Обмеження державного регулювання господарської
діяльності: хто виграє, а хто програє?
Уряд, як і обіцяв, вніс ряд змін до регулювання правовідносин держави і бізнесу, зокрема до Закону про ліцензування і до Закону про держреєстрацію. Підписаний Президентом і Закон про підготовку і реалізацію інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна». Чого можна чекати від таких нововведень, і чи дійсно це полегшить підприємницьку діяльність в Україні?
Які види діяльності тепер не підлягають
ліцензуванню
Ідея відміни ліцензування деяких видів господарської діяльності як такої, що не відповідає вимогам часу, обговорювалася неодноразово. На сьогодні, на жаль, ліцензія перестала бути гарантом надійності контрагента і все більше сприймається як перешкода для ведення бізнесу і підґрунтя для корупції.
Існують два критерії, за якими повинна працювати система ліцензування. Перший критерій - потенційна небезпека для суспільства, громадянина і держави. Другий - доступ до обмежених ресурсів. Таким чином, ліцензування виступає допоміжним механізмом державної політики і захищає інтереси громадянина зокрема і суспільства в цілому. Воно повинне захищати громадян від «випадкових» або несвідомих підприємців, які могли б зайнятися потенційно небезпечним видом діяльності.
Суть ліцензування полягає у видачі суб'єкту господарювання дозволу на заняття будь-якою діяльністю за умови дотримання ним ліцензійних вимог.
Ці вимоги прописані у відповідних ліцензійних умовах, якими передбачаються організаційні, кваліфікаційні та інші вимоги до суб'єктів господарювання, що займаються діяльністю, яка підлягає ліцензуванню.
Для полегшення підприємницької діяльності Законом N 2608 (законопроект N 6696 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України по обмеженню державного регулювання господарської діяльності») внесені зміни в ряд законодавчих актів, регулюючих правовідносини у сфері ліцензування господарської діяльності. Основні зміни внесені в Закон про ліцензування. Як і раніше, дія цього Закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання. Якщо раніше ліцензування діяльності:
- банківської;
- професійної на ринку цінних паперів;
- з надання фінансових послуг;
- зовнішньоекономічної;
- у області телебачення і радіомовлення;
- у сфері електроенергетики і використання ядерної енергії;
- на ринку природного газу;
- у сфері освіти;
- у сфері інтелектуальної власності;
- з виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами;
- у сфері телекомунікацій;
- у сфері будівництва здійснювалися на підставі ст. 2 Закону про ліцензування згідно із законами, регулюючими стосунки в цих сферах, то з 16.11.2010 р. цей перелік видів діяльності, що ліцензуються, перекочував із ст. 2 в ст. 9 цього Закону, і тепер ці види діяльності підлягають ліцензуванню на підставі саме цього Закону. В ході такого «транспортування» зник такий вид діяльності, як діяльність на ринку природного газу.
Потрібно помітити, що діяльність з:
- транспортування природного, попутного газу і газу(метану) вугільних родовищ трубопроводами і їх розподілу;
- постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ з регульованих і нерегульованих тарифів;
- зберігання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ в об'ємах, що перевищують рівень, встановлений ліцензійними умовами, ще з 24.07.2010 p., згідно із Законом N 2467, була виключена із складу що ліцензуються на підставі ст. 9 Закону про ліцензування. Діяльність на ринку природного газу стала підлягати ліцензуванню на підставі «спеціального» закону. Тепер, згідно із Законом N 2608, ці види діяльності як і раніше підлягають ліцензуванню згідно із Законом про ліцензування.
Крім того, ст. 9 Закону про ліцензування піддалася генеральному зачищенню.
