ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
12 травня 2011 року
м. Київ
Справа N 29/64пд
Про визнання недійсним договору підряду
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дерепи В.І.
суддів : Капацин Н.В. - доповідача у справі, Кривди Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2011 у справі N 29/64пд господарського суду Донецької області за позовом Закритого акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Маранта" про визнання недійсним договору підряду N 28/513 АЕСр від 16.06.2008
за участю представників від:
позивача не з"явився
відповідача не з"явився
встановив:
Рішенням Господарського суду Донецької області від 01.12.2010 р. у справі N 29/64пд, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2011 р., відмовлено у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" (Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Маранта" (Відповідач) про визнання недійсним договору підряду.
В рішеннях судів попередніх інстанцій вказується на відсутність правових підстав щодо невідповідності укладеного договору підряду вимогам чинного законодавства.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Донецької області від 01.12.2010 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2011 р. у справі N 29/64пд, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Позивача.
В касаційній скарзі заявник вказує на те, що судами попередніх інстанцій не враховані вимоги частини 1 статті 323 Господарського кодексу України, яка передбачає укладення і виконання договорів підряду на капітальне будівництво на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України.
В пункті 5 Загальних умов укладення і виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 668 від 01.08.2005 р., передбачено, що однією з умов договорів підряду є умова про страхування ризиків випадкової загибелі або пошкодження об’єкта будівництва. Оспорюваний договір не містить умови про страхування об’єкта будівництва та в ньому відсутня інформація про наявність у Відповідача ліцензії на проведення будівельних робіт, а тому цей договір суперечить нормам закріпленим в статтях 91, 628, 837, 881, Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 318, 323 Господарського кодексу України, пунктах 2, 3, 5, 31, 44, 45 Загальних умов.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Маранта" (Підрядник) і Закритим акціонерним товариством "АзовЕлектроСталь" (Замовник) укладено договір підряду N 28/513 АЕСр від 16.06.2008 р., за умовами якого Підрядник мав виконати ремонт побутових приміщень цехів N 187, 194 на площадках котельної N 3.
Пунктом 10.1 договору сторони передбачили термін його дії до 31.12.2008 р.
01.10.2010 р. Закрите акціонерне товариство "АзовЕлектроСталь" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Маранта" про визнання недійсним договору підряду N 28/513 АЕСр від 16.06.2008 р., посилаючись на те, що в договорі відсутні істотні умови , визначені пунктом 5 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.05 N 668, а саме: умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об’єкта будівництва.
Також Позивач зазначає, що постановою Кабінету Міністрів від 05.12.07 N 1396 затверджено Порядок ліцензування деяких видів господарської діяльності в будівництві, пункт 2 якого вимагає наявності ліцензії у юридичної чи фізичної особи, яка має здійснювати будівельну діяльність.
Укладений між Позивачем і Відповідачем договір N 28/513 АЕСр не містить інформації про наявність у Відповідача ліцензії на здійснення будівельних робіт.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 Цивільного кодексу України. Договір, в якому відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення, є неукладеним, а неукладений договір не може визнаватися недійсним, що виключає можливість застосування правил про недійсність договору.
Разом з тим, матеріали справи містять докази виконання сторонами договору підряду (за актами приймання виконаних підрядних робіт Відповідач виконав, Позивач прийняв роботи), а виконаний стороною договір не може бути неукладеним .
Крім того, із доданої до матеріалів справи копії рішення Господарського суду Донецької області від 30.07.2010 р. у справі 43/170 слідує, що між сторонами виникли цивільні права та обов’язки, укладений між сторонами, зокрема, договір N 28/513 АЕСр від 16.06.2008 р., має всі істотні умови, за змістом і правовою природою є договором будівельного підряду і є обов’язковим для виконання. Вказаним рішенням суду з Позивача стягнута на користь Відповідача заборгованість за виконані роботи по оспорюваному у справі N 29/64пд договору.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об’єктивно досліджені матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовані норми процесуального та матеріального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій.
Керуючись ст.ст. 111-5-111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
постановив:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2011 р. у справі N 29/64пд залишити без змін.
Головуючий-суддя
Судді