ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Департамент кадрового забезпечення
та з питань запобігання корупції
ЛИСТ
23.09.2010 N 13/1-2305-ЕП
Керівникам регіональних
митниць, митниць,
спеціалізованих митних
установ та організацій
Щодо наявних проблемних напрямків роботи з можливими
ризиками вчинення службових і корупційних правопорушень
На виконання доручення Голови Служби від 15.09.10 N 19381/10.13, для опрацювання та врахування під час прийняття організаційно-управлінських рішень, направляємо аналітичну довідку щодо наявних проблемних напрямків роботи з можливими ризиками вчинення службових і корупційних правопорушень.
Директор Департаменту К.В.Крамаренко
Додаток
Аналітична довідка
щодо наявних проблемних напрямків роботи
з можливими ризиками вчинення службових
і корупційних правопорушень
За результатами проведеного узагальнення, Департаментом окреслені ділянки роботи з потенційними ризиками вчинення службових і корупційних правопорушень, а також запропоновані шляхи зниження впливу корупційних ризиків, які були визначені безпосередньо митними органами.
Зокрема, до числа негативних факторів, які можуть бути передумовою для вчинення службових і корупційних правопорушень були названі (діаграми додаються):
1. Сфера ризиків здійснення процедур митного контролю та митного оформлення, яка складає 37% від загальної кількості визначених корупційних ризиків.
2. Напрямки роботи по визначенню митної вартості товарів та їх класифікації складають по 13% кожний.
3. Законодавча та нормативно-правова неврегульованість, а також адміністративні та організаційно-управлінські аспекти складають по 10% кожний.
4. Питання напрямку роботи боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил складають 7%.
5. Організація роботи з адміністрування митних платежів складає 4%.
6. Соціально-правові фактори та вплив етично-психологічних аспектів (сумлінність ) складають 3% кожний.
7. Напрямок організації контрольно-перевірочної роботи складає 1%.
При більш поглибленому дослідженні вищеперелічених ділянок роботи, митними органами були визначені наступні ситуаційні чинники, які можуть впливати або вже впливають на рівень корупційних і службових правопорушень.
Так, у сфері здійснення митного контролю та митного оформлення виокремлено:
- процедура проведення митного огляду товарів і транспортних засобів;
- внесення недостовірних або неповних відомостей до відповідних документів;
- пропуск товарів без застосування необхідних форм митного та інших видів контролю;
- здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, у тому числі ті, які ввозяться громадянами, з систематичними порушеннями вимог технологічних схем, порядків, інструкцій тощо.
У напрямку роботи по класифікації товарів згідно з УКТЗЕД ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ), названі наявні або потенційні ризики, які в основному полягають у сприянні суб'єктам ЗЕД окремими посадовими особами митних органів, в ухиленні від сплати належних митних платежів, шляхом визначення коду товару у бік нижчої ставки мита відповідно до Митного тарифу України.
Прийняття рішень про визначення нижчої митної вартості товарів порівняно з їх істиною ціною, тобто маніпулювання наявною у посадової особи інформацією на користь зацікавлених осіб, як і прийняття рішень про доцільність подання додаткових підтверджуючих митну вартість документів з урахуванням строку, кількості та послідовності їх подання, також визначено одними з небезпечних корупційних ризиків.
У законодавчій та нормативно-правовій складових забезпечення діяльності системи митних органів України, у переважній більшості визначені корупційні ризики нормативних актів з наявними і неприхованими дискреційними повноваженнями, а також неврегульованістю окремих процедур прийняття рішень.
Досить цікавим є те, що значна кількість митних органів вказують на проблему з диверсифікацією ставок мита Митного тарифу України навіть у межах товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ), що є підїрунтям для вчинення правопорушень майже на всіх ділянках роботи, які тим чи іншим способом відносяться до процедур митного контролю та митного оформлення, а особливо таких підрозділів, як: митного оформлення, контролю визначення митної вартості, класифікації товарів, адміністрування митних платежів тощо.
Серед адміністративних та організаційно-управлінських аспектів слабкими ланками виділяють здійснення належного контролю за діями підпорядкованих працівників з боку прямих керівників та небажання використовувати законодавчо встановлені методи виховного і профілактичного впливу.
У напрямку роботи підрозділів боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, називають наступні корупційні ризики:
- нескладення протоколів про порушення митних правил;
- зволікання у проведенні необхідних процесуальних дій під час фіксації та документування порушень митних правил;
- безпідставне складення протоколів про порушення митних правил;
- недотримання порядку здійснення процесуальних дій під час провадження у справах про порушення митних правил;
- внесення до необхідних документів завідомо неправдивих або неповних відомостей про об'єкти, суб'єкти, умови чи обставини вчинення порушень митних правил.
До факторів, які негативно впливають на адміністрування митних платежів, відносять:
- питання процедури визначення та підтвердження країни походження товарів (невірне застосування критеріїв достатньої переробки товарів);
- безпідставне надання преференцій у вигляді звільнення від сплати мита або податку на додану вартість;
- порушення порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон України;
- підробка (фальсифікація) сертифікатів про походження товарів.
