ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
10 травня 2011 року
м. Київ
Справа N 12/2265
Про відшкодування шкоди, завданої самовільним водокористуванням
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача не з'явився,
відповідача ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Черкаській області на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2011 у справі N12/2265 за позовом Державної екологічної інспекції в Черкаській області до СТОВ "Пальміра" про відшкодування 34448,24 грн. шкоди, завданої самовільним водокористуванням
встановив:
Рішенням господарського суду Черкаської області від 16.12.2010 (суддя Грачов В.М.) в позов відмовлено повністю у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2011 (судді: Тищенко А.І., Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) рішення скасовано, позов задоволено частково шляхом стягнення з СТОВ "Пальміра" на користь місцевого бюджету в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області 1622,41 грн. збитків, завданих державі внаслідок самовільного водокористування, та розрахованих за період з 01.01.2010 р. по 05.05.2010 р. на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації (далі - Методика N 290), затвердженої наказом Держкомводгоспу України від 29.12.2001 N 290 та зареєстрованої в Мінюсті України 18.01.2002 р. за N 44/6332. В решті позовних вимог відмовлено повністю у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Державна екологічна інспекція в Черкаській області у поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати в частині відмови у стягненні 30825,83 грн. шкоди та прийняти нове рішення в цій частині позову, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст. 111 Водного кодексу України, ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", п.п. 1.2, 1.6, 9.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика N 389), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 N 389 та зареєстрованої в Мін`юсті України 14.08.2009 р. за N 767/16783 (чинна з 25.08.2009 р.), та ст.ст. 34, 43 ГПК України. Зокрема, скаржник вважає, що виявлене позивачем правопорушення у вигляді самовільного водокористування відповідача (використання без спеціального дозволу прісних підземних вод глибиною більше 20 м) підпадає під дію Методики N 389, яка помилково не застосована судом до спірних правовідносин.
Колегія суддів, перевіривши в межах вимог скарги (в частині позовних вимог про відшкодування 30825,83 грн. шкоди) фактичні обставин справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення присутнього у засіданні представника відповідача, дійшла висновку, що касаційну скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова - залишенню без змін з наступних підстав.
Скасовуючи первісне рішення про відмову в позові та приймаючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що:
Державною екологічною інспекцією в Черкаській області було проведено позапланову перевірку СТОВ "Пальміра", якою виявлено, що водопостачання підприємства відповідача здійснюється без дозволу уповноважених органів на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України. Фактів забруднення водних об’єктів, забруднення поверхневих та підземних вод не виявлено. За наслідками перевірки складено акт від 06.05.2010, протокол про адміністративне правопорушення N 001490 від 06.05.2010 стосовно інженера з охорони праці СТОВ "Пальміра" ОСОБА_1.
Відповідачу винесено та направлено припис N 120 від 11.05.2010 про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, проведеної 06.05.2010 року, в якому, зокрема, приписано отримати дозвіл на спеціальне водокористування в строк до 30.07.2010 року (а.с.21).
Постановою Державної екологічної інспекції в Черкаській області N 001297 від 06.05.2010 працівника відповідача ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44 Водного кодексу України, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 136, 00 грн.
Згідно довідки, виданої СТОВ "Пальміра" протягом 2010 року із свердловин господарства було використано 2169 куб.м. води для потреб господарства.
Згідно розрахунку Державної екологічної в Черкаській області, проведеного відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. N 389 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 14.08.2009 р. за N 767/16783, розмір завданих відповідачем державі збитків за самовільно використані водні ресурси з 01.01.2010 р. по 05.05.2010 р. складає 32448,24 грн.
З 25 серпня 2009 р. набрала чинності Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 N 389. Цим же наказом був визнаний таким, що втратив чинність наказ Мінекобезпеки України від 18.05.1995 р. N 37 "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів".
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 N 389, ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:
забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;
забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів
та обумовлені:
самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування;
забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.
П. 9.1 Методики встановлено, що розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушення умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування ( крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м ) здійснюється за формулою: 3 сам = 100 *W * Тар,
де, W - об’єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, м3.
Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн./куб.м., що діє в регіоні на момент виявлення порушення.
Ця Методика встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами).
22.07.2010 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області відповідачу видано дозвіл на спеціальне водокористування. Як вбачається із змісту наданого дозволу, водозабір здійснюється відповідачем із підземних джерел, глибина яких більше 20 метрів, а саме: глибина свердловини N 477 складає 57 м; глибина свердловини N 788 складає 63 м; глибина свердловини N 1049-1 складає 59 м; глибина свердловини N 1049-2 складає 59 м.
За таких обставин, апеляційна інстанція погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 N 389 Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, не стосується спірних правовідносин.
Разом з тим, відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затверджена наказом Державного комітету України по водному господарству N 290 від 29.12.2001, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.01.2002 р. за N 44/6332. Оскільки відповідачем було самовільно здійснено водокористування, без отримання спеціального дозволу, однак, глибина свердловин, які останнім використовуються більше 20 метрів, зазначена методика підлягає застосуванню у даному випадку.
