ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
19 листопада 2010 р.
м.Київ
Справа N 32/299
Про визнання недійсним рішення
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
| головуючого судді: | Дроботової Т.Б., |
| суддів: | Волковицької Н.О. Рогач Л.І. |
за участю представників сторін:
позивача Янович – Бунь І.Б. дов. від 18.05.2010 року
відповідача Руденок Л.М. дов. від 10.06.2010 року
третіх осіб Цибулі О.В. дов. від 05.07.2010 року Марченко В.М. дов. від 14.04.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Тоніс" на ухвалу від 21.09.2010 року Київського апеляційного господарського суду у справіN 32/299 господарського суду міста Києва за позовом Акціонерного комерційного банку "Трансбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Тоніс"
треті особи
1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Наталка"
2.Територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у м.Києві
3.Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
4.Національний банк України
про визнання недійсним рішення
встановив:
Акціонерний комерційний банк "Трансбанк" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Тоніс" про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Телеканал "Тоніс"від 30.03.2010 року про затвердження передавального акта.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2010 року (суддя Хрипун О.О.) було частково задоволено заяву Акціонерного комерційного банку "Трансбанк" про вжиття заходів забезпечення позову та заборонено:
акціонерам Відкритого акціонерного товариства "Телеканал "Тоніс" вчиняти будь-які дії щодо обміну акцій на частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Тоніс";
учасникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Тоніс" вчиняти будь-які правочини щодо часток у статутному капіталі даного товариства (продаж, обмін, дарування, застава тощо);
державному реєстратору вчиняти будь-які дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записи щодо державної реєстрації, перереєстрації, змін складу учасників та статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Тоніс";
державному реєстратору вчиняти будь-які дії та вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записи щодо державної реєстрації, перереєстрації, змін складу учасників та статутного капіталу будь-яких юридичних осіб, до статутного капіталу яких внесено частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Тоніс";
з метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили заборонено будь-яким особам вчиняти дії, спрямовані на виконання рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Телеканал "Тоніс" від 30.03.2010 року.
За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Тоніс" вказана ухвала місцевого господарського суду переглянута в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2010 року (Андрієнко В.В. – головуючий, судді Буравльова С.І., Вербицька О.В.) залишена без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Тоніс" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 07.06.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2010 року.
Скаржник вважає, що оскаржувані судові акти винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права та зазначає, що суди не обґрунтували виходячи з чого суд дійшов висновку, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову в подальшому виконання рішення суду і даній справі може бути суттєво ускладнено навіть може стати неможливим, а позовна заява по справі та заява про забезпечення позову не містить явних ознак протиправності оскаржуваних рішень загальних зборів.
Також заявник вважає заборону суду учасникам товариства вчиняти будь – які правочини щодо часток у статутному капіталі такою, що означає обмеження права власності інших учасників відповідача на частки у Статутному капіталі відповідача.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю – доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін та перевіривши в межах вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;
забороною відповідачеві вчиняти певні дії;
забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Задовольняючи заяву позивача суди виходили з того, що за своєю правовою природою забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи, як правило - позивача у справі. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Як зазначено вище, позивачем зокрема оскаржуються наслідки рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства '"Телеканал "Тоніс" від 30.03.2010 року.
Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову, позивач стверджує про те, що на загальних зборах акціонерів ВАТ "Телеканал "Тоніс" 30.03.2010 року прийнято рішення про затвердження передавального акта, відповідно до якого завершується процес обміну акцій ВАТ "Телеканал "Тоніс" на частки у статутному капіталі новоствореного Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Тоніс". Однак, як зазначає позивач дане рішення прийнято відповідачем без урахування 29,34 % акцій, право власності на які перейшло від інших акціонерів до позивача за договорами застави цінних паперів і законність такого переходу права власності встановлено у вказаних у позовній заяві судових рішеннях. На думку банку, зазначені обставини свідчать про явні порушення вимог законодавства щодо порядку скликання та проведення загальних зборів акціонерів та про порушення прав та законних інтересів позивача як акціонера ВАТ "Телеканал "Тоніс". Як зазначив позивач на даний час відповідачем вчиняються активні дії по виконанню оскаржуваних рішень загальних зборів, що свідчить про те, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову в подальшому виконання рішення суду у даній справі може бути суттєво ускладнено і навіть може стати неможливим. Зокрема, на підставі оскаржуваного рішення загальних зборів акціонерів відповідачем здійснюється обмін акцій на частки у новоствореному Товаристві з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Тоніс".
Згідно з пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, судова колегія бере до уваги те, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням такого;
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом відповідної позовної вимоги;
- імовірності настання обставин, зазначених у статті 66 Господарського процесуального кодексу України;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Судова колегія вважає, що обрані місцевим господарським судом заходи забезпечення позову співвідносяться з заявленими позовними вимогами АКБ "Трансбанк".
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що з метою запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, судом першої інстанції обґрунтовано вжито заходи забезпечення позову, визначені в ухвалі від 07.06.2010 року.
Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку, що викладені у заяві обставини свідчать про те, що існує очевидна небезпека утруднення виконання рішення господарського суду у випадку задоволення позову та завдання позивачу значних збитків. Крім того, суди врахували, що існує зв'язок між визначеним предметом спору й заходами до забезпечення позову, і заходи щодо забезпечення позову є адекватними позовним вимогам та спрямовані на попередження порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача й забезпечення виконання рішення суду. Значна ймовірність виникнення перешкод у виконанні судового рішення у цій справі пов’язана з особливістю обігу та реєстрації цінних паперів та процедури переходу права власності на зазначені частки у товаристві, що є предметом позовних вимог, тому існують усі підстави для припущення про неможливість виконання судового рішення чи утруднення його виконання у майбутньому у разі задоволення позовних вимог.
За таких обставин, враховуючи, що касаційна інстанція не має права встановлювати обставини, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів касаційної інстанції підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
постановив:
Ухвалу господарського суду міста Києва від 07.06.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2010 року у справі N 32/299 господарського суду міста Києва залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телеканал "Тоніс" залишити без задоволення.
Судді