ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА
ЛИСТ
15.03.2011 N 2569
Про надання роз'яснення
Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва розглянув Ваше звернення від 11 березня 2011 року, отримане з Урядової гарячої лінії (реєстраційний індекс ЯК-628383), щодо надання роз'яснення стосовно необхідності державної реєстрації фізичної особи - підприємця для подальшого обслуговування торгового прилавку та, в межах компетенції, повідомляє наступне.
Самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, є підприємництвом (стаття 42 Господарського кодексу України) ( 436-15 ). Тобто ознаками підприємницької діяльності є:
1) самостійність та ініціативність, що відображається перш за все у статті 43 вказаного Кодексу ( 436-15 ), якою передбачено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку діяльність, не заборонену законом;
2) систематичність, що передбачає здійснення такої діяльності постійно, регулярно та на професійній основі;
3) ризиковий характер, що передбачає економічну самостійність підприємця і тісно пов'язану з цим відповідальність за результати своєї діяльності;
4) спрямування на отримання прибутку - основна ознака підприємництва, оскільки визначає безпосередньо мету, задля якої здійснюється така діяльність.
Державна реєстрація відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ) є необхідною умовою для здійснення будь-якого виду підприємницької діяльності. Державна реєстрація фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцем проживання фізичної особи - підприємця.
Порядок державної реєстрації фізичної особи - підприємця встановлено Розділом V вищевказаного Закону ( 755-15 ). Статтею 42 цього Закону ( 755-15 ) визначено, що для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має ідентифікаційний номер, або уповноважена нею особа повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу державному реєстратору за місцем проживання такі документи:
1) заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;
2) копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
3) документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця;
4) нотаріально посвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю.
Фізична особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомила про це відповідні державні органи, має відмітку у паспорті та намір стати підприємцем, повинна подати виключно особисто заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця та документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
Слід також додати, що за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця справляється реєстраційний збір у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Додатково зауважимо, що особливості функціонування ринків усіх форм власності визначено Правилами торгівлі на ринках, затвердженими спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України та Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року N 57/188/84/105 (далі - Правила), та Положенням про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 2009 року N 868. У пункті 23 Правил зазначено, що торгівля без документів, що підтверджують сплату ринкового збору, послуги за утримання торговельного місця в належному стані та інших послуг ринку, забороняється. Разом з тим, ці Правила носять рекомендаційний характер для затвердження правил торгівлі на ринках органами місцевого самоврядування: пунктом 44 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) визначено, що встановлення відповідно до законодавства правил торгівлі на ринках належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад (проте такі правила не можуть суперечити положенням вищезазначених нормативно-правових актів).
Заступник Голови О.Т.Сохар