ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
27.04.2011 N 8036/6/15-0716
Щодо сплати земельного податку
товариствами та кооперативами
Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо питань оподаткування земельним податком і повідомляє.
Справляння плати за землю з 1 січня 2011 року здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України ( 2755-17 ) (далі - ПКУ), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до статті 14 ПКУ ( 2755-17 ) земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Відповідно до статей 270, 271 ПКУ ( 2755-17 ) об'єктом оподаткування плати за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а базою оподаткування - нормативна грошова оцінка земельних ділянок, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.
За земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), положеннями ПКУ ( 2755-17 ) ставка земельного податку встановлена у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу ( 2755-17 ).
Разом з тим положеннями ПКУ ( 2755-17 ) визначено особливості оподаткування окремих земельних ділянок.
Так, пунктом 276.1 статті 276 ПКУ ( 2755-17 ) визначено, що земельний податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу ( 2755-17 ).
При цьому необхідно врахувати, що відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПКУ ( 2755-17 ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Щодо сплати земельного податку товариствами та кооперативами відповідно до пункту 276.1 статті 276 ПКУ ( 2755-17 ) зазначаємо наступне.
Відповідно до статті 83 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (далі - ЦКУ) юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.
Підприємницькі товариства можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи (стаття 84 ЦКУ) ( 435-15 ).
Непідприємницькі не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом (стаття 85 ЦКУ) ( 435-15 ).
Так, відповідно до статті 2 Закону України від 10.07.2003 р. N 1087-IV "Про кооперацію" (із змінами та доповненнями) обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.
Отже, земельний податок товариствами та кооперативами сплачується відповідно до положень розділу XIII ПКУ ( 2755-17 ) з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 276.1 статті 276 ПКУ ( 2755-17 ), та даних державного земельного кадастру, який відповідно до статей 193 та 204 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів і ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Водночас відповідно до абзацу дев'ятого частини першої наказу Держспоживстандарту України від 28.05.2004 р. N 97 "Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31.03.2004 р. N 59 та скасування нормативних документів" (із змінами та доповненнями) та пунктів 10, 11 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою КМУ від 22.01.96 р. N 118 (із змінами та доповненнями), ведення Державного класифікатора "Класифікація організаційно-правових форм господарювання" (ДК 002:2004) та присвоєння класифікаційних кодів суб'єктам відповідно до державних класифікаторів здійснюється Державним комітетом статистики України та його територіальними органами.
Заступник голови комісії з проведення реорганізації ДПА України,
заступник Голови ДПА України О.Любченко