Нюанси розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку у 2011 році
З прийняттям ПК України норми, що стосуються порядку обчислення та утримання фіксованого сільськогосподарського податку (далі- ФСП), не зазнали істотних змін. Ллє, проте, без змін та уточнень не обійшлося.
У Податковому кодексі України стягування ФСП представлене як одна зі спрощених систем оподаткування - спеціальний податковий режим. Цьому податку в ПК України відведена окрема глава 2 розділу XIV.
Платники фіксованого сільськогосподарського податку
Відповідно до ст. 301 гл. 2 розд. XIV ПК України платниками ФСП можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частина сільськогосподарського товаровиробництва за попередній (звітний) рік рівна або перевищує 75%. Проте ПК України містить обмеження, встановлене п. 301.6 ст. 301 гл. 2 розд. XIV ПК України, коли не можуть бути зареєстровані платниками ФСП:
1) суб'єкти господарювання, у яких понад 50% доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки, складає доход від реалізації декоративних рослин, диких тварин та птахів, хутряних виробів і хутра;
2) суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва та/або реалізації підакцизних товарів, окрім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29- 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі винома-теріали для виробництва готової продукції;
3) суб'єкти господарювання, які на день подання документів для придбання статусу платника податків мають податковий борг (недоїмку), за винятком безнадійного податкового боргу (недоїмки), що виник в результаті дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
До продукції власного виробництва в селекційних центрах, на підприємствах (у об'єднаннях) у племінній справі в тваринництві також відносяться племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (у об'єднаннях) у племінній справі в тваринництві і реалізовані вітчизняним підприємствам для запліднення маткового поголів'я тварин.
Якщо сільськогосподарський товаровиробник створюється злиттям, приєднанням, перетворенням, діленням або виділенням згідно з відповідними нормами ЦК України, то норма відносно дотримання долі сільськогосподарського товаровиробництва, яка рівна або перевищує 75% за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:
- усіх осіб окремо, які зливаються або приєднуються;
- кожна окрема особа, створена розділенням або виділенням;
- особа, створена перетворенням.
Об'єкт і база обкладення фіксованим сільськогосподарським податком
Об'єкт і база обкладення ФСП залишилися незмінними.
Об'єкт обкладення фіксованим сільськогосподарським податком- площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сінокосів, пасовищ та багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що знаходиться у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому в користування, у тому числі на умовах оренди (п. 302.1 ст. 302 гл. 2 розд. XIV ПК України).
Придбання та відміна статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку
Згідно з п. 308.1 ст. 308 гл. 2 розд. XIV ПК України сільськогосподарські товаровиробники для придбання і підтвердження статусу платника податків повинні подати до 1 лютого поточного року:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік відносно усієї площі земельних ділянок, з яких стягується ФСП (сільськогосподарських угідь (ріллі, сінокосів, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - органу ДПС засвоїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо по кожній земельній ділянці -органу ДПС за місце-розташуванням такої земельної ділянки;
- розрахунок долі сільськогосподарського товаровиробниц-тва - органам ДПС за своїм місцезнаходженням та/або за місцерозташуванням земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади з питань державної аграрної політики, за узгодженням з центральним органом ДПС;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - органам ДПС за своїм місцезнаходженням та/або за місцерозташуванням земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок вказуються дані про кожен документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожен договір оренду земельної частки (паю).
Якщо сільськогосподарські товаровиробники створені впродовж року злиттям, приєднанням або перетворенням, то вони подають впродовж 20 календарних днів місяця, що йде за місяцем їх створення, до органів ДПС за своїм місцезнаходженням і за місцерозташуванням земельних ділянок декларацію з податку за період з дати створення до кінця поточного року для придбання статусу платника податків, а також усіх прав та обов'язків відносно погашення податкових зобов'язань або боргів, переданих йому як правонаступнику.
У свою чергу, органи ДПС видають впродовж 10 робочих днів здати подання сільськогосподарським товаровиробником податкової декларації або заяви Довідку про придбання або підтвердження статусу платника податків.
