ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
12 травня 2011 року
м. Київ
Справа N 37/189пн (2/202-10)
Про зобов'язання повернути
орендоване майно балансоутримувачу
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого С.Могил
суддів: Є.Борденюк, І.Вовка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." в особі філії закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." у місті Дніпропетровську на постанову від 31.01.2011 Донецького апеляційного господарського суду у справі N 37/189пн(2/202-10) за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." в особі філії закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." у місті Дніпропетровську третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Донецький національний технічний університет в особі Красноармійського індустріального інституту ДВНЗ "Донецький національний технічний університет" про зобов'язання повернути орендоване майно балансоутримувачу
В судове засідання представники сторін не з'явились.
Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
установив:
Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області м. Донецьк звернулось до господарського суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем."м. Київ в особі Філії Закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." м. Дніпропетровськ про зобов’язання повернути орендоване державне майно - частину даху площею 10,00 кв.м., що розташоване за адресою Донецька область, м. Краматорськ, вул. Горького, 53 його балансоутримувачу Краматорському індустріальному інституту Державного вищого навчального закладу "Донецький національний технічний університет".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на припинення дії договору оренди N 1813/2005 від 16.05.2005 внаслідок закінчення строку його дії 20.04.2010 і відмови орендодавця від продовження правовідносин на новий строк.
Рішенням господарського суду Донецької області від 08.11.2010 (суддя Д.Попков), яке залишене без зміни постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2011 (колегія суддів: Т.Геза, Н.Акулова, І.Приходько), позовні вимоги задоволені у повному обсязі з огляду на таке.
16.05.2005 між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) укладений договір оренди N 1813/2005, згідно з п.п. 1.1, 10.1 якого Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - частину даху, площею 10,00 кв.м., що розташоване за адресою: Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Горького, 53, яке знаходиться на балансі Красноармійської філії (Красноармійський індустріальний інститут - відокремлений структурний підрозділ без права юридичної особи Донецького національного технічного університету (Балансоутримувач) вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою майна станом на 31.10.2004 - 3798,00 грн., з метою розташування обладнання та антенно-фідерних пристроїв базової станції мобільного зв’язку та надання послуг мобільного зв’язку, строком на 360 днів - до 11.05.2006.
Будівля (гуртожиток), в якій розташований об’єкт оренди, згідно з рішенням Виконавчого комітету Красноармійської міської ради N 276 від 16.05.2001 належить державі в особі Верховної Ради України/Красноармійська філія Донецького державного технічного університету.
Пунктом 2.4 договору N 1813/2005 від 16.05.2005 сторони визначили, що у разі його припинення приміщення повертається Орендарем Балансоутримувачу за актом приймання-передачі, передбачивши, при цьому у п. 10.6 можливість автоматичного продовження договору на новий строк за відсутності заяв про припинення або зміну договору. Майно вважається поверненим Орендарем з моменту підписання акту приймання-передачі, обов’язок зі складання якого п. 2.5. покладений на сторону, яка передає майно іншій стороні за договором.
Обов’язок Орендаря повернути орендоване майно Балансоутримувачу (або іншій вказані Орендодавцем юридичній особі) у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, у разі припинення або розірвання договору закріплений сторонами у п. 5.7 договору оренди N 1813/2005 від 16.05.2005.
За змістом п. 10.8. договору закінчення строку його дії визначається у якості однієї з підстави для припинення.
16.04.2005 відповідно до умов п. 2.1. договору оренди N 1813/2005 від 16.05.2005 приміщення передане в оренду Відповідачу, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі.
Відповідно до п. 10.9 договору оренди N 1813/2005 від 16.05.2005 взаємовідносини сторін не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.
З матеріалів справи вбачається, що сторони відповідно до приписів п.10.6 договору оренди N 1813/2005 від 16.05.2005 неодноразово продовжували орендні правовідносини на новий 360-ти денний строк, востаннє - до 20.04.2010 включно.
