ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
23 листопада 2010 р.
м. Київ
Справа N К-15428/09
Про визнання не чинним рішення
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
| головуючого судді: | Васильченко Н.В. |
| суддів: | Конюшко К.В., Чалого С.Я., Гордійчук М.П., Бим М.Є. |
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ТОВ "Чорний квадрат" на постанову Господарського суду Одеської областi від 20 лютого 2008 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2009 р. у справі за позовом ТОВ "Чорний квадрат" до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про визнання не чинним рішення,
встановила:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Чорний квадрат” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики про визнання не чинним рішення відповідача N 0003 від 25 квітня 2006 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Позов обґрунтований тим, що оскаржуване рішення відповідача про накладення на позивача штрафу прийняте останнім з порушенням визначених статтею 250 Господарського кодексу України строків для застосування адміністративно-фінансових санкцій.
Постановою господарського суду Одеської областi від 20 лютого 2008 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2009 р. в позові відмовлено.
Рішення судів мотивовані тим, що приписи ст. 250 Господарського кодексу України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки Законом України «Про рекламу» та Постановою КМУ «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу» від 26.05.2004 р. N693 визначено спеціальний порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судами норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами, обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вбачає підстави до її задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2005 року Головним Одеським управлінням у справах захисту прав споживачів була здійснена перевірка ТОВ “Чорний квадрат” на предмет дотримання законодавства про рекламу, за результатами якої був складений акт перевірки N ОР-0430 від 09.09.2005 р.
Перевіркою було встановлено порушення ТОВ “Чорний квадрат” вимог ст. 22 Закону України “Про рекламу”, що виразилося у розміщенні в червні-липні 2005 р. на зовнішньому носії типа “біг-борд”, розташованому за адресою: Миколаївська дорога, 172 у м. Одесі, реклами алкогольних напоїв торгівельного знаку “Золота амфора” на відстані ближче 300 метрів прямої видимості дитячого центру “Молода гвардія”, де у період відпочинку проходять навчання діти віком до 18 років. У зв'язку з тим, що ТОВ “Чорний квадрат” вже допускало порушення законодавства про рекламу, а саме: розповсюдження у квітні 2005 р. на зовнішньому носії по вул. Атамана Головатого у м. Одесі реклами тютюнових виробів на відстані ближче 300 м прямої видимості загальноосвітньої школи, штрафні санкції за актом від 09.09.2005 р. були нараховані у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.
На підставі ч. 8 ст. 27 Закону України “Про рекламу” матеріали перевірки були направлені 17.03.2006р. для прийняття рішення про накладення штрафу до Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
25 квітня 2006 року Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт) було прийнято рішення N 0003 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, відповідно до якого на позивача був накладений штраф у розмірі 11 211,04 грн. за порушення порядку розповсюдження реклами.
Звертаючись до суду із позовом про скасування рішення N 0003 від 25 квітня 2006 року, позивач вказав про те, що рішення про накладення штрафу було прийнято поза межами строків, визначених статтею 250 Господарського кодексу України.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що спірне рішення прийнято відповідачем у відповідності до вимог Закону України «Про рекламу» та Постанови КМУ «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу» від 26.05.2004 р. N693, якими визначений спеціальний порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу. При цьому, судами не прийнято до уваги посилання позивача на приписи ст. 250 Господарського кодексу України та застосування цих положень у спірних правовідносинах.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій.
З огляду на положення статті 239 Господарського кодексу України, штрафні (фінансові) санкції, що застосовані до позивача, є різновидом адміністративно-господарських санкцій, застосування яких, відповідно до статті 250 цього Кодексу, може бути протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Господарський кодекс України пов’язує початок перебігу строку стягнення адміністративно-господарських санкцій з днем виявлення відповідного правопорушення, а не з будь – якою іншою дією/подією.
Враховуючи те, що протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення законодавства про рекламу (вересень 2005 р.), до позивача не було застосовано відповідних адміністративно-господарських санкцій, рішення Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики відповідача від 25 квітня 2006 року N 0003 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу є протиправним та підлягає скасуванню.
Помилковим є посилання судів в якості підстави для відмови в задоволенні позовних вимог на положення Закону України «Про рекламу» та Постанови КМУ «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу» від 26.05.2004 р. N693, оскільки вищевказаними нормативно – правовими актами не врегульовані питання пов’язані із строками застосування адміністративно-господарських санкцій.
Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин, але невірно застосували норми матеріального права до їх вирішення, що потягло за собою прийняття незаконного рішення.
Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 162, 220, 222, 229, 232 КАС України, колегія суддів –
постановив:
Касаційну скаргу ТОВ "Чорний квадрат" задовольнити.
Постанову господарського суду Одеської області від 20 лютого 2008 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2009 р. скасувати.
Задовольнити адміністративний позов повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25 квітня 2006 року N 0003 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, встановлені КАС України.
Судді