КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Департамент оподаткування фізичних осіб
Державне мито: за що і як сплачується
ПИТАННЯ: Які нині є ставки державного мита з позовних заяв, що подаються до Господарського суду, з апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами?
ВІДПОВІДЬ: Починаючи з 31 березня 2005 р. ставка державного мита з позовних заяв майнового характеру, які подаються до господарських судів, визначена в розмірі 1% ціни позову, але не менш як шість неоподатковуваних мінімумів (102 грн) і не більш як 1500 (25500 грн) й вираховується виходячи з розміру зазначеного неоподатковуваного мінімуму, що є чинним на день сплати державного мита.
Приклад. 1. Позивач, який не має пільги щодо сплати державного мита, звернувся до господарського суду з позовною заявою майнового характеру до відповідача в сумі 2600000 грн. Сума державного мита, що сплачується позивачем перед поданням позовної заяви, становить:
2600000 грн х 1 % = 26000 грн.
Проте згідно з названою нормою Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 р. № 7-93 "Про державне мито" (далі - Декрет) (пп."а" п. 2 ст. 3) сума державного мита не має перевищувати верхньої межі - 25500 грн, тому державне мито, що підлягає сплаті в дохід державного бюджету, становить 25500 грн.
Приклад 2. Позивач у позовній заяві просить господарський суд стягнути з відповідача 9000 грн. Ціна позову становить 9000 грн. Сума державного мита становить:
9000 грн х 1 % = 90 грн.
Проте нижня межа - 102 грн, тому сума державного мита за таким позовом становить 102 грн.
Слід зауважити, що до внесення відповідних змін ставка державного мита за зазначені дії становила 1% ціни позову, але не менш як три неоподатковуваних мінімуми (51 грн) і не більш як 100 (1700 грн).
Із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами справляється державне мито в розмірі 50% ставки, що підлягає сплаті в разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (пп."г" п. 2 ст. 3 Декрету).
Порядок подання позову і сплати державного мита визначений Господарським процесуальним кодексом України, зокрема відповідно до ст. 55 якого ціну позову визначає позивач і у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Ці положення викладені в Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, в якій визначено, що державне мито сплачується до подання позовної заяви або заяви про перегляд її за нововиявленими обставинами.
Статтею 63 названого Кодексу передбачено, що в разі несплати державного мита в установленому порядку та розмірі позовна заява і додані до неї документи повертаються без розгляду.
З позовних заяв, що мають одночасно майновий і немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.
ПИТАННЯ: У Декреті не наведено ставки державного мита за нотаріальне посвідчення договорів управління майном у приватного нотаріуса. Як у цьому разі справляться державне мито та за якою ставкою?
ВІДПОВІДЬ: Розміри ставок державного мита визначені п. 3 ст. 3 Декрету. Диференціація розміру залежить від виду дії, документа або суми договору, щодо яких учиняється нотаріальна дія.
Згідно з Декретом державне мито за ставками в розмірах частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян справляється за вчинення нотаріальних дій і видачу документів, які мають немайновий характер, не підлягають оцінці, і розмір державного мита в такому разі залежить від розміру неоподатковуваного мінімуму, а не від суми, зазначеної в документі, який оформляється.
Ставка державного мита, визначена у відсотках, застосовується під час нотаріального оформлення документів (договорів), які мають майновий характер, підлягають оцінці, і розмір державного мита залежить від вартості майна або суми, зазначеної в документі (договорі).
Відповідно до ст. 1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або зазначеної ним особи (вигодонабувача).
Договір управління нерухомим майном укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Основними умовами договору управління майном є перелік майна, що передається в управління та розмір і форма плати за управління майном (ціна) (ст. 1031, 1035 Цивільного кодексу).
Ураховуючи, що п. 3 ст. 3 Декрету не встановлено окремої ставки державного мита за нотаріальне посвідчення договорів управління майном та те, що такий договір має майновий характер, державне мито за нотаріальне посвідчення таких договорів справляється відповідно до пп."д" п. 3 ст. 3 Декрету, як за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці, тобто із суми плати за управління майном (1% суми договору, але не менш як один неоподатковуваний мінімум доходів громадян).
Також за статтею 31 Закону України від 02.09.93 р № 3425-ХІІІ "Про нотаріат" приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Крім того, Указом № 762/98 установлено, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії.
Головний державний податковий
ревізор-інспектор,
Володимир ГУЦУЛЯК
“Праця і зарплата” № 15 (739), 20 квітня 2011 р.
Передплатний індекс: 30214