Як забули про переліміт каси та інші порушення касової дисципліни
Цей казус Податкового кодексу працюватиме на користь платників податків, якщо за нього боротися. Одним із найбільш несправедливих штрафів, на мій погляд, є штраф за переліміт каси та понадлімітний готівковий розрахунок. Тобто штрафують за те, що є власні «зайві» гроші для каси чи розрахунків. Стандартна політика більшовиків - усе відібрати й оштрафувати.
Абзац другий пункту 113.3 статті 113 Податкового кодексу встановлює, що застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій, не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.
Згідно з п. 20.1.29 ст. 20 (органи державної податкової служби мають право... здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги)...), п. 61.1 ст. 61 (податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) контроль за дотриманням порядку здійснення розрахунків готівкою за товари, а також здійснення касових операцій покладається Податковим кодексом на органи державної податкової служби).
Указ Президента від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» не є законом, хоча і встановлює штрафи:
- за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;
- за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості - у розмірі здійснених виплат (Абзац четвертий частини першої ст. 1 в редакції Указу Президента № 802/2001 від 07.09.2001 р.)
- за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видавання готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25% виданих під звіт сум;
- за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів;
- за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням - у розмірі витраченої готівки;
- за невстановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах з них стягується штраф у п’ятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення.
Але Указ не скасовано ані Податковим кодексом, ані Законом від 02.12.2010 р. № 2756-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України».
А найбільш небезпечні перевірки за пп. 75.1.3 стосуються і касових операцій - фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів його права власності. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства про укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Також відповідно до п. 80.4 ПК перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій посадовими особами органів державної податкової служби на підставі пп. 20.1.9 ст. 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Але який сенс у перевірках касової дисципліни, якщо штрафувати немає правових підстав?
Хоча залишаються штрафи від КРУ за КпАП, але КРУ мало на які підприємства може просто так прийти... Каса вільна, як кажуть у Макдональдсі!