МІНІСТЕРСТВО УКРАЇНИ У СПРАВАХ СІМ'Ї,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ
ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА СЛУЖБА
ДЛЯ СІМ'Ї, ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ
ЛИСТ
15.02.2010 N 01/187
Директорам республіканського
(АР Крим), обласних,
Київського та
Севастопольського
міських центрів соціальних
служб для сім'ї,
дітей та молоді
Щодо переліку захворювань,
за наявності яких особи не можуть
бути кандидатами в усиновлювачі,
опікуни, піклувальники, прийомні
батьки та батьки-вихователі
Враховуючи запитання, які надходять до Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді стосовно переліку захворювань, за наявності яких особи не можуть бути кандидатами в прийомні батьки, батьки-вихователі, інформуємо про наступне.
Статтею 212 Сімейного кодексу України ( 2947-14 ) зазначаються особи, які не можуть бути усиновлювачами, в тому числі пункт 8 передбачає осіб, які страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров'я України. Дія вищезазначеної статті поширюється також на кандидатів в опікуни, піклувальники (ст. 244 Сімейного кодексу України) ( 2947-14 ), прийомні батьки та батьки-вихователі (ст. 256-2, 256-6 Сімейного кодексу України) ( 2947-14 ).
Міністерством охорони здоров'я України затверджено наступний Перелік захворювань, за наявності яких особи не можуть бути кандидатами в усиновлювачі (наказ від 20.08.08 N 479):
1) туберкульоз (туберкульоз в активній фазі будь-якої локалізації);
2) лепра (хвороба Гансена);
3) хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ);
4) органічні, включаючи симптоматичні, психічні розлади (у зв'язку з тим, що зазначені психічні розлади можуть бути скороминущі, такі особи можуть бути усиновлювачами, не раніше як через 5 років після закінчення зазначеного епізоду психічних порушень за наявності стійкої ремісії, що вирішується індивідуально лікарем-психіатром);
5) шизофренія, шизотипові та маячні розлади (у зв'язку з тим, що зазначені психічні розлади можуть бути скороминущі, такі особи можуть бути усиновлювачами, не раніше як через 5 років після закінчення зазначеного епізоду психічних порушень за наявності стійкої ремісії, що вирішується індивідуально лікарем-психіатром);
6) розлади настрою (афективні) (у зв'язку з тим, що зазначені психічні розлади можуть бути скороминущі, такі особи можуть бути усиновлювачами, не раніше як через 5 років після закінчення зазначеного епізоду психічних порушень за наявності стійкої ремісії, що вирішується індивідуально лікарем-психіатром);
7) невротичні, пов'язані із стресом і соматоформні розлади (у зв'язку з тим, що зазначені психічні розлади можуть бути скороминущі, такі особи можуть бути усиновлювачами, не раніше як через 5 років після закінчення зазначеного епізоду психічних порушень за наявності стійкої ремісії, що вирішується індивідуально лікарем-психіатром);
8) поведінкові синдроми, пов'язані з фізіологічними розладами та фізичними факторами (у зв'язку з тим, що зазначені психічні розлади можуть бути скороминущі, такі особи можуть бути усиновлювачами, не раніше як через 5 років після закінчення зазначеного епізоду психічних порушень за наявності стійкої ремісії, що вирішується індивідуально лікарем-психіатром);
9) розлади особистості та поведінки у зрілому віці;
10) розумова відсталість;
11) розлади, пов'язані з психологічним розвитком (за наявності зазначених порушень у минулому такі особи можуть бути усиновлювачами в разі стійкої ремісії (понад 5 років), що вирішується індивідуально лікарем-психіатром);
12) розлади поведінки та емоцій, які здебільшого починаються у дитячому та підлітковому віці (за наявності зазначених порушень у минулому такі особи можуть бути усиновлювачами в разі стійкої ремісії (понад 5 років), що вирішується індивідуально лікарем-психіатром);
13) розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин (наявність ознак активної залежності від психоактивних речовин є прямим протипоказанням для особи, яка хоче бути усиновлювачем. У разі стійкої ремісії (понад 5 років) питання щодо наявності протипоказань, пов'язаних із залежністю від психоактивних речовин, вирішується індивідуально лікарем-наркологом);
14) спінальна м'язова атрофія та споріднені синдроми;
15) багатосистемна дегенерація;
16) епізодичні та пароксизмальні розлади;
17) хвороба Альцгеймера;
18) онкологічні захворювання четвертої стадії.
Вищезазначену інформацію просимо в обов'язковому порядку довести до відома центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді всіх рівнів (з рекомендацією опрацювати наказ в повному обсязі) для практичного застосування в роботі.
Директор Н.Л.Лук'янова