Перелік доходів, отриманих від реалізації сільгосппродукції власного виробництва
Слід врахувати, що перелік доходів сільськогосподарських товаровиробників, отриманих від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, доповнений новими доходами (виділено нижче напівжирним). Тепер до цього переліку входять доходи, отримані від:
- реалізації продукції рослинництва, виробленої (вирощеної) на угіддях, що належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або наданих йому в користування, а також гродукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), і продуктів її переробки на власних підприємствах;
- реалізації продукції рослинництва на закритому грунті та продуктів її переробки на власних підприємствах;
- реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах;
- реалізації сільськогосподарської продукції, виробленої із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.
Продукти переробки продукція, яка утворилася при перерооці товарів. До складу доходів, отриманих від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, не включаються доходи від реалізації підакцизних товарів, за винятком вино-матеріалів (код згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, що використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції.
Згідно з п. 308.4 ст. 308 гл. 2 розд. XIV ПК України, у випадку якщо сільськогосподарське підприємство створюється злиттям, приєднанням, перетворенням, діленням або виділенням, в рік такого створення в суму, отриману від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва і продуктів її переробки, включаються також доходи, отримані впродовж останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг з:
- збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушка, обрізання, сортування, очищення, розмелювання, дезинфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження);
- догляду за худобою та птахом;
- зберігання сільськогосподарської продукції;
- відгодівлі та забою худоби і птаха.
Вказані послуги надаються покупцю товарів сільгосппідпри-ємством-виробником з моменту придбання права власності на про-дукцію за договором додати її фактичної передачі покупцю.
Випадки невиконання умови 75-процентного критерію долі сільськогосподарського
виробництва
Згідно з п. 308.5 ст. 308 гл. 2 розд. XIV ПК України, якщо платники податків не можуть виконати вимогу відносно 75-процентного критерію долі сільськогосподарського товаровиробництва у зв'язку з виникненням обставин непереборної сили в попередньому податковому (звітному) році, то до таких платників податків в наступному податковому (звітному) році не застосовується вимога, згідно з якою частина сільськогосподарського товаровиробництва має бути рівна або перевищувати 75%.
Такі платники податків для підтвердження статусу платйика податків подають податкову декларацію разом з рішенням Верховної Ради АР Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили і перелік суб'єктів господарювання, постраждалих в результаті таких обставин.
Зняття з реєстрації платників фіксованого сільськогосподарського податку
Згідно з п. 308.6 ст. 308 гл. 2 розд. XIV ПК України реєстрація сільськогосподарського товаровиробника платником ФСП відміняється:
1) у разі подання платником податків письмової заяви про добровільне зняття з такої реєстрації;
2) за рішенням органу ДПС:
- якщо такий платник податків ліквідується, у тому числі злиттям, приєднанням або перетворенням;
- при встановленні за результатами документальної перевірки не дотримання платником податків положень ст. 301 гл. 2 розд. XIV ПК України. При цьому такий платник податків зобов'язаний перейти на сплату податків за загальною системою оподаткування починаючи з наступного місяця, після місяця, в якому було встановлено таке порушення.
Порядок нарахування і сплати фіксованого сільськогосподарсь кого податку
Базовим податковим (звітним) періодом для ФСП є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (ст. 305 гл. 2 розд. XIV ПК України).
Для визначення можливості переходу на сплату ФСП встановлені мінімальна величина частини сільськогосподарського виробництва (75%) і період, за який вона повинна розраховуватися, - попередній податковий (звітний) рік. Попереднім податковим (звітним) роком для знову створених сільськогосподарських товаровиробників є період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
Якщо впродовж податкового року платник податків ліквідується, то податковий (звітний) рік для такого підприємства триває з початку року (1 січня) до його фактичного припинення.
Згідно зі ст. 59 ГК України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється його реорганізацією (злиттям, приєднанням, перетворенням, діленням) або ліквідацією.
Порядок сплати ФСП не змінився- як і раніше, сільськогосподарські товаровиробники самостійно обчислюють суму податку щорічно за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу ДПС податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою ст. 46 гл. 2 розд. II ПК України.