Позивач листом N 11-06-04-05365 від 19.05.2010 повідомив відповідача про закінчення 20.04.2010 строку дії договору оренди, необхідність повернення майна балансоутримувачу за актом приймання-передачі, а також про право відповідача взяти участь у конкурсі на отримання права оренди державного майна на новий термін. Вказаний лист підписаний заступником начальника відділення ОСОБА_1.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення вказаний лист отриманий філією Відповідача у м. Дніпропетровську 25.05.2010, а безпосередньо юридичною особою - 26.05.2010.
07.06.2010 ДНТУ - Балансоутримувач у відповідь на запит Орендодавця направив позивачу лист N 12-211, яким повідомив, що об’єкт оренди відповідачем не повернутий та не здійснений демонтаж розташованих пристроїв.
Відповідач заперечуючи проти позову посилається на те, що лист про повернення орендованого приміщення N 11-06-04-05365 від 19.05.2010 не має юридичного значення для припинення орендних правовідносин, оскільки він підписання заступником начальника відділення ОСОБА_1, який не мав на це відповідних повноважень.
Суди попередніх інстанцій визнали даний доказ безпідставним, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 8 Положення про регіональне відділення Фонду держмайна України, затвердженого Постановою КМУ від 15.06.1994 N 412, начальник відділення представляє відділення у всіх установах, на підприємствах, в організаціях, а тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що він є уповноваженою особою в розумінні ч. 1 ст. 237 та ч. 1 ст. 238 Цивільного кодексу України на вчинення правочинів, право на вчинення яких має регіональне відділення.
Згідно зі ст. 240 Цивільного кодексу України вбачається, що представник користується наданими йому повноваженнями особисто, але він може передати свої повноваження частково або повному обсязі іншій особі.
Статтею 237 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Згідно з п.1 Положення про регіональне відділення Фонду держмайна України, затвердженого Постановою КМУ від 15.06.1994 N 412, Регіональне відділення Фонду державного майна України є державним органом, який створюється Фондом державного майна і йому підпорядковується.
Відповідно до п. 4 Наказу позивача N 240-к від 15.10.2009 "Про тимчасове підпорядкування підрозділів Регіонального відділення ФДМУ по Донецькій області та розподілу функціональних обов’язків між заступниками начальника відділення" до компетенції заступника начальника відділення ОСОБА_1 належить підписання листів про закінчення строку дії договору оренди, подовження терміну дії договору оренди або відмову в його продовженні.
В листі N 11-06-04-05365 від 19.05.2010 Орендодавець виклав волевиявлення щодо відмови від продовження орендних правовідносин, що унеможливлює повторне автоматичне продовження орендних правовідносин після закінчення строку дії у розумінні положень ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 764 Цивільного кодексу України, оскільки Орендодавець не обмежений у можливості висувати свої заперечення проти продовження орендних правовідносин і до закінчення строку договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" наслідком припинення договору оренди у зв’язку із закінченням строку є обов’язок орендаря повернути об’єкт оренди на умовах, визначених у договорі. Аналогічні положення щодо обов’язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права в частині визнання листа-повідомлення від 19.05.2010 про припинення дії договору оренди (відмова від його продовження) за підписом заступника начальника РВ ФДМУ по Донецькій області, відповідними повноваженнями який наділений наказом РВ ФДМУ по Донецькій області N 24-к від 12.02.2009, належним доказом представництва орендодавця, що суперечить ст.ст. 237-239 ЦК України. Скаржник просить рішення та постанову у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, виходячи з такого.
Відповідно до положень статті 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 за N 412 затверджене Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України.
Пунктом 8 цього Положення визначені повноваження начальника відділення РВ ФДМУ, зокрема, начальник відділення керує діяльністю відділення; розподіляє обов'язки між заступниками начальника відділення; видає у межах своєї компетенції накази.
Наказ начальника РВ ФДМУ по Донецькій області N 240-к від 15.10.2009, яким розподілені функціональні обов'язки між заступниками начальника з покладенням на них повноважень щодо прийняття рішень та підписання листів, наказів, розпорядчих документів з питань, що відносяться до їх компетенції, є актом органу юридичної особи, прийнятим у відповідності до закону, з якого, зокрема, виникають представницькі правовідносини, засновані на положеннях ст. 237 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
постановив:
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." в особі філії закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." у місті Дніпропетровську залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.01.2011 у справі N 37/189пн(2/202-10) залишити без зміни.
Судді