У результаті з останніх 66 видів діяльності, що підлягали ліцензуванню, в старій редакції Закону про ліцензування відсіялося 25. Таким чином, з 16.11.2010 р. ліцензуванню більше не підлягають наступні види господарської діяльності:
- пошук корисних копалини;
- видобуток корисних копалин з родовищ, які мають загальнодержавне значення і які включені до Державного фонду родовищ корисних копалини;
- виробництво дорогоцінних металів і коштовних каменів, коштовних каменів органогенного утворення, напівкоштовних каменів;
- виготовлення виробів з дорогоцінних металів і коштовних каменів, коштовних каменів органогенного утворення, напівкоштовних каменів, торгівля виробами з дорогоцінних металів і коштовних каменів, коштовних каменів органогенного утворення, напівкоштовних каменів;
- виробництво пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин);
- розробка, виробництво, використання, експлуатація, сертифікаційні випробування, тематичні дослідження, експертиза, ввезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації;
- розробка, виробництво, сертифікаційні випробування голографічних захисних елементів;
- розробка, виробництво, впровадження, обслуговування, дослідження ефективності систем і засобів технічного захисту інформації;
- проведення дезинфекцій-них, дезинсекцій, дератизаційних робіт;
- організація і утримання тоталізаторів, ігорних закладів, організація діяльності з проведення азартних ігор;
- збір, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (за переліком, визначеним Кабміном);
- операції у сфері поводження з небезпечними відходами;
- проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту і систем опалювання, оцінка протипожежного стану об'єктів;
- проведення випробувань на пожежну небезпеку речовин, матеріалів, будівельних конструкцій, виробів і устаткування, а також пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння, продукції протипожежного призначення на відповідність встановленим вимогам;
- виконання топографо-геодезичних, картографічних робіт;
- виконання авіаційно-хімічних робіт;
- пересилка поштових переказів, простих і замовлених листів, поштових карток, бандеролей і посилок масою до ЗО кілограмів;
- турагентська діяльність;
- фізкультурно-оздоровча і спортивна діяльність:
- організація і проведення спортивних занять професіоналів і любителів спорту;
- підготовка спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні;
- проектування, будівництво нових і реконструкція існуючих меліоративних систем;
- виготовлення парфюмерно-косметичної продукції з використанням етилового спирту;
- виробництво племінних (генетичних) ресурсів, збереження племінних (генетичних) ресурсів,
- діяльність, пов'язана з виробництвом автомобілів і автобусів;
- виробництво хімічних джерел струму, заготівля і утилізація відпрацьованих хімічних джерел струму;
- проектування, технічне обслуговування, будівництво нових і реконструкція діючих систем видобутку газу (метану) вугільних родовищ і окремих об'єктів інженерної інфраструктури, оцінка проти-аварійного стану вказаних об'єктів.
Деякі пункти старої редакції ст. 9 Закону про ліцензування об'єднані або уточнені, а саме:
- у сфері технічного захисту інформації тепер підлягатиме ліцензуванню тільки надання послуг згідно з переліком, визначеним Кабміном;
- до такого ліцензуємого виду діяльності, як транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом і їх розподіл, додалося транспортування природного, попутного газу і газу(метану) вугільних родовищ трубопроводами і їх розподіл;
- уточнено, що не лише посередницька діяльність митного брокера ліцензується, але і будь-яка діяльність митного брокера. А посередницька діяльність митного перевізника зовсім не ліцензується;
- замість діяльності, пов'язаної зі збором, обробкою, зберіганням, захистом, використанням інформації, що становить кредитну історію, тепер підлягає ліцензуванню тільки збір і використання інформації, що становить кредитну історію;
не ліцензується виробництво і зберігання біогазу і рідкого палива з біомаси, а тільки торгівля ними;
- виготовлення не усіх бланків цінних паперів, документів суворої звітності підпадає під ліцензування, а тільки тих, які визначить Кабмін;
- діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини ліцензуватиметься згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України;
- ліцензується надання послуг з перевезення повітряним, річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом тільки небезпечних вантажів.
З'явився і новий вид діяльності, що ліцензується - діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України (діяльність банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини).
Тепер до заяви про видачу ліцензії треба буде, замість копії свідоцтва про держреєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копії довідки про внесення в Єдиний держреєстр підприємств і організацій України, завіреної нотаріально або органом, що видав оригінал документу, додавати виписку з Єдиного держреєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців (ч. 4 ст. 10 Закону про ліцензування).
Плюси і мінуси
Як бачимо, деякі види діяльності не увійшли до переліку тих, що ліцензуються, оскільки держре-гулювання їх здійснюється іншими способами (наприклад, пошук і видобуток корисних копалин з родовищ загальнодержавного значення окремо вимагає отримання дозволу на користування надрами). Також скасовано ліцензування виробництва ряду видів продукції, яке і без того врегульоване різними ГОСТами, техумовами і так далі (приміром, виробництво дорогоцінних металів і коштовних каменів).
Такі зміни, звичайно, істотно спростять ведення господарської діяльності в цих сферах, а також сприятимуть появі нових конкурентоздатних компаній, які привнесуть свіжі ідеї і «розворушать» ринок.
Проте це не лише створює сприятливіші умови для бізнесу, але і закладає певні ризики. Не слід забувати про саме призначення ліцензування,зокрема як способу контролю держави за якістю товарів і послуг.
Візьмемо, приміром, турагент-ську діяльність, яка тепер не підлягає ліцензуванню. Прибічники такого нововведення, приводячи досвід Росії і деяких країн Європи, завіряють, що це дасть поштовх у розвитку туристичного ринку і спростить ведення бізнесу, оскільки полегшить доступ до нього більшої кількості суб'єктів підприємницької діяльності. Але, з іншого боку, відміна ліцензії для турагентів містить ряд ризиків як для суб'єктів туристичної діяльності, так і для звичайних туристів. Ліцензія була доказом того, що на ринку діє суб'єкт, який має спеціальну освіту, певний досвід, імідж і відповідає організаційним вимогам, які надають упевненість, що турист отримає якісні послуги.