Податкова декларація подається до:
- органу ДПС за місцем знаходження платника- податків на підставі загальної площі сільськогосподарських угідь або земель водного фонду, що знаходяться у власності або користуванні (у тому числі на умовах оренди) платника податків;
- органу ДПС за місцем знаходження земельної ділянки - відносно земельних ділянок, розташованих в межах території відповідного органу місцевого самоврядування.
Тобто якщо у платника ФСП у власності та/або у користуванні, у тому числі і на умовах оренди, знаходяться земельні ділянки, розташовані в межах території декількох органів місцевого самоврядування, то, окрім загальної декларації з ФСП, яка подається за місцем знаходження платника податків, також подаються окремі декларації з ФСП до органів ДПС за місцем розташування таких земельних ділянок.
Сплачується фіксований сільськогосподарський податок щомісячно впродовж 30 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожен квартал від річної суми податку, в наступних розмірах:
а) в І кварталі - 10%;
б) в II кварталі - 10%;
в) в III кварталі - 50%;
г) в IV кварталі - 30%.
Згідно з п. 306.5 ст. 306 гл. 2 розд. XIV ПК України, йщо впродовж податкового (звітного) періоду у платника податків змінилася площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у зв'язку з придбанням (втратою) на неї права власності або користування, такий платник зобов'язаний:
- уточнити суму податкових зобов'язань з податку на період починаючи з дати придбання (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;
- подати впродовж 20 календарних днів місяця, що йде за звітним періодом, до органів ДПС за місцезнаходженням платника податків і місце-розташуванням земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією щодо площі земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.
Особливості стягування фіксованого сільськогосподарського
податку з орендованих земель
Пунктами 306.6 і 306.7 ст. 306 гл. 2 розд. XIV ПК України визначені порядок стягування ФСП при передачі земельних ділянок в оренду.
Так, особливості оподаткування земельних ділянок, переданих в оренду, залежать від податкового статусу орендодавця:
- якщо земельні ділянки та/або землі водного фонду орендуються платником податків у особи (орендодавця), що не є платником податків, то орендована площа таких ділянок включається до декларації з ФСП орендаря;
- якщо передача земельних ділянок та/або земель водного фонду в оренду здійснюється платником (орендодавцем) податків, то орендована площа таких ділянок враховується в декларації орендодавця.
Особливості обкладення платників фіксованого сільськогосподарського
податку окремими податками і зборами
Фіксований сільськогосподарський податок як спеціальний податковий режим передбачає особливий порядок обкладення доходів від ведення сільськогосподарського виробництва.
Так, згідно з п. 307.1 ст. 307 гл. 2 розд. XIV ПК України, платники ФСП не є платниками:
а) податку на прибуток підприємств;
б) земельного податку (окрім земельного податку за земельні ділянки, не використовувані для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);
в) збору за спеціальне користування води;
г) збору за здійснення деяких видів підприємницької діяльності (у частині здійснення торгової діяльності).
Податки і збори, не вказані в п. 307.1 ст. 307 гл. 2 розд. XIV ПК України, сплачуються платником податків в порядку і розмірах, встановлених ПК України, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - в порядку, визначеному Законом про ЄСВ (п. 307.2 ст. 307 гл. 2 розд. XIV ПК України).
Як бачимо, застосування ФСП передбачає відсутність необхідності розрахунку оподатковуваного прибутку, оскільки платники ФСП не є платниками податку на прибуток. Це стосується і будь-яких різновидів податку на прибуток, зокрема податку на дивіденди, передбаченого п. 153.3 ст. 153 розд. III ПК України.
Платники ФСП також звільняються від сплати земельного податку на земельні ділянки, які використовуються для ведення сільського господарства. Але, в той же час, якщо платник ФСП орендує земельні ділянки державної або комунальної власності, то пільга на ці ділянки не поширюється і платник податків сплачуватиме орендну плату на загальних підставах, згідно зі ст. 288 розд. XIII ПК України.
