Спрощена система оподаткування: внески до фондів
соціального страхування та Пенсійного фонду України

Пенсійний фонд України

Із набранням чинності Законом № 2461-VI набрали чинності й зміни до Закону № 1058-ІV. З 17 липня 2010 р. фізичні особи - підприємці, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), сплачують внески до Пенсійного фонду України за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, у розмірі, що з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку має становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, з якої сплачуються страхові внески.

Нагадаємо, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, яка визначається розрахункове як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлені законом на день отримання заробітної плати (доходу). Інакше кажучи, це - добуток мінімальної зарплати на ставку пенсійного внеску 33,2% (для підприємців).

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, у 2010 р. мінімальний страховий внесок для підприємців становить:

у липні - вересні - 294,82 грн.;

у жовтні - листопаді - 301,12 грн.;

у грудні - 306,10 грн.

Максимальна величина, з якої справляються страхові внески, становить 13 320 грн. (01.07.2010 р. - 30.09.2010 р.). Отже, щомісячна сума самостійно визначеного страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку не може перевищувати 4422,24 грн.

Сплата страхових внесків здійснюється у строки, визначені частиною шостою ст. 20 Закону № 1058-ІV, тобто щокварталу протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, а саме:

за липень - вересень 2010 р. - до 20 жовтня 2010 р.;

за жовтень - грудень 2010 р. - до 20 січня 2011р.

Згідно з роз'ясненням Пенсійного фонду України з метою зменшення навантаження на підприємців страхові внески можна сплачувати щомісяця.

Сплата внесків платниками здійснюється на рахунки органів Пенсійного фонду, України, відкриті в установах ВАТ «Державний ощадний банк України», на які зараховується частина єдиного та фіксованого податків, за місцем взяття на облік підприємців як страхувальників.

Порядок розрахунку суми доплати за кожен місяць

Приклад 1

Підприємцем сплачено ставку єдиного податку в розмірі 200 грн. за місяць. Частина єдиного податку, Ідо надходить до Пенсійного фонду України щомісяця, становить 84 грн. (42% ви суми єдиного податку]. Враховуючи, що розмір мінімального страхового внеску за липень 2010 р. становить 294,82 грн. (888 грн. х 33,2% : 100%), сума місячної доплати за липень - 210,82 грн. (294,82 грн. - 84 грн.).

Приклад 2

Підприємцем сплачено ставку фіксованого податку в розмірі 100 грн. за місяць. Частина фіксованого податку, що надходить до Пенсійного фонду України щомісяця, становить 10 грн. (10% від суми фіксованого податку]. Враховуючи, що розмір мінімального страхового внеску за липень 2010 р. становить 294,82 грн. (888 грн. х 33,2% : : 100%), сума місячної доплати за липень - 284,82 грн. (294,82 грн. - 10 грн.).

Таким чином, визначено порядок сплати пенсійних внесків підприємцем за себе.

За найманих працівників сплата страхових внесків здійснюється в такому самому порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 2461-VI.

Так, у разі якщо платник єдиного або фіксованого податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного або фіксованого податку збільшується на 50% за кожну особу.

Приклад З

Підприємцем сплачено ставку єдиного податку в розмірі 200 гри. на місяць за себе та 100грн. (200 грн. х 50%:100%) - за працівника. До Пенсійного фонду України надходить 42% від суми єдиного податку, сплаченого за працівника, що становить 42 грн. (100 грн. х 42% : 100%). Отже, 42 грн. буде зараховано у рахунок сплати страхових внесків, нарахованих підприємцем на заробітну плату працівника

Якщо заробітна плата найманого працівника - 1000 грн., то нарахований пенсійний внесок за цей місяць - 332,00 грн. (1000 грн. х 33,2%: 100%). При цьому сплатити (перерахувати) підприємцю безпосередньо до Пенсійного фонду України слід 290,00 грн. (332,00 грн. - 42 грн.), оскільки 42 грн. надходить у складі частини єдиного податку.

