Про отримання податкової інформації органами ДПС
Попри те, що права податкових органів з витребування документів розширені, такі дії проте повинні відповідати закону. Безумовно, платників податків цікавить питання: коли і в яких випадках представники органів ДПС можуть вимагати від платників податків надання різного роду документів, коли не йдеться про планову або позапланову перевірку?
Передбачуваність інформації, що подається податковим органам, у тому числі і у вигляді податкової звітності, має важливе значення для платників податків. А от перспектива подання інформації на запити податкових інспекторів у всі часи викликала побоювання, оскільки неможливо заздалегідь спрогнозувати, що, коли і в якому об'ємі можуть зажадати від платника податків.
Податкові органи наділені правом запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування і своєчасності сплати ними податків і зборів (обов'язкових платежів), а також звертатися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних стосунків з письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік і підстави надання якої встановлені законом), необхідної для виконання покладених на органи ДПС функцій, завдань, і її документального підтвердження.
Пунктом 73.1 ст. 73 гл. 7 розд. II ПК України передбачено, що органам ДПС безкоштовно надається інформація, визначена в ст. 72 гл. 7 розд. II ПК України, періодично або за окремим письмовим запитом органу ДПС в терміни, визначені п. 73.2 ст. 73 гл. 7 розд. II ПК України.
Також, згідно з п. 73.3 ст. 73 гл. 7 розд. II ПК України, органи ДПС мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних стосунків з письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік і підстави надання якої встановлені законом), необхідної для виконання покладених на органи ДПС функцій, завдань, і її документального підтвердження.
Податковий кодекс України говорить про те, що запит на отримання інформації має бути підписаний керівником (заступником керівника) органу ДПС і містити перелік запрошеної інформації і документів, що підтверджують її, а також основи для направлення запиту.
Письмовий запит про надання інформації спрямовується платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних стосунків за наявності хоч би однієї з наступних підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом Порядку, виявлені факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи ДПС;
2) необхідно визначити рівень звичайних цін на товари (роботи, послуги) при проведенні перевірок;
3) у інших випадках (!?), визначених ПК України.
Як бачимо, законодавці не передбачили вичерпного переліку підстав, що надають податковим органам право вимоги від платників податків інформації. Адже право на витребування інформації в інших випадках, передбачених ПК України, - це, по суті, необмежене право контролюючих органів, що дає широке поле для діяльності податкових інспекторів на місцях.
З наведених підстав видно, що право на витребування документів органами ДПС не завжди пов'язане з проведенням конкретної перевірки платника податків. Більше того, п. 73.3 ст. 73 гл. 7 розд. II ПК України прямо надає податковому органу таку можливість при виконанні покладених на органи ДПС функцій і завдань.
Нагадаємо, що функції податкових органів наведені в ст. 8 Закону про податкову службу, а завдання - в ст. 2 вказаного Закону, тому цілком зрозуміло, що уся запрошена інформація має бути так чи інакше пов'язана з податками, тобто може йтися тільки про податкову інформацію.
Податкова інформація -сукупність відомостей і даних, які створені або отримані суб'єктами інформаційних стосунків в процесі діяльності і потрібні для реалізації покладених на органи ДПС завдань і функцій (абзац 2 п. 1 Порядку N 1245).
Нескладно зрозуміти, що такий стан справ не унеможливлює зловживання з боку співробітників органів ДПС, які отримали право запросити документи у будь-який час, та до того ж і необмежену кількість разів.
Можливо, що для впорядкування процедури отримання податкової інформації контролюючими органами п. 73.3 ст. 73 гл. 7 розд. II ПК України передбачено, що порядок отримання інформації органами ДПС за письмовим запитом повинен визначатися Кабінетом Міністрів України.
Дійсно, у виконання цієї норми ПК України, Кабінет Міністрів України розробив Порядок N 1245, який визначає процедуру періодичного подання органам ДПС суб'єктами інформаційних стосунків або подання за письмовими запитами таких органів податкової інформації.
Суб'єкти інформаційних стосунків
Суб'єктами інформаційних стосунків, на яких поширюється дія Порядку N 1245, є:
- фізичні особи (резиденти і нерезиденти України, у тому числі самозайняті особи);
- юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) і їх відособлені підрозділи;
- об'єднання громадян;
- релігійні організації;
- суб'єкти владних повноважень;
- НБУ, банки та інші фінансові установи;
- міжнародні організації.
Як бачимо, суб'єктами інформаційних стосунків є усі фізичні особи, а також юридичні особи, тобто практично усі особи, до яких так чи інакше застосовується термін «суб'єкт». Та це і не дивно, оскільки в Україні практично усі фізичні і юридичні особи є платниками того або іншого податку або збору.
Отже, у податкових органів можуть виникнути питання до будь-якої з них.
Періодичне подання податкової інформації
Суб'єкти інформаційних стосунків повинні щомісячно подавати органам ДПС зведення впродовж 10 календарних днів місяця, що йде за звітним: про об'єкти оподаткування, які надаються та/або реєструються органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування; про дозволи, ліцензії [окрім ліцензій на експорт, імпорт товарів, разових (індивідуальних) ліцензій, ліцензій на вид господарської діяльності (експорт, імпорт дисків для лазерних систем прочитування, матриць), спеціальних ліцензій і карток реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту)], патентах, свідченнях на право здійснення окремих видів діяльності, які видаються органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.