Крім того, за земельні ділянки, які не використовуються для ведення сільського господарства, платникам ФСП необхідно сплачувати земельний податок на загальних підставах. Залежно від місця розташування земельних ділянок (в межах населеного пункту або за його межами) і факту проведення нормативної грошової оцінки платникам ФСП необхідно використовувати норми наступних статей 273, 274, 275, 277 розд. XIII ПК України.
Особливості стягування фіксованого сільськогосподарського податку
Пунктом 2 подрозд. 8 розд. XX ПК України встановлене, що нарахування, обчислення і сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються суб'єктами малого підприємництва, сплачуючими ФСП відповідно до абзаців 6 - 28 п. 1 ст. 14 розд. IV Декрету N 13-92, в порядку, визначеному Законом про ЄСВ.
Іншими словами, платники ФСП нараховують ЄСВ на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, підлягаючого обкладенню ПДФО, і на суму доходу, який розподіляється між членами сім'ї особи-підприємця, що беруть участь у здійсненні ними (платниками) підприємницької діяльності. При цьому сума ЄСВ не може бути менше розміру мінімального страхового внеску на кожну особу за місяць, в якому отриманий доход (прибуток).
Нагадаємо, що мінімальний страховий внесок по ЄСВ визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, визначеного законом на місяць, за який нараховуеться заробітна плата (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).
Фіксований сільськогосподарський податок сплачується на рахунок відповідного бюджету у розмірі частини ФСП, що підлягає перерахуванню до цього бюджету відповідно до норм Указу N 727 і Закону N 129. При цьому розподіл коштів ФСП на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється.
Суми ФСП, згідно з п. 2 «Перехідних положень» Закону N 129, розподіляються в таких пропорціях:
- 90% де місцевих бюджетів;
- 10% до Пенсійного фонду.
Виходячи з цього, з 1 січня 2011 року до місцевих бюджетів перераховується 90% сплаченого ФСП. Залишок ФСП (10%) враховується суб'єктом підприємницької діяльності при сплаті ЄСВ відповідно до Закону про ЄСВ.
Повернення сум ФСП, які були сплачені до 1 січня 2011 року помилково або надмірно, а також зарахування сум погашення податкового боргу, що сформувався за станом на 31 грудня 2010 року, здійснюються у встановленому порядку з урахуванням підрозд. 8 розд. XX ПК України.
Відповідальність платників фіксованого сільськогосподарського податку
Якщо в податковому (звітному) році доля сільськогосподарського товаровиробництва складе менше 75%, то сільськогосподарський товаровиробник сплачуватиме податки в наступному податковому (звітному) році на загальних підставах (п. 309.1 ст. 309 гл. 2 розд. XIV ПК України)
Також платники ФСП несуть відповідальність відповідно до ПК України за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати сум податку.
Список використаних документів
ЦК України - Цивільний кодекс України
ЗК України - Земельний кодекс України
ПК України - Податковий кодекс України
ГК України - Господарський кодекс України
Закон про ЄСВ - Закон України від 08.07.2010 p. N 2464-V1 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»
Закон про оцінку земель- Закон України від 11.12.2003 р. N 1378 «Про оцінку земель»
Закон N 56 - Закон України від 15.02.1995 р. N 56/95-ВР «Про статус гірських населених пунктів в Україні»
Закон N 129- Закон України від 13.02.1998 р. N 129/98-ВР «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»»
Указ N 727 - Указ Президента України від 03.07.1998 р. N 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»
Декрет N 13-92-Декрет КМУ від 26.12.1992 р.N 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»
Постанова N 2068 -Постанова КМУ від 25.12.1998 р. N 2068 «Про визначення поліських територій України»
Наказ N 1016 - Наказ ДПАУ від 24.12.2010 р. N 1016 «Про затвердження форми Податкової декларації щодо фіксованого сільськогосподарському податку»
Інструкція N 377 - Інструкція щодо заповнення державної статистичної звітності по кількісному обліку земель, затверджена наказом Держкомстату України від 05.11.1998 р. N 377
“Консультант бухгалтера” N 17 (609) 25 квітня 2011 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)