Приклад 4

Підприємцем сплачено ставку фіксованого податку в розмірі 100 грн. за місяць за себе та 50 грн. (100 грн. х 50%: 100%) -за працівника. До Пенсійного фонду України надходить 10% від суми фіксованого податку, сплаченого за працівника що становить 5 грн. (50 грн. х 10%: 100%). Отже, 5 грн. буде зараховано у рахунок сплати страхових внесків, нарахованих підприємцем на заробітну плату працівника.

Якщо заробітна плата найманого- працівника - 1000 грн., то нарахований пенсійний внесок за цей місяць - 332,00 грн. (1000 грн. х 33,2%: 100%). При цьому сплатити (перерахувати) підприємцю безпосередньо до Пенсійного фонду України слід 327,00 грн. (332,00 грн. - 5 грн.), оскільки 5 грн. надходять у складі частини фіксованого податку.

Відповідальність за несплату страхових внесків

Підприємцям, які не сплачують суми страхових внесків у розмірі не менше мінімального страхового внеску в терміни до 20 жовтня 2010 р. та 20 січня 2011 р., надсилається розрахунок сум, які підлягають сплаті за квартал з урахуванням частини сум єдиного або фіксованого податку разом з вимогою про їх сплату для узгодження. Суми несплачених страхових внесків стягуються у порядку, встановленому ст. 106 Закону № 1058-ІV, тобто з нарахуванням пені та фінансових санкцій - 0,1% та 10% від своєчасно не сплачених сум відповідно.

Подання звітності

За підсумками року підприємці, які не перебувають на єдиному та фіксованому податку, подають до органів Пенсійного фонду України звіт за місцем взяття на облік (до 1 квітня наступного за звітним року), за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 26-1. Звіт за найманих працівників підприємці-роботодавці подають щомісяця до 20 числа за формою відповідно до додатку 4 до Порядку № 26-1.

Фонд соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України

Закон № 1105-ХІV передбачає, що страхувальник, яким є роботодавець, зокрема підприємець, який використовує найману працю, сплачує до Фонду страхові внески.

Закон не передбачає винятків із принципу обов'язковості сплати страхувальником страхових внесків (ст. 5 Закону № 1105-ХІV) для будь-яких видів підприємств, що є страхувальниками, в тому числі для тих, які працюють за спрощеною системою оподаткування.

Статтею 6 Указу № 727/98 встановлено вичерпний перелік видів податків і зборів (обов'язкових платежів), платником яких не є підприємець, що сплачує єдиний податок. У зазначеному переліку внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, відсутні.

Крім того, Декретом № 13-92 також не передбачено відрахування до Фонду частини сплаченого підприємцем фіксованого податку.

Згідно зі спільним листом № 1-531/2481, № 03-3/1808-020-1 Мінпраці та соціальної політики України та Держпідприємництва України усі підприємці, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх до ходів та використовують найману працю, сплачують внески за найманих працівників на страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, відповідно до законів № 1105-ХІV та № 2272-III на загальних підставах.

Отже, підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування і використовують працю найманих працівників, нараховують і сплачуть страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за найманих працівників.

Розмір внесків визначається для кожного підприємця відповідно до величини тарифу, що залежить від класу професійного ризику.

При цьому підприємці не утримують із заробітної плати найманих працівників страхові внески до Фонду, оскільки це не передбачено чинним законодавством.

Підприємці, які не використовують працю найманих працівників, сплачують страхові внески до Фонду на добровільних засадах.

Фонд соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності

Платники єдиного податку. Статтями 2 та 3 Указу № 727/98 встановлено, що 11% від сум сплаченого єдиного податку надходять на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. У зв'язку з цим ст. 6 цього Указу не передбачено нарахування на фонд оплати праці найманих працівників страхових внесків на цей-вид обов'язкового соціального страхування платниками єдиного податку.

