ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
10 травня 2011 року
м. Київ
Справа N 10/173-10-4559
Про стягнення грошової суми
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого
Волковицької Н.О.
Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_1 дов. від 30.12.2010 року
відповідачів не з’явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Октябрська" та Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" на постанову від 24.02.2011 року Одеського апеляційного господарського суду у справі N 10/173-10-4559 господарського суду Одеської області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" до Державного підприємства "Одеська залізниця" до Відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Октябрська" про стягнення 2323,36 грн.
встановив:
Відкрите акціонерне товариство "Західенерго" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Одеська залізниця", Відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Октябрська" про стягнення 2323,36 грн. вартості вантажу.
Рішенням господарського суду Одеської області від 05.01.2011 року (суддя Смелянець Г.Є.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2011 року (головуючий суддя Лавренюк О.Т., судді Савицький Я.Ф., Гладишева Т.Я.), позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Октябрська" на користь Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" вартість недостачі вантажу у розмірі 1161,68 грн. та відповідні судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено.
Відкрите акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Октябрська" та Відкрите акціонерне товариство "Західенерго" звернулися до Вищого господарського суду України із касаційними скаргами.
Доповідач: Волковицька Н.О.
Відкрите акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Октябрська" просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 05.01.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2011 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заявник вважає, що судові рішення прийняті з порушенням статей 24, 110, 113, 129 Статуту залізниць України, статей 526, 614 Цивільного кодексу України, статей 173, 174 Господарського кодексу України, Правил складання актів, затв. Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334, Правил видачі вантажів, затв. Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року N 644.
На думку заявника виїмка та нестача вантажу відбулась саме під час перевезення та з вини перевізника, про що свідчить акт про технічний стан вагону N 341 від 14.06.2010 року, складений на станції Знам'янка Одеської залізниці.
Відкрите акціонерне товариство "Західенерго" у своїй касаційній скарзі просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2011 року і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки, на його думку, судові рішення є незаконними, необґрунтованими, а висновки судів про спільну відповідальність як перевізника так і вантажовідправника не відповідають нормам чинного законодавства.
Крім того, заявник вважає, що частина 1 статті 115 Статуту залізниць України застосовується лише у випадках, коли вантажовідправник є стороною договору купівлі-продажу товару, який перевозиться.
Обговоривши доводи касаційних скарг, заслухавши суддю-доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши в межах вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 13.06.2010 року зі станції відправлення Родинська Донецької залізниці ВАТ "ЦЗФ "Октябрська" (відправник) на адресу ВАТ "Західенерго" (одержувач) відправлений вантаж (вугілля кам’яне марки Г-газове) у кількості 594300,00 кг, в т.ч. у піввагоні N 66210188 в кількості 64300,00 кг, що підтверджується залізничною накладною на маршрут або групу вагонів N 52678718.
Згідно відмітки на накладній вантаж завантажений у піввагон засобами відправника, навалом, нижче рівня бортів. Вантаж розміщено і закріплено згідно з розділом 2 параграфами 1-3, 5, 6, 8, 9 ТУ та п.п. 1, 2, 4, 5, 2, 6, 3, 7, 8 ч. 1, гл. 1 додатку 14 до СМГС правильно, вантаж укатаний катком.
Судами встановлено, що під час перевезення цього вантажу на станції Знам’янка Одеської залізниці було складено акт загальної форми N 15809 від 14.06.2010 року, згідно з яким, при прибутті потягу, його огляду з наглядової вишки та зважуванні вагону N 66210188 виявлено різницю у вазі 4700,00 кг та встановлено, що на поверхні вантажу наявні поглиблення, що деформовані кришки 2, 3, 4, 5, 6 люків праворуч по ходу потягу, наявні зазори між кришками люків та поперечними балками шириною 30 мм на всю довжину кришок люків, деформації кришок люків застарілого походження вкриті іржею. На момент прибуття вантажу теча вантажу відсутня. Наявні сліди старої течі вантажу на поперечних балках. Згідно висновку оглядовика вагонів Савченко після усунення зазорів в люках вагон може слідувати за призначенням, про що складений акт про технічний стан вагону. Зазор в люках закладений за допомогою дошки та паклі у фастівському парку. Двері заварені, інші люки щільно закриті. Вагон відчеплений на перевірку на знеструмленій колії.
