чином.
Ніна ВАСИЛЮК,
оглядач «Вісника»,
Олена ФЕДОРОВА,
головний бухгалтер,
Валентин ЗАВГОРОДНЄВ,
заступник директора
Департаменту - начальник
відділу обслуговування
фінансово-промислових
груп
“Вісник податкової служби України” № 35 вересень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)