Органи місцевого самоврядування повинні подавати органам ДПС зведення не пізніше 10 календарних днів з дати набуття чинності рішень про встановлення ставок місцевих податків, зборів і надання пільг.
Органи державної статистики повинні подавати податковим органам зведення про дані, необхідні для проведення аналізу фінансове господарської діяльності платників податків, відповідно до плану державних статистичних спостережень.
Дані про експортніта імпортні операції платників податків повинні надаватися податковим органам Держмитслужбою в терміни, визначені загальним наказом Держмитслужби і ДПСУ, але не рідше 10 календарних днів.
Дані про результати податкового контролю повинні подаватися органам ДПС митними органами в терміни і в Порядку, встановлені загальним наказом Держмитслужби і ДПСУ.
Великі платники податків повинні щокварталу подавати в електронній формі спеціалізованим органам ДПС інформацію, яка міститься в документах з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, впродовж 10 календарних днів після закінчення податкового (звітного) кварталу.
Звертаємо увагу великих платників податків нате, що вони зобов'язані, згідно з п. 85.2 ст. 85 гл. 87 розд. II ПК України, подавати в електронній формі з дотриманням умови про реєстрацію електронного підпису підзвітних осіб (у форматі і порядку, визначених центральним органом ДПС) копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, не пізніше робочого дня, що йде за днем початку документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки.
Суб'єкти інформаційних стосунків не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань, якщо це зумовлено дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених в Порядку, передбаченому законодавством.
Термін виконання суб'єктом інформаційних стосунків зобов'язань за Порядком N 1245 подовжується на період, впродовж якого діяли форс-мажорні обставини.
Отримання податкової інформації за запитами
Пунктом 9 Порядку N 1245 передбачено, що в окремих випадках письмовий запит може висилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу ДПС. Здоровий глузд підказує, що використання засобів телекомунікаційного зв'язку стане загальноприйнятим способом відправлення запитів, а не винятком.
Запит про отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних стосунків має бути оформлений на бланку органу ДПС і підписуватися керівником (заступником керівника) вказаного органу.
У запиті вказуються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган ДПС має право на отримання такої інформації; основи для відправки запиту; опис запрошеної інформації і у разі потреби перелік документів (п. 10 Порядку N 1245), що підтверджують її.
Запит вважається врученим, якщо він відправлений поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або наданий під розпис суб'єкту інформаційних стосунків або його посадовій особі, а при направленні в електронній формі з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу ДПС запит вважається врученим при надходженні сформованого програмним забезпеченням повідомлення про доставку (п. 13 Порядку N 1245).
Суб'єкти інформаційних стосунків зобов'язані подавати інформацію, визначену в запитах органу ДПС, і її документальне підтвердження впродовж одного місяця з дня, що йде за днем надходження запиту, якщо інше не передбачене ПК України (абзац 1 п. 14 Порядку N 1245).
У тому випадку, коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлені факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи ДПС, платник податків зобов'язаний надати пояснення і їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДПС впродовж 10 робочих днів з дня надходження запиту (абзац 2 п. 14 Порядку N 1245).
Відповіді на запити про надання податкової інформації від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування надаються впродовж одного місяця, якщо інше не передбачене законом.
Лист суб'єкта інформаційних стосунків, який висилається на запит органу ДПС, повинний містити: номер і дату запиту органу ДПС, на який дається відповідь; інформацію, що запрошується органом ДПС.
Якщо запит складений з порушенням наведених вище вимог, то суб'єкт інформаційних стосунків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Про відповідальність за ненадання відповіді
на запит органу ДПС
Мабуть, законодавці впевнені в тому, що суб'єкти інформаційних стосунків надаватимуть своєчасно і в повному обсязі інформацію, що запрошується органами ДПС, тому не передбачили безпосередньо в ПК України санкцій за не виконання суб'єктами або їх посадовцями такого запиту.
Правда, платнику податків загрожує документальна позапланова виїзна перевірка, якщо за результатами перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації будуть виявлені факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на органи ДПС, а платник податків не надасть пояснення і їх документальні підтвердження за обов'язковим письмовим запитом органу ДПС впродовж 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Також нагадаємо, що сфера дії Закону про інформацію поширюється і на податкову інформацію (ст. 25-1 цього Закону). Порушення законодавства України про інформацію, згідно зі ст. 47 Закону про інформацію, спричиняє за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.
Формально відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні в здійсненні порушень, пов'язаних з: необгрунтованою відмовою від надання відповідної інформації; наданням інформації, що не відповідає дійсності; несвоєчасним наданням інформації тощо. Проте органи ДПС не зможуть притягти до відповідальності посадовців платників податків за неподання або несвоєчасне подання податкової інформації. Адже згідно з п. 11 ст. 255 КУпроАП особами, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення згідно зі ст. 212-3 «Порушення права на інформацію» цього Кодексу, є прокурори або уповноважені ними особи з числа працівників прокуратури, та аж ніяк не працівники органів ДПС.
Список використаних документів
КУпроАП - Кодекс України про адміністративні правопорушення ПК України - Податковий кодекс України
Закон про інформацію - Закон України від 02.10.1992 р. N 2657-ХІІ «Про інформацію»
Закон про податкову службу- Закон України від 04.12.1990 р. N 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» в редакції від 24.12.1993 р. N 3813-ХП
Порядок N 1245 - Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби і отримання інформації вказаними органами за письмовим запитом, затверджений Постановою КМУ від 27.12.2010 р. N 1245
“Консультант бухгалтера” N 5 (597) 31 січня 2011 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)