ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
03 лютого 2011 року
м. Київ
Справа N К-39990/09
Про зобов’язання вчинити певні дії
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів - Васильченко Н.В., Калашінкової О.В., Черпіцької Л.Т., Чалого С.Я., Леонтович К.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2008 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2009 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі про зобов’язання вчинити певні дії,-
встановила:
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2008 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2009 р. задоволено позов Управління Пенсійного фонду України в Софіївському районі Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі про зобов’язання вчинити певні дії .
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити в позові. Касаційна скарга обґрунтована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів знаходить підстави до її задоволення з огляду на наступне
Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав Управління ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. N 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають вирішуватися вимоги про стягнення відповідних сум в судовому порядку а не вимоги про підписання актів звірки чи вчинення відповідних дії по прийняттю до заліку.
Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
постановила:
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі задовольнити.
Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 11 березня 2008 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2009 р. скасувати.
В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, встановлені КАС України.
Судді