Відсутність ліцензії у турагента тепер позбавляє туроператора можливості перевірити його порядність і репутацію на туристичному ринку. Таким чином, відміна ліцензування турагент-ської діяльності дає можливість доступу на цей ринок різним шахраям.
Також нічого хорошого не обіцяє відсутність контролю операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, видобутку корисних копалин з родовищ, що мають загальнодержавне значення, за виготовленням парфюмерно-косметичної продукції з використанням етилового спирту.
Крім того, поява на ринку нових суб'єктів може привести до короткочасного падіння цін, перерозподілу часток ринку. У результаті раніше процвітаючі підприємства можуть опинитися не в кращому становищі.
До відміни ліцензування необхідно підходити індивідуально у кожному конкретному випадку, оскільки кожна область має свою специфіку і ситуація на ринку в конкретній області може відрізнятися.
Нові віяння в державній реєстрації юрособ і фізосіб-підприємців
Загальний порядок державної реєстрації
Незалежно від вибраної організаційно-правової форми підприємницької діяльності суб'єкти господарювання підлягають обов'язковій державній реєстрації (ст. 89 ЦК України, ст. 58 ГК України).
Державна реєстрація - це засвідчення факту створення юридичної або фізичної особи - підприємця, а також здійснення інших реєстраційних дій. Увесь порядок держреєстрації прописаний в Законі про дєржреєстрацію. Юридична особа або фізична особа - підприємець вважається створеною тільки після її державної реєстрації.
При держреєстрації вносяться відповідні записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців (ЄДР). Записи вносяться на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток і відомостей, що надаються юридичними і фізичними особами державному реєстратору.
Реєстраційна картка - документ встановленого зразка, що підтверджує волевиявлення особи про внесення відповідних записів до ЄДР.
Держреєстрація здійснюється державними реєстраторами за місцезнаходженням юридичної особи.
Державний реєстратор - посадовець, який, згідно із Законом про дєржреєстрацію, від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців.
Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб включає:
- перевірку комплектності поданих документів і повноти наданих відомостей;
- перевірку документів, що подаються, на відсутність підстав відмови в проведенні держреєстрації;
- внесення відомостей про юридичну або фізичну особу вЄДР.
На підтвердження проведеної державної реєстрації держреєстратором видається Посвідчення про державну реєстрацію юридичної особи. Разом зі Свідоцтвом про держреєстрацію засновникам видається один екземпляр оригіналу засновницького документу з відміткою про проведену реєстрацію.
Що зміниться у держреєстрації
Законом N 2609 внесені зміни до Закону про держреєстрацію. Значущі такі зміни тим, що ними встановлена можливість проводити в Україні державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців в електронній формі, а також спрощений порядок отримання відомостей зЄДР.
Цими змінами передбачено, що документи від суб'єктів господарювання можуть спрямовуватися державному реєстратору в електронній формі.
Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації, мають бути оформлені згідно з вимогами законодавства у сфері електронних документів і електронного документообігу, а також електронного цифрового підпису (ЕЦП).
Державний реєстратор, окрім раніше встановлених ст. 6 Закону про держреєстрацію функцій, тепер ще повинен вести облік отриманого їм від заявника електронного документу і направляти заявнику підтвердження факту отримання електронного документу, проводити необхідні реєстраційні дії у випадках, передбачених цим Законом, направляти заявнику відповідний документ в електронній формі і на паперовому носії.
За наявності основи для відмови в проведенні державної реєстрації заявнику спрямовується відповідне повідомлення в електронній формі.
З документів, поданих для проведення державної реєстрації на паперових носіях, за допомогою сканування обов'язково створюється електронна копія.
Електронний документ вважається отриманим державним реєстратором з часу надходження заявнику повідомлення в електронній формі про отримання такого електронного документу державним реєстратором, яке спрямовується заявнику автоматично протягом доби після отримання від нього електронного документу.
У разі подання електронних документів реєстраційна картка і документи, окрім документів, що засвідчують повноваження уповноваженої особи, упевнятимуться ЕЦП заявника. Підтвердженням внесення реєстраційного збору також вважатиметься екземпляр електронного розрахункового документу, завіреного ЕЦП.
Але для проведення державної реєстрації змін в засновницькі документи юридичної особи (чи у відомості про фізичну особу - підприємця) засновником або уповноваженою ним особою (чи самою фізичною особою - підприємцем) документи надаються державному реєстратору на паперових носіях без подання електронних документів. Це ж передбачено і для фізичних осіб - підприємців: надання ними документів державному реєстратору для проведення державної реєстрації змін у відомостях про фізичну особу - підприємця здійснюється на паперових носіях без надання електронних документів.
