Чи може помилитися ВАСУ ?
(Коментар до постанови ВАСУ від 22.07.2010 р. № 11728/09)
У постанові ВАСУ від 22.07.2010 р. № 11728/09 розглядається ситуація, коли покупець при придбанні товару здійснює часткову оплату готівковими коштами, а на решту вартості товару отримує кредит в установі банку і останній у безготівковому порядку переказує ці кошти на розрахунковий рахунок продавця. Як наслідок, продавець на суму отриманих готівкових коштів від покупця проводив операцію через РРО, а на суму коштів, переказаних банком на розрахунковий рахунок підприємства (яких, зрозуміло, продавець бачити не може) операція через РРО не проводилася. Зовсім не втішного висновку дійшов ВАСУ у названій постанові. Мало того, що суд вважає, що така операція повинна проводитися через РРО у повній сумі проданого товару, він ще й скасував судові рішення попередніх інстанцій, якими, вважаю, правомірно були задоволені вимоги підприємства-продавця. Чому ж не відповідає ця постанова ВАСУ нормам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР?
Витяг з постанови ВАСУ від 22.07.2010 р. № 11728/09
«…Зміст наведеної правової норми свідчить на користь того, що реєстратор розрахункових операцій призначений не тільки для реєстрації розрахункових операцій, а й для реєстрації кількості проданих товарів.
Зважаючи на сферу застосування реєстраторів розрахункових операцій та обставини, викладені в акті перевірки стосовно здійснення позивачем роздрібної торгівлі електропобутовими приладами, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з правовою позицією контролюючого органу про наявність у ТОВ «Фокстрот-Луцьк»обов’язку застосовувати реєстратор розрахункових операцій з метою обліку кількості реалізованих товарів, який не залежить від способу здійснення розрахунків…»
Можливо є якась логіка в постанові суду про необхідність застосування РРО не тільки при проведенні розрахункової операції, але і з метою обліку кількості проданих товарів. Але чи покладено на продавця такий обов’язок Законом № 265/95-ВР, питання більш ніж сумнівне.
Ще більш несправедливо, що ВАСУ не звертає уваги, за яке порушення застосовується п’ятикратний розмір штрафу згідно з п. 1 ст. 17 Закону, який накладено на підприємство:
«…Стаття 17. За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки…».
Названа норма передбачає три види порушень, за які можливий штраф у 5-кратному розмірі:
1) у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів;
2) у разі непроведення розрахункових операцій;
3) у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Усі ці порушення пов’язані тільки із розрахунковими операціями, а не із незастосуванням РРО з метою обліку кількості реалізованих товарів. Саме такого, вважаю, помилкового висновку дійшов ВАСУ. При дослідженні факту імовірного порушення щодо незастосування РРО з метою обліку реалізованих товарів, судом не було досліджено, чи передбачена за це порушення штрафна санкція, і якщо передбачена, то яка саме?
Стаття 1 Закону № 265/95-ВР дає визначення розрахункової операції, зокрема:
«…розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця…».
Незастосування РРО з метою обліку кількості реалізованих товарів, хоча РРО має відповідні функції і для цього, як випливає із постанови ВАСУ, призначений, не підпадає під порушення, за які передбачено штраф згідно з п. 1 ст. 17, оскільки при здійсненні продажу товарів за кредитними договорами продавець не здійснює операцій, описаних у визначенні терміна «розрахункова операція». При продажу товарів, оплачених через установи банку в безготівковій формі, продавець тільки передає придбаний покупцем товар.
Хочеться сподіватися, що ВАСУ все ж таки визнає свою помилку і не прийматиме необдуманих рішень. Зовсім не дивно, що ДПА України, обстоюючи фіскальну позицію де тільки можна, підхопила цю постанову ВАСУ і доводить до нижчих податкових органів у вигляді узагальненої інформації щодо рішень судів касаційної інстанції, прийнятих на користь органів ДПС, пов'язаних із застосуванням РРО, у листі від 05.10.2010 р. № 20886/7/10-2017.