Також на станції Знам’янка Одеської залізниці було складено акт про технічний стан вагону N 341 від 14.06.2010 року, яким встановлено, що: деформовані кришки 2-6 люків праворуч по ходу потягу; наявні зазори між кришками люків та поперечними балками шириною 30 мм на всю довжину кришки люка; деформація старого походження, покрита іржею; виникла ця деформація під час експлуатації вагону; вантажовідправник до завантаження несправність міг бачити, але заходів щодо її усунення не вжиті; внаслідок такої несправності можлива втрата вантажу.
Після огляду вагону на знеструмленій колії станцією Знам’янка Одеської залізниці складений акт загальної форми N 15824 від 15.06.2010 року, яким виявлено, що: завантаження вантажу рівномірне, вище бортів на 100 мм; на поверхні вантажу наявні поглиблення ліворуч по ходу потягу на 2-5 люками довжиною 6000 мм, шириною 1200 мм, глибиною 1000 мм, із скосом до підлоги; теча вантажу відсутня; захисне маркування відсутнє; наявний доступ до вантажу; зазори в 2-6 люках праворуч по ходу потягу закладені дошкою та паклею; каток застосовувався; об’єм кузова 73 м.куб.; двері заварені, інші люка щільно закриті; вагон зданий під охорону; вагон відчеплений на вагову перевірку.
Також 15.06.2010 року на станції Знам’янка Одеської залізниці був складений комерційний акт АА N 054952/497/15, в якому встановлено, що навантаження рівномірне, нижче бортів 100 мм. На поверхні вантажу наявне воронкоподібне заглиблення праворуч по ходу потягу, над 2-5 люками, довжиною 6000 мм, шириною 1200 мм, глибиною 1000 мм, скосом до підлоги вагону. Просипання вантажу відсутнє. Маються старі залишки просипання вантажу. Щілини 2-6 люків праворуч по ходу потягу між кришками люків і поперечними балками шириною 30 мм, довжиною на всю довжину кришок люків, закладені дошками і паклею. В вагоні двері заварені, інші люка щільно закриті. Об’єм кузова 73 м.куб. Каток застосовувався. На поверхні вантажу захисне маркування відсутнє. Зважування вагона здійснене 15.06.2010 р. на 150-тоних вагонних вагах ст. Знам’янка Одеської залізниці (держповірка вагів 05.03.2010 р.) та виявлено, що брутто 82300 кг, тара з бруса 21800 кг, нетто 60500 кг, що складає різницю ваги проти документу в сторону зменшення на 3800 кг. Зважування проводилось двічі, недостача підтвердилась. Вантаж, якого не вистачає у вагоні вміститись міг.
За залізничною накладною N 42615627 (досилка) вагон з вантажем відправлений зі станції Знам’янка Одеської залізниці на станцію призначення Ладижин Одеської залізниці.
При надходженні вантажу на станцію призначення Ладижин Одеської залізниці, вантаж одержувачу виданий згідно комерційного акта.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Октябрська" вартості недостачі вантажу у сумі 1161,68 грн. та відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення вартості недостачі із Державного підприємства "Одеська залізниця" суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив із того, що в силу вимог частини 3 статті 909 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 307 Господарського кодексу України, статті 6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між ВАТ "ЦЗФ "„Октябрська" і Державним підприємством "Одеська залізниця" договору перевезення вантажу на адресу ВАТ "Західенерго".
Згідно вказаної накладної завантаження вантажу у піввагон N 66210188 здійснювалося відправником, а відповідно до вимог частини 3 статті 308 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами частини 2 статті 917 Цивільного кодексу України, вантажовідправник зобов’язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов’язку вантажовідправника підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування містяться і у статті 32 Статуту залізниць України, згідно з якою, навантаження вантажу здійснюється відправником з виконанням Технічних умов.