При цьому підприємцям - платникам єдиного податку потрібно утримувати і сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності із нарахованих сум на оплату праці найманих працівників.

Підприємці - платники єдиного податку особисто є застрахованими особами без додаткової сплати страхових внесків до Фонду.

Платники фіксованого податку. Питання сплати фіксованого податку регулюються Декретом № 13-92. Статтею 14 цього Декрету передбачено звільнення від сплати нарахувань на фонд оплати праці, збору на обов'язкове соціальне страхування платників фіксованого податку та осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах. Водночас п. 2 розділу другого «Прикінцеві положення» Закону № 129/98-ВР не передбачено відрахування від сум сплаченого фіксованого податку на цей вид обов'язкового соціального страхування. Тому платники фіксованого податку нараховують і утримують страхові внески до Фонду із нарахованих сум на оплату праці найманих працівників на загальних підставах (лист № 03-3/3840-020-6).

Особисто підприємці - платники фіксованого податку можуть зареєструватись у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на добровільних засадах (розмір страхових внесків - 1,9% від суми оподатковуваного доходу (прибутку)).

Фонд загальнообов'язкового державного соціального
страхування України на випадок безробіття

Платники єдиного податку. Відповідно до Указу № 727/98 частина коштів від сплати підприємцем єдиного податку перераховується органами Держказначейства України до фондів соціального страхування, в тому числі 4% - до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Отже, підприємці - платники єдиного податку не повинні сплачувати страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, які нараховуються на заробітну плату найманих працівників.

Звертаємо увагу на те, що підприємці - платники єдиного податку у разі використання праці фізичних осіб за цивільно-правовими договорами повинні нараховувати і сплачувати страхові внески до Фонду в розмірі:

1,6% - якщо фізична особа перебуває з ними в трудових відносинах;

2,2% - якщо фізична особа не перебуває з ними в трудових відносинах.

Платники фіксованого податку. Зважаючи на те що перерахування коштів від сплати фіксованого податку до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття розділом четвертим Декрету № 13-92 не передбачено, суб'єкти підприємницької діяльності - роботодавці, які сплачують фіксований податок, повинні сплачувати страхові внески на загальних підставах. Платники фіксованого податку, що не мають найманих працівників, мають право брати участь у страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах.

Слід зауважити, що наймані працівники є застрахованими особами, які незалежно від способу оподаткування, котрий обрали їхні роботодавці, повинні сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття на загальних підставах у порядку та розмірах, установлених законами № 1533-III та № 2213-III.

Таблиця 1.

Нарахування страхових внесків до Пенсійного фонду України
та фондів соціального страхування підприємцями,
які обрали особливий спосіб оподаткування

Примітка

ФСС безробіття - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

ФСС ТВП - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

ФСС НВВП - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Таблиця 2.

Утримання страхових внесків до Пенсійного фонду України
та фондів соціального страхування підприємцями,
які обрали особливий спосіб оподаткування

Таблиця 3.

Форми звітності, які подають підприємці-роботодавці до фондів
соціального страхування та Пенсійного фонду України

*До органів Пенсійного фонду України зобов'язані подавати звіт підприємці самі за себе і за членів сім'ї які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності, один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до Порядку №26-1.

**Підприємці - платники єдиного податку, які не використовують працю найманих працівників, звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП (при необхідності також Ф14 «Звіт про путівки») подають до органу Фонду за той квартал, у якому було отримано матеріальне забезпечення або соціальні послуги. Якщо матеріальне забезпечення або соціальні послуги надавалися більше ніж в одному кварталі, звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП складається та подається до Фонду наростаючим підсумком з початку року. Тобто у разі відсутності страхових випадків у звітному кварталі звіт не подається (Порядок № 57).

Інна ПЕТРЕНКО,
оглядач «Вісника»

“Вісник податкової служби України” № 36 вересень 2010 р.
передплатні індекси:
22599 (укр.) 22600 (рос.)

Документи що посилаються на цей