Пунктом 6 зазначеної методики встановлено розрахунок розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні, переуступці права водокористування, заборі води з порушенням планів водокористування, при безгосподарському використанні води, при порушенні правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об'єктів і скидається до них здійснюється за формулою: 3 с.в. = W х Тар х 5,
де, W - об’єм води при самовільному водокористуванні, заборі води з порушенням планів водокористування, переуступці права водокористування, об'єм нераціонально використаної води, об'єм зумисного чи неумисного заниження показників обсягів забору води з водних об'єктів чи обсягів відведення води у водні об'єкти;
Тар - діючий на час порушення тариф на воду як природний ресурс без урахування пільгових коефіцієнтів;
5 - коєфіцієнт.
Згідно розрахунку суду апеляційної інстанції, розмір заподіяних відповідачем державі збитків складає 1622,41 грн. = 3 с.в. (з 01.01.2010 р. по 05.05.2010 р.) = 2169 х 0,1496 х 5.
Колегія погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Апеляційний суд, дійшовши правильного висновку про непоширення на спірні правовідносини дії Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика N 389), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 N 389 та зареєстрованої в Мін`юсті України 14.08.2009 р. за N 767/16783 (чинна з 25.08.2009 р.), при вирішенні даного спору врахував положення п.п. 1.2, 9.1 Методики N 389, згідно яких ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:
забруднення водних об'єктів , у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;
та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування. Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування ( крім прісних підземних вод глибиною більше 20м ), здійснюється за формулою: З = 100 х W х Тар, (23) сам
де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, куб.м;
Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн./куб.м., що діє в регіоні на момент виявлення порушення.
Таким чином, обов'язковими передумовами для застосування позивачем Методики N 389 при визначенні розміру збитків від самовільного водокористування визначено факти забруднення підземних вод водокористувачем та самовільне використання ним водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування в їх сукупності, що не враховано судами.
При цьому, Методикою N 389 передбачено виняток для застосування формули розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, а саме в разі забору прісних підземних вод з глибини більше 20 м.
Водночас, згідно з п. 4.1 Методики N 389 факт забруднення підземних вод встановлюється державними інспекторами за результатами перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю, на основі візуальних спостережень чи встановлених розслідуваннями або оцінених у результаті еколого-гідрологічних вишукувань.
Як встановлено судами на підставі акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06.05.2010, проведеною позивачем перевіркою не встановлено факту забруднення товариством поверхневих чи підземних вод внаслідок самовільного водокористування. Окрім того, 4 артезіанські свердловини (NN 477; 788; 1049-1; 1049-2), з яких відповідач здійснював забір води, мають глибину більше 20 м (57 м, 63 м, 59 м та 59 м відповідно), що виключає можливість розрахунку збитків позивачем за формулою, визначеною п. 9.1 Методики N 389.
Отже, апеляційним судом належним чином спростовано доводи позивача щодо необхідності застосування Методики N 389 при розрахунку розміру шкоди, заподіяної самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, оскільки, по-перше, виявлене позивачем правопорушення у вигляді самовільного водокористування відповідача (використання підземних вод без спеціального дозволу) не містить таких кваліфікуючих ознак, як забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, наявності яких вимагає застосована позивачем Методика N 389.
По-друге, позивачем не спростовано факти забору відповідачем прісних підземних вод з чотирьох артезіанських свердловин глибиною більше 20 м в період з 01.01.2010 р. по 05.05.2010 р., що з огляду на дію нормативного застереження, передбаченого п. 9.1 Методики N 389, також виключає можливість її застосування при визначенні розміру збитків, завданих державі внаслідок самовільного водокористування.
Разом з тим, апеляційний суд правомірно застосував до спірних правовідносин Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації (далі - Методика N 290), затверджену наказом Держкомводгоспу України від 29.12.2001 N 290 та зареєстровану в Мін`юсті України 18.01.2002 р. за N 44/6332, розрахувавши на підставі неї розмір завданих державі збитків, оскільки згідно п. 4.1 Методики N 290 нею визначаються розрахунки розміру збитків, заподіяних, зокрема, внаслідок самовільного водокористування.
Адже, на відміну від Методики N 389, на застосуванні якої безпідставно наполягає позивач, Методика N 290 чітко розмежовує самовільне водокористування та забруднення водних ресурсів як окремі правопорушення, а п. 6 Методики N 290 не містить винятків для застосування відповідної формули розрахунку розміру збитків в залежності від глибини залягання прісних підземних вод чи від інших обставин.
Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування постанови.
Правомірність задоволення позовних вимог про відшкодування 1622,41 грн. збитків не є предметом даного касаційного оскарження, в зв'язку з чим законність та обґрунтованість постанови в цій частині касаційною інстанцією не перевіряється виходячи з меж перегляду справи в порядку касації.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7-111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, постановив:
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2011 у справі N 12/2265 залишити без змін, а касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Черкаській області - без задоволення.
Головуючий, суддя
Судді