Також передбачено, що у разі подання електронних документів про внесення змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи оригінал свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи спрямовуватиметься державному реєстратору рекомендованим листом з описом вкладення. При цьому державному реєстратору електронним документом відсилатимуться відомості про реквізити рекомендованого листа і подаватиметься опис, що містить відомості про відіслані електронні документи, в електронній формі.
У разі подання державному реєстратору електронних документів юридичної особи до них додаватиметься електронний документ, що засвідчує повноваження особи, пов'язані з підготовкою електронних документів юридичної особи. А у разі подання державному реєстратору електронних документів фізичної особи до них додається електронний документ, що засвідчує повноваження особи, пов'язані з підготовкою електронних документів фізичної особи.
Якщо знайдуться підстави для відмови в проведенні державної реєстрації заявнику спрямовуватиметься відповідне повідомлення в електронній формі.
Законом N 2609 передбачено, що порядок подання і обігу електронних документів затверджуватиме спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації, яким, нагадаємо, являється Державний комітет України з питань регуляторної політики і підприємництва (Держкомпідприємництва). Держкомпідприємництва повинен буде на своєму веб-сайті розмістити усю необхідну інформацію щодо електронного формату вихідних документів (на основі відкритого стандарту XML), а також програми формування і подання документів, необхідних суб'єктам підприємницької діяльності для проведення реєстрації, і забезпечити безкоштовний доступ до них.
Плюси і мінуси
В даному випадку можна говорити про деяке спрощення цієї процедури. Хтось вважатиме за краще не стояти в коридорах органів, що здійснюють держреєстрацію, в очікуванні своєї черги, а зареєструватися, не виходячи з будинку. Крім того, електронний документообіг дозволить скоротити випадки корупції, зважаючи на відсутність контактів заявника з держреєстратором.
Але, на перший погляд блага ідея введення електронної реєстрації, при детальнішому розгляді виявляється не такою вже ідеальною. Поки в законі не усе повністю відкориговано і є технічні складнощі. Передача електронних документів вимагає наявності електронного цифрового підпису, володарів якого нині не так вже й багато. Тим більше зареєструватися фізичній особі, далекій від поняття ЕЦП, буде ще складніше.
Повністю уникнути контакту з держорганами не вийде, оскільки прийти за отриманням свідоцтва все ж доведеться. Проте в Законі про ліцензування чітко не прописано, яким чином повідомлятиметься про терміни і час необхідного приходу. Можливо, відповідні відомості будуть вказані в електронному документі, що підтверджує проведення держреєстрації.
Поки на сьогодні складно говорити про результативність і зручність цього нововведення. Є пропуски і неясності в проведенні електронної держреєстрації. Наскільки Держкомпідприємництва зможе врегулювати усі питання, що залишилися, покаже час.
Але буде це ще не скоро, оскільки Законом N 2609 визначений особливий порядок набуття чинності його через дев'ять місяців з дня офіційної публікації, тобто з 14.08.2011 p., і наскільки дієвими і продуктивними виявляться такі коригування, ми дізнаємося вже у 2011 році.
Дорогу інвестиційним
проектам через «єдине вікно»!
Ще пізніше - з 01.01.2012 р. набуде чинності Закон N 2623. Він визначає правові і організаційні принципи стосунків, пов'язаних з підготовкою і реалізацією інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна».
Принцип «єдиного вікна» - спосіб взаємодії уповноваженого органу і суб'єктів надання адміністративних і господарських послуг з метою підготовки і видачі суб'єкту інвестиційної діяльності комплекту документів, який надає право на реалізацію інвестиційного проекту.
Дія цього Закону поширюється на суб'єктів надання адміністративних і господарських послуг, центральний орган виконавчої влади у сфері інвестиційної діяльності, уповноважені органи і заявників.
Список використаних документів
ЦК України - Цивільний кодекс України
ГК України - Господарський кодекс України
Закон про ліцензування - Закон України від 01.06.2000 р. N 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»
Закон про держреєстрацію - Закон України від 15.05.2003 р. N 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців»
Закон N 2609 - Закон України від 19.10.2010 p. N 2609-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців» відносно проведення електронної реєстрації»
Закон N 2467 - Закон України від 08.07.2010 p. N 2467-VI «Про основи функціонування ринку природного газу»
Закон N 2608 - Закон України від 19.10.2010 p. N 2608-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про обмеження державного регулювання господарської діяльності»
Закон N 2623 - Закон України від 21.10.2010 p. N 2623-VI «Про підготовку і реалізацію інвестиційних проектів за принципом «єдиного вікна»»
“Консультант бухгалтера” N 49 (589) 06 грудня 2010 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)