При цьому, однією із умов забезпечення транспортабельності та збереження вантажу під час його перевезення, є також технічна справність вагону, а в силу вимог статті 31 Статуту залізниць України подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери зобов’язана залізниця.
Виходячи із вказаних обставин та норм права суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що у випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон, відправник повинен відмовитись від його використання.
Відповідно до статті 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Водночас у статті 111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.
Виходячи із наявної у матеріалах справи залізничної накладної суди дійшли встановили, що розміщення і закріплення вантажу здійснено вантажовідправником згідно з параграфами 1-3, 5, 6, 8, 9 ТУ правильно, але під час перевезення цього вантажу, виявлено технічну несправність вагону, а саме, деформацію кришок 2-6 люку праворуч по ходу потягу, наявність зазорів між кришками люків і поперечними балками шириною 30 мм на всю довжину кришки люка, про що свідчить акт про технічний стан вагону N 341 від 14.06.2010 року, який складений на станції Знам’янка Одеської залізниці, в якому також встановлено, що деформація люка старого походження, вкрита іржею, а несправність виникла в процесі експлуатації вагону і цю несправність міг бачити вантажовідправник при завантаженні вагону, але заходів по усуненню несправності не вжив.
З огляду на викладене суди дійшли висновку, що недостача вантажу у вагоні виникла внаслідок його технічної несправності, а тому й відповідальність за цю недостачу слід покласти як на перевізника - за подачу під завантаження вантажу технічно несправного вагону, так і на вантажовідправника - за відсутність відмови від використання технічно несправного вагону у рівних частинах по 50% від загальної вартості недостачі вантажу з кожного. Але, при цьому ні позивач, ні відповідач-2 - відправник не надали витребувані ухвалами суду документи, які передбачені статтею 115 Статуту залізниць України та засвідчують кількість і вартість відправленого вантажу, в зв’язку з чим суди дійшли висновку, що стягнення вартості вантажу з перевізника (залізниці) є неможливим виходячи із приписів статей 114, 115 Статуту залізниць України, якими передбачено, що залізниця несе обмежену відповідальність виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі рахунка або іншого документа вантажовідправника.
Стосовно відповідальності відправника, суди врахували специфікацію N 06/10-Л від 31.05.2010 року до договору поставки N 02-10/2-ЕНП від 01.03.2010 року, який укладений між ДП "Вугілля України" (постачальник) і ВАТ "Західенерго" (покупець).
Обставини, які встановлені у комерційному акті щодо відсутності маркування вантажу, господарськими судами правомірно не прийняті до уваги, оскільки вантажовідправником застосований такий захід забезпечення схоронності вантажу, як покриття плівкою, що підтверджується відповідними відмітками вантажовідправника у залізничній накладній (параграф 9 розділу 2 Технічних умов розміщення у рухомому складі вантажів мілких фракцій), а відповідно до вимог пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001 року N 542 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001 року за N 796/5987, з метою забезпечення схоронності всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Посилання Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" на безпідставне застосування до спірних правовідносин частини 1 статті 115 Статуту залізниць України є помилковим, оскільки відповідно частини 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Спірні правовідносини, як встановлено судами попередніх інстанцій, у даному випадку виникли з перевезення вантажів, суб’єктами яких згідно частини 2 статті 306 Господарського кодексу України є вантажовідправник, перевізник та вантажоодержувач, а відтак частина 1 статті 115 Статуту залізниць України безпосередньо регулює відповідальність за втрату або недостачу вантажу в частині визначення його вартості.
Решта тверджень заявників про порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
постановив:
Рішення господарського суду Одеської області від 05.01.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2011 року у справі N 10/173-10-4559 господарського суду Одеської області залишити без змін.
Касаційні скарги Відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Октябрська" та Відкритого акціонерного товариства "Західенерго" залишити без задоволення.
Головуючий суддя
Судді