Незважаючи на те, що етично-психологічні аспекти та соціально-правові фактори, як чинники певних корупційних ризиків, віднесені митними органами майже на останнє місце, на нашу думку їх вплив на сумлінність працівників митної служби при виконанні останніми посадових обов'язків є досить високим.
Особа завжди приймає рішення у першу чергу на підставі власного досвіду, психологічного відношення до виконуваної роботи, а також ґрунтуючись на особистих (суб'єктивних) переконаннях і персонального соціально-матеріального становища.
На даний час, як показав аналіз, деякі митні органи у тій чи іншій мірі вже використовують поняття "групи ризику" відносно кола осіб з наявними ознаками можливості вчинення корупційних чи службових правопорушень, свідомо або ж під впливом інших осіб або обставин.
Так, цікавою з цього питання є класифікація Бориспільською митницею посадових осіб "групи ризику" з акцентом на психологічний і етично-моральний стан працівника:
Принцип 1.
Перша група - активно-спрямовані особи, що самі провокують виникнення та розвиток корупційних відносин і ставлять це за мету своєї професійної діяльності.
Дані особи характеризуються якостями неформального лідера в колективі. Психологічні аспекти внутрішнього ставлення даних осіб до вчинених ними корупційних діянь характеризуються прямим умислом (дані особи усвідомлюють незаконність своєї поведінки, шкідливих наслідків і свідомо бажають їхнього настання).
Друга група - пасивно-спрямовані особи, що не виступають провокаторами корупційних відносин, але час від часу стають їх учасниками.
Психологічні аспекти внутрішнього ставлення даних осіб до вчинених ними корупційних діянь можна подати у формі непрямого умислу, злочинної недбалості чи необережності.
Принцип 2.
Перша група - вимушено-спрямовані особи, яких на участь у корупційних відносинах штовхає матеріально-соціальна незахищеність та нестабільність (низька заробітна плата, відсутність належної, на їх думку, матеріальної облаштованості).
Друга група - потенційно-спрямовані особи, яких на вчинення корупційних діянь штовхає власне психологічне ставлення у формі твердого переконання участі в корупційних відносинах. Для даного кола осіб корупція стала буденним та звичайним явищем, без якого вони не уявляють свого місця в митній справі.
За результатами узагальнення пропозицій митних органів щодо шляхів зниження впливу корупційних ризиків, Департаментом кадрового забезпечення та з питань запобігання корупції визначено наступні заходи (діаграми додаються):
1. Спрощення митних процедур та вдосконалення законодавства з питань митної справи. Дані заходи складають 20% від загальної кількості наданих пропозицій.
2. Вжиття заходів виховного та профілактичного характеру (15%).
3. Застосування заходів правового та дисциплінарного характеру (12%).
4. Організація та проведення ефективних контрольних заходів, спрямованих на попередження, виявлення і припинення правопорушень (10%).
5. Проведення періодичної ротації кадрів, зокрема відповідно до вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.03.02 N 144-р та Методичних рекомендацій з питань запобігання та протидії корупції, затверджених наказом Головдержслужби від 26.12.07 N 337 (9%).
6. Посилення контролю прямих керівників за підпорядкованим особовим складом (8%).
7. Підвищення професійного рівня працівників (8%).
8. Інші заходи організаційно-управлінського характеру (5%).
9. Удосконалення форм взаємодії з правоохоронними органами (5%).
10. Впровадження систем автоматизації процесів здійснення митних процедур та прийняття управлінських рішень (5%).
11. Покращення матеріального та соціального забезпечення працівників митних органів (3%).
До найбільш конкретних пропозицій митних органів, можна віднести такі:
- етап контролю митної вартості товарів замінити формою контролю пост-аудит, що суттєво прискорить процес митного оформлення та зменшить загальний час здійснення митних процедур;
- визначити чіткі поняття "частковий", "вибірковий" та "повний" митний огляд товарів;
- розглянути можливість та доцільність ініціювати Держмитслужбою законодавчої уніфікації ставок мита Митного тарифу України ( 2371а-14, 2371б-14, 2371в-14, 2371г-14 ) у межах товарної позиції згідно з УКТЗЕД;
- чітко визначити строки доставки товарів автомобільним транспортом, які унеможливлять суб'єктивне визначення посадовою особою строків доставки;
- регламентувати та розмежувати повноваження доступу і використання інформаційних ресурсів ЄАІС Держмитслужби у.т.ч. програмно-інформаційного комплексу "Інспектор - 2006";
- розглянути можливість та доцільність впровадження на законодавчому рівні ініціативи митних органів щодо дослідження законності перебування товарів на митній території України. Встановити чіткий порядок застосування такої процедури;
- нормативно регламентувати процедури проведення консультацій митного органу з суб'єктами ЗЕД та їх представниками.
( Діаграми не наводяться )